Ухвала

від 17.05.2019 по справі 490/5073/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 травня 2019 року

м. Київ

справа № 490/5073/18

провадження № 61-8906 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу приватного підприємства фірма

ЮНІКС ТРЕЙД КО на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 03 квітня 2019 року у справі за позовом приватного підприємства фірма

ЮНІКС ТРЕЙД КО до ОСОБА_1 , Міністерства оборони України про визнання контракту таким, що укладений не в особливий період, відсутності у працівника права на гарантії під час виконання державних обов`язків і встановлення підстав для звільнення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року приватне підприємство фірма (далі - ППФ) ЮНІКС ТРЕЙД КО з подальшим уточненням позовних вимог звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Міністерства оборони України про визнання відсутності за працівником гарантій, передбачених частиною третьою статті 119 КЗпП України, визнання контракту про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України укладеним не в особливий період, унаслідок чого ОСОБА_1 підлягає звільненню.

ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО вважаю, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України наявні підстави для припинення між ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО та ОСОБА_1 трудового договору у зв`язку зі вступом останнього на військову службу та просило встановити факт, що на

ОСОБА_1 не розповсюджуються встановлені частиною третьою

статті 119 КЗпП України гарантії щодо збереження за працівником місця роботи у разі прийняття на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 січня

2019 року у задоволенні позову ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО відмовлено. Стягнуто з ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО на користь ОСОБА_1 4 тис. грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО залишено без задоволення,

а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2019 року залишено без змін.

У травні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО , в якій,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО .

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ППФ ЮНІКС ТРЕЙД КО подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства фірма ЮНІКС ТРЕЙД КО на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у справі за позовом приватного підприємства фірма ЮНІКС ТРЕЙД КО до ОСОБА_1 , Міністерства оборони України про визнання контракту таким, що укладений не в особливий період, відсутності у працівника права на гарантії під час виконання державних обов`язків і встановлення підстав для звільнення відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник