Рішення

від 16.05.2019 по справі 640/368/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2019 року № 640/368/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю МИЛА про застосування заходів реагування, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю МИЛА (далі - відповідач, ТОВ МИЛА ), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення ТОВ МИЛА , розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В в Святошинському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом опечатування (опломбування та відімкнення від джерел електроживлення); обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на позивача; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки і погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінувати зупинення експлуатації приміщень, покласти на позивача; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевірки ТОВ МИЛА встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що більшість порушень усунута, а також на те, що дія чинних ДБН В.1.1-7:2016 не поширюються на приміщення відповідача, оскільки воно було здано в експлуатацію до набрання чинності даними нормами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2019 відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою суду від 14.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ №687 від 15.11.2018 Про проведення планових перевірок , яким доручено провести планову перевірку приміщення ТОВ МИЛА , розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Повідомлення №25/2759 від 20.11.2018 про проведення планової перевірки вручено комерційному директору ТОВ МИЛА ОСОБА_1 .

На підставі вказаного вище наказу видано посвідчення №4220 від 10.12.2018 на проведення позапланової перевірки відповідача, яке вручене комерційному директору ТОВ МИЛА ОСОБА_1 .

В ході перевірки посадовими особами позивача встановлено, що приміщення ТОВ МИЛА за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі м. Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок (пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - ППБУ);

2) відсутні розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (пункт 2.26 розділу IV ППБУ);

3) групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16 розділу IV ППБУ);

4) відсутні акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки (пункт 1.12 розділу IV ППБУ);

5) ширина сходових маршів менша за 1м (пункт 7.3.13 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

6) ширина сходової площадки менша за ширину сходового маршруту в адміністративній будівлі (пункт 7.3.14 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу IІІ ППБУ);

7) влаштовано під сходовою клітиною підсобне приміщення (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

8) у складських приміщеннях робоче місце комірника без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8м. які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей (пункт 9 розділу IV ППБУ);

9) ліфтовий хол не відокремлений від інших приміщень протипожежними дверима (3й поверх основного корпусу) (пункт 6.32 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.3 розділу IІІ ППБУ);

10) сходинки в межах маршу, що відноситься до шляхів евакуації сходової клітки, мають різні розміри по висоті підйому (пункт 7.3.9 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу IІІ ППБУ);

11) відстань між стінами та штабелями менше 0,8м (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);

12) ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);

13) не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1м (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);

14) захаращено шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

15) знято пристрої для самозачинення дверей сходових кліток (основного та двоповерхового корпусу) (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

16) протипожежні двері не забезпечені пристроями для самозачинення, ущільнення в притулах, відповідне маркуванні, згідно з ДСТУ БВ.2-6-77 (порушення пункту 6.29 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.3 розділу IІІ ППБУ);

17) не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з`єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) (Ж пункт 7.2.2 ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

18) не в усіх приміщеннях забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані (пункт 2.2 розділу ІІІ ППБУ);

19) не всі вогнегасники навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (пункт 3.10 розділу V ППБУ);

20) допускається складування матеріалів на відстані меншій ніж 0,5м до сповіщувачів (пункт 7.1.3 ДБН 2.5-56:2014) (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

21) двері з приміщень, які відчиняються в загальний коридор, не перенавішені таким чином, щоб не зменшувати мінімальну допустиму ширину коридору (другий поверх основного корпусу, другий поверх двоповерхового корпусу) (пункт 7.3.7 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

22) компоненти системи протипожежного захисту не перевірені на відповідність технічним умовам виробників та чинним нормативним документам та не наданий акт технічного обстеження СПЗ (Ж.6.4. ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

23) не здійснено перевірку працездатності пожежних гідрантів (пункт 2.1 розділу V ППБУ);

24) не здійснено перевірку пожежних кран-комплектів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

25) на дверцятах не всіх пожежних шафок із зовнішнього боку вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

26) посадова особа, відповідальна за протипожежний стан приміщень, не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 26.05.2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (пункт 16 розділу ІІ ППБУ);

27) члени пожежної дружини (команди) не застраховані відповідно до Закону України Про страхування (пункт 12 розділу ІІ ППБУ);

28) сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ);

29) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських приміщень основного корпусу через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди не відповідають межі вогнестійкості цих огороджувальних конструкцій або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолюючої спроможності) (пункт 2.4 розділу ІІІ ППБУ);

30) допускається відкрите прокладання електропроводів транзитом через пожежонебезпечні зони складського приміщення (3й поверх основного корпусу) (пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

31) на шляхах евакуації влаштовано поріг, висота якого перевищує 0,05м (4й поверх основного корпусу) (пункт 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги (пункти 2.23, 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

32) не менше одного разу на рік комісією не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву металевих конструкцій (просочення) (пункт 2.8 розділу ІІІ ППБУ);

33) у разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) металевих конструкцій не уживаються заходи щодо його відновлення (ремонту або заміни) (пункт 2.8розділу ІІІ ППБУ);

34) коридори без природного освітлення обладнати системою димовидалення (пункт 8.3.3 ДБН В.2.2-9-2009) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

35) висота евакуаційних виходів менша 2м (пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

36) в об`ємі сходової клітини прокладено трубопровід, який виступає за площину стіни і знаходиться на висоті, меншій 2,2м (пункт 7.3.22 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

37) двері евакуаційного виходу групи приміщень 2го поверху основного корпусу не відчиняються в напрямку виходу людей з будівлі (пункт 7.2.9 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.27 розділу ІІІ ППБУ);

38) допускається застосування на шляхах евакуації першого поверху двоповерхової будівлі килимового покриття з невизначеним показником щодо горючості (за ДСТУ Б В.2.7-19), займистості (за ДСТУ Б В.1.1-2), димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044) та токсичності продуктів горіння (за ГОСТ 12.1.044) (порушення пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункти 2.23, 2.28 розділу ІІІ ППБУ);

39) на вікнах групи приміщень двоповерхової будівлі, де перебувають люди, встановлено глухі грати (пункт 6 розділу VI ППБУ).

За результатами перевірки державним інспектором складено акт планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №277 від 14.12.2018.

Примірник вказаного вище акта направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Наведені порушення, на думку контролюючого органу, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, що і зумовило звернення до суду з даним позовом про необхідність застосування заходів реагування.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Положеннями частини 4 статті 4 названого Закону передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно із абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 10 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Згідно з частиною 7 статті 7 вказаного Закону на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Так, частина 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Копії фотографій наявні в матеріалах справи.

Приписами частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як уже зазначалось вище, за результатами проведення позапланової перевірки складено акт №277 від 14.12.2018 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки.

До зазначеного акта перевірки складено фототаблицю виявлених порушень в приміщенні ТОВ МИЛА .

Крім того, державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки складено протокол КИ №087293/292 від 11.12.2018 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно посадової особи суб`єкта господарювання ТОВ МИЛА .

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, відразу слід зазначити, що заявлений предмет позову - повне зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69, 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного убачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

ГУ ДСНС України у м. Києві вказало на те, що порушеннями, які можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей є наступні порушення ТОВ МИЛА :

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання - велика імовірність виникнення короткого замикання з послідуючим горінням, що призводить до пожежі;

- відсутні розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж - у зв`язку з відсутністю документів не можливо перевірити стан електричних мереж, які не доступні для візуального огляду, що може призвести до короткого замкнення та виникнення пожежі;

- відсутні акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки - у зв`язку з відсутністю документів не можливо перевірити стан електричних мереж, які не доступні для візуального огляду що може призвести до загоряння горючого матеріалу та розповсюдження пожежі від дії теплових проявів;

- ширина сходових маршів менша 1м - перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- ширина сходової площадки менша за ширину сходового маршу в адміністративній будівлі - перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- влаштовано під сходовою клітиною підсобне приміщення - перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- у складських приміщеннях розміщене робоче місце комірника без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей - можливий обвал конструкцій при пожежі сприятиме швидкому розповсюдженню пожежі, перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- ліфтовий хол не відокремлений від інших приміщень протипожежними дверима (3й поверх основного корпусу) - у разі пожежі продукти горіння будуть розповсюджуватись по приміщенням та шляхам евакуації;

- сходинки в межах маршу, що відноситься до шляхів евакуації сходової клітки, мають різні розміри по висоті підйому - перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- відстань між стінами та штабелями менше 0,8 м - перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та матеріальних цінностей, а також може призвести до загибелі людей;

- не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1м - перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей і матеріальних цінностей та може призвести до загибелі людей;

- захаращено шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами - перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- знято пристрої для самозачинення дверей сходових кліток (основного та двоповерхового корпусу) - ускладнює евакуацію людей, сприятиме швидкому розповсюдженню полум`я та продуктів горіння по шляхам евакуації. Може призвести до загибелі людей через отруєння їх продуктами горіння;

- протипожежні двері не забезпечені пристроями для самозачинення, ущільнення в притулах, відповідне маркуванні, згідно з ДСТУ Б В.2-6-77 - сприятиме швидкому розповсюдженню полум`я, що збільшить час для ліквідації надзвичайної ситуації;

- не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з`єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад, (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) - дане порушення може призвести до пожежі та отримання електричних травм;

- допускається складування матеріалів на відстані меншій ніж 0.5 м до сповіщувачів - може несвоєчасне виявлення пожежі у зв`язку з відмовою у спрацюванні системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації) в разі пожежі;

- двері з приміщень, які відчиняються в загальний коридор, не перенавішені таким чином, щоб не зменшувати мінімальну допустиму ширину коридору (другий поверх основного корпусу, другий поверх двоповерхового корпусу) - під час виникнення пожежі ускладнить евакуацію людей;

- компоненти системи протипожежного захисту не перевірені на відповідність технічним умовам виробників та чинним нормативним документам та не наданий акт технічного обстеження СПЗ (Ж. 6.4. ДБН В.2.5-56:2014) - може несвоєчасне виявлення пожежі у зв`язку з відмовою у спрацюванні системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації) в разі пожежі;

- не здійснено перевірку працездатності пожежних гідрантів - наявність даного порушення унеможливлює швидку локалізацію та успішну ліквідацію НС, з мінімальними наслідками;

- не здійснено перевірку пожежних кран-комплектів - ускладнює проведення гасіння (ліквідації) можливої пожежі;

- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням - ускладнює евакуацію людей під час виникнення пожежі;

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських приміщень основного корпусу через огороджу вальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди не відповідають межі вогнестійкості них огороджувальних конструкції або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолюючої спроможності) - може сприяти швидкому розповсюдженню пожежі;

- допускається відкрите прокладання електропроводів транзитом через пожежонебезпечні зони складського приміщення (3й поверх основного корпусу) збільшує ризик виникнення пожежі;

- на шляхах евакуації влаштовано поріг, висота якого перевищує 0,05м (4й поверх основного корпусу) - ускладнює та збільшує тривалість евакуації людей;

- не менше одного разу на рік комісією не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву металевих конструкцій (просочення) - можливий обвал конструкцій при пожежі, сприятиме швидкому розповсюдженню пожежі, перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- у разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) металевих конструкцій не уживаються заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни) - можливий обвал конструкцій при пожежі, сприятиме швидкому розповсюдженню пожежі, перешкодить швидкій та безпечній евакуації людей та може призвести до загибелі людей;

- коридори без природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення - ускладнює евакуацію людей, може призвести до загибелі людей у випадку пожежі;

- висота евакуаційних виходів менша 2м - під час виникнення пожежі ускладнює евакуацію людей;

- в об`ємі сходової клітини прокладено трубопровід, який виступає за площину стіни і знаходиться на висоті, меншій 2,2м - ускладнює евакуацію людей, та може призвести до їх травмування;

- двері евакуаційного виходу групи приміщень 2го поверху основного корпусу не відчиняються в напрямку виходу людей з будівлі - під час виникнення надзвичайної ситуації ускладнить евакуацію людей;

- допускається застосування на шляхах евакуації першого поверху двоповерхової будівлі килимового покриття з невизначеним показником щодо горючості (за ДСГУ В В.2.7-19), займистості (за ДСТУ Б В. 1.1-2), димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044) та токсичності продуктів горіння (за ГОСТ 12.1.044) - може призвести до загибелі людей через отруєння їх продуктами горіння, сприятиме швидкому розповсюдженню полум`я по шляхам евакуації;

- на вікнах групи приміщень двоповерхової будівлі, де перебувають люди, встановлено глухі грати - може ускладнити евакуацію людей, ускладнити ліквідацію пожежі.

Позивач наголосив на тому, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у ТОВ МИЛА необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Суд встановив, що на підставі звернення відповідача Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку приміщення ТОВ МИЛА за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2-В та складено акт №240 від 20.03.2019 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до даного акта ТОВ МИЛА не усунуто 14 порушень із тих, які зафіксовані в акті планової перевірки №277 від 14.12.2018, а саме порушення, зафіксовані у пунктах 5, 6, 8, 9, 10, 18, 20, 21, 22, 28, 31, 34, 35, 37.

Суд вказує на те, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

При цьому суд дійшов висновку, що підстави для призначення пожежно-технічної експертизи за клопотанням ТОВ МИЛА відсутні, оскільки вказаний вид експертизи передбачає дослідження пошкодженого пожежею об`єкта з метою встановлення причини й місця виникнення пожежі, обставин, які сприяли цьому. В межах даного спору обставини для призначення пожежно-технічної експертизи не виникли. Водночас, посадові особи ГУ ДСНС України у м. Києві наділені повноваженнями для визначення відповідності об`єкта перевірки вимогам законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, ТОВ МИЛА за власною ініціативою отримано висновок експерта №27/19 від 12.04.2019 за результатами проведення пожежно-технічного експертного дослідження, копія якого була надана до суду. Дослідивши зміст даного висновку, суд виявив, що експертом було надано правову оцінку позовній заяві ГУ ДСНС України у м.Києві до ТОВ МИЛА , а також зроблено правові висновки щодо поширення на ТОВ МИЛА вимог діючого законодавства. Суд не приймає до уваги такі висновки судового експерта, оскільки вирішення правових питань не належить до компетенції експерта та такі питання не можуть ставились на вирішення експертного дослідження. У той же час, зі змісту даного висновку експерта слідує, що порушення з боку ТОВ МИЛА вимог Правил пожежної безпеки України мають місце та із зафіксованих у акті позапланової перевірки №240 від 20.03.2019 порушень неусунутими залишаються 9.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомляє, що ним усунуто більшість виявлених позивачем порушень, на підтвердження чого надав відповідні фотознімки.

Стосовно порушень, які залишились не усунутими, ТОВ МИЛА посилалось на те, що належні відповідачу приміщення, що були об`єктом перевірки, завершені будівництвом у 2010 році та відповідали чинному на той час законодавству щодо пожежної безпеки. Також відповідач зазначив, що законодавство не зобов`язує власників об`єктів нерухомого майна здійснювати їх перебудову або реконструкцію у зв`язку зі зміною державних будівельних норм, а тому відсутні підстави для приведення приміщень до вимог ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги , які набрали чинності з 01.01.2017. Крім того, відповідач вказав на те, що пункт 1.2 ДБН В.1.1-7:2016 передбачає, що дані норми діють під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, тобто на думку ТОВ МИЛА не поширюються на належне йому приміщення, оскільки воно завершене будівництвом і здане в експлуатацію.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки пунктом 1.1 ДБН В.1.1-7:2016 визначено, що ці норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення (далі - будинків), що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках; забезпечення безпечної евакуації людей; забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей під час пожежі; застосування систем протипожежного захисту.

Таким чином, ДБН В.1.1-7:2016 є загальними нормами, які поширюються на всі об`єкти будівництва, а не тільки під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, а тому приміщення, належні ТОВ МИЛА мають відповідати вказаним нормам.

Суд зазначає, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення ТОВ МИЛА , розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В в Святошинському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Стосовно позовних вимог про покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення на позивача та покладення на позивача контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки і погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінувати зупинення експлуатації приміщень, суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Опечатування вхідних дверей, приміщень або відімкнення від джерел електроживлення, є способом виконання вказаного рішення. Вказаний спосіб був передбачений наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 №130 Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, який втратив чинність 21.05.2017 відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р.

Відповідно до частини 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Суд не вбачає у межах даного спору необхідності у встановленні способу, строку і порядку виконання судового рішення та покладення на позивача обов`язку щодо забезпечення виконання і контролю за виконанням судового рішення, відмінних від загального оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України, а позивачем не доведено необхідності зміни загального порядку.

Щодо позовної вимоги про покладення судових витрат на ТОВ МИЛА , суд зазначає про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення судових витрат, відшкодування яких за рахунок відповідача передбачене наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд зазначає, що відшкодування сплаченого позивачем судового збору при задоволенні позову сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, чинними нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення товариства з обмеженою відповідальністю МИЛА , розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В в Святошинському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (ЄДРПОУ 38620155, вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601).

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю МИЛА (ЄДРПОУ 30942135, вул. Пшенична, буд. 2-В, м. Київ, 03680).

Суддя Р.О. Арсірій