Постанова

від 11.11.2020 по справі 757/66003/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 757/66003/17-ц

провадження № 61-22100св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач -Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський банк розвитку , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ратіо Інвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року у складі судді Григоренко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку (далі - ПАТ ВБР ), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ратіо Інвест (далі - ТОВ ФК Ратіо Інвест ), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг стейт (далі - ТОІВ ФК Гровінг стейт ) про визнання договорів недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 квітня 2013 року між ним та ПАТ ВБР укладено кредитний договір № IKIPG3.116751.003, відповідно до якого позивачу надано кредит на купівлю нерухомості. В забезпечення виконання вказаного договору укладено договір поруки від 08 квітня 2013 року № PX029031.116755.002, поручитель ОСОБА_2 . Крім того, між позивачем та банком 08квітня 2013 року укладено договір іпотеки № ZXR019521.116751.004, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус КМНО) Войнарською А.І. за реєстровим номером 545.

25вересня 2017 року на адресу позивача надійшов лист про те, що 22 вересня 2017 року між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест укладено договір № 43 про відступлення права вимоги, за яким банквідступив право вимоги до позивача за кредитним договором від 08квітня 2013 року № IKIPG3.116751.003 та за договором поруки від 08 квітня 2013 року № PX029031.116755.002. Також 22вересня 2017 року між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири від 08 квітня 2013 року № ZXR019521.116751.004.

Зазначає, що вказані договори відступлення прав вимоги укладені з порушенням вимогчастини другої статті203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та протирічать нормам чинного законодавства, оскільки ПАТ ВБР не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, зважаючи на те, що заборгованість позивача перед банком у розмірі 2 983 142,91 грн, зазначена у додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги, відсутня, а внесення змін до договору іпотеки можливо лише за згодою сторін, а позивач такої згоди не надавав. Крім того, право власності та право користування квартирою має малолітній син позивача та таке право охороняється державою, а договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири від 08 квітня 2013 року № ZXR019521.116751.004 укладено без дозволу органу опіки та піклування.

Зазначає, що торги були проведені з порушенням чинного законодавства, оскільки початкова ціна реалізації лоту була нижчою за вартість активів, та на момент відступлення права вимоги і у ПАТ ВБР , і відповідно у ТОВ ФК Ратіо Інвест не існувало права вимоги до позивача у розмірі 2 983 142,91 грн.

Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог та заяви про внесення змін до предмету позову просив:

- визнати недійсними відкриті торги (аукціон), оформлені протоколом від 05 вересня 2017 року UA - EA-2017-08-21-000315-bз продажу права вимоги за кредитним договором № IKIPG3.116751.003;

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 22 вересня 2017 року № 43, укладений між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест , згідно якого відступлено права за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG 3.116751.003 та договором поруки від 08 квітня 2013 року № PX029031.116755.002;

- визнати недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки квартири від 08 квітня 2013 року № ZXR019521.116751.004, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовим В. І. 22 вересня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 1285, укладений між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест ;

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 02 листопада 2017 року № 43-1, укладений між ТОВ ФК Ратіо Інвест та ТОВ ФК Гровінг стейт , згідно умов якого відступлено права за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG 3.116751.003 та за договором поруки від 08 квітня 2013 року № PX029031.116755.002;

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором іпотеки квартири від 08 квітня 2013 року № ZXR019521.116751.004, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Швець О. Р. 02 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 18598, укладений між ТОВ ФК Ратіо Інвест та ТОВ ФК Гровінг стейт ;

- стягнути з відповідачів судові витрати.

Короткий зміст судових рішень

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року за клопотанням позивача, відповідно до статті 33 ЦПК України в редакції, що діяла станом на 27 листопада 2017 року, до участі у справі в якості співвідповідача залучено ТОВ ФК Гровінг стейт .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва 24 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем не надані докази того, що в порушення статті 514 ЦК України до нових кредиторів були передані неіснуючі на момент передачі права первісного кредитора, тому суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання договорів відступлення (купівлі-продажу) прав вимог недійсними. Суди зауважили, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Оскільки предметом спору є визнання договорів недійсними, а не стягнення заборгованості з позивача чи відповідача за кредитним договором, наявність суми заборгованості не впливає на підстави визнання недійсними зазначених вище договорів.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що ПАТ ВБР провів відкриті торги (аукціон) з продажу права вимоги за кредитним договором з порушенням норм матеріального права, оскільки початкова ціна лоту не відповідає розміру заборгованості за кредитом, а право вимоги відступлено за ціною, яка у 2,5 рази перевищує заборгованість установлену судовим рішенням про задоволення вимог кредитора.

Зазначає, що від ТОВ ФК Гровінг Стейт отримав вимогу, у якій товариство вказало, що планує самостійно укласти договір купівлі-продажу квартири, яка перебуває в іпотеці, зазначаючи при цьому розмір заборгованості - 2 983 142,91 грн. Такі дії свідчать про намір останнього кредитора двічі стягнути заборгованість, а саме у розмірі 2 983 142,91 грн та 1 119 006,00 грн через виконавче провадження.

У касаційній скарзі посилається на те, що Уповноважена особа ФГВФО Міхно С. С. при укладенні договорів відступлення прав вимоги 22 вересня 2017 року не мала повноважень підписувати цей договір.

Також вказує на те, що укладені договори відступлення прав вимоги впливають на інтереси малолітньої дитини.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У січні 2020 року ТОВ Гровінг Стейт подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило відмовити ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки позивач оскаржує судові рішення з формальних підстав та має на меті невиконання кредитних зобов`язань.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що 08 квітня 2013 року ПАТ ВБР уклало із ОСОБА_1 кредитний договір № IKIPG3.116751.003, згідно умов якого банк надав позивачу кредит в розмірі 780 500,00 грн до 07 квітня 2023 року зі сплатою 18 % річних та щомісячною сплатою комісії в розмірі 0,2 % від суми кредиту.

Указаний кредит надано за письмовою згодою дружини позивача - ОСОБА_2 .

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG3.116751.003, 08 квітня 2013 року між ПАТ ВБР та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки квартири № ZXR019521.116751.004, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войнарською І. А. та зареєстрований в реєстрі за № 546. Згідно умов вказаного договору, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG3.116751.003 в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .

08 квітня 2013 року між ПАТ ВБР , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки № PX029031.116755.002, згідно умов якого поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором - ПАТ ВБР за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник - ОСОБА_1

17 листопада 2015 року заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/8721/15-ц задоволено позов ПАТ ВБР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № IKIPG3.116751.003 від 08 квітня 2013 року та стягнуто солідарно з відповідачів 1 119 006,00 грн.

21 листопада 2015 року Національний банк України (далі - НБУ) виніс постанову № 914 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ВБР .

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) прийнято рішення № 234 про початок процедури ліквідації ПАТ ВБР та делегування повноважень ліквідатора банку.

22 вересня 2017 року між ПАТ ВБР та ТОВ ФК Ратіо Інвест (новий кредитор) укладено договір № 43 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно умов якого банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору.

22 вересня 2017 року між ПАТ ВБР (первісний іпотекодержатель) та ТОВ ФК Ратіо Інвест (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки квартири № ZXR019521.116751.004, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Войнарською І. А. 08 квітня 2013 року за реєстровим № 545. Відповідно до умов вказаного договору ПАТ ВБР відступає, а ТОВ ФК Ратіо Інвест набуває всіх прав первісного іпотекодержателя за договором іпотеки квартири № ZXR019521.116751.004, укладеним між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 , та посвідченим приватним нотаріусом КМНО Войнаровською І. А. 08 квітня 2013 року за реєстровим № 545.

Указаний договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Морозовим В. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1285.

У додатку № 1 до договору № 43 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22 вересня 2017 року зазначено, що ТОВ ФК Ратіо Інвест набуло права вимоги ПАТ ВБР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG3.116751.003, договором іпотеки квартири від 08 квітня 2013 року № ZXR019521.116751.004 та договором поруки від 08 квітня 2013 року № PX029031.116755.002. Суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG3.116751.003 визначено у додатку № 1 в розмірі 2 983 142,91 грн, з яких: 590 550,21 грн - поточна заборгованість за кредитом; 6 227,84 грн. - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 685 420,40 грн - штрафи, пені; 167 508,89 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 463 190,57 грн - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 70 425,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.

02 листопада 2017 року між ТОВ ФК Ратіо Інвест (первісний кредитор) та ТОВ ФК Гровінг Стейт (новий кредитор) укладено договір № 43-1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальників та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору.

У додатку № 1 до договору № 43-1 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 02 листопада 2017 року визначено, що ТОВ ФК Гровінг Стейт набуло права вимоги ТОВ ФК Ратіо Інвест до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG3.116751.003, договором іпотеки квартири від 08 квітня 2013 року № ZXR019521.116751.004 та договором поруки від 08 квітня 2013 року № PX029031.116755.002.

Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 квітня 2013 року № IKIPG3.116751.003 визначена у додатку № 1 до договору № 43-1 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 02 листопада 2017 року в розмірі 2 983 142,91 грн, з яких: 590 550,21 грн - поточна заборгованість за кредитом; 6 227,84 грн - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 685 420,40 грн - штрафи, пені; 167 508,89 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 463 190,57 грн - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 70 425,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.

02 листопада 2017 року між ТОВ ФК Ратіо Інвест (первісний іпотекодержатель) та ТОВ ФК Гровінг Стейт (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки квартири № ZXR019521.116751.004, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Войнарською І. А. 08 квітня 2013 року за реєстровим № 545. Указаний договір був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Швець Р. О. та зареєстрований в реєстрі за № 18598.

Відповідно до умов указаного договору первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває всіх прав первісного іпотекодержателя за договором іпотеки квартири № ZXR019521.116751.004, укладеним між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 , та посвідченим приватним нотаріусом КМНО Войнарською І. А. 08 квітня 2013 року за реєстровим № 545.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто за наведеним загальним правилом до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов`язанні, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу - на стороні кредитора - у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення прав вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Визначаючи, що зобов`язання переходить до нового кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, необхідно враховувати, що відступлення таких прав є неможливим лише стосовно недійсних вимог (тобто лише в разі недійсності самого правочину, в силу якого виникло кредитне зобов`язання).

Зміст зобов`язання як правовідношення визначається сукупністю певних прав та обов`язків, відповідно, у разі описаного відступлення права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредитору. А отже, у спірних правовідносинах обсяг прав визначається обсягом прав, пов`язаних із обов`язком з повернення суми кредиту і виконанням усіх похідних від цього зобов`язань.

Касаційна скарга мотивована тим, що початкова ціна лоту не відповідає розміру заборгованості за кредитом, а ТОВ ФК Гровінг Стейт надіслало позивачу вимогу, у якій вказало, що планує самостійно укласти договір купівлі-продажу квартири, яка перебуває в іпотеці, зазначаючи при цьому розмір заборгованості - 2 983 142,91 грн. Такі дії свідчать про намір останнього кредитора двічі стягнути заборгованість, а саме у розмірі 2 983 142,91 грн та - 1 119 006,00 грн через виконавче провадження.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Верховний Суд враховує правові висновки у аналогічних справах, викладені Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 (провадження № 61-21697св19 ) постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, відповідно до яких сам по собі факт укладення договору відступлення прав вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

У касаційній скарзі позивач вказує на порушення процедури проведення аукціону та зазначає, що Уповноважена особа ФГВФО Міхно С. С. при укладенні договорів відступлення права вимоги 22 вересня 2017 року не мала повноважень підписувати такі договори.

Установлено, що постановою правління НБУ від 21 грудня 2015 року № 914 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ВБР відкликано банківську ліценцію та ліквідовано ПАТ ВБР . На підставі вказаної постанови, рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 грудня 2015 року № 234 Про початок процедури ліквідації ПАТ ВБР та делегування повноважень ліквідатора банку розпочато процедуру ліквідації ПАТ ВБР з 23 грудня 2015 року по 22 грудня 2017 року включно; призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ВБР Міхно С. С. на два роки з 23 грудня 2015 року по 22 грудня 2017 року включно.

У касаційній скарзі позивач також посилається на порушення прав малолітньої дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 177 СК України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

В той же час, судом установлено, що в межах провадження по даній справі розглядається дійсність договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором, договором поруки та договором іпотеки квартири, а об`єктом вказаних правочинів є право вимоги, а не нерухоме майно.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов