Постанова

від 24.05.2019 по справі п/811/144/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2019 року

м. Київ

справа №П/811/144/15

адміністративне провадження №К/9901/8512/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України " (далі - ДП "Кіровоградський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України ") на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 (судді - Шлай А.В., Іванов С.М., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - ОДПІ) до Філії "Світловодський Райавтодор" Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Філія) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ОДПІ звернулась до суду з адміністративним позовом до Філії, в якому просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - Філії, що перебуває у податковій заставі.

Позивач зазначає, що станом на 04.12.2014 за Філією обліковується борг у сумі 51`481,69 грн, контролюючим органом були виконані процедурні дії, які передують зверненню до суду, зокрема на адресу позивача направлено податкову вимогу від 30.08.2013 №36-17.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 30.01.2015 у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивач у повній мірі не вжив заходів щодо погашення податкового боргу відповідача як-то стягнення коштів з платника податків в судовому порядку.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.10.2015 рішення суду першої інстанції скасував, адміністративний позов задовольнив: надав ОДПІ дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 51`481,69 грн за рахунок майна Філії, що перебуває у податковій заставі відповідно до опису майна від 17.09.2014 №5.

Висновок суду апеляційної інстанцій вмотивований тим, що обставини недостатності грошових коштів у відповідача для погашення податкового боргу, що є необхідною умовою, встановленою пунктом 95.1 статті 95 ПК України, за наявності якої погашення податкового боргу можливе шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, знайшли свої підтвердження у судовому процесі та відповідачем не спростовані.

ДП "Кіровоградський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України " подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати зазначене судове рішення апеляційної інстанції.

Скаржник з посиланням на положення статей 48, 50 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи) та статті 80 Цивільного кодексу України та положення Філії, зазначає, що позивач визначив відповідачем Філію , яка не є юридичною особою і не може бути стороною у справі, а суд не дослідив правосуб`єктність сторони судового процесу, не залучив до участі у справі Дочірнє підприємство та ухвалив рішення відносно структурного підрозділу, який взагалі не може бути самостійним учасником процесу адміністративного судочинства, чим порушив права юридичної особи прийняти участь у судовому процесі. Також скаржник посилається на порушення Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" та порядку акта опису майна в податкову заставу. Однак, зазначаючи про порушення порядку та складання акта опису майна в податкову заставу, не спростовує факт існування податкового боргу Філії та не надає доказів оскарження дій контролюючого органу щодо складання акта опису майна від 17.09.2014 №45.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.03.2016 № К/800/54706/15 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну. Зазначає, що Філія є самостійним суб`єктом підприємницької діяльності, стоїть на обліку в ОДПІ та самостійно сплачує податки.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.05.2019 касаційну скаргу відповідача прийняв до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження та розглядаючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач - Філія є належною стороною, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, разом з тим при вирішенні спору не врахували наступне.

За змістом положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) так і в чинній редакції - стаття 4 Кодексу передбачено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Разом з тим, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України (частина 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 15.12.2017).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (частина 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 15.12.2017).

Стаття 47 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) визначає осіб, які беруть участь у справі в адміністративному процесі, а саме: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) основними учасниками та сторонами процесу є позивач та відповідач.

Відповідачами в адміністративній справі згідно з частиною 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом (частина 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону до 15.12.2017).

При цьому суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, а суди при розгляді позовів за зверненням суб`єктів владних повноважень мають виходити з конституційного принципу, що органи влади діють лише на підставі і у межах повноважень та у спосіб передбачений законом.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 глави 9 розд. II ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених пунктом 87.3 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 87.6 статті 87 ПК України у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Отже, законодавцем передбачено можливість погашення податкових зобов`язань філії платника податків не тільки за рахунок власних коштів, але й за рахунок майна юридичної особи, у складі якої знаходиться така філія.

Наведене дає підстави для висновку, що податкові зобов`язання філії погашаються за рахунок власних коштів філії або коштів, одержаних від продажу майна філії, а у разі недостатності коштів або неможливості їх продажу, орган стягнення приймає відповідне рішення про продаж майна такої юридичної особи.

Згідно зі статтею 55 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову; далі - ГК України) суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб`єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову; далі - ЦК України) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Під довіреністю ЦК України розуміє письмовий документ, що його одна особа видає іншій особі для представництва перед третіми особами. А представництвом, своєю чергою, є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. При цьому не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені (стаття 237 ЦК України).

Отже, філії на дотримання вимог законодавства мають діяти винятково від імені юридичних осіб, представляти їх інтереси.

Згідно ж з частиною 1, 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника; законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Зважаючи на викладене, а також на положення статей 2 ЦК України та 55 ГК України філії не є юридичними особами, відповідно, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, філія не може бути самосійною стороною у справі, якщо інше не передбачено положенням/статутом.

Суди попередніх інстанції не перевірили, чи має Філія право здійснювати повноваження сторони в судовому процесі, і якщо має, то згідно з якими документами, а у разі відсутності таких повноважень - залучити до участі належного відповідача.

Відповідно до частин 2, 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України " задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду