УХВАЛА
04 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2963/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019
у складі колегії суддів: головуючий - Россолов В.В., судді Склярук О.І., Хачатрян В.С.,
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2019
у складі судді Кухар Н.М.
у справі № 922/2963/18
за позовом Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Експрес"
про стягнення 1698059,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/2963/18.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2963/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.06.2019.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019, задоволено заяву ТОВ "СТС-Експрес" про відстрочення виконання судового рішення, відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.03.2019 по справі № 922/2963/18 на один рік - до 02.03.2020.
Так, відповідно до положень частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За загальним правилом статті 287 ГПК України касаційному оскарженню підлягають лише судові рішення, переглянуті в апеляційному порядку, тобто приписи статті 331 ГПК України необхідно розуміти насамперед як право на апеляційне оскарження, таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 18/1544-10.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України можливість оскарження даної ухвали у касаційному порядку не передбачено.
Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції маються передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Sevices v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".
При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
Крім того, у разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/2963/18, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.
У зв`язку з чим, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийняті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статями 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/2963/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2019 |
Оприлюднено | 05.07.2019 |
Номер документу | 82800582 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Васьковський О.В.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні