ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/211/19 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Бега В.М.
розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» , вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46006
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради, вул. Багдана Лепкого, 1, смт. Гусятин, Гусятинського району, Тернопільської області, 48200
про стягнення 178 825,34 грн
За участі представників:
Позивача: Ловчук М.В. - адвоката
Відповідача: Кобрина М.Л. - керівника
Третьої особи: Гасай М.Б. - адвоката
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .
Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання, з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» , надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради, надалі - відповідач, про стягнення 178 825 грн 34 коп., з яких: 176 090,55 грн - заборгованість, 2 524,42 грн - пеня, 210,37 грн - 3% річних. Окрім того, відповідач просив суд зобов`язати третю особу у справі включити Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради в реєстр споживачів ТОВ "Тернопільоблгаз" за лютий 2019 року.
Підставою позову визначено неналежне виконання умов Договору про закупівлю та постачання природного газу №04/М - 048 від 27.02.2019, зокрема в частині своєчасної та повної оплати вартості природного газу, переданого відповідачу у лютому місяці 2019 року згідно акту приймання-передачі №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019.
В підтвердження правомірності позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору на закупівлю та постачання природного газу №04/М-048 від 27.02.2019, додатків № 1 та №2 до нього; акту приймання-передачі природного газу №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019, банківських виписок з рахунку позивача за 28.02.2019 та 12.03.2019; акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 13.03.2019, розрахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, а також інші документи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 15.03.2019, головуючим суддею визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2019 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/211/19; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 15:10 год. 22.04.2019, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та запропоновано учасникам справи надати суду передбачені ст. 251 ГПК України заяви по суті справи.
22.04.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д (вх. №7077), згідно якого Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гусятинської районної ради факт укладення з позивачем Договору про закупівлю та постачання природного газу №04/М- 048 від 27.02.2019 на суму 199 999,00 грн та використання у лютому місяці 2019 року 30 574 куб.м природного газу, згідно акту приймання-передачі за №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019, на суму 376 089,55 грн не заперечує. Стверджує, що заборгованість за використаний природний газ виникла у зв`язку із недостатнім фінансування підприємства. В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: помісячного розпису асигнувань із загального фонду на 2019 рік, кошторису на 2019 рік, довідок про зміни до кошторису на 2019 рік, довідок про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік тощо. Враховуючи наведене, позовні вимоги визнає та просить задовольнити в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 176 090,55 грн. Окрім того, просив суд зобов`язати третю особу у справі включити Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради в реєстр споживачів постачальника (ТОВ "Тернопільоблгаз") за лютий 2019 року.
В судовому засіданні 22.04.2019, яке відбулось за участі повноважних представників сторін та третьої особи, суд, не розпочинаючи розгляд спору по суті, зважаючи на заявлене повноважним представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати відповідь на наданий відповідачем 22.04.2019 відзив на позов, відклав розгляд справи до 11:30 год. 08.05.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу.
02.05.2019 позивач через відділ діловодства Господарського суду Тернопільської області надав відзив на позов за №221 від 26.04.2019. Окрім того, в порядку ст. 46 ГПК України, звернувся із заявою за №222 від 26.04.2019 про зменшення позовних вимог, зокрема в частині заявленої у позовній заяві вимоги до третьої особи - щодо зобов`язання кціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (третьої особи у справі) включити Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної ради в реєстр споживачів ТОВ "Тернопільоблгаз" за лютий 2019 року.
06.05.2019 позивачем згідно клопотання за №226 від 06.05.2019 (вх. №7798) до матеріалів справи долучено звіт про укладені договори та оригінал платіжного доручення за №5766 від 22.04.2019 про оплату вартості послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами за КНП Гусятинський ЦММСД Гусятинської районної ради за лютий 2019 року за Договором №156000292/Б037 від 01.07.2015.
В судове засідання 08.05.2019 повноважний представник позивача прибув, зазначену вище заяву про зменшення позовних вимог підтримав. Просить прийняти її до розгляду та позовні вимоги, з врахуванням останньої, задовольнити в повному обсязі.
Повноважний представника відповідача в судове засідання 08.05.2019 прибув. Позовні вимоги, згідно наданого суду 22.04.2019 відзиву на позовну заяву, визнав частково - в частині заявленої до стягнення суми заборгованості за спожитий природний газ. Просить суд врахувати, що "Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної ради є комунальним некомерційним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів територіальних громад.
Повноважний представник третьої особи в судове засідання 08.05.2019 прибув. Згідно наданих суду 22.04.2019 письмових пояснень б/н б/д (вх. №7084), вважає, що вимога позивача та заявлене відповідачем клопотання щодо зобов`язання Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (третьої особи у справі) включити Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної ради в реєстр споживачів ТОВ "Тернопільоблгаз" за лютий 2019 року не може складати предмет позову у даній справі, оскільки Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» є третьою особою у справі, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за використаний природний газ на підставі Договору про закупівлю та постачання природного газу №04/М-048 від 27.02.2019. Окрім того, долучив до матеріалів справи письмові пояснення б/н б/д (вх. №8011 від 08.05.2019), згідно яких повідомив, що в лютому місяці 2019 року для споживача КНП "Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" (ЕІС-код 56ХТ000125ЕQP00N) було підтверджено місячні номінації/реномінації замовнику послуг транспортування ТОВ "Паливторг" в обсязі 14,000 тис. куб.м. Відповідно по результатах роботи в лютому 2019 року природний газ в обсязі 30,574 тис. куб. м, який був використаний відповідачем, був віднесений в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Паливторг".
Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за №222 від 26.04.2019, заслухавши в судовому засіданні 08.05.2019 пояснення представника позивача, думку з даного приводу інших учасників справи, суд зазначає про наступне.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
В даному випадку, як при зверненні до суду з позовом, так і у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 178 825 грн 34 коп., з яких: 176 090,55 грн - заборгованість, 2 524,42 грн - пеня, 210,37 грн - 3% річних. Тобто, фактично зменшення кількісних показників за заявленим у справі предметом позову не відбулось.
Таким чином, у суду відсутні підстави для розцінення зазначеної вище заяви позивача за №22 від 26.04.2019 як заяви про зменшення позовних вимог, поданої у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Поряд із цим, щодо заявлених позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позов клопотань про зобов`язання Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (третьої особи у справі) включити Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної ради в реєстр споживачів ТОВ "Тернопільоблгаз" за лютий 2019 року, мова про які йшла і у заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне:
Сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ст. 45 ГПК України).
Аналізуючи зміст наведених вище клопотань позивача та відповідача, суд прийшов до висновку, що останні можуть бути предметом окремого судового розгляду, проте в межах провадження даної справи, зважаючи на процесуальний статус Акціонерного товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - третя особа у справі, є процесуально безпідставними та такими, що суперечать вимогам ГПК України. Відтак, підстави для їх задоволення відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 08.05.2019 доводи та пояснення повноважних представників сторін, третьої особи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:
27.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" як Постачальником, з однієї сторони, та Комунальним некомерційним підприємством «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" як Споживачем, з другої сторони, укладено Договір про закупівлю та постачання природного газу №04/М-048 (надалі - Договір) , за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачу природний газ (ДК021:2015, код 09120000-6 Газове палило (09123000-7 природний газ) у необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором. Передача газу за Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення, ЕІС-код Споживача, перелік комерційних вузлів обліку газу визначається Сторонами в додатку 1 до Договору (п. п. 1.1-1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач протягом двох робочих днів погоджує з Оператором ГРМ/ГТС фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб`єктами ринку природного газу. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу спожитого (протранспортованого) газу вони підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення цього питання обсяг спожитого (протранспортованого) газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ/ГТС.
Згідно з п. п. 3.1, 3.6-3.9 Договору договірні обсяги постачання газу Споживачеві наводяться у додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного Споживачем та Оператором ГРМ відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ Договору.
За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб`єктами ринку природного газу.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника. Взаємовідносини між Постачальником та Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу Споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між Постачальником та Оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.
Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.
П. п. 4.1, 4.2, 4.4-4.7 Договору сторони узгодили, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами відповідно до Закону України "Про ринок природного газу". Ціна природного газу за 1 тис. м куб. визначається відповідно до діючих цін Постачальника, з врахуванням податків та зборів та тарифу на транспортування природного газу передбачених чинним законодавством України. Ціна природного газу з 01.02.2019 становить 12 300 грн 96 коп. Сума договору становить 199 999 грн 00 коп.
Сторони домовились, що ціна природного газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 цього розділу, є обов`язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору.
Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом ІІІ Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві.
Оплата вартості використаного природного газу здійснюється Споживачем протягом місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості використаного природного газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 та пп. 5.3.3 п. 5.3 Договору Постачальник зобов`язався виконувати умови Договору та дотримуватись вимог Правил постачання, а Споживач зобов`язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.
Згідно з п. 10.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 28.02.2019 та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.02.2019.
28.02.2019 між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю природного газу №04/М-048 від 27.02.2019, відповідно до умов якої сторони вирішили продовжити дію Договору в частині проведення розрахунків на строк по 31.03.2019. Дана угода набуває чинності з дати її підписання Сторонами та поширює свою дію на відносини сторін, що склалися з 27.02.2019 (п. 3 Додаткової угоди від 28.02.2019).
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) , а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (п. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Приписами з ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
В судовому засіданні встановлено, що у лютому місяці 2019 року ТОВ "Тернопільоблгаз" на виконання умов зазначеного вище правочину, згідно акту приймання-передачі природного газу №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019, передало відповідачу природний газ в обсязі 30 574 куб. м на загальну суму 376 089,55 грн (належним чином засвідчена копія - в матеріалах справи).
Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого у лютому місяці 2019 року природного газу виконав неналежним чином. Зокрема, вартість отриманого природного газу оплатив лише частково та з порушенням встановлених умовами Договору термінів розрахунку (28.02.2019 - 105 788,26 грн та 12.03.2019 - 94 210,74 грн). Таким чином, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом та розгляду справи в суді заборгованість Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної рад за отриманий у лютому місяці 2019 року природний газ становить 176 090 грн 55 коп.
Факт отримання у лютому місяці 2019 року природного газу в обсязі 30 574 куб. м на загальну суму 376 089,55 грн та здійснення часткового розрахунку відповідачем не заперечено.
Доказів, що підтверджують виконання КНП «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" умов Договору на момент розгляду спору судом матеріали справи не містять.
Поряд із цим, як вже зазначалось вище, 22.04.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву б/н б/н (вх. № 7077), згідно якого Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної ради визнає позов ТОВ "Тернопільоблгаз" в частині заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 176 090,55 грн та вважає, що дані вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ст. 191 ГПК України, зокрема, визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
В силу приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є, зокрема, відзив на позовну заяву.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює стороні наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на її вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. ч. 2, 4-5 ст. 191 ГПК України).
Судом встановлено, що про визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу відповідачем зазначено у відзиві на позовну заяву б/н б/д (вх. №7077), який було надано суду 22.04.2019, до початку розгляду спору по суті.
Відзив на позовну заяву б/н б/д (вх. № 7077 від 22.04.2019) про визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу підписаний головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради - Кобрин М.Л. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань особою, яка обирається (призначається) до органу управління юридичної особи, уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є керівник Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради - Кобрин Михайло Лук`янович.
За даних обставин, зважаючи на те, що факт поставки позивачем у лютому місяці 2019 року природного газу на суму 376 089,55 грн, згідно акту приймання-передачі №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019, підтверджено матеріалами справи, наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать про часткову оплату відповідачем вартості отриманого у лютому місяці 2019 року природного газу, суд прийшов до висновку, що дії представника відповідача (головного лікаря/керівника Кобрин М.Л.) щодо визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
Таким чином, позовні вимоги ТзОВ "Тернопільоблгаз" про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради 176 090 грн 55 коп. заборгованості за використаний природний газ підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та визнані відповідачем.
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого у лютому місяці 2019 року природного газу, позивачем з врахуванням суми поставки, передбачених умовами Договору строків здійснення розрахунків, проведених відповідачем оплат, за період з 11.03.2019 по 24.03.2019, нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 210 грн 37 коп.
Згідно проведеного судом, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем періоду, з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно наведеного вище акту приймання-передачі природного газу, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків та здійснених відповідачем оплат, перерахунку нарахування 3% річних в загальній сумі 210 грн 37 коп. є правомірним, а позов в даній частині є таким, що підлягає до задоволення (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.
В силу приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Ст. ст. 546-551 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.
Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пп. 6.2.2 п. 6.2 Договору сторони передбачили, що у разу порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Зважаючи на допущене відповідачем порушення строку оплати вартості отриманого у лютому місяці 2019 року згідно акту приймання-передачі №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019 природного газу, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов Договору, з врахуванням здійснених відповідачем оплат, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну розрахунків, позивачем за період з 11.03.2019 по 24.03.2019, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в загальній сумі 2 524 грн 42 коп.
Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем періоду, з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно наведеного вище акту приймання-передачі природного газу, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків та здійснених відповідачем оплат, провів перерахунок заявленої до стягнення суми пені, згідно якого нарахування останньої в загальній сумі 2 524 грн 42 коп. є правомірним (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).
Поряд із цим, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).
За даних обставин, беручи до уваги специфіку діяльності відповідача - надання первинної медико-санітарної допомоги, зважаючи на те, що останній є некомерційним комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів територіальних громад виключно в межах затвердженого кошторису, що наявні в матеріалах справи документи (кошториси, довідки про зміни до кошторису) свідчать про недостатнє фінансування підприємства, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, зважаючи на те, що пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд прийшов до висновку про винятковість даного випадку та вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, а саме: ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, зменшити розмір заявленої до стягнення штрафної санкції (пені) до 50 % від правомірно нарахованої (2 524,42 грн) та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1 262 грн 21 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ст. 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення заборгованості в загальній сумі 178 825,34 грн. Відтак, до сплати підлягав судовий збір в сумі 2 682,38 грн.
Позивачем згідно платіжного доручення №5572 від 26.03.2019 сплачено судовий збір в розмірі 2 682,39 грн.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету, у зв`язку із переплатою судового збору, становить 0 грн 01 коп. Для повернення зазначеної суми позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Зазначена норма процесуального законодавства кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Як вже зазначалось вище, за подання до суду позовної заяви за вих. № 174 від 26.03.2019 (вх. №252 від 28.03.2019) з вимогою майнового характеру (стягнення 178 825,34 грн) позивачем згідно платіжного доручення № 5572 від 26.03.2019 сплачено судовий збір в сумі 2 682,39 грн.
Зарахування судового збору в розмірі 2 682,39 грн згідно вказаного вище платіжного доручення до Державного бюджету України судом перевірено перед постановленням 02.04.2019 ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем до початку першого судового засідання та розгляду справи по суті визнано позов в частині заявленої до стягнення суми основного боргу - 176 090,55 грн.
В силу приписів чинного законодавства сума судового збору за дану вимогу становить 2 641 грн 36 коп.
Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яку належить повернути позивачу з державного бюджету за даною вимогою становить 1 320 грн 68 коп.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 361 грн 70 коп., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12-14, 46, 50, 73-74, 76-79, 86, 118, 123, 129, 191, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради, вул. Багдана Лепкого, 1, смт. Гусятин, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 38194961, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» , вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 39555103 (п/р НОМЕР_1 , МФО 338545, в ТВБВ 10019/03 філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк") 176 090 грн 55 коп - заборгованості за використаний природний газ, 1 262 грн 21 коп. - пені, 210 грн 37 коп. - 3% річних та 1 361 грн 70 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.
3. В задоволенні решти частини позову - відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» , вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 39555103, з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 320 грн 68 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 5572 від 26.03.2019.
5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.05.2019
Суддя І.М. Гирила
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2019 |
Оприлюднено | 16.05.2019 |
Номер документу | 81755762 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні