Ухвала

від 22.05.2019 по справі 914/252/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.05.2019 р. Справа № 914/252/19

місто Львів

За позовом:Львівського комунального підприємства "Рембуд", до відповідача:приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт", третя особа 1:Львівська міська рада, третя особа 2:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про: - стягнення 171'636,91 грн., - розірвання договору, - зобов`язання повернути об`єкт оренди. СуддяРим Т.Я. Секретар судового засідання Кушта А.М. Представники: позивача:Порошин Володимир Владиславович - адвокат, відповідача:Парамонов Сергій Олексійович - адвокат, третьої особи 1:Синьовський Богдан Васильович - представник, третьої особи 2:Чернобай ОСОБА_1 - представник. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського комунального підприємства "Рембуд" до приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 171'636,91 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № П-101 від 23.03.2006 та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, позначених в технічній документації під літерами 5, 5а, 6, 8, 10, 11, загальною площею 120,6 м 2 , які розташовані за адресою: місто Львів, площа Галицька, 15.

Відповідач 18.03.2019 разом з поданням відзиву на позов, подав до суду клопотання про витребування доказів, у якому просив суд:

- зобов`язати позивача надати відповідачеві для підписання акт звірки розрахунків зі сплати орендної плати за період з 23.03.2006 по грудень 2018 року, підписаний позивачем;

- витребувати в позивача або іншого органу, визначеного відповідним нормативними документами Львівської міської ради, рахунки на оплату орендної плати за період з грудня 2015 року по грудень 2018 року.

Зважаючи на принцип змагальності та диспозитивності, можливість відповідача як сторони договору самостійно підготувати акт звірки взаємних розрахунків на підставі власного бухгалтерського обліку, суд протокольною ухвалою від 17.04.2019 відхилив клопотання відповідача.

Відповідач 16.05.2019 повторно подав до суду клопотання про витребування доказів. Зокрема, відповідач просить витребувати в позивача або іншого органу, що визначений відповідними нормативними документами Львівської міської ради:

- рахунки на оплату орендної плати за період з грудня 2015 року по грудень 2018 року;

- докази, що підтверджують факт отримання (вручення) таких рахунків відповідачем.

На вимогу положень частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідач зазначив у клопотанні, що здійснював заходи з метою самостійного отримання відповідних доказів. Зокрема, звернувся до позивача з запитами про надання інформації (від 19.04.2019 та 23.04.2019) щодо: 1) надання письмової інформації про те чи надавались (виставлялись) позивачем відповідачеві рахунки на оплату орендної платні за період з грудня 2015 року по грудень 2018 року; 2) надання копії документів, які підтверджують факт отримання (вручення) цих рахунків відповідачем. Як стверджує відповідач, позивач не відреагував на подані запити.

При постановленні ухвали суд керувався таким.

Змагальність належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Зміст цього принципу розкривається в статті 13 процесуального закону. Так, відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В розвиток аналізованої засади законодавцем у статті 42 Господарського процесуального кодексу України надано сторонам право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Таким чином, у сторони справи відсутній обов`язок подавати докази, це є її правом, що цілком узгоджується з принципом змагальності сторін. Вживання законодавцем, наприклад, у статті 74 Господарського процесуального кодексу України поняття "обов`язок доказування" не стосується процесуальних обов`язків сторони. Ця норма встановлює правила доказування, які за своїм змістом зводяться до того, що повідомлені сторонами обставини повинні бути доведені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами. В іншому разі - вони вважатимуться недоведеними.

Заперечуючи проти позову, відповідач звертає увагу на ту обставину, що позивач не надавав рахунків на оплату вартості оренди. З огляду на це в підготовчих засіданнях суд неодноразово звертав увагу (пункт 4 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України), що зазначені обставини входять до предмета доказування. Проте позивач не скористався наданим йому правом та не надав ні суду, ні іншим учасникам процесу доказів виставлення рахунків.

Суд констатує, що невиконання вимог ухвали про витребування доказів може бути підставою для вжиття заходів процесуального примусу, що передбачено Главою 9 Господарського процесуального кодексу України. У той же час, подання доказів на підтвердження своїх вимог є процесуальним правом, а не обов`язком сторони. Тому можливе застосування заходів процесуального примусу за невиконання дій, що входять до групи прав сторони, порушить основні засади господарського процесу (змагальність).

З урахуванням наведених вище міркувань суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування від позивача доказів того, що він виставляв рахунки на оплату вартості оренди.

Водночас, в контексті процесу доказування подібна ситуація передбачена нормами процесуального закону. Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже, основна відмінність між ухвалами про витребування доказів (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) та про зобов`язання сторони надати докази (частина 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України) полягає саме в наслідках її невиконання.

Враховуючи наполегливість відповідача у доведенні обставини невчинення позивачем певних дій, зосередження відповідачем уваги саме на цій обставині, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України зобов`язати позивача та третю особу 2 надати докази виставлення ним рахунків на оплату вартості оренди.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 80, 81, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів.

2. Зобов`язати Львівське комунальне підприємство "Рембуд" та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до 27.05.2019 (включно) надати суду докази виставлення приватному підприємству "Торговий дім "Липовий цвіт" рахунків на сплату орендної плати упродовж квітня 2015 - грудня 2018 років.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 23.05.2019.

Суддя Рим Т.Я.