Рішення

від 22.05.2019 по справі 817/712/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2019 року м. Рівне №817/712/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мельник І.А.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товарної біржі "Західна Рівненська товарна біржа" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товарна біржа Західна Рівненська товарна біржа (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 №0002731401 про застосування штрафу за порушення законодавства норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 86138,10грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування контролюючим органом фінансової санкції в розмірі 17358грн за порушення п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, є протиправним. На думку позивача, фізична особа повинна подавати звіт про використання коштів, наданих під звіт, лише за наявності існування факту завершення виконання окремої цивільно-правової дії, на проведення якої були видані їй кошти, за рахунок особи, що надала кошти під звіт. Тому, з боку платника податків відсутнє порушення щодо видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів. Крім того, позивач зазначив, що оскільки фізичною довіреною особою кошти знімалися безпосередньо з корпоративних карткових рахунків позивача, то такі кошти відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні використовуються за призначенням без оприбуткування в касі підприємства. Тому, нарахування контролюючим органом фінансової санкції в розмірі 68778,10грн також безпідставне. Також на обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує і на порушення строків застосування штрафу, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України. Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, де зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки позивачем порушені норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: при знятті коштів підзвітною особою ОСОБА_1 з карткового рахунку позивача кошти не були повернуті до каси підприємства в повному обсязі; при видачі коштів підзвітній особі ОСОБА_1 . під звіт не відбулося звітування щодо раніше виданих коштів. Крім того, контролюючий орган зазначає, що до штрафних санкцій, розмір і порядок стягнення яких визначений Податковим кодексом України, застосовується строк давності, визначений статтею 102 ПКУ, тобто 1095 днів. І на такі випадки не поширюються обмеження щодо строків застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позовна заява надійшла до суду 16.05.2017.

Ухвалою суду від 18.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

14.07.2017 постановою Рівненського окружного адміністративного суду позовні вимоги позивача задоволено повністю.

11.12.2017 ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 залишено без змін.

15.11.2018 постановою Верховного Суду, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що Податковий кодексу України визначає вичерпний перелік порушень, за які передбачено штрафні санкції, серед яких відсутнє таке порушення як не оприбуткування готівки в касі підприємства та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів та відсутня відповідальність за це. Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі № 436/95. Окрім того, незважаючи на зміни, які в подальшому вносились до Указу № 436/95, правове регулювання відповідальності за вказані порушення не змінилося. Таким чином, відносини стосовно відповідальності суб`єктів господарювання за такі порушення як не оприбуткування готівки в касі підприємства та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів не врегульовані Податковим кодексом України, прийнятим у часі пізніше, ніж видано Указ № 436/95. На час виникнення спірних відносин не було прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала такі відносини. Тому, до суб`єктів господарювання за порушення норм з регулювання обігу готівки на час виникнення спірних правовідносин контролюючі органи вправі застосувати відповідальність, встановлену в Указі № 436/95. Також Верховний суд зауважив, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756 (набрав чинності з 01.01.2011) доповнено статтю 250 Господарського кодексу України частиною другою, згідно з якою зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір, і порядок стягнення яких визначаються Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи. Отже, з 01.01.2011 санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, не належать до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було б можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення не пізніше року з дня його вчинення. Це саме стосується і санкцій, які передбачені Указом № 436/95. З врахуванням наведеного, Верховний Суд вказав, що судам слід з`ясувати, чи є вчинені позивачем дії не оприбуткуванням готівки в касі підприємства та видачею під звіт готівкових коштів без повного звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт кошти, чи поширюються на такі операції вимоги пункту 2.6 зазначеного Положення щодо оприбуткування готівки в касі підприємства, з урахуванням вимог пункту 2.12 цього Положення. Окрім того, суди повинні надати оцінку усім аргументам сторін, з урахуванням усіх норм матеріального права, на які посилалися сторони.

Справа надійшла до суду 09.01.2019.

10.01.2019 ухвалою суду справу прийнято до провадження, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.02.2019 в судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено.

18.03.2019 в судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач нового відзиву на позов не подав.

15.04.2019 в судовому засіданні задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи по суті, розгляд справи відкладений.

22.05.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позов та навів аргументи, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у запереченні на позовну заяву.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд враховує наступне.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено позапланову виїзну перевірку Товарної біржі Західна Рівненська товарна біржа з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.07.2014 по 10.04.2017, за результатами якої складений акт від 27.04.2017 № 210/17-11-14-01-09/39299166.

Перевіркою встановлено порушення пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме не оприбуткування готівки в касі підприємства на загальну суму 13755 грн. 62 коп., та пункту 2.11 вказаного Положення, а саме видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 69440 грн. 00 коп.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 № 0002731401, відповідно до якого до позивача застосований штраф за порушення законодавства норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 86138,10грн.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 1.2. глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.2. Положення №637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6. Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

А згідно з пунктом 7.15. Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.11 Положення № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

За приписами п. 2.12 Положення № 637, фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента Україна Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95 (далі іменується - Указ Президента №436) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Абзацом 5 статті 1 Указу Президента №436 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Як вбачається із акту перевірки, вибірковою перевіркою за період з 14.07.2014р. по 10.04.2017, контролюючим органом встановлено не оприбуткування позивачем готівки в касі підприємства на загальну суму 13755,62грн., що, на думку відповідача, є порушенням п. 2.6 Положення № 637 та до вказаної суми застосовані штрафні санкції у відповідності до абз.3 ст. 1 Указу Президента № 436.

Так, 10.09.2014р. згідно банківської виписки ПАТ А - БАНК , підзвітна особа ОСОБА_1 отримує з карткового рахунку ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ А - БАНК , МФО 307770 по карті Compass (еквайрінг), кошти з банкомату в сумі 4 000,00 грн. (Дт3721 Кт311), банківський документ № Е0910К5GО6 від 10.09.2014р. При цьому в касу підприємства згідно прибутково-касового ордера № 1 від 10.09.2014р. ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в сумі 450,00 грн. (Дт 301 Кт 3721). 13.10.2014р. згідно банківської виписки ПАТ А - БАНК , підзвітна особа ОСОБА_1 на картковий рахунок ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_2 відкритий в ПАТ А - БАНК , банківський документ № @ НОМЕР_3 від 13.10.2014р. повертає кошти в сумі 3 550,00 грн. (Дт311 Кт3721) без оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства.

14.01.2015р. згідно банківської виписки ПАТ Укрінбанк підзвітна особа ОСОБА_1 отримує з карткового рахунку ТБ Західна РТБ , в„– НОМЕР_4 , відкритого в ПАТ Укрінбанк , МФО 300142, готівкові кошти в сумі 15 000,00 грн. (Дт3721 Кт311). При цьому в касу підприємства згідно прибутково-касового ордера № 2 від 14.01.2015р., ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в сумі 14 748,00 грн. (Дт301 Кт3721). 20.01.2015р. згідно банківської виписки ПАТ А - БАНК , підзвітна особа ОСОБА_1 на картковий рахунок ТБ 3ахідна РТБ НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ А - БАНК , банківський документ № НОМЕР_5 від 20.01.2015р. повертає кошти в сумі 252,00 грн. (Дт311 Кт3721) без оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства.

16.01.2015р. згідно банківської виписки ПАТ А - БАНК , підзвітна особа ОСОБА_1 отримує готівкові кошти з банкомату по картковому рахунку ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ А - БАНК , МФО 307770 по карті Compass (еквайрінг), в сумі 6 700,00грн (Дт3721 Кт311), банківський документ № F0116KLTOY від 16.01.2015р. - 4 000,00грн, банківський документ № F0116KLSXM від 16.01.2015р.- 2 700,00грн. 20.01.2015р. згідно банківської виписки ПАТ А - БАНК підзвітна особа ОСОБА_1 на картковий рахунок ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_2 відкритий в ПАТ А - БАНК , банківський документ № @ НОМЕР_6 від 20.01.2015р. повертає кошти в сумі 6700,00грн (Дт311 Кт3721) без оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства.

30.01.2015р. згідно банківської виписки ПАТ Укрінбанк , підзвітна особа ОСОБА_1 отримує з карткового рахунку ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_4 , відкритого в ПАТ Укрінбанк , МФО 300142 готівкові кошти в сумі 10 700,00 грн. (Дт3721 Кт311). При цьому, в касу підприємства згідно прибутково-касового ордера № 5 від 30.01.2015р. ОСОБА_1 повернуті підзвітні кошти в сумі 7 446,38 грн. (Дт301 Кт3721). 02.02.2015р. згідно банківської виписки ПАТ А - БАНК підзвітна особа ОСОБА_1 на картковий рахунок Західна РТБ в„– НОМЕР_2 відкритий в ПАТ А - БАНК , банківський документ № @ НОМЕР_7 від 02.02.2015р. повертає кошти в сумі 3 253,62грн. (Дт311 Кт3721) без оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства.

Отже, позивачем по вказаних операціях не оприбутковано коштів на загальну суму 13 755,62грн (3550+252+6700+3253,62), що є залишком готівки, знятої з карткового рахунку та не використаних за призначенням.

Про те, що вказаний залишок готівки дійсно не оприбутковувався у касі підприємства, позивач не заперечує, однак, посилається на пункт 2.12 Положення № 637, та стверджує, що у разі повернення коштів на картковий рахунок, ці кошти не повинні оприбутковуватись у відповідності до зазначеного пункту, який прямо на це вказує.

На думку суду такі доводи та посилання позивача є помилковими з огляду на наступне.

Особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, визначені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492 із змінами та доповненнями.

Так, згідно з п. 8.1 Інструкції № 492, відкриття поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, проводиться на підставі укладеного між банком і клієнтом у письмовій формі договору, у якому зазначаються умови відкриття поточного рахунку та особливості його використання.

Пунктом 8.3 Інструкції № 492 встановлено обмеження щодо використання коштів з поточного рахунку юридичної особи з використанням спеціальних платіжних засобів. Зокрема, корпоративну платіжну картку не можна використовувати для отримання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Із викладеного вбачається, що нормами чинного законодавства не заборонені операції з одержання готівки із корпоративної картки для виробничих (господарських) потреб. Такі операції тотожні видачі готівки з каси підприємства на вищевказані цілі, тобто аналогічні видачі коштів під звіт.

Операції за допомогою корпоративної картки мають виконуватися з оформленням документів (сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомата тощо), що складаються за місцем проведення операції у кількості примірників, потрібній для всіх учасників розрахунків, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжних систем. З моменту (дати) отримання готівки з корпоративної картки кошти вважаються отриманими під звіт.

Повертаючись до п.2.12 Положення № 637, суд повторює, що фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Тобто, якщо фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб) одержали готівку із карткового рахунку, то така готівка використовується за призначенням без оприбуткування в касі. Але, якщо одержана готівка із карткового рахунку не використана за призначенням у повному обсязі чи в її частині, то складається звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України. Залишок невикористаних коштів повертається до каси підприємства, що прямо зазначено у п.2.12 Положення № 637.

За наведених обставин, висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 2.11 Положення № 637 є обґрунтованим.

Як зазначено вище по тексту рішення, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (абз.3 ст. 1 Указу Президента України № 436).

Таким чином, сума штрафних санкцій, яка застосована до позивача і становить 68778,10грн (13755,62х5) є правомірною та скасуванню не належить.

Щодо встановленого контролюючим органом в ході перевірки порушення позивачем п. 2.11 Положення № 637 та застосування штрафних санкцій у відповідності до абз.5 ст. 1 Указу Президента № 436.

Із акту перевірки вбачається, що за період з 14.07.2014 по 10.04.2017 вибірковою перевіркою встановлено видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 69440грн, а саме:

28.10.2014р. згідно банківської виписки ПАТ Укрінбанк підзвітна особа ОСОБА_1 отримав з карткового рахунку ТБ Західна РТБ № НОМЕР_4 , відкритого ПАТ Укрінбанк , МФО 300142 готівкові кошти в сумі 1 035,62грн (Дт3721 Кт311). Відповідно до прибутково-касового ордера № 2 від 28.10.2014р. підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в касу підприємства в сумі 1 035,62грн. (Дт301 Кт3721). При цьому, авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та ні подавався.

06.11.2014р. згідно банківської виписки ПАТ Укрінбанк , підзвітна особа ОСОБА_1 отримує з карткового рахунку ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_4 , відкритого в ПАТ Укрінбанк , МФО 300142 готівкові кошти в сумі 690,00грн. (Дт3721 Кт311). Відповідно до прибутково-касового ордера № 3 від 06.11.2014р. підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в касу підприємства в сумі 690,00грн. (Дт311 Кт3721). При цьому, авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та не подавався.

04.12.2014р. згідно банківської виписки видано готівкові кошти з банкомату по картковому рахунку в„– НОМЕР_2 , відкритого ПАТ А - БАНК , МФО 307770 по карті Compass (еквайрінг), в сумі 4 000,00 грн., банківський документ № Е1204KGGNQ від 04.12.2014р. (Дт372 Кт311). Відповідно до прибутково - касового ордера № 4 від 04.12.2014р. підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в касу підприємства в сумі 4 000,00 грн. (Дт311 Кт3721). При цьому авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та не подавався.

06.01.2015р. згідно банківської виписки підзвітна особа ОСОБА_1 проводить розрахунок за товари банківською картою ТБ Західна РТБ , № НОМЕР_2 , відкритого ПАТ А - БАНК , МФО 307770 по карті Compass (еквайрінг) на суму 120,00грн (банківський документ № F0103KKF1T - 90,00грн., банківський документ № F0103KKF1U - 30,00грн), про що зроблене бухгалтерське проведення Дт3721 Кт311 на суму 120,00грн. Відповідно до прибутково касового ордера № 1 від 06.01.2015, підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в касу підприємства в сумі 120,00грн. (Дт301 Кт3721). При цьому авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та не подавався.

14.01.2015р. згідно банківської виписки ПАТ Укрінбанк , підзвітна особа ОСОБА_1 отримує з карткового рахунку ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_4 , відкритого в ПАТ Укрінбанк , МФО 300142 готівкові кошти в сумі 15 000,00грн. (Дт3721 Кт311). Відповідно до прибутково - касового ордера № 2 від 14.01.2015р. підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в касу підприємства в сумі 14 748,00грн (Дт301 Кт3721). При цьому авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та не подавався.

24.01.2015р. згідно банківської виписки підзвітній особі ОСОБА_1 видано готівкові кошти з банкомату по картковому рахунку ТБ Західна РТБ № НОМЕР_2 , відкритого ПАТ А - БАНК , МФО 307770 по карті Compass (еквайрінг), в сумі 1 500,00грн, банківський документ № F0124KMUOT від 24.01.2015р. (Дт3721 Кт311). Відповідно до прибутково-касового ордера № 3 від 24.01.2015р. підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті невикористані суми в касу підприємства в сумі 1 500,00грн. (Дт301 Кт3721). При цьому авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та не подавався.

27.01.2015р. згідно банківської виписки підзвітній особі ОСОБА_1 видано готівкові кошти з банкомату по картковому рахунку ТБ Західна РТБ № НОМЕР_2 , відкритого ПАТ А - БАНК , МФО 307770 по карті Compass (еквайрінг), в сумі 1 500,00грн, банківський документ № F012KN7DR від 27.01.2015р. (Дт3721 Кт311). Відповідно до прибутково-касового ордера № 4 від 27.01.2015р. підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті невикористані суми в касу підприємства в сумі 1 500,00грн (Дт301 Кт3721). При цьому авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та не подавався.

30.01.2015р. згідно банківської виписки згідно банківської виписки ПАТ Укрінбанк підзвітна особа ОСОБА_1 отримує з карткового рахунку ТБ Західна РТБ в„– НОМЕР_4 , відкритого в ПАТ Укрінбанк , МФО 300142 готівкові кошти в сумі 10 700,00грн. (Дт3721 Кт311). Відповідно до прибутково-касового ордера № 5 від 30.01.2015р. підзвітною особою ОСОБА_1 були повернуті підзвітні кошти в касу підприємства в сумі 7 446,38 грн. (Дт301 Кт3721). При цьому авансовий звіт підзвітною особою ОСОБА_1 не оформлявся та не подавався.

Крім того, перевіркою встановлено факти подальшої видачі готівкових коштів на загальну суму 38 400,00 грн. підзвітній особі ОСОБА_1 , який не відзвітувалася за попередньо отримані кошти, а саме:

25.12.2015р. видано під звіт з каси підприємства (видатковий касовий ордер № 8 від 25.12.2015р.) кошти в сумі 10 000,00грн.;

28.12.2015р. видано під звіт з каси підприємства (видатковий касовий ордер № 9 від 28.12.2015р.) кошти в сумі 10 000,00грн.;

30.12.2015р. видано під звіт з каси підприємства (видатковий касовий ордер № 10 від 30.12.2015р.) кошти в сумі 10 000,00грн.;

31.12.2015р. видано під звіт з каси підприємства (видатковий касовий ордер №11 від 31.12.2015р.) кошти в сумі 8 400,00 грн.

Таким чином, відповідач стверджує, що позивачем допущено порушення вимог п. 2.11 Положення № 637, а саме: видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 69440грн., відповідальність за яке передбачена абз.5 ст. 1 Указу Президента № 436.

Такі твердження контролюючого органу є неприйнятними зважаючи на таке.

Суд повторює, що за змістом п. 2.11 Положення № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Абзацом 5 ст. 1. Указу Президента № 436 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Пунктом 2 Порядку складання звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України № 996 від 23.12.2010 року встановлено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Отже, за змістом наведеного законодавства, фізична особа повинна подавати звіт про використання коштів, наданих під звіт лише за наявності існування факту завершення, у даному випадку, виконання окремої цивільно-правової дії, на проведення якої були видані їй грошові кошти, за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Із матеріалів справи вбачається, що готівкові кошти отримані ОСОБА_1 на виконання договорів безвідсоткової поворотної позики від 10.09.2014 та від 06.01.2015 року. Вказані кошти були видані із дотриманням всіх норм чинного на час вчинення такий дій законодавства. В подальшому, ОСОБА_1 , отримані кошти у той же день, коли вони були отримані, повернуті до каси підприємства як не використані, тобто цивільно-правові дії на виконання договорів позики не були завершені. Наведене підтверджується видатковими, прибутковими касовими ордерами, копіями касових книг за 2014, 2015 роки (а. с. 79-134). Такі документи були об`єктом дослідження контролюючим органом в ході проведення перевірки, що не заперечувалось останнім у судовому засіданні.

Оскільки відсутній факт завершення виконання окремої цивільно-правової дії, на проведення якої були видані грошові кошти, за рахунок особи, що надала кошти під звіт, то позивачем правомірно не складались та не подавались звіти про використання коштів.

Водночас, правомірність дій позивача щодо неподання звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, доводить безпідставність висновку акту перевірки щодо неправомірної, на думку відповідача, подальшої видачі готівкових коштів на загальну суму 38 400,00 грн. підзвітній особі ОСОБА_1 , а тому суд констатує у даному випадку відсутність порушення позивачем п. 2.11 Положення № 637 на суму 69440,00грн., відповідальність за яке передбачена абз.5 ст. 1 Указу Президента № 436.

Таким чином штрафна санкція на суму 17360грн (6944,00х25%), визначена контролюючим органом у спірному податковому повідомленні-рішення є протиправною та належить до скасування.

Підсумовуючи вище викладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 № 0002731401 визнанню протиправним та скасуванню в частині.

Враховуючи положення частини 3 статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання даної позовної заяви, сплачений судовий збір відповідно до Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання позову) в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням від 16.05.2017 року № 1, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи. Тобто сплачена максимальна сума судового збору - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 322 (триста двадцять дві) гривні 40 копійок належать йому до відшкодування (17360:86138,10)х100%= 20,15%; (1600х20,15%)= 322,40грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 13 травня 2017 року № 0002731401 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17360 (сімнадцять тисяч триста шістдесят) гривень.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 13 травня 2017 року № 0002731401 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 68778 (шістдесят вісім тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 10 копійок, - відмовити.

Стягнути на користь Товарної біржі "Західна Рівненська товарна біржа" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 322 (триста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товарна біржа "Західна Рівненська товарна біржа" (33016, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Мельника, 2, кв. 63, код ЄДРПОУ 39299166);

2) відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 39394217).

Повний текст рішення складений 24 травня 2019 року.

Суддя Комшелюк Т.О.