Рішення

від 12.03.2020 по справі 522/14037/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

12.03.20

Справа №522/14037/17

Провадження №2/522/1782/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

при секретарі судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення суми стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

01 серпня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому вказала, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/24675/15 постановлено стягнути з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 09 грудня 2015 року, до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування збільшення суми сплати аліментів позивачка виходить з того, що відповідач займається підприємницькою діяльністю та є засновником низки підприємств; загальна сума внесків до статутних фондів підприємств склала 22 307 100 грн. Окрім того, відповідач отримує заробітну платню від найманої праці, має рахунки за кордоном. Також позивачу відомо, що відповідач неодноразово протягом 2015-2017 років відвідував закордонні країни, що безперечно потребує фінансових витрат, та крім того, зі слів спільних друзів відповідач є власником нерухомості в РФ, Іспанії, Чехії, Польщі, Греції.

11 жовтня 2017 року позовна заява надійшла в провадження судді Чернявської Л.М., ухвалою від 12.10.2017 року відкрито провадження у справі.

05.12.2018 року відповідачем поданий відзив на позов, за яким він вважає позовні вимоги необґрунтованими, зазначаючи, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків та є рівним. Зазначає, що позивачка не довела належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами зміну майнового стану відповідача як підставу зміни розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України, що на момент винесення 06.10.2015 р. Приморським районним судом м. Одеси рішення у справі №522/24675/15 про стягнення аліментів він вже перебував в статусі фізичної особи-підприємця, що внески до статутних капіталів здійснювалися за рахунок залучених (позичених) коштів у третіх осіб, що потягло витрати та набуття боргових зобов`язань та не поліпшило його матеріальний стан. Також відповідач зазначив, що сумлінно виконує рішення суду та систематично, щомісячно сплачує присуджені аліменти, при цьому з грудня 2017 року він перераховує не 10 тис. гривень, присуджені судом, а 13,5 тис. гривень, а також додатково несе витрати на зайняття сина у школі та на індивідуальні заняття тенісом. Крім того ним на ім`я сина відкритий депозитний рахунок. Також відповідач зазначив, що доходи позивачки значно перевищують його доходи та що позивачка не наводить ніяких належних доказів того, що коштів які отримуються від відповідача, не вистачає для забезпечення гармонійного розвитку сина.

Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою від 20.02.2019 року частково задоволені клопотання позивача та відповідача, витребувано з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси інформацію щодо виплачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сум заробітної плати та інших доходів у 2016-2018 роках.

26 березня 2019 року та 09 квітня 2019 року від ГУ ДФС в Одеській області на виконання вказаної ухвали до суду надійшли витребувані відомості про виплачені доходи та утримані податки на громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2

21 травня 2019 року до суду надійшла заява позивача про відвід судді Чернявської Л.М., яка ухвалою Приморського районного суду м. Одеси визнана необґрунтованою; провадження у справі зупинено до розгляду заяви про відвід судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

22 травня 2019 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (с. Абухін ОСОБА_4 .Д.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Л.М. відмовлено.

03 червня 2019 року провадження по справі за позовом про збільшення суми стягнення аліментів поновлено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

04 липня 2019 року через канцелярію суду відповідачем надані додаткові пояснення до відзиву на позов, за якими він повідомив суд про суми фактично сплачених ним аліментів та про залишок на депозитному та поточному рахунках, відкритих ним на ім`я сина.

В судовому засіданні 15 липня 2019 року заява представника позивача про збільшення суми стягнення аліментів не прийнята судом до розгляду та повернена заявнику з підстав порушення вимог ч.4 ст.49 ЦПК України.

Також в цьому ж судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про долучення доказів, частково задоволено його клопотання про виклик свідків.

Ухвалою від 15.07.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Того ж дня підготовче судове провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.

27 січня 2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява відповідача про часткове визнання позову у розмірі 25000 гривень. Відповідач зазначає що, враховуючи доводи, викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях, враховуючи інтереси сина, а також те, що він на цей час фактично перераховує аліментів на утримання дитини в сумі 16 500 грн., що сума на депозитному накопичувальному та поточному рахунках, відкритих на ім`я дитини, складає 107 418,15 доларів США, що рівень доходів обох батьків за 2018 рік приблизно є рівним, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2018 року у справі №522/20693/15-ц, набувшого чинності 16.05.2019 року, в результаті поділу спільного майна подружжя позивачу виділено у власність значна кількість об`єктів нерухомості на загальну суму 35 033,4 тис. грн., визнав позов частково - в розмірі стягнення аліментів в сумі 25 тис. грн., починаючи з дати набрання чинності рішення суду.

В судовому засіданні 28 січня 2020 року, представник позивача адвокат Кешкентій Д.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. Пояснив, що для гармонійного розвитку дитини необхідні значні кошти, тому необхідно збільшити розмір аліментів, що стягуються з батька дитини до 50000 гривень.

Представник відповідача адвокат Меняйлік О.О. в судовому засіданні доводи відзиву та заяву відповідача підтримав, надав згоду на збільшення розміру аліментів у сумі 25000 гривень щомісячно з дати набрання чинності рішення суду.

11 березня 2020 року відповідачем надано до канцелярії суду заяву про поновлення процесуального строку подання доказів та надано довідку про перерахування 02.03.2020 року аліментів у розмірі 25000 гривень.

12 березня 2020 року в судовому засіданні у присутності представників сторін суд допитав свідка ОСОБА_5 (мати позивача), яка пояснила, що дитина проживає з матір`ю, подорожує з нею, займається у школі та відвідує різні додаткові зайняття з музики, спорту, комп`ютерну школу Шаг , вивчає іноземну мову, що вимагає значних коштів, аліментів що сплачує відповідач на все не вистачає. Хлопчик має намір в подальшу навчатись за кордоном.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 24.10.1992 р. У шлюбі народились діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2015 року шлюб був розірваний.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2016 року у справі №522/24675/15 (с. ОСОБА_7 ), що набрало чинності 17.10.2016 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. щомісячно, починаючи з 09.12.2015 року, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ст.180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. (ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 р.) визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України Про охорону дитинства батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. В силу дії ч.3 ст.181СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. За приписами ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (що відповідно до Закону України від 14.11.2019 р. №294-ІХ Про Державний бюджет України на 2020 рік складає 1 109,00 грн.).

Згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав; доведені стягувачєм аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично ставиться до доводів позивача відносно того, що заняття відповідачем підприємницькою діяльністю та його учать в якості засновника низки підприємств є підтвердженням збільшення доходів відповідача.

Доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах… Різновидом доходу є проценти, дивіденди, роялті тощо (п.п.14.1.54, 14.1.56 ст.14 ПК України).

Сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права не включаються до загального місячного (річного) доходу (п.165.1.44 ст.165 ПК України).

Тобто, внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за своєю природою не є доходом.

Як доведено відповідачем та підтверджується матеріалами справи, внески до статутних капіталів низки товариств, зокрема, до статутного капіталу ТОВ Еко Менеджмент Груп , код ЄДРПОУ 41005314, він здійснював за рахунок залучених (позичених) у третіх осіб коштів, що свідчить про витрати відповідача та наявність у нього боргових зобов`язань.

Також як доведено відповідачем та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Еко Менеджмент Груп , код ЄДРПОУ 41005314, ТОВ Коминтерм , код ЄДРПОУ 33569545, ТОВ Армус-С , код ЄДРПОУ 37467864, ТОВ Академія Спорту , код ЄДРПОУ 36795016, ТОВ Регбійний Клуб Кредо-63 (неприбуткова організація), код ЄДРПОУ 33508299, ТОВ Термінал-Про , код ЄДРПОУ 36153855, за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016-2017 роки дивіденди учасникам не нараховували та не виплачували.

Отримання відповідачем в ТОВ Еко Менеджмент Груп (середньомісячна заробітна плата 2 707,50 грн. з грудня 2016), ТОВ Метр-1 , код ЄДРПОУ 33139686 (середньомісячна заробітна плата 2 870,00 грн. з грудня 2015 по січень 2017), заробітної платні від найманої праці не свідчить про зміну його матеріального стану.

За відомостями ГУ ДФС в Одеській області від 18.03.2019 р., вих.№8113/9/15-32-10, та від 28.03.2019 р., вих.№9649/9/15-32, наданими на виконання ухвали суду від 20.02.2019 р. про витребування доказів, як позивач, так і відповідач впродовж 2016 - 2018 роки, крім іншого, отримували дохід в якості зареєстрованих фізичних осіб-підприємців. Дохід позивача у 2016 році складав 989 984,00 грн., у 2017 році - 967 500,00 грн., у 2018 році - 981 490,00 грн. Дохід відповідача у 2016 році складав 989 790,00 грн., у 2017 році - 501 400,00 грн., у 2018 році - 981 300,00 грн.

Як вбачається з аналізу відомостей, позивач та відповідач у 2016 та у 2018 роках мали приблизно рівний дохід, отриманий ними в якості ФОП. Дохід, отриманий позивачем в якості ФОП у 2017 році, перевищує дохід відповідача.

Також, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2018 р. у справі №522/20693/15-ц, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16.05.2019 р., між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було поділено спільне сумісне майно. Позивачу за рішенням суду виділено майна (об`єктів нерухомості) на загальну суму 35 033,400,00 грн., відповідачу виділено майна (об`єктів нерухомості та майнових прав) на загальну суму 34 272 597,00 грн. Різниця вартості майна за підсумком поділу на користь ОСОБА_1 не стягувалась.

Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 16.11.2018 р. отримав у спадщину стояночне місце АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку за кадастровим номером 5121084800:01:002:0603; 31.12.2018р. отримав у спадщину квартири АДРЕСА_3 ; 23.05.2019р. отримав у спадщину земельну ділянку за кадастровим номером 5123783500:01:001:0366.

Крім цього 27.12.2016 р. відповідач набув земельні ділянки сільськогосподарського призначення. за кадастровими номерами 5121084800:01:001:0341, 5121084800:01:001:0347, 5121084800:01:001:0357; 02.12.2016р. - 5121084800:01:001:0352, 5121084800:01:001:0354; 20.12.2016р. - 5121084800:01:001:0346; 03.11.2016р. - 5121084800:01:001:0592; 17.10.2016р. - 5121084800:01:001:0597; 20.12.2016 р. - 5121084800:01:001:0596; 23.12.2016р. - 5121084800:01:001:0594.

Наведене підтверджує наявні матеріальні можливості обох батьків утримувати сина, у тому числі і за період виплати аліментів, раніше присуджених судом.

Також суд при вирішенні позову, та збільшенні розміру аліментів, враховує придбані відповідачем земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Суд не приймає доводи позивача в обґрунтування збільшення суми аліментів наявністю у відповідача рахунку в банку Ceska sporitelna, a.s. Praha 4, Olbrachtova 1929/62 PSC АДРЕСА_4 00, Czech Republik №000000-2975880123/0800Т, здійсненням відповідачем закордонних поїздок протягом 2015-2017 років, твердженням про наявність у відповідача нерухомості за кордоном, оскільки доказів на підтвердження цих відомостей суду не надано.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач виконує рішення Приморського районного суду від 06.10.2016 р. по справі №522/24675/15 про сплату аліментів та систематично перераховує присуджену суму на рахунок позивача. При цьому відповідач за власною ініціативою сплачує з грудня 2017 року аліменти на дитину в сумі 13 500 грн. щомісячно, а з грудня 2018 року - 16 500 грн. щомісячно, та з березня 2020 року - 25 000 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем відкриті депозитний та поточний рахунки в ПАТ АБ Південний . Щорічно, починаючи з кінця 2015 року відповідачем здійснюються накопичувальні внески в сумі 25 тис. доларів США щорічно під 9,25% річних.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала пояснення, що позивач її рідна донька, ОСОБА_3 - її одинадцятирічний онук, який проживає разом з матір`ю. Заборгованості по сплаті аліментів не має, фактично витрачають на дитину 2-3 тис. доларів США щомісячно, гроші витрачають на навчання у другій гімназії, в академії Шаг , тренування шахами, спортом, заняттями вокалом, англійським, багато витрачається на їжу, комунальні послуги та різноманітні закордонні поїздки, на проживання дитини в літніх таборах. Крайнє негативно ставиться до відповідача. Збільшення розміру аліментів потрібно, в тому числі для майбутнього навчання дитини за кордоном, яке дитина, з її слів планує розпочати та виїхати за кордон, коли йому виповниться 14 років.

Суд критично ставиться до показів свідка, як доказу необхідності збільшення розміру аліментів на майбутнє.

Суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що аліментів та інших виплат, що отримуються на дитину на теперішній час, недостатньо для забезпечення гармонійного розвитку дитини та що потрібно збільшення розміру аліментів до 50000 гривень, що позивач витрачає аліменти та інші виплати, що отримуються, саме на дитину, а також що сама позивач витрачає на дитину відповідну суму. Надане представником позивача у судовому засіданні обґрунтування щодо збільшення розміру аліментів тим, що дитина в майбутньому буде навчатися за кордоном, є лише припущенням, протирічить суті поняття аліменти (кошти на утримання дитиня) та не може слугувати підставою для збільшення розміру аліментів до зазначеної позивачем суми.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні спору суд враховує, що за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2018р. у справі №522/20693/15-ц об`єкти нерухомого майна відповідач отримав в результаті поділу наявного спільного сумісного майна подружжя, тобто це майно не придбане в розумінні вимог п.3-2 ч.1 ст.182 СК України.

Суд також бере до уваги, що квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , стояночне місце АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_7 АДРЕСА_8 , а також земельні ділянки за кадастровими номерами 5121084800:01:002:0603 та 5123783500:01:001:0366 відповідач отримав у спадщину, тобто відомо джерело походження майна.

Суд бере до уваги заяву відповідача про часткове визнання позову в частині стягнення аліментів в сумі 25 000 грн. такою, що відповідає інтересам дитини.

Таким чином, враховуючи, що з часу постановлення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2016 р. у справі №522/24675/15 про стягнення аліментів матеріальний стан як позивача, так і відповідача змінився в бік покращення, враховуючі обов`язок обох батьків в рівній мірі утримувати дитину, а також виходячи з необхідності та достатності розміру аліментів (ч.2 ст.182 СК України), позов підлягає частковому задоволенню та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 25 000 гривень щомісячно до досягнення сином повноліття.

Відповідно до п. 23 постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів при застосуванні ст.192 СК України аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Тому стягнення аліментів у встановленому судом новому розмірі слід розпочати з дня набрання цим рішенням законної сили.

При цьому, в порядку п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи про стягнення аліментів. З відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ст.1,2 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст.180-182, 184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення суми стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити розмір стягуваних аліментів, присуджених рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року у справі №522/24675/15.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 840,80 гривень на користь держави на рахунок: Отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача 38016923, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA618999980313191206000015008, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийнят тя постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2020 року.

Суддя Л.М. Чернявська