Постанова

від 15.05.2019 по справі 908/2263/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2263/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Якименко Є.П., довіреність №10 від 15.04.2019, адвокат;

від відповідача: Мальчев В.Є., довіреність №9747 від 20.11.2018, адвокат;

представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2019р.(повний текст складено 11.03.2019, суддя Боєва О.С.) у справі №908/2263/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІГБІЛД КОМПАНІ , м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод , м.Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія» Контракт плюс , м.Київ

про стягнення 2 011 313,67 грн. за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІГБІЛД КОМПАНІ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод про стягнення 1 857 150,00 грн. основного боргу, 85000,27 грн. пені, 30048,16 грн. 3% річних, 39115,24 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки №170185 від 07.09.2017р. в частині повного і своєчасного розрахунку за поставлені за видатковими накладними № 4 від 08.092017р., № 5 від 19.09.2017р., № 7 від 20.09.2017р., № 8 від 22.09.2017р. та № 20 від 12.10.2017р. діоди.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2019р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1857150 грн. основного боргу, 77849,18 грн. пені, 30048, 16 грн. -3% річних, 29593,26 - інфляційних втрат і 29919,61 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що у зв`язку з розірванням з 20.08.2018р. Договору факторингу і відсутністю доказів оплати відповідачем заборгованості, право грошової вимоги на стягнення з відповідача на користь позивача 1 857 150,00 грн. основного боргу за Договором поставки № 170185 від 01.09.2017р. належить позивачеві, є обґрунтованим, доведеним а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи факт доведеності порушення відповідачем грошового зобов`язання та приписи ч. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження нарахуванням пені шістьма місяцями, суд першої інстанції дійшов висновку що задоволенню підлягають лише 77849,18 грн. пені. Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції та річних місцевий господарський суд також виходив з того, що факт несвоєчасного виконання грошових зобов`язань є встановленим, а розрахунок належної до стягнення суми 3% річних в розмірі 30048,16 грн. здійснено позивачем вірно. Разом з тим, при розрахунку суми втрат від інфляції позивачем не було враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, а тому, суд дійшов до висновку, що до стягнення належить загальна сума 29593,26 грн. втрат від інфляції, в іншій частині заявленої до стягнення суми втрат від інфляції відмовляється.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням господарського суду, Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2019 у справі №908/2263/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Відповідач заперечує висновок суду про розірвання договору факторингу №13-03/18-1 від 13.03.2018р. та зазначає, що на дату розірвання договору факторингу, право вимоги вже перейшло до Фактора з моменту укладання даного договору (п. 3.1. договору). Про це свідчать і позови від Фактора до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним договором. Фактор зобов`язаний сплатити ціну за відступлені грошові вимоги Клієнту відповідно до п. 4.1. договору факторингу лише до 31.12.2018.

Договором від 20.08.2018 про розірвання договору факторингу не передбачено перехід права вимоги за договором поставки від Фактора до Клієнта.

Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме ст.80, 236 ГПК України та вказує, що позивач і третя особа не направляли йому відповідь на відзив (пояснення) та додані до нього документи. Відповідач вважає, що у суду не було підстав враховувати докази по справі, які були подані позивачем і третьою особою з порушення порядку подання.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2019 у даній справі - без змін з тих підстав, що відповідач не заперечив факт отримання товару за договором поставки №170185 від 07.09.2017, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір факторингу №13-03/18-1, на який посилається відповідач, був розірваний на підставі договору про розірвання від 20.08.2018, укладеного між ТОВ БІГБІЛД КОМПАНІ і ТОВ Фінансова компанія Контракт плюс .

Відповідачем не здійснено жодного погашення існуючої заборгованості за договором факторингу ні фактору, ні позивачу, а тому з моменту отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору факторингу право грошової вимоги за договором поставки №170185 від 07.09.2017 належить саме позивачу.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, явку представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки не повідомила. Учасник справи був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900069291398.

Неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 908/2263/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні (головуючий суддя - Дармін М.О., судді Іванов О.Г., Березкіна О.В.).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2019 за клопотанням відповідача у зв`язку із знаходженням його у відрядженні і неможливістю прибути у судове засідання відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.05.2019 на 12:00.

В судовому засіданні 15.05.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Приватним акціонерним товариством Запорізький електровозоремонтний завод (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю БІГБІЛД КОМПАНІ (Постачальник) 07.09.2017 був укладений договір поставки №170185, за яким Постачальник зобов`язався у 2017 році поставити (передати у власність) Замовникові товари, зазначені у Специфікації - додатку до цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна (сума, загальна вартість) цього договору становить 2125000,00 грн. у тому числі ПДВ 20%:354166,67 грн. Ціна за одиницю товару зазначається у Специфікації - додатку до цього договору.

В пунктах 4.1 - 4.3 договору сторони погодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання Замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання-передачі товару за цим договором зазначається найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість та ціна товарів, номер та дата договору, номер та дата заявки на постачання товару, дата отримання Постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками Сторін за договором, він вважається не підписаний. До рахунка на оплату товарів додаються видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).

Додатком №1 до договору є Специфікація №1, згідно з якою сторони погодили поставку діода ДЛ161-200-16УХЛ2 L =200 мм на загальну суму 2125000,00 грн. з ПДВ.

Виконання Постачальником умов договору з поставки товару на загальну суму 2125000,00 грн. з ПДВ підтверджується видатковими накладними: №4 від 08.09.2017, №5 від 19.09.2017, №7 від 20.09.2017, №8 від 22.09.2017, №20 від 12.10.2017 (а.с.19-23).

Відповідно до актів приймання-передачі №1 від 08.09.2017, №2 від 19.09.2017, №3 від 20.09.2017, №4 від 22.09.2017, №2 від 12.10.2017 , б/н від 13.10.2017 Замовником був прийнятий поставлений товар та виставлені рахунки фактури на його оплату (а.с.24-28).

Поставлений товар був оплачений Замовником частково в сумі 267850,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №№12643,12645 від 30.10.2017 (а.с. 38,39).

Загальна сума неоплаченого товару за договором поставки склала 1 857 150,00 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що за укладеним 13.03.2018 між ТОВ БІГБІЛД КОМПАНІ (Клієнт) і ТОВ Фінансова компанія Контракт плюс (Фактор) договором факторингу №13-03/18-1 Клієнт відступив Фактору за плату своє право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) за договорами, укладеними між Клієнтом та ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод (Боржник). Зокрема, відповідно до п. 1.1.2. за договором поставки №170185 від 07.09.2017, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами (Основний договір 2).

За п. 1.2.2. цього договору Фактору було відступлено право вимоги за основним договором 2 -1857150,00 грн. заборгованості за основним боргом.(а.с. 66-69).

13.03.2018 за №4 Постачальник направив Замовнику повідомлення про відступлення права вимоги, яке отримано відповідачем 21.03.2018 (а.с. 65).

20.08.2018 сторонами договору факторингу було укладено і підписано договір про його розірвання (а.с.127).

На адресу ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» 22.08.2018 листом №20/08 від 20.08.2018 було направлено відповідне повідомлення про розірвання вищезазначеного договору факторингу. Направлення повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.125,126).

Замовник залишок заборгованості за поставлений товар Постачальнику не сплатив, у зв`язку з чим останній подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з Замовника 1857150,00 грн. основного боргу, 85000,27 грн. пені, 30048,16 грн. 3% річних, 39115,24 грн. інфляційних втрат.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Підпунктом 6.1.1. п. 6.1. укладеного договору поставки на Замовника покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (частина 1 статті 664 ЦК України).

Сторони визначили в пункті 5.5. договору, що право власності на товар, зазначений у Специфікації - додатку до договору, переходить до Замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін видаткової накладної. Видаткова накладна є первинним документом.

Відповідно до п. 5.12. договору підтвердженням про одержання товару Замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

З огляду на наявність в матеріалах справи підписаних сторонами без зауважень видаткових накладних і відсутність заперечень відповідача факт отримання останнім товару є доведеним.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Посилаючись на п. 4.2. договору господарський суд правильно визначив, що строк оплати партій товару поставленого за видатковими накладними № 5 від 19.09.2017 на суму 510000,00 грн. (частково оплачено 30.10.2017 на суму 208350,00 грн.), № 7 від 20.09.2017 на суму 510000,00 грн., № 8 від 22.09.2017 на суму 657050,00 грн., № 20 від 12.10.2017 на суму 388450,00 грн., який залишився неоплаченим, настав 29.01.2018, 30.01.2018, 01.02.2018, 21.02.2018 відповідно.

Доводи відповідача, що договором від 20.08.2018 про розірвання договору факторингу не передбачено перехід права вимоги за договором поставки від фактора до клієнта (Постачальника) колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне:

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст.. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до повідомлення вих. № 20/08 від 20.08.2018р. про розірвання Договору факторингу № 13-03/18-1 від 13.03.2018р. ТОВ БІГБІЛД КОМПАНІ сповістило Керівника ПрАТ Запорізький електровозремонтний завод про те, що у зв`язку із розірванням Договору факторингу сума заборгованості в тому числі і за договором поставки № 170185 від 07.09.2017р. з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами підлягає сплаті позивачу по справі (а.с. 125).

Відповідно до штемпелю, який міститься на опису вкладення, 22.08.2018р. ТОВ БІГБІЛД КОМПАНІ спрямувало ПрАТ Запорізький електровозремонтний завод на адресу 69095 м.Запоріжжя вул.Залізнична буд.2 повідомлення про розірвання Договору факторингу №13-03/18-1 від 13.03.2018р. вих. № 20/08 від 20.08.2018р. на одному аркуші (а.с. 126).

Закон України "Про поштовий зв`язок" визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштові відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України.

Лист - поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і масу якого встановлено відповідно до законодавства України (стаття 1 Закону України "Про поштовий зв`язок").

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Згідно з пунктом 11 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Пунктом 19 Правил встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до пункту 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З позицій сторін, які викладені в заявах по суті вбачається, що вони не заперечують занесення у відповідні розділи опису вкладення (а.с. 126) уповноваженим представником вузла зв`язку № 69001 підпису та проставлення ним календарного штемпеля, а тому доводи апеляційної скарги, що відсутність номеру поштового відправлення на опису вкладення та ненадання позивачем копії фіскального чеку беззаперечно свідчать про не направлення відповідачу повідомлення про розірвання Договору факторингу № 13-03/18-1 від 13.03.2018р. вих. № 20/08 від 20.08.2018р. відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Відповідно до опису вкладення (а.с. 130) на адресу відповідача було відправлено пояснення представника ТОВ ФК Контракт Плюс (а.с. 123-124) та додані до нього завірені копії повідомлення вих. № 20/08 від 20.08.2018р. про розірвання Договору факторингу № 13-03/18-1 від 13.03.2018р. (а.с. 125), опису вкладення у цінний лист (а.с. 126) та Договору факторингу № 13-03/18-1 від 13.03.2018р. (а.с. 127). Факт відправлення даного поштового відправлення підтверджує фіскальний чек (а.с. 129). З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вищезазначені докази, якими підтверджується факт належного сповіщення відповідача про розірвання договору про відступлення права вимоги належним чином долучені до матеріалів справи і є допустимими доказами в розумінні положень статей 77,80 Господарського процесуального кодексу України, а відповідні доводи апеляційної скарги щодо порушень при подані доказів відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

За приписами ст.. 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Укладений 20.08.2018 договір про розірвання договору факторингу відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до положень ч.ч. 2-4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 договору про розірвання договору факторингу сторони погодили, що з моменту набуття чинності даного договору сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями за договором факторингу №13-03/18-1 від 13.03.2018.

Згідно п. 4 договір вступив в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (а.с.127).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять доказів виконання боржником (відповідачем у справі) основного зобов`язання, переданого за договором факторингу, ні фактору, ні позивачу.

Згідно п. 10.1. договору поставки №170185 від 07.09.2017 він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що, оскільки відповідачем не було виконано зобов`язання з оплати товару, а договір факторингу є розірваним, відповідач залишається зобов`язаним сплатити суму боргу за договором поставки, який продовжує діяти. Тобто, з моменту розірвання договору факторингу право грошової вимоги за договором поставки №170185 від 07.09.2017 належить позивачу.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про належність позивачеві права грошової вимоги за договором поставки №170185 від 07.09.2017р. носять декларативний характер, не спростовують вищезазначених висновків і відхиляються як необґрунтовані.

З урахуванням вищевикладеного, висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог по стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу у сумі 1857150, 00 грн. є обґрунтованим і таким, що прийнятий у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частин 1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Сторонами спору не оспорюється правильність нарахування місцевим господарським судом на суму основного боргу у розмірі 1857150 грн. 00 коп. пені у розмірі 77849грн. 18 коп., 3 % річних у розмірі 30048грн. 16 коп., інфляційних втрат у розмірі 29593грн. 26 коп та витрат зі сплати судового збору у розмірі 29919грн. 61 коп, а тому правильність відповідних нарахувань не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції діяв у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України та вірно оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні, що відповідно, дає підстави залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 28.02.2019р. у справі № 90-8/2263/18 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод , м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2019р. у справі №908/2263/18 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Приватне акціонерне товариство Запорізький електровозоремонтний завод .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в строки визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 20.05.2019

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна