Ухвала

від 22.05.2019 по справі 522/14037/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14037/17

Провадження № 2 ві/522/27/19

УХВАЛА

22 травня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Стогнієнко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення суми стягнення аліментів,-

ВСТНОВИВ:

21 травня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Л.М.. зазначає, що фактами, якими заявник обґрунтовує відвід є втрата довіри до судді, багаторічна праця судді Чернявської Лариси Миколаївни у складі Приморського районного суду міста Одеси, а до того Центрального району міста Одеси, при голуванні якої розглядались заяви, скарги, клопотання, які надходили від прокуратури Одеської області за підписом першого заступника прокурора ОСОБА_2. Тобто існували тривалий період службові стосунки між суддею та відповідачем, що викликає сумніви у неупередженості та унеможливлює подальший розгляд суддею Чернявською Л.М. зазначеного провадження. Суддя Кічмаренко С.М. розглядав справи між тими ж самими особами: про розірвання шлюбу, про розподіл майна подружжя, тому в судді вже сформована позиція щодо наданої справи заздалегідь, перед прийняттям рішення по суті. Виходячи із принципу наявності у заявника сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду.

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ( п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Як вбачається з ухвали суду від 21.05.2019 року, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення суми стягнення аліментівдо вирішення питання про відвід.

За результатами автоматичного розподілу заява про відвід передана судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіну Р.Д..

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 22.05.2019 року заява ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Лариси Миколаївни прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22.05.2019 року о 12 годин 15 хвилин без повідомлення учасників справи.

Суд, перевіривши матеріали заяви про відвід, в якій зазначено про незгоду заявника з процесуальними діями судді під час розгляду справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.).

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Між тим дослідивши підстав для відводу головуючої судді, заявлені представником позивача, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.

Підставою для звернення ОСОБА_1 з заявою про відвід судді стали посилання заявниці на упередженість судді, яка не доведена.

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду (п.5 ст. 39 ЦПК).

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що представником позивача не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Чернявської Л.М. при вирішенні даної цивільної справи.

Отже, передбачених ст.36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено. Враховуючи, що заявник фактично оскаржує процесуальні дії судді, передбачені ст.36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а справа підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Лариси Миколаївни по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення суми стягнення аліментів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Д. Абухін

22.05.2019