Рішення

від 24.07.2019 по справі 914/252/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 Справа № 914/252/19

місто Львів

За позовом:Львівського комунального підприємства "Рембуд", до відповідача:приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт", третя особа 1:Львівська міська рада, третя особа 2:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про: - розірвання договору, - зобов`язання повернути об`єкт оренди, - стягнення 171'636,91 грн. СуддяРим Т.Я. Секретар судового засіданняКушта А.М. Представники: позивача:Порошин Володимир Владиславович - адвокат, відповідача:Парамонов Сергій Олексійович - адвокат, третьої особи 1:Синьовський Богдан Васильович - представник, третьої особи 2:Чернобай Сергій Сергійович - представник. СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського комунального підприємства "Рембуд" до приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт".

2. Предметом позову є:

2.1. Розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № П-101 від 23.03.2006.

2.2. Зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, позначених в технічній документації під літерами 5, 5а, 6, 8, 10, 11, загальною площею 120,6 м2, які розташовані за адресою: місто Львів, площа Галицька, 15 .

2.3. Стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 171'636,91 грн.

3. Підставою позову є порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № П-101 від 23.03.2006.

4. Ухвалою від 13.02.2019 позов було залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

5. З огляду на виправлення недоліків суд ухвалою від 25.02.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.03.2019, до участі у справі залучив Львівську міську раду третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

6. Ухвалою від 20.03.2019 Господарський суд Львівської області залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

7. Ухвалою від 15.05.2019 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

8. Ухвалою від 22.05.2019 суд відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів та зобов`язав позивача та третю особу 2 надати суду вказані в ухвалі докази.

9. З огляду на виконання завдань підготовчого провадження, подання сторонами усіх доказів та повідомлення про всі відомі їм обставини, суд закрив підготовче провадження 29.05.2019 та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.07.2019. Зазначена дата була погоджена з представниками учасників справи. Проте в судове засідання 10.07.2019 представник відповідача не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на зайнятість в іншому судовому процесі. Суд відклав розгляд справи на 24.07.2019.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

10. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору оренди не сплачував орендної плати впродовж понад 37 місяців підряд (з грудня 2015 року по грудень 2018), у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 171'636,91 грн. Таке порушення договору відповідачем є підставою для розірвання договору оренди та повернення об`єкта оренди.

11. В позовній заяві позивач зазначив, що судові витрати, яких він очікує зазнати, складається лише з судового збору в розмірі 4'495,56 грн. Позивач не зазначив, що очікує витрат на професійну правничу допомогу. В ході проведення підготовчого засідання 29.05.2019 представник позивача наполягав на закритті підготовчого провадження. Суд з`ясовував розмір заявлених судових витрат. Позивач визнав, що до них належать витрати на оплату судового збору та повідомив, що згодом надасть заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Таку заяву позивач подав до суду 02.07.2019 (том 2, а.с. 1-3) та 09.07.2019 доповнення до неї (том 2, а.с. 15) - після закриття судом підготовчого провадження.

12. З урахуванням заяви від 02.07.2019, судові витрати, заявлені позивачем, становлять:

12.1. 6'416,56 грн. судового збору: 2'574,56 грн. (том 1, а.с. 12), 1'921,00 грн. (том 1, а.с. 13), 1'921,00 грн. (том 1, а.с. 24)

12.2. 13'719,78 грн. фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу.

12.3. 10'118,65 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести.

12.4. 1'648,22 грн. утриманих та перерахованих до бюджету сум податку з доходу фізичних осіб і військового збору.

Заперечення відповідача (том 1, а.с. 37-43).

13. Позивач у порушення пункту 5.2 Договору не надавав відповідачеві рахунки на оплату, а тому у відповідача не виникло обов`язку здійснювати оплату вартості оренди. Договір оренди не містить реквізитів, на які орендар повинен сплачувати орендну плату.

14. Позивач не довів, що вартість оренди за грудень 2015 року становить 3'810,56 грн.

15. З кожною наступною пролонгацією укладеного договору оренди потрібно виходити з того, що базовою вартістю оренди за місяць є 1'784,32 грн. без ПДВ. А тому кожні наступні періоди чинності договору визначають саме таку базову вартість.

16. За період з початку дії договору оренди по цей час має місце переплата орендної плати в розмірі 199'457,00 грн.

17. Відповідач сплачував орендну плату в період з 01.06.2014 по 30.11.2016, про що свідчить рішення Львівського окружного адміністративного суду № 813/2318/18 від 21.02.2019.

18. На підставі договору від 20.03.2017 належним позивачем у цій справі мало би бути Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Зазначений договір, а також наявність судового провадження № 914/617/17, свідчать про невизначеність ситуації як щодо розміру орендної плати, так і щодо особи орендодавця.

Відповідь на відзив (том 1, а.с. 102-104).

19. Факт невиставлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 № 910/49/17).

20. Твердження відповідача про наявність переплати не підтверджено жодними доказами.

21. Позивач є стороною договору оренди, оскільки договір з третьою особою (Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) про відступлення права вимоги визнано неукладеним.

22. Відповідач не враховує, що при пролонгації договору оренди має місце не укладення (переукладення) нового договору, а, власне, продовження дії цього самого договору.

Заперечення на відповідь (том 1, а.с. 125-127) .

23. Відповідач надав власний варіант розрахунку, який, на його думку, підтверджує наявність переплати зі сплати орендних платежів в розмірі 123'532,46 грн.

Пояснення третіх осіб.

24. Треті особи не надали пояснень по суті спору.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

25. Між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна № П-101 від 23.03.2006 (далі - Договір від 23.03.2006) (том 1, а.с. 14-16). Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець (позивач у справі) зобов`язується передати, а орендар (відповідач у справі) прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічній документації літерами 5, 5а, 6, 8, 10, 11, загальною площею 120,6 м 2 , які розташовані за адресою: місто Львів, площа Галицька, будинок 15 (надалі - Об`єкт оренди). Пунктом 3.1 Договору передбачено, що приймання-передача Об`єкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем і оформлюється актом здачі-приймання.

26. На виконання умов Договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято Об`єкт оренди, про що складено акт приймання-передачі від 23.03.2006 (том 1, а.с. 17).

27. Як убачається з довідки позивача від 06.02.2019 № 31/19 (том 1, а.с. 18) та розрахунку позовних вимог (том 1, а.с. 19), заборгованість зі сплати орендної плати становить 171'636,91 грн. Така заборгованість виникла у зв`язку з несплатою відповідачем орендних платежів упродовж грудня 2015 - грудня 2018 років.

28. В матеріалах справи є докази сплати відповідачем орендних платежів за січень 2010 року - квітень 2015 в загальному розмірі 349'131,78 грн. (том 1, а.с. 135-179, 188).

29. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вносив орендну плату за травень 2015 - грудень 2018 років. Такої обставини відповідач не спростував, а тому суд визнає її установленою.

30. В платіжних дорученнях, наданих відповідачем на підтвердження сплати орендних платежів, є посилання на виставлені рахунки, однак жодна зі сторін не надала суду таких рахунків.

31. На виконання вимог ухвали суду від 22.05.2019 позивач не надав доказів виставлення відповідачу рахунків на сплату орендної плати упродовж травня 2015 - грудня 2018 років. Таким чином, на підставі частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає встановленою обставину, що позивач не виставляв відповідачу рахунків на сплату орендної плати упродовж травня 2015 - грудня 2018 років.

32. Між Львівським комунальним підприємством "Рембуд" та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укладено договір від 20.03.2017 про відступлення права вимоги (том 1, а.с. 48).

33. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради надіслало відповідачу лист від 24.03.2017 № 2302-вих-1491 (том 1, а.с. 49), яким повідомило про укладення з позивачем договору про відступлення права вимоги, зміну орендодавця та необхідність з 20.03.2017 сплачувати орендну плату на рахунок Управління.

34. На виконання вимог ухвали суду від 22.05.2019 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подало до суду рахунки, які виставлялися ним відповідачу з березня 2017 року до березня 2018 року:

34.1. № СФ-0003828 від 31.03.2017 на суму 843,77 грн. (том 1, а.с. 232).

34.2. № СФ-0005453 від 30.04.2017 на суму 2'202,36 грн. (том 1, а.с. 227).

34.3. № СФ-0007345 від 31.05.2017 на суму 2'245,62 грн. (том 1, а.с. 233).

34.4. № СФ-0009212 від 30.06.2017 на суму 2'302,47 грн. (том 1, а.с. 234).

34.5. № СФ-0011195 від 31.07.2017 на суму 2'332,60 грн. (том 1, а.с. 235).

34.6. № СФ-0013391 від 31.08.2017 на суму 2'354,37 грн. (том 1, а.с. 228).

34.7. № СФ-0015607 від 30.09.2017 на суму 2'419,62 грн. (том 1, а.с. 236).

34.8. № СФ-0018127 від 31.10.2017 на суму 2'477,70 грн. (том 1, а.с. 230).

34.9. № СФ-0020590 від 30.11.2017 на суму 2'528,15 грн. (том 1, а.с. 229).

34.10. № СФ-0023161 від 31.12.2017 на суму 2'593,33 грн. (том 1, а.с. 237).

34.11. № СФ-0023700 від 31.01.2018 на суму 2'669,96 грн. (том 1, а.с. 238).

34.12. № СФ-0026929 від 28.02.2018 на суму 2'712,97 грн. (том 1, а.с. 231).

34.13. № СФ-0030004 від 31.03.2018 на суму 2'187,69 грн. (том 1, а.с. 239).

34.14. № СФ-0030005 від 31.03.2018 на суму 993,55 грн. (том 1, а.с. 240).

Провадження у справі № 914/868/17.

35. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт" до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Рембуд" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.03.2017.

36. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2017 позов задоволено; оспорюваний договір визнано недійсним; на відповідачів покладено судові витрати зі справи. Це рішення мотивовано тим, що оспорюваний договір не відбувся з моменту його укладення, оскільки його сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов.

37. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2017: задоволено апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; на Підприємство покладено судові витрати у відповідній сумі. Постанову мотивовано тим, що: умови договору не суперечать нормам законодавства; позивачем не доведено наявності обставин, з яким закон пов`язує визнання правочину недійсним; договором не порушено прав та законних інтересів Позивача, оскільки цим договором не змінено обсяг прав та обов`язків Позивача.

38. Постановою від 24.04.2018 касаційну скаргу приватного підприємства "Торговий Дім "Липовий цвіт" Верховний Суд залишив без задоволення, рішення судів нижчих інстанцій скасував та у позові відмовив. При цьому суд касаційної інстанції погодився з обставиною неукладеності оспорюваного договору, що мало призвести власне до відмови в позові.

39. Отже, договір від 20.03.2017 про відступлення права вимоги, підписаний між Львівським комунальним підприємством "Рембуд" та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є неукладеним.

Провадження № 914/617/17.

40. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт" про внесення змін до договору оренди №П-101 нерухомого майна від 23.03.2006.

41. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.04.2019 вказану позовну заяву залишено без розгляду.

Провадження № 813/2318/18.

42. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2318/18 від 21.02.2019 встановлено обставину, що в період з 01.06.2014 по 30.11.2016 позивачу надходили кошти за оренду нежитлових приміщень, розміщених за адресою: площа Галицька , 15 та вулиця Півколо, 14 на підставі договорів оренди від низки контрагентів, зокрема й від відповідача за Договором. В зазначеному рішенні, однак, не встановлено конкретного періоду, в якому саме відповідач вносив орендні платежі та конкретну суму.

ОЦІНКА СУДУ.

43. Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання на підставі договору найму (оренди) в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Щодо стягнення орендної плати.

44. Згідно з частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що розмір орендної плати за Об`єкт оренди … складає 1'784,32 грн. на момент укладення цього Договору. Розмір орендної плати підлягає індексації на визначений індекс інфляції за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата перераховується орендарем на підставі наданих йому рахунків (виставлених) йому рахунків не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Отже, в межах укладеного між сторонами Договору у відповідача виник обов`язок щомісячно сплачувати позивачу орендну плату.

45. На підставі наявних в матеріалах справи доказів суд установив, що відповідач не вносив орендну плату за травень 2015 - грудень 2018 років (пункт 29 цього рішення). Таким чином, позовні вимоги про стягнення 171'636,91 грн. є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

46. При цьому суд не погоджується із запереченнями відповідача в цій частині з урахуванням такого.

47. Стосовно аргументів відповідача щодо неправильності визначення позивачем розміру орендної плати (пункт 14 цього рішення), визначення розміру місячної орендної плати після пролонгації Договору (пункт 15 цього рішення) та наявності переплати відповідача (пункти 16, 23 цього рішення), суд зазначає таке:

47.1. Розрахунок орендної плати відповідача з січня 2010 року по грудень 2018 року (том 1, а.с. 125-134) є неправильним. Зокрема, як початкову суму орендної плати при кожній пролонгації Договору відповідач вважає 1'784,32 грн. - базовий розмір орендної плати станом на момент укладення Договору.

47.2. Однак, відповідно до пункту 4.3 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

47.3. Положення пункту 5.1 Договору встановлюють місячну орендну плату станом на момент укладення Договору (березень 2006 року) у розмірі 1'784,32 грн., про що чітко вказано у пункті 5.1 Договору. Згідно з указаним пунктом розмір місячної орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення цього Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради № 98 від 31.10.2012… На підставі ухвали Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова" пункт 1, яким було затверджено вказану у Договорі методику, втратив чинність. Водночас, вказаною ухвалою № 897 було затверджено нову Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова. Відповідно до положень цієї Методики (у всіх її редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин), розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається способом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

47.4. Зважаючи на зазначене, орендна плата після пролонгацій (продовження дії) Договору повинна визначатись на загальних підставах - шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць (а не за березень 2006 року) на індекс інфляції за поточний місяць.

47.5. Водночас, суд погоджується з розрахунком позивача орендної плати за період з грудня 2015 року по грудень 2018 року. Суд звертає увагу, що позивач надав повний розрахунок орендної плати, починаючи з 2006 року (том 1, а.с. 106-107). Перевіривши на підставі Методики такий розрахунок, суд констатує, що визначені у ньому суми орендної плати є правильними. Більше того, виявилося, що за грудень 2015 року відповідач зобов`язаний був сплатити 7'607,01 грн. Проте позивач не виявив бажання змінювати ціну позову та наполягав на стягненні сум, визначених у розрахунку (том 1, а.с. 105).

47.6. Враховуючи зазначене, а також подані відповідачем докази сплати орендних платежів у 2010-2015 роках, факт існування переплати відповідача за орендну плату не доведений. Адже відповідач, стверджуючи про переплату, обґрунтовував таку на підставі неправильного розрахунку орендної плати. Щодо доказів сплати орендних платежів у 2010-2015 роках, то, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів сплати орендних платежів з квітня 2006 року по грудень 2009 року, такі не можуть свідчити про наявність переплати.

48. Щодо аргументів відповідача стосовно невиставлення позивачем рахунків на сплату орендної плати, відсутність у Договорі реквізитів, на які потрібно перераховувати орендну плату (пункт 13 цього рішення) суд зазначає таке:

48.1. Факт невиставлення позивачем рахунків на оплату орендних платежів не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати плату за користування Об`єктом оренди. Обов`язок відповідача щомісячно вносити орендну плату встановлений як у Договорі (пункти 5.2 та 7.2), так і в цивільному законодавстві (частина 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

48.2. До виникнення прострочення відсутність в Договорі платіжних реквізитів позивача не перешкоджала відповідачеві сплачувати позивачу орендні платежі. Зокрема, відповідач стверджує, що у вказаний період він сплачував орендну плату за реквізитами, зазначеними у рахунках позивача.

48.3. Водночас, відповідно до пункту 12.2 Договору у випадку зміни юридичної адреси, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобов`язуються у 10-ти денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту всі повідомлення, які направлені за попередньою адресою, вважаються врученими. Таким чином, оскільки позивач не повідомляв відповідача про зміну номеру розрахункового рахунку, інших реквізитів, орендні платежі повинні були вноситись за реквізитами, зазначеними у попередніх рахунках, які були відомі відповідачу.

48.4. Зважаючи на вказане, суд робить висновок, що відповідачу були відомі платіжні реквізити позивача.

48.5. В будь-якому випадку, беручи до уваги принцип розумності, відповідач, маючи сумніви щодо дійсних реквізитів позивача та бажаючи оплатити оренду приміщення, міг упродовж такого тривалого періоду часу (грудень 2015 - грудень 2018 років) звернутися до позивача за інформацією щодо реквізитів оплати. Натомість відповідач не вчинив жодних дій з метою з`ясування реквізитів рахунку, на який потрібно було сплачувати орендну плату позивачу та не сплачував її за відомими йому реквізитами.

48.6. Суд бере до уваги ту обставину, що між учасниками цієї справи існував правовий спір стосовно договору від 20.03.2017 про відступлення права вимоги. Дійсно, в цей період існувала невизначеність стосовно того, кому відповідач повинен був перераховувати орендну плату за користування майном. Проте ця обставина загалом не впливає на наведені вище висновки. Адже відповідач не сплачував орендну плату як в період з травня 2015 року по березень 2017 року (час укладення договору про уступлення права вимоги від 20.03.2017), так і в період з травня 2018 року по грудень 2018 року - після прийняття Верховним Судом постанови від 24.04.2018 (пункт 38 цього рішення).

48.7. Врешті, суд звертає увагу, що виставлення рахунків не є зустрічним зобов`язанням в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України, а тому його невиставлення не тягне за собою право на зупинення виконання основного зобов`язання. Наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити орендні платежі, оскільки такий обов`язок виникає на підставі Договору, а не на підставі рахунку. За своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату. Такі висновки містяться в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 № 910/49/17, від 20.12.2018 № 910/19702/17, від 23.01.2018 № 910/9472/17, від 22.05.2018 № 923/712/17, від 10.10.2018 № 910/21406/17, від 05.09.2018 № 910/22589/17.

49. У відзиві на позов відповідач зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2318/18 від 21.02.2019 встановлено обставину, що в період з 01.06.2014 по 30.11.2016 позивачу надходили орендні платежі відповідача за Договором (пункт 17 цього рішення). Однак, як вже зазначив суд (пункт 42 цього рішення) в зазначеному рішенні не встановлено конкретного періоду, в якому саме відповідач вносив орендні платежі та конкретну суму. Водночас з поданих відповідачем доказів сплати орендних платежів у 2010-2015 роках вбачається, що останнім оплаченим місяцем оренди є квітень 2015 року (пункт 29 цього рішення).

Щодо розірвання Договору.

50. Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

51. Що стосується істотності порушення умов договору, то в цій частині суд нагадує мету укладення договору найму нерухомого майна. Наймодавець, вступаючи в договірні відносини, розраховує, зокрема, на своєчасне виконання умов договору оренди в частині внесення орендної плати. Суттєве порушення фінансової дисципліни наймачем очевидно є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору в судовому порядку.

52. Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

53. Згідно з пунктом 11.2 Договору цей Договір може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України. Пунктом 5.8 Договору встановлено, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

54. Відповідно до пункту 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково.

55. Як установлено судом та не спростовано відповідачем, відповідач не вносив орендної плати впродовж травня 2015 - грудня 2018 років (пункт 29 цього рішення). Судом не встановлено обставин, з якими закон пов`язує можливість зупинення (припинення) виконання боржником обов`язку зі щомісячного внесення орендної плати.

56. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що тривала несплата відповідачем орендної плати за користування об`єктом оренди є підставою для розірвання Договору.

Щодо повернення об`єкта оренди.

57. Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктом 9.1 Договору встановлено, що повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання.

58. Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача звільнити та повернути об`єкт оренди підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат (судовий збір).

59. Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак з відповідача підлягає до стягнення 6'416,56 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Розподіл судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу).

60. Пунктом 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Позивач виконав зазначену вимогу закону та повідомив суд, що судові витрати складаються лише із судового збору (том 1, а.с. 8). Суд враховує, що початково інтереси позивача представляв юрист, який не мав статусу адвоката (том 1, а.с. 72, 74). Оскільки справа розглянута судом за правилами загального позовного провадження, позивач залучив до представництва своїх інтересів адвоката пізніше, уклавши договір про надання правової допомоги 09.04.2019. Проте і після цього позивач не подав ні клопотання про поновлення строку для подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, ні, власне, і самого розрахунку. Зокрема, наступна заява по суті справи - відповідь на відзив (том 1, а.с. 102-104), яка готувалася залученим адвокатом, також не містить попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу.

61. Зазначені вище вимоги процесуального закону є не просто формальністю, адже відповідач має право заздалегідь ознайомитися з таким розрахунком та надати свої обґрунтовані заперечення проти надмірного (неспівмірного) розміру витрат на професійну правничу допомогу. При чому такі заперечення в силу пункту 7 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України повинні міститися у відзиві на позов.

62. Відповідно до частин 1 та 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

63. За таких обставин, оскільки позивач не виконав відповідних приписів процесуального закону, на підставі частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди №П-101 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 23.03.2006, укладений між Львівським комунальним підприємством "Рембуд" та приватним підприємством "Торговий дім "Липовий цвіт".

3. Зобов`язати приватне підприємство "Торговий дім "Липовий цвіт" (адреса: 79008, місто Львів, площа Галицька, будинок 14; ідентифікаційний код 31589067 ) повернути шляхом виселення Львівському комунальному підприємству "Рембуд" (адреса: 79035, місто Львів, вулиця Дністерська, будинок 16; ідентифікаційний код 20775826 ) нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічній документації літерами 5, 5а, 6, 8, 10, 11, загальною площею 120,6 м 2 , які розташовані за адресою: місто Львів, площа Галицька, будинок 15.

4. Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт" (адреса: 79008, місто Львів, площа Галицька, будинок 14; ідентифікаційний код 31589067 ) на користь Львівського комунального підприємства "Рембуд" (адреса: 79035, місто Львів, вулиця Дністерська, будинок 16; ідентифікаційний код 20775826 ) 171'636 (сто сімдесят одна тисяча шістсот тридцять шість) грн. 91 коп. орендної плати та 6'416 (шість тисяч чотириста шістнадцять) грн. 56 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

5. Відмовити в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.07.2019.

Суддя Рим Т.Я.