Рішення

від 28.05.2019 по справі 915/498/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року Справа № 915/498/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

секретар судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з`явився,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , 03150, вул.Ковпака , 29, м. Київ; адреса для листування: 65014, вул. Юрія Олеші , 6, м.Одеса ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автонормаль Н» ,

54050, вул. Рибна, 1-Б, м. Миколаїв,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , м. АДРЕСА_2 ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автонормаль Н", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Тоноян Радик Тигранович , в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.05.2016, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 640/272-К272 від 11.06.2007 в сумі 668 761,06 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 287 571,36 грн., сума заборгованості за відсотками - 185 412,42 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 76 539,27 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 28 666,32 грн., розмір інфляційних втрат за кредитом - 65 256,76 грн., розмір інфляційних втрат за відсотками - 25 314,94 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме, нежитловий об`єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Рибна, буд. 1Б та складається з: ремонтно-механічної майстерні з з/бет. блоків, літ. "АА'" загальною площею 902,40 кв. м; штамповочного цеху з з/бет. блоків, літ. "Б" загальною площею 231,10 кв. м; штамповочного цеху, метал., літ. "В" загальною площею 132,40 кв. м; цеху гальваніки з з/бет. блоків, літ. "Г" загальною площею 45,90 кв. м; побутових приміщень, піноблочних , літ. "Д" загальною площею 36,0 кв. м; механічного цеху з бетонних плит, літ. "П" загальною площею 142,60 кв. м; виробничого цеху з бетонних панелей, літ. "С" загальною площею 247,610 кв. м; механічного цеху з бетонних блоків, літ. "Т" загальною площею 65,00 кв. м; складу з з/бет. блоків, літ. "Е"; сторожової, кам`яної, літ. "Р"; вбиральні з з/бет. блоків, літ "Н"; огорожі, 1-3, 5; споруди 4, 5, які належать ТОВ "Автонормаль Н", правонаступнику Закритого акціонерного товариства "Автонормаль ", на праві приватної власності, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (кредитор), та фізичною особою Тонояном (позичальник) укладено кредитний договір від 11.06.2007 р. № 640/272-К272, згідно якого Банк зобов`язався надати позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 500000 грн. зі сплатою 16,5 % річних. На виконання п. 1.3 кредитного договору, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором між Банком (іпотекодержатель ) та закритим акціонерним товариством (ЗАТ) «Автонормаль» (іпотекодавець ), правонаступником якого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є ТОВ «Автонормаль Н» , укладено іпотечний договір від 11.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1841. Згідно умов указаного договору в іпотеку передано належне ЗАТ «Автонормаль» на праві власності нерухоме майно: нежитловий об`єкт, котрий розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Рибна, 1-Б, та складається з ремонтно-механічної майстерні, із з/бет. блоків, літ. АА' , загальною площею 902,40 кв.м .; штамповочного цеху, із з/бет. блоків, літ. Б, загальною площею 231,10 кв.м .; штамповочного цеху, метал., літ. В, загальною площею 132,40 кв.м .; цеху гальваніки, із з/бет. блоків, літ. Г, загальною площею 45,90 кв.м .; побутових приміщень, піноблочних , літ. Д, загальною площею 36,00 кв.м .; механічного цеху, з бетонних плит, літ. П, загальною площею 142,60 кв.м .; виробничого цеху, з бетонних панелей, літ. С, загальною площею 247,60 кв.м .; механічного цеху, з бетонних блоків, літ. Т, загальною площею 65,00 кв.м .; складу, із з/б блоків, літ. Е; сторожової, кам`яної, літ. Р; вбиральні, із з/б блоків, літ. Н, огорожі, 1-3,5; споруди, 4,5, за узгодженою сторонами вартістю 1065290 грн. На виконання умов кредитного договору Банком перераховано фізичній особі Тонояну грошові кошти в сумі 500000 грн., проте Тонояном неналежно виконувалися грошові зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість з повернення кредитних коштів та нарахованих за користування ними відсотків. Позивач вважає, що наявна заборгованість за Договором кредиту підлягає стягненню з відповідача, як майнового поручителя позичальника, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до умов іпотечного договору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2016 у справі № 915/498/16 (суддя Коваль Ю.М.) у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Лисенко В.А., Ярош А.І.) рішення господарського суду Миколаївської області від 18.07.2016 у справі №915/498/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 рішення від 18.07.2016 Господарського суду Миколаївської області та постанову від 21.09.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/498/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області. У вказаній постанові зазначено, що згідно з п. 4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем , а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК України вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 444 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.7.5 пункту 3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області проведено повторний автоматичний розподіл справи № 915/498/16. У вказаному розпорядженні зазначено, що підставою призначення повторного автоматичного розподілу справи № 915/498/16, є прийняття Вищим господарським судом України постанови від 29.11.2016 про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2016 та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області. За результатами якого справу № 915/498/16, призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2016 справу №915/498/16 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.02.2017 судом на підставі ст. 69 ГПК України (в редакції яка діяла до 15.12.2017) продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2017 відповідачем до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надана заява в якій на підставі ст. 38 ГПК України (в редакції яка діяла до 15.12.2017) просив суд витребувати у ПАТ «Укрсоцбанк» :

- генеральну ліцензію (дозвіл з додатками) на проведення кредитних операцій;

- оригінали доказів щодо надання кредитних коштів позичальнику, які містять його особистий підпис;

- докази, які підтверджують факт отримання вимоги від 12.08.2014 позичальником та іпотекодавцем ;

- розрахунок заборгованості з урахуванням алгоритму зарахування черговості у відповідності до п. 2.5 Кредитного договору, в тому числі з урахуванням строків позовної давності.

- довіреності, що підтверджують повноваження осіб з боку банку на укладання договорів та додаткових угод.

02.03.2017 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання про призначення по справі №915/498/16 судової будівельно - технічної (оціночно - будівельну) експертизи нежитлового об`єкта, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Рибна, 1-Б, та складається з ремонтно-механічної майстерні, із з/бет. блоків, літ. АА' , загальною площею 902,40 кв.м .; штамповочного цеху, із з/бет. блоків, літ. Б, загальною площею 231,10 кв.м .; штамповочного цеху, метал., літ. В, загальною площею 132,40 кв.м .; цеху гальваніки, із з/бет. блоків, літ. Г, загальною площею 45,90 кв.м .; побутових приміщень, піноблочних , літ. Д, загальною площею 36,00 кв.м .; механічного цеху, з бетонних плит, літ. П, загальною площею 142,60 кв.м .; виробничого цеху, з бетонних панелей, літ. С, загальною площею 247,60 кв.м .; механічного цеху, з бетонних блоків, літ. Т, загальною площею 65,00 кв.м .; складу, із з/б блоків, літ. Е; сторожової, кам`яної, літ. Р; вбиральні, із з/б блоків, літ. Н, огорожі, 1-3,5; споруди, 4,5, за узгодженою сторонами вартістю 1065290 грн., для встановлення дійсної, ринкової вартості майна.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017 клопотання відповідача про витребування доказів задоволено. Зобов`язано позивача надати до суду належним чином засвідчені копії: генеральної ліцензії (дозвіл з додатками) на проведення кредитних операцій; - доказів щодо надання кредитних коштів позичальнику; - доказів, які підтверджують факт отримання вимоги від 12.08.2014 позичальником та іпотекодавцем ; - довіреності, що підтверджують повноваження осіб з боку банку на укладання договорів та додаткових угод та оригінали вказаних документів для огляду в судове засідання. Надати розрахунок заборгованості з урахуванням алгоритму зарахування черговості у відповідності до п. 2.5 Кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017 клопотання позивача задоволено, призначено у справі оціночно - будівельну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз. Перед експертом поставлено наступне питання:

- яка ринкова, дійсна вартість нежитлового об`єкту, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Рибна, 1-Б, та складається з ремонтно-механічної майстерні, із з/бет. блоків, літ. АА' , загальною площею 902,40 кв.м .; штамповочного цеху, із з/бет. блоків, літ. Б, загальною площею 231,10 кв.м .; штамповочного цеху, метал., літ. В, загальною площею 132,40 кв.м .; цеху гальваніки, із з/бет. блоків, літ. Г, загальною площею 45,90 кв.м .; побутових приміщень, піноблочних , літ. Д, загальною площею 36,00 кв.м .; механічного цеху, з бетонних плит, літ. П, загальною площею 142,60 кв.м .; виробничого цеху, з бетонних панелей, літ. С, загальною площею 247,60 кв.м .; механічного цеху, з бетонних блоків, літ. Т, загальною площею 65,00 кв.м .; складу, із з/б блоків, літ. Е; сторожової, кам`яної, літ. Р; вбиральні, із з/б блоків, літ. Н, огорожі, 1-3,5; споруди, 4,5.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2017 поновлено провадження у справі №915/498/16, призначено розгляд клопотання експерта Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів на « 20» квітня 2017 року об 11 год. 30 хв. та зобов`язано сторін надати витребувані експертом документи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.04.2017 у справі №915/498/16 клопотання судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз від 23.03.2017- задоволено. На виконання клопотання судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз від 23.03.2017 направлено на адресу експертної установи (Миколаївському відділенню Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз, 54038, м. Миколаїв, вул. Карпенка,27) для здійснення оціночно - будівельної експертизи призначеної ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017 у справі №915/498/16 витребувані експертом документи. Провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

08.11.2017 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №07-19/17-714-726 від 07.11.2017, яким повідомлено, що 22.11.2017 експертом буде проводитись огляд об`єкту дослідження за адресою: м.Миколаїв , вул.Рибна , 1-Б, у зв`язку з цим просить суд забезпечити явку сторін або представників о 10 год. 00 хв. Також, просить забезпечити доставку експерта до місця проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2017 у справі №915/498/16 провадження у справі поновлено. Повідомлено сторони у справі про необхідність бути присутніми під час проведення огляду об`єкту дослідження за адресою: АДРЕСА_3 .Миколаїв , АДРЕСА_4 . Рибна, 1-Б, яке відбудеться 22 листопада 2017 року о 10 год. 00 хв. Забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об`єктів та належних умов роботи. Ухвалу направлено на адресу сторін та експертної установи(Миколаївському відділенню Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз, 54038, м. Миколаїв, вул. Карпенка,27). Провадження у справі зупинено.

29.01.2018 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №07-19/17-714-726 від 24.01.2018. У вказаному листі експерт зазначив, що 22.11.2017 експертом відповідно до листа від 07.11.2017 №07-19/17-714-726 повинен був проводитись огляд об`єкта дослідження за адресою: м.Миколаїв , вул.Рибна , 1-Б, проте відповідачем у справі доступу до об`єкта дослідження забезпечено не було. У вказаному листі, повідомляє, що 06.02.2018 експертом буде проводитись огляд об`єкту дослідження о 10.00 годині за адресою: м.Миколаїв , вул.Рибна , 1-Б. Вказує, що при ненаданні доступу до об`єкта дослідження протягом 30 днів, експертом буде складено «Повідомлення про неможливість надання висновку» .

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2018 поновлено провадження у справі. Зобов`язано сторін забезпечити присутність повноважних представників сторін під час проведення огляду об`єкту дослідження за адресою: м.Миколаїв , вул. Рибна, 1-Б, яке відбудеться 06 лютого 2018 року о 10 год. 00 хв. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» забезпечити прибуття експерта на об`єкт дослідження за адресою: м.Миколаїв , вул. Рибна, 1-Б, яке відбудеться 06 лютого 2018 року о 10 год. 00 хв. для проведення огляду об`єкта дослідження. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Автонормаль Н» забезпечити безперешкодний доступ експерту на об`єкт дослідження за адресою: м.Миколаїв , вул. Рибна, 1-Б, яке відбудеться 06 лютого 2018 року о 10 год. 00 хв. та належні умови роботи, про що було повідомлено уповноважених представників позивача та відповідача 31 січня 2018 року, що підтверджується телефонограмою (т. 3 а.с . 23).

23.02.2018 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №07-19/17-714-726 від 16.02.2018 разом з повідомленням №17-19/17-714-726 про неможливість надання висновку судової будівельно - технічної експертизи за матеріалами справи. У вказаному повідомленні зазначено, що експерту двічі не надано доступу до об`єкту дослідження за адресою: м.Миколаїв , вул.Рибна , 1-Б. Проведення судової експертизи в повному обсязі, надання обґрунтованого та об`єктивного письмового висновку на поставлене питання без огляду об`єкту не є можливим.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2018 судом повідомлено сторін, що відповідно до Закону України № 2147-VII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Беручи до уваги, що судом було розпочато розгляд справи по суті (протокол судового засідання від 02.03.2017), та враховуючи, що матеріали справи №915/498/16 повернулись до господарського суду Миколаївської області разом з повідомленням про неможливість виконання судової оціночно - будівельної експертизи, то провадження у справі було поновлено та продовжено розгляд справи зі стадії розгляду справи по суті, розгляд справи призначено на « 15» березня 2018 року о 12 год. 00 хв. Судом, з метою реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, зобов`язано учасників справи до 14 березня 2018 року подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

15.03.2018 року ухвалою Господарського суду Миколаївської області, позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» оскаржило її до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15 березня 2018 року у справі №915/498/16 про залишення позову без розгляду скасовано. Справу №915/498/16 передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 25.03.2019 розгляд справи призначено на 11.04.19 о 12 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, розгляд справи № 915/498/16 призначений на 11 квітня 2019 року о 12 год. 00 хв. не відбувся, про що сторони були належнм чином повідомлені повідомленням від 11.04.2019.

Ухвалою суду від 16.04.2019 справу призначено до судового розгляду на 28 травня 2019 року об 11:00.

У судове засідання, призначене на 28 травня 2019 року об 11:00, від сторін представники не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать:

- відмітка про отримання представником позивача 23.04.2019 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2019 у справі на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення;

- поштове повернення. Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2019, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136354163);

- поштове повернення. Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2019, направлена на адресу місцезнаходження третьої особи - Тонояна Р.Т., повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136354155).

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до абз . 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.04.19 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, та на адресу третьої особи Тонояна ОСОБА_2 ., зазначену в позовній заяві, то суд вважає, що відповідач та третя особа - Тоноян ОСОБА_2 . належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

11.06.2017 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» , правонаступником якого є Банк (кредитор), та фізичною особою Тонояном (позичальник) укладено кредитний договір від 11.06.2007 р. № 640/272-К272, згідно якого Банк зобов`язався надати позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 500000 грн. зі сплатою 16,5 % річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості:

з липня 2007 року по червень 2012 року - щомісячно до 10 числа 8333 грн.;

в червні 2012 року 8353 грн.,

з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 10.06.2012 р. ( .п . 1.1 договору), а позичальник - своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1 цього договору, сплачуючи відсотки за користування кредитом не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані відсотки. У випадку, якщо десяте число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нархованих процентів згідно п. 2.4 цього договору у попередній робочий день. (2.4.1 кредитного договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, проценти нараховуються з розрахунку факт/360 (п.2.4 договору).

Кредит надається позичальнику на поточні потреби (п. 1.2 договору).

Надання кредиту на цілі, визначені п. 1.2 договору проводиться шляхом видачі позичальнику готівкових грошей (п. 2.1. договору).

У разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його використання, заборгованості позичальників за цим договором здійснюється в наступній черговості:

прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

прострочена заборгованість за кредитом;

строкова заборгованість за нарахованими процентами;

строкова заборгованість за кредитом;

пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;

штраф (п.2.5 договору).

На виконання п. 1.3 кредитного договору, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором між Банком (іпотекодержатель ) та закритим акціонерним товариством (ЗАТ) «Автонормаль» (іпотекодавець ), правонаступником якого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є відповідач ТОВ «Автонормаль Н» (а.с . 26-29), укладено іпотечний договір від 11.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1841 (а.с . 23-25).

Згідно умов указаного договору в іпотеку передано належне ЗАТ «Автонормаль» на праві власності нерухоме майно (далі - предмет іпотеки): нежитловий об`єкт, котрий розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Рибна, 1-Б, та складається з ремонтно-механічної майстерні, із з/бет. блоків, літ. АА' , загальною площею 902,40 кв.м .; штамповочного цеху, із з/бет. блоків, літ. Б, загальною площею 231,10 кв.м .; штамповочного цеху, метал., літ. В, загальною площею 132,40 кв.м .; цеху гальваніки, із з/бет. блоків, літ. Г, загальною площею 45,90 кв.м .; побутових приміщень, піноблочних , літ. Д, загальною площею 36,00 кв.м .; механічного цеху, з бетонних плит, літ. П, загальною площею 142,60 кв.м .; виробничого цеху, з бетонних панелей, літ. С, загальною площею 247,60 кв.м .; механічного цеху, з бетонних блоків, літ. Т, загальною площею 65,00 кв.м .; складу, із з/б блоків, літ. Е; сторожової, кам`яної, літ. Р; вбиральні, із з/б блоків, літ. Н, огорожі, 1-3,5; споруди, 4,5, за узгодженою сторонами вартістю 1065290 грн., право власності на який підтверджується поданими Банком копіями: свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 (а.с . 30), виданого Виконкомом Миколаївської міської ради 03.08.2005 р. на підставі рішення останнього від 22.07.2005 р. № 1226; витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.04.2007 р. № 14329214 (а.с . 31), згідно якого право власності на предмет іпотеки зареєстровано за попередником відповідача 03.08.2005 р. за № 11597698, номер запису 214 у книзі № 2.

При посвідченні вказаного іпотечного договору, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. накладено заборону на відчуження іпотечного майна, про що до реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис № 1027.

Умовами п. 1.4 іпотечного договору, які кореспондуються з умовами п. 1.1 кредитного договору, передбачено повернення кредиту в сумі 500000 грн. з наступним графіком погашення суми основної заборгованості: з липня 2007 року по червень 2012 року - щомісячно до 10 числа 8333 грн.; в червні 2012 року 8353 грн., з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 10.06.2012 р.

На виконання умов кредитного договору Банком згідно заявки від 11.06.2007 р. № 30 фізичної особи Тонояна перераховано останньому грошові кошти в сумі 500000 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку позичальника за 11.06.2007 р. (а.с . 21), проте Тонояном неналежно виконувалися грошові зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість з повернення кредитних коштів та нарахованих за користування ними відсотків.

11.04.2011 між Банком та фізичною особою Тонояном укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно якої сторони підтвердили, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення цієї додаткової угоди складає суму 357159 грн. 73 коп. Сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, визначених договором. Встановлено новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості за договором, а саме до 10 червня 2015 року (включно), а також, що погашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з дати укладання договору, здійснюється щомісячно до 10 числа (включно) кожного місяця рівними частинами згідно наведеного у додатковій угоді графіку (п.п . 1, 2.1, 2.2 додаткової угоди № 1).

Таким чином, станом на 11.04.2011 сторони визначили залишок заборгованості в сумі 357159 грн. 73 коп., яку фізична особа Тоноян повинен був погашати згідно графіку, наведеному у цій додатковій угоді, щомісячними платежами в сумі 7289 грн. до 10 числа кожного місяця з червня 2011 року по червень 2015 року, при цьому в останній місяць платіж визначений в сумі 7287 грн. 73 коп.

Як вбачається з виписок з особового рахунку фізичної особи Тоноян , останній здійснював погашення визначених додатковою угодою платежів не в повному обсязі та з простроченням платежу, що призвело до виникнення заборгованості за період 14.06.2011 р. - 19.06.2015 в сумі 287571 грн. 36 коп. (т. 1 а.с . 81-91).

Розрахунок Банку щодо простроченої кредитної заборгованості (основний борг за кредитом) судом перевірений та визнаний обґрунтованим в повному обсязі.

Банком надано й докази на підтвердження доводів щодо неналежного виконання фізичною особою Тонояном грошових зобов`язань за кредитним договором щодо заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, яка станом на 10.06.2015 в загальній сумі 185412 грн. 42 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з рахунку фізичної особи №22088000027341 за період 15.04.2011 р. - 23.05.2014 р. (т. 1 а.с . 113- 290).

Оскільки грошові зобов`язання за кредитним договором виконувалися неналежно Банк звернувся до Тонояна з вимогою від 12.08.2014 р. № 08.506-297/22163 про усунення порушення умов кредитного договору (т. 1 а.с . 35), направлення якої підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення на відповідному реєстрі на відправку рекомендованої кореспонденції та списку згрупованих поштових відправлень.

В матеріалах справи наявна заява фізичної особи Тонояна від 23.11.2015 (т. 1 а.с . 22), з якої вбачається, що 15.09.2015 р. останнім було подано до Банку заяву про надання можливості реструктуризувати кредитну заборгованість, і рішенням Банку від 28.09.2015 р. вказану заяву задоволено. Строк дії вказаного рішення Банку встановлено 2 місяці, проте у вказаний строк Тоноян не вчинив дій, необхідних для підписання додаткових угод до кредитного договору, у зв`язку з чим просив продовжити термін дії рішення на строк до 31.12.2015. В цій заяві фізична особа Тоноян заборгованість за договором визнав в повному обсязі та зобов`язався у строк до 31.12.2015 внести перший внесок на погашення заборгованості для проведення реструктуризації.

Документів на підтвердження реструктуризації Банком заборгованості до 31.12.2015 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини .

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Кредитного договору та Іпотечного договору, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49 , Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку» .

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Ураховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими подані Банком розрахунки заборгованості позичальника Тонояна з повернення кредитних коштів за період 14.06.2011 р. - 19.06.2015 складає суму 287571 грн. 36 коп., та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами станом на 10.06.2015 р. в загальній сумі 185412 грн. 42 коп.

Суд також вважає, що за прострочення повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами Банком обґрунтовано нараховано пеню на підставі умов укладеного сторонами кредитного договору та чинного законодавства України.

Чинним законодавством України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

В укладеному Банком та фізичною особою Тонояном кредитному договорі дотримані вищевказані вимоги законодавства.

Так, у відповідності з п. 4.2 кредитного договору, у разі, зокрема, прострочення позичальником сплати процентів, а також строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Ураховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими подані Банком розрахунки пені за період 11.06 - 10.12.2015 р. за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 76539 грн. 27 коп. та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 28666 грн. 32 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат за період квітень 2015 року - березень 2016 року з повернення кредитних коштів в сумі 65256 грн. 76 коп. та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 25314 грн. 94 коп., то суд не вбачає підстав для їх задоволення за рахунок предмета іпотеки з огляду на наступне.

Згідно цивільного законодавства України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно з п. 4.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання визначений сторонами в п. 1.4 догоовру , за умовами якого до основного зобов`язання входять, зокрема повернення кредиту, сплата відсотків, неустойки (пені та штрафу).

Отже, умовами іпотечного договору прямо не передбачено, що до змісту та розміру основного зобов`язання входять інфляційні втрати.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення інфляційних втрат за неповернення кредитних коштів в сумі 65256 грн. 76 коп. та за несплату відсотків в сумі 25314 грн. 94 коп. за користування кредитними коштами є неправомірною, необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням , завдатком.

У відповідності зі ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця , згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Законом України «Про іпотеку» , зокрема ст. 3, передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ч. 1 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 1 статті 12 Закону у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону .

Згідно з ч. 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

З огляду на приписи статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1 та 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем (іпотекодавцем ) може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до ч. 1, 2 статті Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця , письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону .

Матеріали справи містять докази виконання Банком вимог вищенаведеної статті, а саме надіслання боржнику та іпотекодавцю вимоги про усунення порушення від 12.08.2014 за вих№08.506-297/22163 (т.1 а.с.35-37).

Ні позичальником, ні іпотекодавцем за Іпотечним договором вказані вимоги не виконані.

У заяві від 02.03.2017 відповідач зазначив, що Банком не надано доказів про отримання вимоги від 12.08.2014 позичальником та іпотекодавцем . З цим погодитися суд не може, оскільки матеріали справи містять список №464 згрупованих поштових відправлень з відтиском печатки «Укрпошта» про направлення 13.08.2014 цієї вимоги (т. 1 а.с . 37).

Крім того, у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» роз`яснено, що ненадіслання іпотекодержателем іпотекодавцю відповідної вимоги не виключає права іпотекодержателя на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Згідно з п. 4.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання визначений сторонами в п. 1.4 догоовру , за умовами якого до основного зобов`язання входять, зокрема повернення кредиту, сплата відсотків, неустойки (пені та штрафу).

Пунктом 4.5 Іпотечного договору визначено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя :

- на підставі рішення суду (п. 4.5.1);

- на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 4.5.2);

- шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (п. 4.5.3);

- шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» ; або шляхом організації іпотекодержателем продажу іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування» , операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (п. 4.5.4-4.5.5 договору).

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, зокрема шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п. 4.6., п.п.4.6.2 договору).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у позичальника заборгованості за кредитним договором, належним чином доведений, документально підтверджений і позичальником не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за даним договором між Банком та відповідачем укладено Іпотечний договір, тому позовні вимоги позивача про звернення стягнення на передане відповідачем в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя ;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону ;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. (ст. 11 цього Закону ).

Із змісту ст. ст. 7 , 11 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі, але в межах вартості предмета іпотеки.

Виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст. 38 , 39 Закону України Про іпотеку , встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні у розумінні норми ст. 39 Закону України Про іпотеку визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону .

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Разом з тим, відповідно до ст. 19 , 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість майна змінилася.

Суд відзначає, що відповідач не надав заперечень проти визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Банком оплачено позов судовим збором у сумі 10761 грн. 75 коп. за платіжними дорученнями від 19.04.2016 №0000330419, виходячи із первісних позовних вимог в загальній сумі 717449 грн. 87 коп.

Враховуючи те, що судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам в сумі 8627 грн. 02 коп. (578189,37 (сума доведених позовних вимог) : 668761,06 грн. (сума заявлених (уточнених) позовних вимог) = 0,86%*10031,42 (1,5% від суми заявлених (уточнених) позовних вимог згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» )).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежитловий об`єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Рибна, буд. 1Б та складається з: ремонтно-механічної майстерні, із з/бет. блоків, літ. АА' , загальною площею 902,40 кв.м ; штамповочного цеху, із з/бет. блоків, літ. Б, загальною площею 231,10 , кв.м ; штампованого цеху, метал., літ. В, загальною площею 132,40 кв.м ; цеху гальваніки, із з/бет. блоків, літ. Г, загальною площею 45,90 кв.м ; побутових приміщень, піноблочних , літ. Д, загальною площею 36,00 кв.м ; механічного цеху, з бетонних плит, літ. П, загальною площею 142,60 кв.м ; виробничого цеху, з бетонних панелей, літ. С, загальною площею 247,610 кв.м ; механічного цеху, з бетонних блоків, літ. Т, загальною площею 65,00 кв.м ; складу, із з/бет. блоків, літ. Е; сторожової, кам`яної, літ. Р; вбиральні, із з/бет. блоків, літ. Н; огорожі, 1-3,5: споруди, 4,5, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автонормаль Н» (54050, вул. Рибна, 1-Б, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 19289233) , правонаступнику Закритого акціонерного товариства «Автонормаль» (код ЄДРПОУ 19289233), на праві приватної власності, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (03150, вул.Ковпака , 29, м. Київ, ідентифікаційний код 00039019) за договором кредиту № 640/272-К272 від 11.06.2007р. в сумі 578 189,37 грн., з яких: 287 571,36 грн. - основний борг; 185 412,42 грн. - відсотки за користування кредитними коштами; 76 539,27 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 28 666,32 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автонормаль Н» (54050, вул. Рибна, 1-Б, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 19289233) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, вул.Ковпака , 29, м. Київ, ідентифікаційний код 00039019) судовий збір в сумі 8627 грн. 02 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2019.

Суддя Н.О. Семенчук