Ухвала

від 20.05.2019 по справі 181/692/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 травня 2019 року

м. Київ

справа № 181/692/14-ц

провадження № 61-8951 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_3 , на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, треті особи: відділ Держземагенства у Межівському районі Дніпропетровської області та ОСОБА_4 , про поновлення строку позовної давності, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Зорянська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області, про визнання правочинів нікчемними, поновлення строку позовної давності, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом та просила продовжити строк позовної давності та визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,160 га, кадастровий номер НОМЕР_1 ; яка розташована на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом спадкового майна після спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа ОСОБА_4 звернувся до суду із самостійними вимогами та просив визнати заповіти ОСОБА_5 від 16 листопада 2001 року № 97 та № 98 на земельну ділянку відповідно до державного акту серія НОМЕР_2 , виданого 20 березня 2001 року, на користь ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та усього свого іншого майна на користь ОСОБА_1 нікчемними і визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування за законом після спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року в оскаржуваних частинах залишено без змін.

У травні 2019 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - ОСОБА_3 , на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, задовольнити в повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 339 702 грн 31 коп., яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн ? 500 = 960 500 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено й взято до уваги:ціну позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства та незмінну судову практику у цій категорії справ.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - Рябенком Віктором Васильовичем, на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, треті особи: відділ Держземагенства у Межівському районі Дніпропетровської області та ОСОБА_4 , про поновлення строку позовної давності, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Зорянська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області, про визнання правочинів нікчемними, поновлення строку позовної давності, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта