Ухвала

від 21.02.2020 по справі 915/498/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

21 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 915/498/16 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автонормаль Н

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2019 проголошене суддею Семенчук Н.О., у м. Миколаєві, повний текст якого складено 29.05.2019

у справі № 915/498/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Автонормаль Н

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізична особа ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2019 позов задоволено в частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежитловий об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: ремонтно-механічної майстерні, із з/бет. блоків, літ. АА, загальною площею 902,40 кв.м; штамповочного цеху, із з/бет. блоків, літ. Б, загальною площею 231,10 , кв.м; штампованого цеху, метал., літ. В, загальною площею 132,40 кв.м; цеху гальваніки, із з/бет. блоків, літ. Г, загальною площею 45,90 кв.м; побутових приміщень, піноблочних, літ. Д, загальною площею 36,00 кв.м; механічного цеху, з бетонних плит, літ. П, загальною площею 142,60 кв.м; виробничого цеху, з бетонних панелей, літ. С, загальною площею 247,610 кв.м; механічного цеху, з бетонних блоків, літ. Т, загальною площею 65,00 кв.м; складу, із з/бет. блоків, літ. Е; сторожової, кам`яної, літ. Р; вбиральні, із з/бет. блоків, літ. Н; огорожі, 1-3,5: споруди, 4,5, який належить ТОВ Автонормаль Н , правонаступнику ЗАТ Автонормаль , на праві приватної власності, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ Укрсоцбанк за договором кредиту № 640/272-К272 від 11.06.2007р. в сумі 578 189,37 грн., з яких: 287 571,36 грн. - основний борг; 185 412,42 грн. - відсотки за користування кредитними коштами; 76 539,27 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 28 666,32 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків. Стягнуто з ТОВ Автонормаль Н на користь ПАТ Укрсоцбанк судовий збір в сумі 8 627,02 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції , ТОВ Автонормаль Н звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

До апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору (п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України).

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України Про судовий збір .

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи, що ТОВ Автонормаль Н просить рішення скасувати (тобто відповідач рішення оскаржує в повному обсязі) та предметом спору у даній справі є майнова вимога, отже, за подання позову у даній справі судовий збір становив 10 031,42 грн. (1,5% від 668 761,06 грн.), а за подання апеляційної скарги судовий збір становить 15 047,12 грн. (10 031,42 грн. х 150%), однак, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не надав доказів сплати судового збору.

При цьому, відповідач разом з апеляційною скаргою до суду надав наступні заяви: про звільнення від сплати судового збору; про поновлення строків; про залучення до участі у справі правонаступника позивача.

Щодо заяви про звільнення скаржника від сплати судового збору, судова колегія зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вищевказану заяву відповідач посилається на приписи ст. 8 Закону України Про судовий збір , ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, рішення від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі та зазначає, що перебуває в скрутному становищі, позбавлений матеріальних ресурсів та вже тривалий час не здійснює власної діяльності, через що не отримує прибуток. На підтвердження до заяви скаржник додав фінансову звітність ТОВ Автонормаль Н станом на 01.01.2020.

Проте, судова колегія зазначає, що ч. 1 ст. 2 Закону України Про судовий збір визначено, що платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких увалено судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 3 цього ж Закону визначено об`єкти справляння судового збору, зокрема положення ч. 2 вказаної норми містять перелік заяв за подання яких судовий збір не справляється.

Крім того, ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачено пільги щодо сплати судового збору та перелік суб`єктів звернення до суду, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Означеною статтею визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

ТОВ Автонормаль Н до зазначено переліку не відноситься.

Крім цього, колегією суддів не встановлено умов, визначених ст.8 Закону України Про судовий збір для звільнення ТОВ Автонормаль Н від сплати судового збору, оскільки скаржник (юридична особа) не підпадає під категорію осіб визначених ст. 8 Закону України Про судовий збір (фізичні особи), яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою надати відстрочку для сплати судового збору.

За таких обставин, відповідно до приписів Закону України Про судовий збір , що регламентує порядок сплати та звільнення від сплати судового збору за суб`єктним складом та предметними ознаками, скаржник є юридичною особою, на яку покладено обов`язок сплати судового збору на загальних підставах.

Також, судова колегія зазначає, що статтею 129 Конституції України, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За таких обставин, суд відмовляє скаржнику в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Щодо заяви ТОВ Автонормаль Н про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом 28.05.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Отже, у такому випадку двадцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення повинен обчислюватися з дати складання його повного тексту.

Повний текст рішення було складено судом - 29.05.2019, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 18.06.2019.

Згідно відбитку штампу органу поштового зв`язку на конверті (в якому до суду надійшла апеляційна скарга), апеляційна скарга була подана апелянтом 17.02.2020, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження.

Заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається, на те, що оскаржуване рішення він отримував лише 29.01.2020, оскільки рішення на його адресу не надсилалось, про результати розгляду позову у даній справі та винесене судом рішення, дізнався випадково.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску, з огляду на наступне.

Так, заява (клопотання) про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі Мушта проти України від 18.11.2010).

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Посилання скаржника на те, що оскаржуване рішення він не отримував і рішення на адресу товариства не надсилалось, а про результати розгляду позову у даній справі апелянт дізнався випадково, не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Так, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ - 19289233) адресою місцезнаходження ТОВ Автонормаль Н є 54050, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Рибна, буд. 1-Б.

При цьому судовою колегією встановлено, що в комп`ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду Господарського суду Миколаївської області є відомості, що судом першої інстанції процесуальні документи в тому числі і оскаржене рішення направлялись відповідачу за вказаною адресою, проте були повернуті до суду з відміткою органу поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання або інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням стороною, вказує на суб`єктивну поведінку цієї особи щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Неотримання скаржником кореспонденції, надісланої судом ТОВ Автонормаль Н за належною адресою, не свідчить про його необізнаність щодо існування даного спору та винесення судом процесуальних рішень.

Крім того, скаржником не доведено, що оскаржуване судове рішення не направлялось на його адресу, жодних поважних причин стосовно того, що саме перешкоджало скаржнику подати апеляційну скаргу, у встановлений законом строк, ним не наведено.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

З урахуванням визнання причин, наведених скаржником в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, із зазначенням, при цьому, інших підстав для поновлення строку.

Крім цього, скаржником не виконано вимоги п. 2 ч.3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України також, є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Щодо заяви скаржника про залучення до участі у справі правонаступника позивача, судова колегія зазначає наступне.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а саме залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку скаржнику на усунення вищевказаних недоліків, судова колегія залишає заяву ТОВ Автонормаль Н про залучення до справи правонаступника позивача без розгляду. Дана заява буде розглянута судовою колегію у разі відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. 119, 174, 234, 258, 260, ГПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автонормаль Н - залишити без руху .

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Автонормаль Н строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів сплати судового збору у розмірі 15 047,12 грн. , протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю Автонормаль Н , що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.