Справа № 2-1077/11
Провадження № 22-з/4808/41/19
Головуючий у 1 інстанції Якимів Р.В.
Суддя-доповідач Максюта
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Максюти І.О.,
суддів Пнівчук О.В. Мелінишин Г.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл будинковолодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 10 січня 2017 року,
в с т а н о в и в :
Згідно абзацу третього пункту 3 розділу XII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів та пункту 8 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжували здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до ч.6 статті 147 закону України Про судоустрій і статус суддів у частині виконання рішень про утворення судів та п. 3 ч.1 ст. 31 ЦПК України справу за єдиним унікальним номером № 2-1077/11 заяву передано для розгляду до Івано-Франківського апеляційного суду у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.02.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 10 січня 2017 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки відмовлено (а.с.52-55, том.2).
07 травня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заявник зазначив, що апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати при постановленні ухвали від 23.02.2017 року, тому, відповідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, просив прийняти постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 10 січня 2017 року про виправлення описки у судовому рішенні (а.с.62,том.2).
Заява ОСОБА_1 призначена до розгляду Івано-Франківським апеляційним судом в письмовому провадженні без виклику сторін відповідно до п.13 ст. 7 ЦПК України, ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Така ж норма містилась у ст.220 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду постановлення ухвали .
За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України (норми вказаної статті кореспондуються із діючими нормами статті 270 ЦПК України); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Встановлено, що за результатом розгляду справи в апеляційному порядку та постановленні ухвали про задоволення апеляційної скарги, апеляційним судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги.
Згідно з ч.ч.1,5 ст.88 ЦПК України (в редакції, що діяла на час розгляду скарги) стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.02.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 10 січня 2017 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки відмовлено (а.с.52-55, том.2).
Під час постановлення ухвали, відповідно до вимог ст.ст. 88,315 ЦПК України (в редакції, що діяла на час розгляду скарги), апеляційний суд в ухвалі повинен розподілити судові витрати, розмір яких повинен бути доведений заінтересованою особою згідно з вимогами ч.3 ст.10 ЦПК України.
Аналогічні норми містяться в статті 141 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення.
Так, матеріалами справи встановлено, що під час оскарження ухвали Калуського міськрайонного суду від 10 січня 2017 року апелянтом за подачу апеляційної скарги було сплачено судовий збір в сумі 320 грн (квитанція №46147.1/39376 від 25.01.2017 року), який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 3, том.2), апелянт просив ці витрати стягнути з відповідача ОСОБА_2 , однак суд помилково не вирішив зазначене питання при постановленні ухвали.
Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про наявність визначених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 320 грн. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 10 січня 2017 року
Керуючись ст.270 ЦПК України, апеляційний суд ,
п о с т а н о в и в :
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 320 (триста двадцять гривень) судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 21 травня 2019 року.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: О.В. Пнівчук
Г.П. Мелінишин
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2019 |
Оприлюднено | 22.05.2019 |
Номер документу | 81875773 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Івано-Франківський апеляційний суд
Максюта І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні