Рішення

від 24.01.2019 по справі 757/66003/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66003/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Петровій Ю.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1: Кравченко О.П.,

представника відповідача-2: Дорошенка Д.П.,

представника відповідача-3: Холоденко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ратіо Інвест , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт про визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку (далі - відповідач-1, ПАТ ВБР ), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ратіо Інвест (далі - відповідач-2, ТОВ ФК Ратіо Інвест ) в якому просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 43 від 22.09.2017 року, укладений між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест , згідно якого відступлено права за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року та договором поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року; визнати недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. 22.09.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 1285, укладений між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест ; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.04.2013 року між ним та ПАТ ВБР було укладено кредитний договір № IKIPG3.116751.003, згідно умов якого було надано кредит на купівлю нерухомості. В забезпечення виконання вказаного договору було укладено договір поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року, поручитель ОСОБА_2 Крім того, між позивачем та відповідачем-1 08.04.2013 року було укладено договір іпотеки № ZXR019521.116751.004, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською А.І. за реєстровим номером 545. 25.09.2017 року на адресу позивача надійшов лист про те, що 22.09.2017 року між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест укладено договір № 43 про відступлення права вимоги, за яким відповідач-1 відступив право вимоги до позивача за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року та за договором поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року. Також 22.09.2017 року між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року. Вказані договори відступлення права вимоги укладені з порушенням вимог, установлених ч. 2 ст. 203 ЦК України та протирічать нормам чинного законодавства, оскільки ПАТ ВБР не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, зважаючи на те, що заборгованість позивача перед відповідачем-1 у розмірі 2 983 142,91 грн., зазначена у додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги, відсутня, а внесення змін до договору іпотеки можливо лише за згодою сторін, а позивач такої згоди не надавав. Крім того, право власності та право користування квартирою має малолітній син позивача та таке право охороняється державою, а договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року укладено без дозволу органу опіки та піклування.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ратіо Інвест про визнання договорів недійсними, та справу призначено до судового розгляду на 27.11.2017 року.

27.11.2017 року на адресу суду надійшла письмова заява позивача про уточнення позовних вимог та внесення змін до предмету позову в якій позивач просив також визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 43-1 від 02.11.2017 року, укладений між ТОВ ФК Ратіо Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт , згідно умов якого відступлено права за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року та за договором поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року; визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець О.Р. 02.11.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 18598, укладений між ТОВ ФК Ратіо Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт , оскільки на момент відступлення права вимоги у ТОВ ФК Ратіо Інвест не існувало права вимоги до позивача у розмірі 2 983 142,91 грн.

Протокольною ухвалою суду від 27.11.2017 року за клопотанням позивача, відповідно до ст. 33 ЦПК України в редакції, що діяла станом на 27.11.2017 року, до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт (далі - відповідач-3, ТОВ ФК Гровінг стейт ), у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено до 13.12.2017 року.

13.12.2017 року у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, справу було перепризначено на 15.01.2018 року.

З 15.12.2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року №2147-VIII, згідно яких Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції 2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як визначено у ст. 196 ЦПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче судове засідання.

В судовому засіданні 15.01.2018 року позивачем було надано письмову заяву про уточнення позовних вимог та внесення змін до предмету позову в якій позивач просив: визнати недійсними відкриті торги (аукціон), оформлені протоколом UA-EA-2017-08-21-000315-b від 05.09.2017 року з продажу права вимоги за кредитним договором № IKIPG3.116751.003; визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 43 від 22.09.2017 року, укладений між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест , згідно якого відступлено права за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року та договором поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року; визнати недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. 22.09.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 1285, укладений між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест ; визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 43-1 від 02.11.2017 року, укладений між ТОВ ФК Ратіо Інвест та ТОВ ФК Гровінг стейт , згідно умов якого відступлено права за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року та за договором поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року; визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець О.Р. 02.11.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 18598, укладений між ТОВ ФК Ратіо Інвест та ТОВ ФК Гровінг стейт , оскільки торги були проведені з порушенням чинного законодавства, так як початкова ціна реалізації лоту була нижчою за вартість активів, та на момент відступлення права вимоги і у ПАТ ВБР , і відповідно у ТОВ ФК Ратіо Інвест не існувало права вимоги до позивача у розмірі 2 983 142,91 грн.; стягнути з відповідачів судові витрати.

За таких обставин, під час проведення судового засідання 29.01.2018 року суд, з урахуванням думки представника позивача та представника відповідача, складності справи та її значення для сторін, визначив необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2018 року з урахуванням складності справи та її значення для сторін, суд визначив необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та оголосив у справі перерву для призначення справи в підготовче судове засідання на 06.02.2018 року.

19.01.2018 року на адресу суду надійшов письмовий відзив ТОВ ФК Гровінг стейт на позовну заяву, в якому останнє просило в позові відмовити, оскільки він є необґрунтованим.

Оскільки 06.02.2018 року учасники судового процесу в підготовче засідання не з`явились, підготовче засідання було відкладено до 12.03.2018 року.

05.03.2018 року на адресу суду надійшли письмові додаткові пояснення ПАТ ВБР на позовну заяву, в яких останнє просило відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки у позові не зазначено яким чином порушено права позивача.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2018 року у зв`язку із витребуванням доказів, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року, в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 03.04.2018 року.

15.03.2018 року на виконання ухвали суду ТОВ ФК Гровінг стейт надало розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року станом на 22.09.2017 року.

03.04.2018 року на адресу суду надійшла письмова відповідь позивача на відзив ТОВ ФК Гровінг стейт , в якій ОСОБА_1 зазначив, що оскільки ПАТ ВБР уступило право вимоги за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року на суму 2 983 142,91 грн., то і початкова ціна реалізації лоту мала бути 2 983 142,91 грн., отже під час проведення відкритих торгів (аукціону) було допущено порушення щодо визначення початкової вартості лоту. Крім того, рішенням Дарницького районного суду м. Києва також не встановлено, що у позивача існує заборгованість в розмірі 2 983 142,91 грн.

Протокольною ухвалою суду від 03.04.2018 року у зв`язку із задоволенням клопотання позивача, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року, підготовче засідання було відкладено на 20.04.2018 року.

17.04.2018 року на адресу суду надійшли письмові додаткові пояснення ПАТ ВБР в яких останнє просило відмовити в позові в повному обсязі, оскільки відкриті торги (аукціон) проведено з додержанням норм чинного законодавства та початкову ціну лоту визначено на рівні загального залишку заборгованості станом на 01.03.2017 року в розмірі 1 193 680,91 грн., що вище оціночної вартості кредиту.

Протокольною ухвалою суду від 20.04.2018 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача-2, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року, підготовче засідання було відкладено на 23.05.2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 23.05.2018 року у зв`язку із неявкою позивача, в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 02.07.2018 року.

02.07.2018 року на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній просив задовольнити позовні вимоги, оскільки заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва встановлено заборгованість позивача перед відповідачем-1 в розмірі 1 193 680,91 грн., отже відступивши ТОВ ФК Ратіо Інвест право вимоги до позивача в розмірі 2 983 142,91 грн., відповідач-1 вийшов за межі власних повноважень.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ратіо Інвест , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт про визнання договорів недійсними та справу призначено до розгляду по суті на 01.08.2018 року.

01.08.2018 року у зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншому судовому процесі справу було перепризначено на 14.09.2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2018 року у зв`язку із неявкою позивача та представника відповідача-2, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року, у справі було оголошено перерву до 12.11.2018 року.

12.11.2018 року у зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншому судовому процесі справу було перепризначено на 24.01.2019 року.

В судовому засіданні 24.01.2019 року позивач надав додаткові письмові пояснення та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відповідних відзивах на позовну заяву та письмових поясненнях по справі.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача-1, представника відповідача-2, представника відповідача-3, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 08.04.2013 року ПАТ ВБР уклало із ОСОБА_1 кредитний договір № IKIPG3.116751.003, згідно умов якого відповідач-1 надав позивачу кредит в розмірі 780 500,00 грн. до 07.04.2023 року зі сплатою 18 процентів річних та щомісячною сплатою комісії в розмірі 0,2 відсотка від суми кредиту.

Вказаний кредит надано за письмовою згодою дружини позивача - ОСОБА_2 .

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року, 08.04.2013 року між ПАТ ВБР та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки квартири в„– ZXR019521.116751.004 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарскою І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 546. Так, згідно умов вказаного договору, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_4 .

08.04.2013 року між ПАТ ВБР , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № PX029031.116755.002, згідно умов якого Поручитель - ОСОБА_2 відповідає перед Кредитором - ПАТ ВБР за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник - ОСОБА_1

17.11.2015 року заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/8721/15-ц задоволено позов ПАТ ВБР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року та стягнуто солідарно з відповідачів 1 119 006,00 грн.

21.11.2015 року Національний банк України виніс Постанову № 914 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ВБР .

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 234 про початок процедури ліквідації ПАТ ВБР та делегування повноважень ліквідатора банку.

22.09.2017 року між ПАТ ВБР (Банк) та ТОВ ФК Ратіо Інвест (Новий кредитор) було укладено договір № 43 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно умов якого Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору.

Так, як визначено у Додатку № 1 до договору № 43 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.09.2017 року, ТОВ ФК Ратіо Інвест набуло права вимоги ПАТ ВБР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року, договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року та договором поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року. При цьому, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року визначено у Додатку № 1 в розмірі 2 983 142,91 грн., з яких: 590 550,21 грн. - поточна заборгованість за кредитом; 6 227,84 грн. - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 685 420,40 грн. - штрафи, пені; 167 508,89 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 463 190,57 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 70 425,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

22.09.2017 року між ПАТ ВБР (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ ФК Ратіо Інвест (Новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004, посвідченим Войнаровською І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 08.04.2013 року за реєстровим № 545. Так, відповідно до умов вказаного договору ПАТ ВБР відступає, а ТОВ ФК Ратіо Інвест набуває всіх прав Первісного іпотекодержателя за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521 .116751.004, укладеним між Первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 , та посвідченим Войнаровською І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 08.04.2013 року за реєстровим № 545.

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1285.

02.11.2017 року між ТОВ ФК Ратіо Інвест (Первісний кредитор) та ТОВ ФК Гровінг Стейт (Новий кредитор) було укладено договір № 43-1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно умов якого Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до позичальників та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору.

Так, як визначено у Додатку № 1 до договору № 43-1 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 02.11.2017 року, ТОВ ФК Гровінг Стейт набуло права вимоги ТОВ ФК Ратіо Інвест до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року, договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року та договором поруки № PX029031.116755.002 від 08.04.2013 року.

При цьому, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року визначена у Додатку № 1 в розмірі 2 983 142,91 грн., з яких: 590 550,21 грн. - поточна заборгованість за кредитом; 6 227,84 грн. - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 685 420,40 грн. - штрафи, пені; 167 508,89 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 463 190,57 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 70 425,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

02.11.2017 року між ТОВ ФК Ратіо Інвест (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ ФК Гровінг Стейт (Новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004, посвідченим Войнаровською І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 08.04.2013 року за реєстровим № 545. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрований в реєстрі за № 18598.

Так, відповідно до умов вказаного договору Первісний іпотекодержатель відступає, а Новий іпотекодержатель набуває всіх прав Первісного іпотекодержателя за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521 .116751.004, укладеним між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 , та посвідченим Войнаровською І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 08.04.2013 року за реєстровим № 545.

Як встановлено ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України встановлені види забезпечення виконання зобов`язання, згідно ч. 1 якої виконання зобов`язання може забезпечуватися: неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

В свою чергу, ч. 1 ст. 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. (ч. 1 ст. 574 ЦК України; ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Як зазначалось вище, між позивачем та ПАТ ВРБ було укладено кредитний договір № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року, на забезпечення виконання зобов`язань за яким 08.04.2013 року між позивачем та ПАТ ВБР було укладено договір іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004, а 08.04.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ ВБР - договір поруки № PX029031.116755.002.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. При цьому, в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як встановлено ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ПАТ ВБР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43 від 22.09.2017 року та договору про відступлення прав за договором іпотеки квартири від 22.09.2017 року були передані ТОВ ФК Ратіо Інвест . Тобто фактично відбулась заміна кредитора в зобов`язанні.

Згодом, ТОВ ФК Ратіо Інвест на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43-1 від 02.11.2017 року та договору відступлення прав за договором іпотеки квартири від 02.11.2017 року передало свої права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ТОВ ФК Гровінг Стейт .

Оскаржуючи договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43 від 22.09.2017 року, договір про відступлення прав за договором іпотеки квартири від 22.09.2017 року, договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43-1 від 02.11.2017 року, договір відступлення прав за договором іпотеки квартири від 02.11.2017 року та вимагаючи визнати недійсними відкриті торги, (аукціон), оформлені протоколом UA-EA-2017-08-21-000315-b від 05.09.2017 року з продажу права вимоги за кредитним договором № IKIPG3.116751.003, позивач, зокрема, посилається на те, що у нього відсутня заборгованість перед ПАТ ВБР в розмірі 2 983 142,91 грн., а отже договори відступлення прав вимоги укладені з порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Натомість, суд критично ставиться до такого твердження позивача, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктами 1.2, 1.4, 1.6, 6.1, 6.3. кредитного договору № IKIPG3 . 116751.003 від 08.04.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем-1, встановлено, що кредит надається в сумі 780 500,00 грн.; процентна ставка за користування кредитом 18,00 процентів річних; позичальник сплачує банку комісію за надання кредитних ресурсів в розмірі 0,02% від суми кредиту по договору щомісяця; за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 36% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення; за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається із наданого відповідачем-3 розрахунку, кредитна заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.09.2017 року становить: 590 550,21 грн. - поточна заборгованість за кредитом; 6 227,84 грн. - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 685 420,40 грн. - штрафи, пені; 167 508,89 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 463 190,57 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 70 425,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

Статтею 76 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року).

За приписами ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, в порушення обов`язку, встановленого ст. 81 ЦПК України в редакції від 15.12.2018 року, позивач не надав суду належних та допустимих доказів (контррозрахунку заборгованості за кредитним договором, доказів погашення кредиту тощо) того, що його заборгованість за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року станом на 22.09.2017 року є меншою, ніж зазначено сторонами в договорі відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43 від 22.09.2017 року та договорі відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43-1 від 02.11.2017 року.

Іншими словами, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази того, що в порушення ст. 514 ЦК України до нових кредиторів були передані неіснуючі на момент передачі права первісного кредитора.

За вказаних обставин суд не вбачає правових підстав для визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43 від 22.09.2017 року, договору про відступлення прав за договором іпотеки квартири від 22.09.2017 року, договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 43-1 від 02.11.2017 року, договору відступлення прав за договором іпотеки квартири від 02.11.2017 року недійсними на підставі ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Стосовно посилання позивача на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.11.2015 року, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ ВБР задоволені в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ ВБР заборгованість за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року в розмірі 1 119 006,00 грн., суд зазначає наступне.

По-перше, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази виконання вказаного рішення суду.

По-друге, відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

Отже, виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Аналогічна позиція знайшла своє відображення й в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21.09.2016 року у справі № 6-2631цс15.

Посилання позивача на невідповідність п.п. 1.6., 6.3. кредитного договору № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року положенням ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів не приймається судом до уваги, оскільки вказані доводи були предметом розгляду Дарницьким районним судом м. Києва в межах провадження по справі № 753/1606/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ ВБР , треті особи: ТОВ ФК Ратіо Інвест , ТОВ ФК Гровінг Стейт про визнання недійсними пунктів договору. За результатами розгляду вказаної справи Дарницьким районним судом м. Києва було прийнято рішення від 16.05.2018 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними відкритих торгів (аукціон), оформлених протоколом UA-EA-2017-08-21-000315-b від 05.09.2017 року, з продажу права вимоги за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 через їх невідповідність вимогам діючого законодавства, суд зазначає наступне.

Постановою правління НБУ № 914 від 21.12.2015 року Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Всеукраїнський банк розвитку було відкликано банківську ліценцію та ліквідовано ПАТ ВБР .

На підставі вказаної постанови, Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 234 від 22.12.2015 року Про початок процедури ліквідації ПАТ ВБР та делегування повноважень ліквідатора банку було розпочато процедуру ліквідації ПАТ ВБР з 23.12.2015 року по 22.12.2017 року включно; призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ВБР Міхну Сергію Семеновичу на два роки з 23.12.2015 року по 22.12.2017 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2343 від 03.11.2016 року Про продовження строків здійсненні процедури ліквідації ПАТ ВБР та делегування повноважень ліквідатора продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ ВБР на два роки з 25.12.2017 року по 24.12.2019 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2513 від 21.11.2016 року Про повторне продовження строків здійсненні процедури ліквідації ПАТ ВБР та делегування повноважень ліквідатора повторно продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ ВБР на один рік до 22.12.2020 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (станом на дату виникнення спірних відносин) тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Частинами 1, 2 ст. 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл.

Порядок продажу майна банку, що ліквідується, встановлений ст. 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , відповідно до ч. ч. 3, 6 якої фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації. Майно (активи) банку може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

В свою чергу, п. 2-1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що відкриті торги - це спосіб продажу майна (активів), за якого переможцем (покупцем) стає учасник, що відповідає конкурсним умовам, запропонував за майно (активи) найвищу ціну та взяв на себе виконання конкурсних зобов`язань, а для об`єктів цивільних прав, обмежених в обороті, - також може мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права та має відповідні ліцензії і дозволи.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 року за № 606/28736, затверджено Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються (надалі - Положення № 388).

Відповідно до п. 3 Розділу 6 Положення № 388 (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних відносин) початкова ціна активів (майна) банку, що ліквідується, не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб`єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси, або на останню дату оцінки активів (майна).

При цьому, п. 9 Розділу 7 Положення № 388 встановлено що банк, що ліквідується, має право продати активи (майно), які не були продані на попередніх відкритих торгах (аукціоні), зі зниженням їх початкової ціни/ціни реалізації на 10 відсотків від початкової ціни з можливістю подальшого зниження ціни реалізації на кожних наступних відкритих торгах (аукціоні) на 10 відсотків від початкової ціни, але сумарно не більше ніж на 30 відсотків від початкової ціни, без повторного затвердження Фондом початкової ціни реалізації на повторних відкритих торгах (аукціоні).

При формуванні пропозиції щодо реалізації активів (майна) та/або проекту рішення Фонду про затвердження умов продажу активів (майна) на повторних відкритих торгах (аукціоні) їх нова ціна реалізації може встановлюватися нижче їх оціночної вартості, але не нижче ціни реалізації на останніх відкритих торгах (аукціоні), зниженої на 10 відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, торги щодо реалізації права вимоги по кредитному договору № IKIPG3.116751.003 від 08.04.2013 року, проводилися чотири рази, а саме: 14.07.2017 року (балансова вартість кредиту становила 1 193 68,91 грн.); 01.08.2017 року (балансова вартість кредиту становила 1 074 312,82 грн.); 17.08.2017 року (балансова вартість кредиту становила 954 944,73 грн.); 05.09.2017 року (балансова вартість кредиту становила 835 576,64 грн.).

При цьому, як слідує із договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 43 від 22.09.2017 року, відступлення вимоги відбулося за 877 500,00 грн., що є не нижчою від початкової ціни активу банку.

До того ж, суд акцентує увагу, що відповідно до п. 1 Розділу 3 Положення № 388, порядок підготовки до продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, включає проведення інвентаризації активів (майна), здійснення оцінки активів (майна), формування ліквідаційної маси, розробку плану продажу активів (майна).

Згідно оцінки вартості кредиту, проведеної Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , оціночна вартість кредиту становить 487 718,96 грн. При цьому, суд зауважує, що при формуванні лоту здійснюється оцінка саме права вимоги за кредитним договором. Отже твердження позивача про те що початкова ціна лоту має становити 2 983 142,91 грн. є декларативними, оскільки позивач безпідставно ототожнює оціночну вартість права вимоги та розмір заборгованості за кредитним договором.

З приводу аргументації позивача про порушення прав малолітнього сина позивача - ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Сімейного кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Статтею 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей встановлено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Натомість, в межах провадження по даній справі розглядається дійсність таких правочинів, як: договору про відступлення права вимоги № 43 від 22.09.2017 року; договору про відступлення прав за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. 22.09.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1285; договору про відступлення права вимоги № 43-1 від 02.11.2017 року; договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири в„– ZXR019521. 116751.004 від 08.04.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець О.Р. 02.11.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 18598.

Об`єктом вказаних правочинів є право вимоги, а не нерухоме майно, зокрема, квартира за адресою: АДРЕСА_5 , де, як стверджує позивач, наразі мешкає його малолітня дитина.

За вказаних обставин суд вважає, що посилаючись на ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей , як на підставу визнання вказаних вище договорів недійсними, позивач, фактично, здійснює підміну понять, а саме: право вимоги за кредитним договором, як об`єкт правовідносин, ототожнює з нерухомим майном (квартирою), яке предметом за договором іпотеки.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судовий збір у розмірі 1280,00 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції № 133 від 06.11.2017 року, та судовий збір в розмірі 704,00 грн., сплачений відповідно до квитанції № 57 від 15.01.2018 року, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 16, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 258, 259, 263-265, 267, 273, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ратіо Інвест , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт про визнання договорів недійсними - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду), а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.02.2019 року.

Суддя І.В. Григоренко