Ухвала

від 15.05.2019 по справі 183/2430/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2430/18

№ 1-кс/183/1201/19

15 травня 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровськ, громадянки України, неодруженої, непрацюючої місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не судимої

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_4

захисника ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7 ,

встановив :

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що у невстановлені досудовим розслідуванням час і місці, за невстановлених обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, в особливо великих розмірах, а саме земельною ділянкою кадастровий номер 1223281000:02:028:1001, площею 6,7685 га та земельної ділянкою кадастровий номер 1223281000:01:072:1006 площею 10,637 га, які розташовані на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Так, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що земельні ділянки згідно розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації їй у власність за період з 2003 року по 2018 рік не передавалися, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів у невстановлені досудовим розслідуванням час і місці, за невстановлених обставин здобула завідомо підроблені документи розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року та додаток до вказаного розпорядження, а саме: список громадян, яким передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якого внесено недостовірні відомості щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки розташованої на полі № НОМЕР_1 , ділянці № НОМЕР_2 площею 6,7685 га та земельної ділянки розташованої на полі № НОМЕР_3 , ділянці № НОМЕР_4 площею 10,637 га.

Після чого, 13 лютого 2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 доводячи свій злочинний умисел до кінця, з метою реєстрації права власності на земельні ділянки кадастровий номер 1223281000:02:028:1001 та кадастровий номер 1223281000:01:072:1006 за собою, прибула до приміщення Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мар`янівка, вул. Центральна 18, де подала уповноваженій особі державному реєстратору Мар`янівської сільської ради ОСОБА_8 заповнені власноручно заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на земельні ділянки, а також інші документи визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553, серед яких були завідомо підроблені документи - розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року та додаток до вказаного розпорядження, а саме: список громадян, яким передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якого внесено недостовірні відомості щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельних ділянок, тим самим ОСОБА_4 використала завідомо підроблені документи.

13 лютого 2018 року о 14 год. 33 хв. на підставі поданих ОСОБА_4 до Мар`янівської сільської ради документів, в тому числі завідомо підроблених документів - розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року та додатку до вказаного розпорядження, а саме: списку громадян, яким передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якого внесено недостовірні відомості щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки розташованої на полі № НОМЕР_1 , ділянці № НОМЕР_2 площею 6,7685 га та земельної ділянки розташованої на полі № НОМЕР_3 , ділянці № НОМЕР_4 площею 10,637 га, державним реєстратором ОСОБА_8 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, таким чином ОСОБА_4 заволоділа чужим майном, а саме зазначеною земельною ділянкою шляхом обману

Також, 13 лютого 2018 року о 14 год. 40 хв. на підставі поданих ОСОБА_4 до Мар`янівської сільської ради документів, в тому числі завідомо підроблених документів - розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року та додатку до вказаного розпорядження, а саме: списку громадян, яким передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якого внесено недостовірні відомості щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки розташованої на полі № НОМЕР_1 , ділянці № НОМЕР_2 площею 6,7685 га та земельної ділянки розташованої на полі № НОМЕР_3 , ділянці № НОМЕР_4 площею 10,637 га, державним реєстратором ОСОБА_8 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223281000:02:028:1001, таким чином ОСОБА_4 заволоділа земельною ділянкою шляхом обману.

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_4 , з права власності Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області незаконно вибуло на користь ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 1223281000:02:028:1001, площею 6,7685 га, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ринковою вартістю 338000 гривень та земельна ділянка кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, площею 10,637 га, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ринковою вартістю 532000 гривень, загальною вартістю 870000 гривень, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до ч.4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах та використання завідомо підробленого документа.

Крім того, слідчий зазначає, 12.03.2019 р. ОСОБА_4 під підпис вручено повістку про виклик до слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 на 10:00 годину 19.03.2019 року, однак ОСОБА_4 у вказані дату та час не з`явилась поважні причини неприбуття не повідомила.

04.04.2019 р. підозрюваній ОСОБА_4 під підпис вручено повістку про виклик до слідчого ОСОБА_7 для участі у допиті в якості підозрюваної у кримінальному провадженні №42018041500000092 на 11.04.2019 р. на 11.00 год.

Однак, у вказані дату та час ОСОБА_4 до слідчого не прибула, причини не явки не повідомила. Зателефонувавши ОСОБА_4 отримано інформацію, що у вказаний час та дату у захисника підозрюваної ОСОБА_6 не має можливості прибути, так як він зайнятий в інших провадженнях. Заяву адвоката ОСОБА_6 отримано 11.04.2019 р. лише о 15:00 год.

Згідно заяви адвоката ОСОБА_6 слідчим ОСОБА_7 11.04.2019 відповідно до вимог ст.ст. 133, 135 КПК України здійснено телефонний дзвінок підозрюваній ОСОБА_4 за номером НОМЕР_5 та її захиснику ОСОБА_6 за телефоном НОМЕР_6 і погоджено дату та час явки до слідчого для допиту у якості підозрюваної, в які адвокат не зайнятий у інших провадженнях, а саме 16.04.2019 г. 10:00 год. Однак, у вказані дату та час підозрювана ОСОБА_4 та її захисник до слідчого не з`явилися, поважні причини неприбуття не повідомили.

Слідчим ОСОБА_7 неодноразово було здійснено телефонні дзвінки підозрюваній ОСОБА_4 та адвокату ОСОБА_6 , однак ОСОБА_4 відключила телефон, а її захисник на дзвінки не відповідав.

16.04.2019 р. о 13:37 год. адвокат ОСОБА_6 відповів на телефонний дзвінок слідчого та повідомив, що зайнятий у інших справах, місцезнаходження ОСОБА_4 йому не відомо.

16.04.2019 р. о 17:00 год. оперуповноважений УЗЕ В Дніпропетровській області ОСОБА_9 прибув за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з метою вручення повістки про виклик останній, однак підозрювана ОСОБА_4 відмовилися отримувати повістки та повідомила, що до слідчого з`являтися не буде. З метою документування відмови ОСОБА_4 у отриманні повістки оперуповноважений застосував відеозапис.

18.04.2019 р. та 19.04.2019 р. здійснено виїзд за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, двері квартири ніхто не відчинив, мешканці будинку повідомили, що тривалий час її не бачили, а мешканка квартири АДРЕСА_2 через домофон повідомила, що ОСОБА_4 , всім мешканцям будинку категорично заборонила відкривати вхідні двері в під`їзд.

Враховуючи вищевикладене, підозрювана ОСОБА_4 не виконує свої обов`язки, як підозрюваної, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України та умисно переховується від органів досудового розслідування.

19 квітня 2019 р. постановою слідчого підозрювану ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 281 КПК України оголошено у розшук так, як місцезнаходження останньої не відомо, за місцем мешкання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 підозрювана відсутня.

24 квітня 2019 р. постановою слідчого за погодженням з прокурором досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 280, ч.ч.2, 3 ст.281 КПК України.

Обґрунтованість підозри у інкримінованих, ОСОБА_4 кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, яке в судовому засіданні підтримала слідча ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінальних правопорушення обґрунтованою. Вважає наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим відносно неї неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрювана ОСОБА_4 винною себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушення не визнала, заперечує в застосуванні до неї запобіжного заходу. До слідчого вона завжди з`являлася зі своїм захисником. До суду вона прибула разом з працівником поліції, який повідомив її про необхідність прибуття. Наміру переховуватися від слідчого вона не має.

Захисник ОСОБА_6 вказав, що в задоволені клопотання повинно бути відмовлено, так як підозра не відповідає фактичним обставинам, оскільки ціна завданих збитків сильно завищена. Щодо не явки до слідчого ОСОБА_10 та його, як захисника, то неявка 11 та 25 квітня були поважними, так як він приймав участь у судових засіданнях. Вважає відсутніми ризики для застосування такого запобіжного заходу.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на його думку наявний ризик передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваної у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, вважає його не обґрунтованим в частині застосування запобіжного заходу тримання під вартою, але достатньо обґрунтованим для застосування запобіжного заходу домашнього арешту.

Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав, доводи учасників судового провадження належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню.

Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.

У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельє проти Франції»).

Судом встановлено, що слідчим не доведено необхідність тримання під вартою ОСОБА_4 , тому суд, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішив, на основі принципу змагальності відмовити слідчому в застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід домашній арешт.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу домашнього арешту суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що на теперішній час обґрунтовано ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, та до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а отже є підстави вважати, що підозрювана, матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Судом встановлено, що ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_6 не з`являлися на законний виклик слідчого для проведення слідчих дій по кримінальному провадженню без поважних причин. Таким чином підозрювана ОСОБА_4 після вручення їй повідомлення про підозру 04.04.2019 р. порушила вимоги ч. 7 ст. 42 КПК України зокрема прибувати за викликом слідчого , а вразі неможливості прибуття за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це слідчого. Вказані обставини свідчать про те, що суду необхідно вжити заходів щодо запобігання спробам підозрюваної неналежного виконання своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, при цьому суд враховує показання ОСОБА_4 щодо належного нею виконання своїх процесуальних обов`язків, що свідчить про її намір своєчасно з`являтися до слідчого, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї наміру переховуватися від органів досудового розслідування.

Суд встановив, що підстави на які посилається слідчий при підтриманні клопотання про обранні запобіжного заходу тримання під вартою, є недостатніми. Крім того слідчий не навів будь яких доказів неможливості обрання будь якого іншого менш тяжкого запобіжного заходу.

Таким чиномсуд дійшоввисновку провідмову взадоволенні клопотанняслідчого ОСОБА_3 про застосуваннядо ОСОБА_4 запобіжного заходутримання підвартою.Але враховуючидосліджений ризикпередбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає його обґрунтованим та достатнім для застосувати до ОСОБА_4 запобіжного заходу домашнього арешту строком два місяці, що буде необхідним та достатнім для належного виконання підозрюваною ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, КПК України, суд,

постановив :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід домашній арешт, заборонивши строком до 04 липня 2019 р. залишати з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. своє житло за адресою АДРЕСА_1 .

На час дії запобіжного заходу зобов`язати ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та повідомляти слідчого прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1