Ухвала

від 17.05.2019 по справі 484/4367/13-к

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4367/13-к

Провадження № 1-в/484/37/19

Кримінальне провадження № 12013160200000661

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.01.2000 року Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженого, батька неповнолітньої дитини, засудженого 29.11.2013 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від у справі № 484/4367/13-к, провадження № 1-кп/484/192/13 за ст. 365 ч.2, 54 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання «майор міліції» та штрафом на користь держави в сумі 10000 (десять тисяч) грн.,

про зняття судимості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з наданим клопотання, мотивуючи тим, що 29.11.2013 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 484/4367/13-к, провадження № 1-кп/484/192/13 засуджений за ст. 365 ч.2, 54 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання «майор міліції» та штрафом на користь держави в сумі 10000 (десять тисяч) грн. Вирок набрав законної сили 19.02.2014 року. Строк відбуття покарання обчислювався з 03.07.2013 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20.05.2014 року йому наполовину скорочено невідбуту частину основного покарання на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 13.02.2015 року невідбуту частину покарання 1 рік 3 місяці 5 днів позбавлення волі йому замінено на той же строк виправних робіт з відрахуванням щомісяця на користь держави 20% заробітку.

Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23.02.2016 року йому у строк покарання зараховано 7 місяців 18 днів попереднього ув`язнення з 03.07.2013 року по 19.02.2014 року за правилами ч.5 ст. 72 КК України та звільнено його від відбування покарання.

За таких обставин вважає, що строк погашення судимості, який в даному випадку відповідно до ст. 89 КК України становить 6 років з дня відбуття покарання (основного і додаткового), почав спливати з 23.02.2016 року і на даний час пройшла половина такого строку. Увесь час після відбуття покарання він зразково себе поводив, працював, позитивно характеризується, не вчиняв правопорушень. Тож на підставі ст. 91 КК України просить зняти з нього судимість.

В судовому засіданні 29.03.2019 року ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити. Надалі в судові засідання не з`являвся, просив розглянути справу в його відсутність і задовольнити клопотання.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_5 повністю відбув основне покарання 02.03.2016 року, а додаткове 22.02.2018 року, тобто ще не минуло три роки з часу відбуття основного і додаткового покарань.

Заслухавши пояснення ОСОБА_5 , думку прокурора, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.11.2013 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від у справі № 484/4367/13-к, провадження № 1-кп/484/192/13 ОСОБА_5 засуджений за ст. 365 ч.2, 54 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання «майор міліції» та штрафом на користь держави в сумі 10000 (десять тисяч) грн. Вирок набрав законної сили 19.02.2014 року. Строк відбуття покарання обчислювався з 03.07.2013 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20.05.2014 року йому наполовину скорочено невідбуту частину основного покарання на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 13.02.2015 року невідбуту частину покарання 1 рік 3 місяці 5 днів позбавлення волі йому замінено на той же строк виправних робіт з відрахуванням щомісяця на користь держави 20% заробітку.

Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23.02.2016 року йому у строк покарання зараховано 7 місяців 18 днів попереднього ув`язнення з 03.07.2013 року по 19.02.2014 року за правилами ч.5 ст. 72 КК України та звільнено його від відбування покарання.

Зазначена ухвала роз`яснена ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15.04.2019 року у справі № 474/371/19, провадження № 1-в/474/13/19. Зокрема, в резолютивній частині ухвали зазначено: роз`яснити ОСОБА_5 , що ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області № 474/133/16-к від 23.02.2016 року, якою зараховано засудженому ОСОБА_5 частково 7 місяців 18 днів попереднього ув`язнення, з 03.03.2013 року по 19.02.2014 року, за правилами ч.5 ст. 72 КК України, у строк покарання, призначеного йому вироком Первомайського районного суду Миколаївської області від 29.11.2013 року ОСОБА_5 звільнений від відбування призначеного йому лише основного покарання за даним вироком суду, на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-УШ. Щодо додатково покарання суд роз`яснив, що відповідно до ч.4 ст. 72 КК України додаткові покарання усіх видів в усіх випадках виконуються самостійно.

Згідно довідки Врадіївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області № 29/9/330-19 від 15.04.2019 року ОСОБА_5 відбував покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки. Відбуття покарання розпочате 26.03.2015 року. Знятий з обліку Врадіївського районного сектору з питань пробації 22.02.2018 року у зв`язку з відбуттям покарання.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 відбув основне покарання 02.03.2016 року, коли ухвала Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23.02.2016 року набрала чинності, а додаткове покарання він відбув 22.02.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст. 55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 КК України - з моменту набрання законної сили вироком.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 91 КК України якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статі 89 КК України.

Частиною третьою зазначеної норми визначено, що зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.

При цьому зазначені норми мають застосовуватись в редакції, що діяла на час засудження ОСОБА_5 , тобто для вирішення питання про дострокове зняття судимості не мають значення тяжкість і вид злочинів, за які він був засуджений.

Оскільки з часу відбуття основного і додаткового покарання ОСОБА_5 , тобто з 22.02.2018 року, не пройшло більше половини строку погашення судимості (більше 3 років), з нього не може бути достроково знята судимість відповідно до ст. 91 КК України.

За наведених обставин в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 55, 89, 91 КК України, 538, 539, 371, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зняття судимості за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2013 року у справі № 484/4367/13-к.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 в той же строк з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: