Постанова

від 15.05.2019 по справі 753/7900/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Київ

Справа № 22-ц/824/6342/2019 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Колесник О.М.

Унікальний №753/7900/18 Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС ГРАД 3 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС + про скасування державної реєстрації юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС ГРАД 3 (далі - ОСББ СТАТУС ГРАД 3 ), третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС + (далі - ОСББ СТАТУС + ).

Просив скасувати державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС ГРАД 3 .

В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_2 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 був введений в експлуатацію в першому кварталі 2014 року, а в четвертому кварталі цього року було введено в експлуатацію і будинок АДРЕСА_1, ці будинки об`єднані спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою.

01 серпня 2015 року співвласники багатоквартирних АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , провели установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Скликання установчих зборів здійснювалося ініціативною групою та проводилося у відповідності до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , на зборах було прийнято рішення створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС ГРАД 3 .

В другому кварталі 2016 року було введено в експлуатацію багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 .

22 червня 2016 року співвласники багатоквартирних будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 були запрошені на установчі збори ОСББ, які проводились в актовому залі гімназії Київська Русь , до відома присутніх було доведено, що в будинках АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 вже створене ОСББ, а тому ОСББ може бути створене лише в будинку № АДРЕСА_3 , або співвласники цього будинку можуть увійти в уже існуюче ОСББ СТАТУС ГРАД 3 .

Пізніше позивач дізнався, що 14 липня 2016 року, приватним нотаріусом було зареєстроване ОСББ СТАТУС + , створене в будинках АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3.

На теперішній час, в одному багатоквартирному будинку створено та існує два ОСББ, однак, будинки знаходяться у фактичному управлінні ОСББ Статус+ , який укладає договори про постачання електроенергії, теплопостачання, водопостачання, отримує з мешканців плату за ці послуги та послуги за обслуговування прибудинкової території.

Після реєстрації ОСББ Статус + та прийняття їм будинків в управління, ОСББ Статус Град 3 , фактично не може виконувати ніяких функцій, направлених на виконання вимог, зазначених в статуті.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року позов було задоволено, скасовано державну реєстрацію ОСББ СТУТАС ГРАД 3 , зареєстрованого 09 листопада 2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1 065 102 0000 021529.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 12 березня 2019 року, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції його законних прав та інтересів як одного із співвласників будинку АДРЕСА_1 та члена правління ОСББ СТАТУС ГРАД 3 .

В обґрунтування апеляційних вимог, посилався на те, що ОСОБА_2 , під час розгляду справи одночасно був і позивачем, і головою правління відповідача ОСББ Статус Град 3 , представляючи його інтереси на підставі Статуту без довіреності.

Наголошуючи на відсутності відомостей щодо особи, яка представляє інтереси відповідача.

Будь-якого рішення вищого органу управління або правління ОСББ Статус Град 3 про визнання позовних вимог щодо скасування його державної реєстрації не приймалось. Особа, яка представляла інтереси в суді ОСББ Статус Град 3 не мала достатніх та законних правових підстав визнавати позовні вимоги щодо скасування його державної реєстрації.

Ні члени правління, ні співвласники будинків, в тому числі і позивач, не знали про оскаржуване рішення та існування в суді провадження.

Про оскаржуване рішення апелянт дізнався випадково, з сайту державного реєстру судових рішень, 13 лютого 2019 року.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в якості своїх доказів посилалися на рішення Апеляційного суду м. Києва по справі 753/358/17-ц від 31 жовтня 2017 року, в якому в задоволені вимог було відмовлено.

Виконання вказаного рішення було зупинено ухвалою від 22 листопада 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до закінчення розгляду касаційної скарги.

Не зважаючи на ці обставини, позивач ОСОБА_2 та представник ОСББ Статус Град 3 ОСОБА_4 , не повідомили суд про такі обставини та не надали зазначене рішення ВССУ, чим умисно ввели суд в оману.

В судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники процесу повідомлялись судом належним чином про дату, час, і місце розгляду справи по суті, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

01 серпня 2015 року відбулись збори співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , на яких було прийняте рішення про створення ОСББ „СТАТУС ГРАД 3" та затвердження його статуту.

Державна реєстрації ОСББ „СТАТУС ГРАД 3" була проведена 09 листопада 2015 року та відповідні відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14 липня 2016 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - державним реєстратором Анохіною В.М. було проведено державну реєстрації ОСББ „СТАТУС +" за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСББ „СТАТУС +", треті особи: ОСББ „СТАТУС ГРАД 3", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В . М. про визнання недійсним рішення установчих зборів, статуту та скасування державної реєстрації, було задоволено, визнано недійсним рішення установчих зборів співвласників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 про створення ОСББ „СТАТУС +", оформлене протоколом від 22 червня 2016 року. (а.с.8-13)

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року було скасовано та в задоволенні позову відмовлено. (а.с.14-17)

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що положеннями ч.3 ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлена заборона щодо створення в одному будинку кількох об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, а тому державна реєстрація ОСББ СТАТУС ГРАД 3 була проведена з порушенням вимог закону.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позовних вимог, а також апеляційної скарги, і ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 , є мешканцями будинку та власниками квартири в будинку АДРЕСА_1 , який увійшов до обох ОСББ.

При цьому ОСОБА_2 наголошував у позові, що після реєстрації ОСББ Статус + та прийняття ним будинків в управління, ОСББ Статус Град 3 , фактично не може виконувати ніяких функцій, направлених на виконання вимог, зазначених в статуті, що порушує його права як власника.

В той час як ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі стверджував, що відбувається порушення його законних прав та інтересів як співвласника будинку АДРЕСА_1 та члена правління ОСББ СТАТУС ГРАД 3 .

Отже, спірні правовідносини виникли між мешканцями будинку, що увійшов як до ОСББ СТАТУС ГРАД 3 , так і до ОСББ Статус + . Позивач так само як і апелянт мають право брати участь у їх діяльності, та є фактичними учасниками зазначених ОСББ.

За таких обставин цей спір стосується саме приватного інтересу як позивача так і апелянта.

Спір про скасування державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, та не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

Подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи )пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 та від 06 лютого 2019 року в справі № 462/2646/17.

Отже, колегія суддів вважає, що цей спір має вирішуватися за правилами ГПК незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно розглянув позов ОСОБА_2 по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі за позовом ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 377, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС ГРАД 3 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СТАТУС + про скасування державної реєстрації юридичної особи, закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 22 травня 2019 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль