Постанова

від 15.05.2019 по справі 922/2963/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р. Справа № 922/2963/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

за участю представника:

відповідача- Третьякової Н.Ю., посвідчення адвоката №1827 від 08.08.2017, ордер ПТ №106883 від 15.05.2019, угода №18 ГП від 14.05.2019, свідоцтво серія ПТ №1827 від 08.08.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" (вх. №1167 Х/1-42) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/2963/18,

за позовом Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Експрес", м.Харків,

про стягнення 1698059,78 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/2963/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Експрес" (вх. № 5901 від 07.03.2019) про відстрочення виконання судового рішення задоволено; відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.03.2019 по справі № 922/2963/18 на один рік - до 02.03.2020.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статтю 124 Конституції України, статті 86, 331 ГПК України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статтю 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мотивована тим, що наведені відповідачем обставини обєктивно утруднюють негайне примусове виконання рішення суду та не залежать від волі сторони, а також вказують на доцільність відстрочення виконання рішення господарського суду з дотриманням балансу інтересів сторін, враховуючи реальні наміри відповідача виконати боргові зобовязання перед кредитором.

Дочірнє підприємство "Савсервіс Столиця" з вказаною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Експрес" (вх. № 5901 від 07.03.2019) про відстрочення виконання судового рішення.

В обгрунтуванні апеляційної скарги наголошує, що з наданих відповідачем до матеріалів справи документів не вбачається наявності виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення; ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання; скрутним є фінансове становище не лише відповідача, але і позивача, а відтак, судом першої інстанції не дотримано балансу інтересів сторін, як обов`язкової підстави для відстрочення судом виконання судового рішення. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, позивач зазначає, що відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

У судове засідання, яке відбулось 15.05.2019, з`явився представник відповідача.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що ухвала Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/2963/18 в повній мірі відповідає нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 01.03.2019 по справі № 922/2963/18 частково задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця"; з відповідача присуджено до стягнення на користь позивача 1174842,11 грн основного боргу, 323173,51 грн пені, 53792,35 грн інфляційних втрат; а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 23277,12 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3655,48 грн; в частині стягнення 146251,81 грн процентів річних у позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Експрес" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 5901 від 07.03.2019) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 922/2963/18 на один календарний рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Обґрунтовуючи свою заяву про відстрочення виконання рішення суду, відповідач посилається на те, що ТОВ "СТС-Експрес" знаходиться у складному фінансовому становищі. Припинення поставки товару з боку позивача спричинило негативний вплив на ділову репутацію відповідача, наслідком чого стало розірвання контрактів, укладених між відповідачем та покупцями, відповідно до яких відповідач, як постачальник, повинен був поставити товар на зальну суму більше 96000000,00 грн. З метою недопущення невиконання рішення суду на користь позивача, що можливе у випадку банкрутства товариства, відповідач просить надати йому можливість виконати рішення з відстроченням на один рік.

З пояснень відповідача вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Експрес" намагається стабільно вести господарську діяльність, здійснюючи своєчасну та повну оплату всіх податків та зборів, а також забезпечувати оплату праці своїх працівників.

Станом на сьогоднішній день у відповідача перед позивачем існує заборгованість за Договором поставки № 8561М в редакції Протоколу розбіжностей до Договору від 01.06.2016. При цьому, фінансове становище відповідача суттєво обтяжене кредитними зобов`язаннями перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль", розмір яких на день подачі цієї заяви становить 100000,00 грн. До того ж, у відповідача існує заборгованість по оплаті праці у розмірі 9900,00 грн, заборгованість зі сплати соціального страхування у розмірі 7600,00 грн, відповідача позбавлено овердрафту, відповідно до укладеного договору із Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль", у розмірі 500000,00 грн та відсутність зареєстрованого нерухомого майна відповідача, вбачається, що на даний час відповідач не має можливості ти рішення суду.

Всі вільні кошти, які надходять від здійснення господарської діяльності, в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості перед органами Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України та заборгованості з оплати заробітної плати, у зв`язку з чим виконання рішення у даній справі ускладнюється.

За фінансовими результатами 2018 року підприємство закінчило рік із збитковим результатом у розмірі 36,2 тис. грн, що підтверджується Балансом (Звітом про фінансовий стан).

Крім того, на фінансове становище товариства вплинуло достроково погашення наданого Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" овердрафту у розмірі 500000,00 грн у період з 16.08.2018 по 31.10.2018, що підтверджується випискою по рахунку № 26002380964.

Станом на день подання даної заяви, відповідно до бухгалтерських рахунків підприємства, становище підприємства значно погіршилось, зросла сума кредиторської заборгованості, яка складає 2425157,89 грн. без урахування заборгованості згідно рішення Господарського суду Харківської області від 01.03.2019 по справі № 922/2963/18.

Сума стягнення за рішенням суду значно перевищує загальний чистий прибуток підприємства за один рік, а відтак виконання рішення суду на сьогоднішній день може призвести до загрози банкрутства підприємства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 73-74 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Як вбачається з наданої відповідачем довідки банку, на рахунках ТОВ "СТС-Експрес" знаходяться грошові кошти, загальна сума яких не дозволяє сплатити суму боргу в повному обсязі. Крім того, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 07.03.2019 у відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно.

З огляду на викладене вбачається, що навіть у разі звернення позивача до органу виконавчої служби з виконавчим документом, рішення Господарського суду Харківської області від 01.03.2019 по справі №922/2963/18 не буде виконане найближчим часом з об`єктивних причин, а саме через відсутність у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення.

У звязку з чим колегія суддів вважає доведеною з боку заявника обставини неможливості виконання рішення.

Між тим варто зазначити, що при вирішенні питання доцільності відстрочення виконання рішення слід враховувати, що безпосередня реалізація рішення суду відповідно до первісної форми може призвести до його практичного невиконання з боку боржника у бажаній кредитором сумі.

Спираючись на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обовязків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

З наданих стороною пояснень вбачається, що відповідачем проводиться ряд заходів для покращення фінансового становища підприємства, зокрема, укладено договори на поставку товару з іншими контрагентами (ТОВ "Сучасний модерн" №10149 від 01.01.2019, ТОВ "Респектплюс" №10150 від 01.01.2019, ТОВ "ССХА" №10151 від 01.01.2019, ТОВ "Сігмателс" №10152 від 01.01.2019), що дозволить залучити кошти для погашення заборгованості за рішенням суду.

Надання відстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Отже, для з`ясування обставин, чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

Всупереч доводам апелянта колегія суддів зазначає, що у цій справі відстрочення виконання рішення суду першочергово здійснюється не з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника . Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.

Виходячи з пріоритету інтересів Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця", відновлення його права у вигляді отримання повної суми заборгованості, балансу майнових інтересів сторін, за наявності достатніх даних вважати реальною можливістю відшкодування боржником заборгованості за рішенням по справі № 922/2963/18 отримання доходів від реалізації товару за договора купівлі-продажу, колегія суддів дійшла до висновку про доцільність відстрочення виконання рішенням у даній справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи фінансовий стан обох сторін, колегія суддів дійшла висновку, що надання відстрочки виконання рішення на 12 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому, підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284, 331 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/2963/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 20.05.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян