Рішення

від 02.05.2019 по справі 295/8594/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/8594/18

Категорія 54

2/295/246/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача Жмуцького М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Богунського районного суду м. Житомир справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор , третя особа Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор ВС-Партнер про стягнення заборгованості по заробітній платі в порядку субсідарної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор (ЄДРПОУ 13568038) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 43 208 (сорок три тисячі двісті вісім грн.) 51 коп. В обґрунтування позову зазначає, що з 07.09.2010 р. працювала машиністом компресорної установки в енергетичному цеху в ДП ВС-Партнер ПАТ Вібросепаратор . На підставі наказу №29-к від 02.09.2012 року позивача звільнено з ВАТ Вібросепаратор в зв`язку з переведенням до ДП ПАТ Вібросепаратор . Наказом № 130-к від 03.09.2012 року ОСОБА_1 прийнято на посаду машиніста компресорних установок 3-го розряду в енергетичному цеху. Однак, наказом № 53-К від 21.07.2014 р. згідно п.1 ст. 40 КЗпП України її було звільнено у зв`язку зі скороченням штату, про що внесено запис до трудової книжки. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17.03.2016 року вирішено стягнути з ПАТ Вібросепаратор , дочірне підприємство ВС-Партнер (код ЄДР 25309141) на користь ОСОБА_1 , заборгованість у сумі 43208,51 грн. Однак, оскільки на рахунках ДП ПАТ Вібросепаратор ВС -Партнер відсутні грошові кошти та майно, виконання рішення не представляється можливим, за такаих обставин просить стягнути з засновника ПАТ Вібросепаратор який згідно закону несе субсидіарну відповідальність.

19.09.2018 року від ПАТ Вібросепаратор надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17.03.2016р. по справі №295/16794/15-ц вирішено стягнути з ДП ВС-Партнер ПАТ Вібросепаратор на користь позивача кошти у сумі 43 208,51 грн. сумарного боргу. Оскільки ДП ВС-Партнер ПАТ Вібросепаратор (код ЄДРПОУ 2530914) не сплатило кошти, зазначені у судовому рішенні, Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі в порядку субсидіарної відповідальності з ПАТ Вібросепаратор (код ЄДРПОУ 13568038). У зв`язку з цим вважає, що ПАТ Вібросепаратор не є належним відповідачем у справі, оскільки ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду машиніста компресорних установок 3-го розряду та після ряду переведень на підставі наказу №53-К від 21.07.2014р. була звільнена із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату ДП ВС-Партнер ПАТ Вібросепаратор , який виплачував йому заробітну плату, а тому і останній повинен нести відповідальність за невиконання обов`язку щодо оплати праці перед працівником. Крім того, у розумінні Закону України Про холдингові компанії в Україні та ст. 126 ГК України дочірнє підприємство не є корпоративним підприємством, а ПАТ Вібросепаратор як товариство-засновник не є холдинговою компанією, а тому відсутні підстави для стягнення боргу по заробітній платі та інших виплат із останнього за зобов`язаннями дочірнього підприємства, так як ці підприємства є відокремленими та зовсім різними юридичними особами. Згідно з класифікацією організіційно-правових форм господарювання, затвердженою наказом Держспоживстандарту від 28.05.2004р. № 97, дочірнє підприємство це підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого). Таким чином, ДП ВС-Партнер , як відокремлена юридична особа, повинно нести відповідальність у спірних правовідносинах, а ПАТ Вібросепаратор є лише контролюючим та засновницьким органом. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог до Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор , зазначив, що заборгованість має сплачувати Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор ВС-Партнер , тому просить відмовити в задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 , вона працювала ПАТ Вібросепаратор ДП ВС-Партнер машиністом компресорної установки в енергетичному цеху в ДП ВС-Партнер ПАТ Вібросепаратор з 26.06.1994 р. Наказом № 53-К від 21.07.2014 р. згідно п.1 ст. 40 КЗпП її було звільнено у зв`язку зі скороченням штату.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.3 ст.38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Ч.1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, перед позивачем існує заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 43208,51 грн.

Тяжке фінансове положення підприємства не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти позивачу.

Також суд враховує вимоги п. 6 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Крім цього, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Тобто в розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки класичне право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Згідно ч. 8 ст. 63 ГК України, у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 176 ГК України, організаційно-господарськими визнаються господарські зобов`язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб`єктом господарювання та суб`єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов`язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Організаційно-господарські зобов`язання суб`єктів можуть виникати з договору та набувати форми договору.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Рішення Верховного Суду України від 30 січня 2018 року в справі № 923/862/15 з питання застосування частини п`ятої статті 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дійшов висновку, шо про застосування субсидіарної відповідальності за неправомірне виведення активів боржника, який привів до нездатності Підприємства виконати свої господарські зобов`язання; покладання субсидіарної відповідальності настає без наявності вироку про доведення до банкрутства.

Відповідно до статуту дочірнього підприємства ДП ВС-Партнер був головним замовником і контролював виробничу і фінансову діяльність дочірнього підприємства. Керівництво Вібросепаратора, використовуючи право керівної організації та фінансового контролю над діяльністю дочірнього підприємства, довело його до неплатоспроможного стану.

Наведу положення статуту, які доводять, що ПАТ Вібросепаратор є засновником, контролюючою і керівною організацією дочірнього підприємства ВС - Партнер . А дочірнє підприємство є цілковито підконтрольною йому організацією. Навіть статут нібито самостійного дочірнього підприємства розроблено і затверджено Відповідачем. Цитую заголовок: Затверджено загальними зборами акціонерів ПАТ Вібросепаратор . У статуті дочірнє підприємство ВС - Партнер скорочено називається Підприємством. Проаналізуємо зміст статуту.

Пунктом 7.2.2 Статуту, основною метою діяльності підприємства є:

- найбільш повне і раціональне використання виробничих потужностей Засновника, які воно орендує;

- в оренду оформлюються площа і обладнання, закріплене за структурним об`єктом, на базі якого створюється Підприємство;

- забезпечує працівників Підприємства виробничими завданнями і оплатою праці шляхом:

а) виконання головного замовлення - виробничої програми ПАТ Вібросепаратор :

б) створення Підприємства є одним з елементів реструктуризації ПАТ Вібросепаратор .

У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір та позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор , третя особа Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор ВС-Партнер про стягнення заборгованості по заробітній платі в порядку субсідарної відповідальності, задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор (ЄДРПОУ 13568038) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 43 208 (сорок три тисячі двісті вісім грн.) 51 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Вібросепаратор (ЄДРПОУ 13568038) на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.05.2019 р.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка