Рішення

від 25.04.2019 по справі 804/2111/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Справа № 804/2111/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

представника позивача Чопівської Ю.В.,

прокурора Колесніченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" до Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, Дніпровська міська рада про визнання дій та рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Перемога Плюс (далі - ТОВ Перемога Плюс , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якій просило:

- визнати протиправним та нечинним рішення відповідача щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000 :03:149:0004 , для експлуатації та обслуговування автостоянки коефіцієнту функціонального використання земель 2,5 замість коефіцієнту 1,0;

- визнати коефіцієнт функціонального використання земель 1,0 для земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000: 03 : 149:0004 таким, що підлягає застосуванню з 21 квітня 2010 року;

- зобов`язати Управління Держземагенства внести зміни до даних Державного земельного кадастру та у витяги з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000: 03 : 149:0004 в частині зміни коефіцієнту функціонального використання земель з коефіцієнту 2,5 на коефіцієнт 1,0, що застосовується до земель транспорту та зв`язку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у справі № 804/2111/14 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 30.10.2018 у справі № 804/2111/14 (К/9901/2666/18), постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В постанові Верховним судом зазначено, зокрема, наступне:

- позивач звертаючись до суду, першу з позовних вимог сформулював як визнати протиправним та нечинним рішення відповідача щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000: 03:149:0004 , для експлуатації та обслуговування автостоянки коефіцієнту функціонального використання земель 2,5 замість коефіцієнту 1,0.;

- при цьому, товариством жодних ознак (реквізитів) цього рішення (дата прийняття, номер тощо) у позові не визначено, а суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, визнаючи протиправним та нечинним рішення Управління Держземагенства, не встановили та не оцінили жодне рішення цього органу. Матеріали адміністративної справи не утримують рішень Управління Держземагенства, окрім витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від різних дат, видані цим органом виконавчої влади;

- скасовуючи рішення відповідача у справі, ідентифікувати яке неможливо, суди попередніх інстанцій обрали такий спосіб судового захисту (визначений позивачем), як визнання коефіцієнту функціонального використання земель 1,0. для земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000: 03 :149:0004 таким, що підлягає застосуванню з 21 квітня 2010 року, не зважаючи на те, що такі дії не віднесено до компетенції судів. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, є складовою нормативної грошової оцінки землі, яка визначається уповноваженим органом виконавчої влади (Держземагенством), що є дискреційним повноваженням цього органу;

- заявник касаційної скарги звертає увагу суду на те, що рішенням Дніпропетровської міської ради №120/49 від 12 березня 2014 року Про передачу земельної ділянки по вул . Набережній Перемоги, 83 в оренду ТОВ Перемога Плюс по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки 19 , поміж іншим визначено код цільового використання вказаної земельної ділянки - інша комерційна діяльність. Цей факт не встановлювався судами попередніх інстанцій, рівно як і не досліджено види економічної діяльності позивача, мета створення та діяльності товариства, чи використовується автостоянка, розміщена на земельній ділянці, у комерційних цілях, на чому наполягає прокуратура з посиланням на інформацію з мережі Інтернет.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 року, матеріали справи передано на розгляд судді Вроні О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №804/2111/14 та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року залучено до участі у справі:

- як другого відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровську міську раду.

В обгрунтування позову зазначено, що 21.04.2010 р. ТОВ Перемога Плюс придбала у власність будівлі та споруди автостоянки №19, що знаходяться в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 83. 19.05.2010 року позивачем до Дніпропетровської міської ради було подано клопотання щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83 , кадастровий номер 1210100000: 03:149:0004 . За результатом розгляду зазначеного клопотання було надано відповідний дозвіл та розроблено за замовленням позивача необхідну технічну документацію. Зазначена Технічна документація була погоджена ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради та відповідно до Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року №210/8, була направлена на погодження до Управління Держземагентства у місті Дніпропетровськ Дніпропетровської області. З моменту придбання зазначеної вище нерухомості до моменту отримання ТОВ Перемога Плюс свідоцтва платника єдиного податку, підприємство сплачує податок на землю з використанням нормативно грошової оцінки землі як з земель транспорту та зв`язку з використанням коефіцієнту функціонального використання земель Кф 1,0 через ТОВ Підприємство Гаражного і Технічного Обслуговування . На підставі наданих Держземгенством даних відповідно до листа вих.№Ц/16146-14 коефіцієнт функціонального використання по земельній ділянці за адресою вул. Набережна перемоги, 83 (загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:03:149:0004 , площею 1,2870 га) для земель транспорту, зв`язку, складає 1,0 у 2010-2011 роках, відповідно нормативно грошова оцінка складає 7410960,31 грн. В січні 2014 року позивачу стало відомо, що щодо земельної ділянки яка підлягає відведенню позивачу визначена нормативно грошова оцінка, з застосуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5, земельна ділянка віднесена до земель - землі комерційної та іншої діяльності. Рішення Управління Держземагентства міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області щодо застосування до земельної ділянки кадастровий номер 1210100000: 03 :149 :0004 (надалі - Земельна ділянка) коефіцієнту функціонального використання 2,5, позивач вважає протиправними, оскільки до позивача повинно бути застосовано код виду цільового призначення земель - 12.08, землі транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій та коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки при розрахунку орендної плати 1,0. На підставі зазначеного, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Від відповідача під час первісного розгляду справи судом надійшли до суду письмові заперечення на позов, в яких посилаючись на вимоги Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N 18/15/21/11 зазначає, що в Управління Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області немає підстав для використання коефіцієнта функціонального використання землі 1,0 на земельній ділянці що знаходиться по вул. Набережна перемоги, 83 (загальнодержавний кадастровий номер 1210100000 : 03:149:0004 , площею 1,2870 га), оскільки зазначена земельна ділянка використовується для комерційної діяльності. Отже, дії Управління Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області при відмові у застосувані коефіцієнту функціонального використання 1,0 відповідають вимогам діючого законодавства та є правомірними. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

01.03.2019 року представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано суду клопотання, в якому просив врахувати суд ту обставину, що Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську ліквідовано18.01.2018 року, правонаступників не має. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не є правонаступником відповідних територіальних органів Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в тому числі Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську.

02.04.2019 року представником позивача надані суду письмові пояснення з викладенням правової позиції аналогічної доводам, зазначеним в позовній заяві. Позивачем додатково зазначено, що посилання на оскаржуване рішення полягає у вчиненні відповідачем відповідних незаконних дій, що полягали у видачі нормативно грошової оцінки на земельну ділянку без відповідних законних підстав, без рішення міської ради. На момент виникнення спірних взаємовідносин відповідач надавав різні показники коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки у різних документах, тому позивач дані дії відповідача вказав як незаконне рішення. Період порушеного права позивача передує рішенню Дніпропетровської міської ради №120/49 від 12 березня 2014 року Про передачу земельної ділянки по вул. Набережній Перемоги, 83 в оренду ТОВ Перемога Плюс по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки 19 , та на підставі даного рішення міської ради встановлено підстави для подальшої і нарешті законної видачі нормативної грошової оцінки землі для розрахунку орендної плати на майбутні періоди. Тому, жодні тлумачення тексту рішення міської ради не мають відношення до спірних взаємовідносин, а навпаки видача нормативно грошової оцінки з коефіцієнтом функціонального використання Кф 1,0 саме на підставі та після винесення рішення Дніпропетровською міською радою №120/49 від 12 березня 2014 року Про передачу земельної ділянки по вул. Набережній Перемоги, 83 в оренду ТОВ Перемога Плюс по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки 19 є підтвердженням та доказом того, що по даній земельній ділянці і не мало бути іншого коефіцієнту функціонального використання, окрім Кф 1,0 за попередні періоди.

В судовому засіданні 02.04.2019 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду на 16.04.2019 року.

В судовому засіданні 16.04.2019 року оголошено перерву з метою надання пояснень відповідачем-2 до 25.04.2019 року.

В судове засідання, призначене на 25.04.2019 року, прибули представник позивача та прокурор, в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Прокурором було зазначено, що матеріалами справи підтверджено факт використання земельної ділянки в комерційних цілях, спірна земельна ділянка надана Товариству для розміщення автостоянки, що має на меті отримання прибутку при наданні послуг зі зберігання транспортних засобів, про що неодноразово наголошувалось в судах попередніх інстанцій. Відтак прокурор наголошує на тому, що Дніпропетровською міською радою та Управлінням Держземагенства у м. Дніпропетровську правомірно застосовано коефіцієнт функціонального використання для земельної ділянки - 2,5.

Представники Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справу через зайнятість представника в іншому судовому засіданні. Суд зазначає, що аналогічні клопотання про відкладення розгляду справи подавались представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на судові засідання, призначені на 05.03.2019 року, на 02.04.2019 року, на 16.04.2019 року та, відповідно, на 25.04.2019 року. Письмових пояснень в обгрунтування правової позиції представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області суду не надано. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про зловживання правом представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та продовжує розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адмінстративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ Перемога Плюс 22.01.2010р. зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21 квітня 2010 року, який зареєстрований КП Дніпропетровське МБТІ 29 квітня 2010 року, товариство придбало у власність будівлі та споруди автостоянки №19, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83 , які передані товариству за актом передачі 21 квітня 2010 року.

За повідомленням Дніпропетровської філії Регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру №Ц/16146-14 від 23 листопада 2011 року станом на 22 листопада 2011 року згідно даних Державного земельного кадастру м. Дніпропетровська нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83 (площею 1,2870 га, кадастровий номер 1210100000:03:149:0004) для земель транспорту з коефіцієнтом функціонального використання 1,0, у 2010-2011 роках складала суму 7410960,31 грн.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №120/49 від 12 березня 2014 року затверджена технічна документація з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Набережна Перемоги, 83 у м. Дніпропетровську, на зазначену земельну ділянку зареєстроване право комунальної власності за територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, земельна ділянка передана в оренду строком на 10 років Товариству, по вул. Набережна Перемоги, 83 у м. Дніпропетровську земельна ділянка віднесена за основним цільовим призначенням до категорії земель промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення.

Позивачем з Дніпропетровською міською радою 01 грудня 2014 року укладений договір оренди земельної ділянки за вищезазначеною адресою строком на 10 років, із зазначенням цільового призначення земельної ділянки 12, землі транспорту, кодом КВЦПЗ: 12.04. для розміщення і експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, функціональне використання по фактичному розміщенню виробничих будівель та споруди автостоянки №19.

Згідно витягу Управління Держземагенства з технічної документації №03/07-090/1 від 15 квітня 2014 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки автостоянки №19, що належить Товариству, та знаходиться за вищезазначеною адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, застосовується коефіцієнт функціонального використання - 2,5 як до земель комерційної та іншої діяльності.

Щодо правомірності визначення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі", у редакції на час спірних правовідносин, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами пункту 276.5 статті 276 Податкового кодексу України, у редакції на час спірних правовідносин, у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб`єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" у редакції на час спірних правовідносин, визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно з приписами частини п`ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель", у редакції на час спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та відповідно до статті 6 цього ж Закону витяг з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, виданий уповноваженим органом виконавчої влади, містить інформацію про грошову оцінку орендованої земельної ділянки, обов`язкову для врахування й сплати орендарем орендної плати.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення, зокрема, розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", у редакції на час спірних правовідносин, встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

Вищевказаним Законом визначено, що нормативно-правові акти щодо нормативно-методичного регулювання оцінки земель використовують у своїй діяльності саме суб`єкти оціночної діяльності, які мають ліцензію на виконання землеоціночних робіт. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Статтею 15 Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 23 Закону виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 201 Земельного кодексу України).

У пунктах 1, 2 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, у редакції на час спірних правовідносин, визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Згідно з пунктом 3.1 чинного на час спірних правовідносин Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (далі - Порядок) в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природнокліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Вказаним Порядком визначено наступні категорії земель за функцією використання: землі житлової забудови; землі промисловості; землі досліджень та розробок; землі гірничої промисловості і гірничих розробок; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі транспорту, зв`язку; землі технічної інфраструктури; інші землі; землі змішаного використання.

Між тим, за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії - землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, поділ земель за вказаними нормативними актами передбачено за функцією використання та цільовим призначенням, які не є тотожними.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, де Кф є коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км є коефіцієнтом, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Згідно з Додатком 1, таблиця 1.1 для земель комерційного використання встановлений коефіцієнт Кф 2,5.

Відповідно до ст.67 Земельного кодексу України, до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

Відповідно до Додатку 1 (коефіценти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки) до Порядку нормативної грошової оцінки земель, до земель транспорту, зв`язку застосовується коефіцент 1,0.

Відповідно до п. 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, встановлено, що коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельної ділянки, ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, а віднесення земельної ділянки до будь-якої категорії провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Відповідно до пункту 3 означеного порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його територій та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Тобто класифікація категорій земель за функціональним використанням, визначеним в додатку 1 до вищевказаного Порядку, здійснюється за видами економічної діяльності, що провадиться на земельній ділянці.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ Перемога Плюс здійснює такий вид діяльності, як 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, функціональне використання земельної ділянки, по вул. Набережна Перемоги, 83 , кадастровий номер 1210100000: 03 : 149:0004 відноситься до земель транспорту та зв`язку, а тому відповідно до Додатку 1 (коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки) до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, при оцінці зазначеної землі повинен застосовуватись коефіцієнт 1,0.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було застосовано до земельної ділянки по вул. Набережна Перемоги, 83 , кадастровий номер 1210100000 : 03:149:0004 коефіцієнт функціонального використання - 2,5.

Прокурор звертає увагу суду на те, що рішенням Дніпропетровської міської ради №120/49 від 12 березня 2014 року Про передачу земельної ділянки по вул . Набережній Перемоги, 83 в оренду ТОВ Перемога Плюс по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки 19 , поміж іншим визначено код цільового використання вказаної земельної ділянки - інша комерційна діяльність.

В постанові Верховного суду від 30.10.2018 року зазначено, що цей факт не встановлювався судами попередніх інстанцій, рівно як і не досліджено види економічної діяльності позивача, мета створення та діяльності Товариства, чи використовується автостоянка, розміщена на земельній ділянці, у комерційних цілях, на чому наполягає прокуратур з посиланням на інформацію з мережі Інтернет.

Суд зазначає, що протиправні дії відповідача, які є предметом розгляду у цій справі передують рішенню Дніпропетровської міської ради №120/49 від 12 березня 2014 року Про передачу земельної ділянки по вул . Набережній Перемоги, 83 в оренду ТОВ Перемога Плюс по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки 19 , та на підставі даного рішення міської ради встановлено підстави для подальшої видачі нормативної грошової оцінки землі для розрахунку орендної плати на майбутні періоди. Тому, жодні тлумачення тексту рішення міської ради не мають відношення до спірних взаємовідносин, а навпаки видача нормативно грошової оцінки з коефіцієнтом функціонального використання Кф 1,0 саме на підставі та після винесення рішення Дніпропетровською міською радою №120/49 від 12 березня 2014 року Про передачу земельної ділянки по вул. Набережній Перемоги, 83 в оренду ТОВ Перемога Плюс по фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки 19 є підтвердженням та доказом того, що по даній земельній ділянці мав бути застосований коефіцієнт функціонального використання Кф 1,0 за попередні періоди.

В постанові Верховного суду від 30.10.2018 року вказано, що жодних ознак (реквізитів) оскаржуваного рішення (дата прийняття, номер тощо) у позові не визначено, а суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, визнаючи протиправним та нечинним рішення Управління Держземагенства, не встановили та не оцінили жодне рішення цього органу.

В ході повторного розгляду справи позивачем були надані пояснення щодо заявленої позовної вимоги, а саме зазначено, що посилання позивача на оскаржуване рішення полягає у вчиненні відповідачем відповідних незаконних дій, що полягали у видачі відповідачем нормативно грошової оцінки на земельну ділянку без відповідних законних підстав, без рішення міської ради. На момент виникнення спірних взаємовідносин відповідач надавав різні показники коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки у різних документах, тому позивач дані дії відповідача вказав як незаконне рішення.

Судом встановлено, що застосування до спірної земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання - 2,5 відбулось на підставі витягу Управління Держземагенства з технічної документації №03/07-090/1 від 15 квітня 2014 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки автостоянки №19, що належить Товариству, та знаходиться за вищезазначеною адресою м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 83, як до земель комерційної та іншої діяльності.

Дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами частини другої статті 20 Закону України Про оцінку земель оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про оцінку земель витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Методика № 213).

Згідно пункту 2-1 Методики № 213 дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

На цій підставі суд приходить до висновку про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку про те, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.11.2018 року у справі №814/789/17 (К/9901/55805/18).

Відтак, предметом розгляду у цій справі є саме дії відповідача, що виразились у неправомірному застосуванні коефіцієнту функціонального використання - 2,5 на підставі витягу Управління Держземагенства з технічної документації №03/07-090/1 від 15 квітня 2014 року.

Частина 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Отже, належним засобом правового захисту є визнання протиправними дій Управління Держземагенства у м. Дніпропетровськ, а не рішення.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача та визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську щодо застосування у нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83 , кадастровий номер 1210100000:03:149:0004 , для експлуатації та обслуговування автостоянки коефіцієнту функціонального використання земель 2,5 замість коефіцієнту 1,0 з 21.04.2010р.

Щодо позовної вимоги про визнання коефіцієнту функціонального використання земель 1,0 для земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000: 03 : 149:0004 таким, що підлягає застосуванню з 21 квітня 2010 року, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного суду коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, є складовою нормативної грошової оцінки землі, яка визначається уповноваженим органом виконавчої влади (Держземагенством), що є дискреційним повноваженням цього органу.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести зміни до даних Державного земельного кадастру та у витяги з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000: 03 : 149:0004 в частині зміни коефіцієнту функціонального використання земель з коефіцієнту 2,5 на коефіцієнт 1,0, що застосовується до земель транспорту та зв`язку, то суд зазначає, що він не наділений повноваженнями зміни коефіцієнту функціонального використання земель.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак вказана вимога підлягає задоволенню лише в частині внесення змін коефіцієнту функціонального використання земель з урахуванням правової позиції викладеної в цьому рішенні за період з 21.04.2010 року по 01.12.2014 року (по день укладення договору оренди між Дніпровською міською радою та ТОВ Перемога Плюс на підставі рішення міської ради від 12.03.2014 року №120/49 з визначенням цільового призначення земельної ділянки, коду КВПЦЗ та функціонального використання).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в сумі 146 грн.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" до Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, Дніпровська міська рада, про визнання дій та рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування у нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83 , кадастровий номер 1210100000:03:149:0004 , для експлуатації та обслуговування автостоянки коефіцієнту функціонального використання земель 2,5 замість коефіцієнту 1,0 з 21.04.2010 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести зміни до даних Державного земельного кадастру та до технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 83, кадастровий номер 1210100000:03:149: 0004 в частині зміни коефіцієнту функціонального використання земель з урахуванням правової позиції, наданої судом у даному рішенні за період з 21.04.2010 року по 01.12.2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 36960469) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, пр. О.Поля, б.2, код ЄДРПОУ 39835428) судовий збір у розмірі 146 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2019 року.

Суддя О.В. Врона