Ухвала
від 21.05.2019 по справі 915/829/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

21 травня 2019 року Справа № 915/829/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом фізичної особи-підприємця Горбатюк Тетяни Дмитрівни, АДРЕСА_1 , поштова адреса : адвокат Баранов В.Л., вул. Соборна, 12-Б , бізнес-центр "Україна", офіс 312, м. Миколаїв,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Посейдон", вул. Олега Ольжича (колишня Ленінградська), 3-Д, кв. 168, м. Миколаїв, 54052,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Березанська районна державна адміністрація, вул. Центральна, 33, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400;

2) Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453;

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Посейдон"

до відповідачів :

1) фізичної особи-підприємця Горбатюк Тетяни Дмитрівни,

2) Березанської районної державної адміністрації,

про визнання недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 30.07.2007 № 576 та визнання недійсним договору від 03.10.2007 оренди земельної ділянки,

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом: Баранов В.Л., ордер МК№92679 від 26.09.18,

від відповідача за первісним позовом: Дащенко В.Б. - директор,

від третьої особи за первісним позовом: не з`явився,

від позивача за зустрічним позовом: Дащенко В.Б. - директор,

від 1-го відповідача за зустрічним позовом: Баранов В.Л., ордер МК№92679 від 26.09.18,

від 2-го відповідача за зустрічним позовом: не з`явився,

встановив:

Ухвалою суду від 25.03.2019 справу №915/829/18 прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О., постановлено розгляд справи почати спочатку, підготовче засідання призначено на 23 квітня 2019 року о 11:00, судом встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 23.04.2019 підготовче засідання відкладено на 21.05.2019, запропоновано сторонам за первісним позовом надати суду за три дні до судового засідання висновок експерта на підтвердження наявності/відсутності обставин щодо перешкод користування орендованим майном, або надати клопотання про призначення судової експертизи з переліком питань та кандидатурою експертної установи.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

17.05.2019 відповідачем за первісним позовом подано до господарського суду клопотання №109 від 17.05.2019 про призначення у справі земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи земельної ділянки площею 0,0197 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У клопотанні наведено перелік питань, які відповідач просить суд поставити на вирішення експертизи.

Клопотанням від 17.05.2019 №110 відповідач за первісним позовом просить суд приєднати до матеріалів справи докази надіслання копії клопотання №109 від 17.05.2019 на адреси Березанської районної державної адміністрації, Коблевської сільської ради Березанського району, ОСОБА_1 .

Станом на дату підготовчого засідання інших заяв по суті та з інших процесуальних питань від учасників справи до суду не надійшло.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом повідомив суду про відсутність наміру здійснювати врегулювання спору за участі судді.

Представник позивача за первісним позовом підтримав позовну заяву в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зустрічні позовні вимоги заперечує.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом заперечує позовні вимоги за первісним позовом, підтримує зустрічні позовні вимоги, просить суд їх задовольнити, просить суд призначити земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу з метою надання відповіді на питання щодо порушення меж земельної ділянки, оскільки позивачем не підтверджено жодного порушення меж.

Представник позивача за первісним позовом заперечує проти клопотання відповідача, вважає призначення у справі експертизи недоцільним посилаючись на п.п. а , д , ї ст. 12, 188 Земельного кодексу України, п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та мотивуючи свої заперечення тим, що в матеріалах справи міститься висновок, складений Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області - органом, який відповідно до чинного законодавства здійснює повноваження щодо державного контролю за використанням земельних ділянок, який містить дані щодо порушень меж земельної ділянки зі схемою виносу в натурі.

Представник відповідача заперечення позивача вважає недоцільними, висновок Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, на який посилається позивач, вважає фальсифікованим, геодезистом на місцевості не встановлено порушення меж земельної ділянки, вважає, що для вирішення спору необхідне залучення спеціаліста зі спеціальними знанням.

На підставі ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників учасників справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до змісту ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Предметом спору за первісним позовом є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за зустрічним позовом - визнання недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 30.07.2007 № 576 та визнання недійсним договору від 03.10.2007 оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що між Березанською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1 03.10.2007 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець, відповідно до розпорядження від 30.07.2007 №756 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для комерційного використання із земель державної власності (запасу) під проїздами, площадками та проходами за межами населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,05 га із земель запасу, в тому числі: земельна ділянка №1 площею 0,0303 га кадастровий номер ділянки - НОМЕР_2 , земельна ділянка в„–2 площею 0,0197 га кадастровий номер - НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4802056282016 від 25.03.2016 та НВ-4805207162018 від 03.10.2018 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №57398636 від 14.04.2016 орендарем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного Суду розглянувши касаційну скаргу у справі №306/2004/15-ц про визнання недійсними рішень міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду, про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності, а також припинення права власності на земельну ділянку, дійшла висновку про те, що цей спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові зазначено, що визначальним при розмежуванні юрисдикції за пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) є участь у земельних відносинах, з приводу яких виник спір, суб`єкта господарської діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частина друга статті 93 ЗК України).

Отож, надання у власність або оренду земельної ділянки не залежить від наявності у фізичної особи статусу підприємця.

Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу (далі - ГК) України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України).

Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, земельної ділянки, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

У відповідності з частиною першою статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Натомість, згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема, право власності та право оренди на земельну ділянку, а також похідні від цих прав права і законні інтереси, зокрема право на безперешкодне користування земельною ділянкою, що є предметом спору в цій справі, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

Наявність у фізичної особи статусу підприємця не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.

У разі позбавлення фізичної особи статусу підприємця він не позбавляється набутих раніше цивільних прав і обов`язків фізичної особи, зокрема і права власності на земельну ділянку, придбану для здійснення підприємницької діяльності.

Законодавство України не передбачає обмежень для фізичних осіб щодо нової державної реєстрації статусу фізичної особи-підприємця у будь-який час після того, як до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові наведено висновки про правильне застосування норм права:

- Фізична особа, яка є власником земельної ділянки, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності.

- Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

- Підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

- Цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема, право власності та право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

- Наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.

Жодна з обставин цього спору не дає суду підстав для того, щоб відступити від цієї правової позиції Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Таким чином, враховуючи, що цивільні права й обов`язки ОСОБА_1 , зокрема, право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи, то спір як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частинами 2-4 зазначено норми встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку з закриттям провадження у справі за первісним позовом та за зустрічним позовом, сплачена сума судового збору підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Керуючись ст. ст. 130, 177-185, 196, 231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі за первісним позовом.

2. Закрити провадження у справі за зустрічним позовом.

3. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, рахунок 34313206083007, одержувач: УК у м. Миколаїв 22030101, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: судовий збір, назва суду: Господарський суд Миколаївської області) судовий збір, сплачений при поданні позову первісного позову за квитанцією №34152314 від 03.08.2018 в розмірі 1762,00 грн.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Пансіонат Посейдон (вул. Олега Ольжича, 3-Д, кв. 168, м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 34851327) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, рахунок 34313206083007, одержувач: УК у м. Миколаїв 22030101, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: судовий збір, назва суду: Господарський суд Миколаївської області) судовий збір, сплачений при поданні позову зустрічного позову за квитанцією №0.0.1154687503.1 від 10.10.2018 в сумі 1762,00 грн. та квитанцією №0.0.1143654902.1 від 25.09.2018 в розмірі 1762,00 грн.

5. Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

6.Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 24.05.2019.

Суддя В.О.Ржепецький

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення21.05.2019
Оприлюднено24.05.2019
Номер документу81940006
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/829/18

Ухвала від 21.05.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 23.04.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 25.03.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 21.03.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 21.02.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 23.01.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 03.12.2018

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Коваль Ю. М.

Ухвала від 18.10.2018

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Коваль Ю. М.

Ухвала від 18.10.2018

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Коваль Ю. М.

Ухвала від 18.10.2018

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Коваль Ю. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні