Постанова

від 02.10.2019 по справі 753/7900/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 753/7900/18

провадження № 61-5477св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Статус Град 3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Статус+ ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду, у складі судді Болотова Є. В., від 20 лютого 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Статус Град 3 (далі - ОСББ Статус Град 3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Статус+ (далі - ОСББ Статус+ ), про скасування державної реєстрації юридичної особи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва, у складі судді Колесника О. М., від 04 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано державну реєстрацію ОСББ Статус Град 3 (ідентифікаційний код 40110299), зареєстрованого 09 листопада 2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1065 102 0000 021529.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 15 лютого 2019 року до Київського апеляційного суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року повернуто без розгляду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки на час подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала, з урахуванням особливостей, передбачених Перехідними положеннями ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягала поверненню без розгляду.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що повернення апеляційної скарги без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасуватиухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, позбавив заявника права на судовий захист у суді апеляційної інстанції, що є грубим порушенням норм Конституції України та ЦПК України. Заявник вважає, що відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не повинна створювати йому перешкоди в поданні апеляційної скарги у паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ Статус Град 3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСББ Статус+ , про скасування державної реєстрації юридичної особипризначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСББ Статус Град 3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСББ Статус+ , про скасування державної реєстрації юридичної особи.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано державну реєстрацію ОСББ Статус Град 3 (ідентифікаційний код 40110299), зареєстрованого 09 листопада 2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1065 102 0000 021529.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 15 лютого 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року повернуто без розгляду.

Постановляючи оскаржену ухвалу, апеляційний суд виходив із того, щобез ознайомлення з матеріалами цивільної справи суддя апеляційного суду позбавлений можливості у строки, встановлені нормами ЦПК України, зробити висновок про дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, строків звернення із апеляційною скаргою та про відповідність апеляційної скарги вимогам 356 ЦПК України. На час подання апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала, а тому, з урахуванням особливостей, передбачених Перехідними положеннями ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягала поверненню без розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково .

Згідно статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Виходячи із практики Європейського суду з прав людини, національні суди мають обирати такі способи тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Отже, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відсутність на час звернення із апеляційною скаргою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження в поданні апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів, а апеляційному суду у прийнятті поданих у такому порядку апеляційних скарг.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами другою-третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, що визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети, що має свідчити про необхідність захисту якогось суспільного інтересу.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18), підстав для відступу від якого колегія суддів не знаходить.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Із урахуванням зазначеного, висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є таким, що заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, яке проведено без врахування взаємозв`язку із вищепереліченими нормами.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати.

У той же час, матеріали справи засвідчують те, що 12 березня 2019 року ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , через Дарницький районний суд міста Києва подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року у справі № 753/7900/18.

Київським апеляційним судом 15 травня 2019 року винесено постанову у справі № 753/7900/18, якою апеляційну скаргуОСОБА_2. задоволено частково, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ Статус Град 3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСББ Статус + , про скасування державної реєстрації юридичної особи закрито.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали чи постанови, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року у справі № 753/7900/18 розглянуто апеляційним судом та 15 травня 2019 року за результатами апеляційного перегляду винесено постанову, право заявника ОСОБА_2 на апеляційний перегляд рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року, гарантоване статтею 129 Конституції України, реалізовано, а тому підстави для передачі справи до апеляційного суду з метою розгляду апеляційної скарги заявника на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року відсутні.

З урахуванням наведеного, оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа поверненню до районного суду.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року скасувати.

Справу № 753/7900/18 за позовом ОСОБА_1

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Статус Град 3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Статус+ ,

про скасування державної реєстрації юридичної особиповернути до Дарницького районного суду міста Києва .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович