Рішення

від 28.05.2019 по справі 904/349/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2019м. ДніпроСправа № 904/349/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРА"

до Дніпровська міська рада

третя особа-1 без самостійних позовних вимог на боці відповідача Головне управління ДФС у Дніпропетровській області

третя особа-2 без самостійних позовних вимог на боці відповідача Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра

про стягнення 1054 103 грн. 77 коп.

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

Від позивача Іванова Т.М. дов. № 24/2019 від 12.11.2018

Від відповідача Олійник Ю.М. дов. № 7/10-3724 від 21.12.18р.

Від третьої особи-1 не з`явився .

Від третьої особи-2 не з`явився .

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Агра" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення Дніпровської міської ради нараховану сплачену суму орендної плати земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:005:002, загальною площею 3,5748 га. в період з 15 серпня 2016 року по 29 грудня 2017 року у розмірі 1 054 103 грн. 77 коп. та судового збору.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що наявні у справі докази є достатніми для задоволення позовних вимог. Підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Надав пояснення по справі.

Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити. Надав відзив на позов. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Підтримав доводи, викладені у поясненні третьої особи 2.

Представник третьої особи-1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Представник третьої особи-2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав пояснення по справі.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 22.05.14р. підписано договір оренди землі ( далі Договір).

Предметом вказаного договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для проектування та будівництва торговельно-виробничого та складського комплексу, яка знаходиться за адресою: по просп. Праці - вул. Стартовій (Жовтневий район).

Згідно п. 2.2 Договору 2.1. Цільове призначення земельної ділянки: 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Відповідно до п. 11.1 Договору Орендна плата вноситься Орендарем, незалежно від результатів його діяльності на банківський рахунок Дніпропетровської міської ради, який попередньо в письмовій формі уточнюється Орендарем щорічно, на початку бюджетного року.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. (п. 34 Договору).

В п. 37 Договору зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

29.12.17р. між позивачем та відповідачем підписано договір про розірвання договору оренди землі (далі Договір розірвання).

Згідно п. 1 договору розірвання оренди землі від 22.05.2014, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П., зареєстрований в реєстрі за № 465 (державна реєстрація від 22.05.2014 номер запису про інше речове право 5745488), за яким Дніпропетровська міська рада передала, а ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АГРА" прийняло в оренду земельну ділянку загальною. площею 3,5748 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Соборний (Жовтневий) район, по просп. Праці - вул. Стартовій, для проектування та будівництва торговельно - виробничого та складського комплексу, яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:005:0022, ми, сторони, цим договором розриваємо.

Підставою для укладення цього договору є рішенням міської ради від 11.10.17р. №164/25 (п.4 Договору розірвання).

Відповідно до п. 7 Договору розірвання право оренди земельної ділянки припиняється з моменту державної реєстрації припинення цього права.

Згідно зі ст.ст. 1, 6, 13, 17, 31, 34 Закону України Про оренду землі оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства України. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним, Цивільним кодексами, цим Законом та іншими законами України і договором оренди землі. Договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, визначених у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Уразі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Статтею 206 Земельного кодексу України зазначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Акт приймання-передачі є документом, що підтверджує повернення земельної ділянки орендодавцю після припинення договору оренди землі.

На підставі клопотання ПАТ АГРА від 25.07.2016 вх. № 36/4196 та доданих до нього документів було підготовлено проект рішення міської ради "Про припинення ПрАТ АГРА , код ЄДРПОУ 31659485, права користування земельною ділянкою по просп. Праці-вул. Стартовій (Соборний (Жовтневий) район).

Рішення про припинення права користування було прийнято міською радою 11.10.2017 № 164/25.

Між сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди землі 29.12.2017.

Відповідно до приписів ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 позов ПАТ Агра задоволено та розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 3, 5748 га (кадастровий номер 1210100000:03:005:0022), розташованої за адресою: пр. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), укладений 22.05.2014 між Дніпровською міською радою та ПАТ Агра .

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Повний текст постанови складено 08.12.2017р.

Верховним Судом 12.04.2018 року винесено остаточне рішення у справі №904/7057/17, яким залишено в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України Про оренду землі у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

Приймаючи рішення по вищевказаній справі №904/7057/17 суди виходили з того, що спірний договір є діючим на момент розгляду спору і дійшли висновку про наявність відповідних підстав для його припинення шляхом дострокового розірвання за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарський суд погоджується з висновком відповідача, що спірний договір був діючий до моменту його розірвання, земельна ділянка перебувала у користуванні Позивача, тому вимога про стягнення з Дніпровської міської ради понесених витрат на сплату орендної плати є необґрунтованою.

Виходячи з наявних в матеріалах справи платіжних документів, спірні грошові кошти були перераховні позивачем на адресу УДКСУ у Жовтневому районі м. Дніпра з зазначенням рахунка зарахування 33214812700005.

Відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 28.11.2000 №119 Про затвердження інструктивної бази : рахунок 3321 є балансовим рахунком, який слугує до зарахування коштів, які підлягають розподілу між рівнями бюджетів . Призначення рахунку 3321: для обліку сум податків і зборів (обов`язкових платежів;, які відповідно до законодавства підлягають розподілу між рівнями місцевих бюджетів. За кредитом рахунку проводиться зарахування сум податків і зборів (обов`язкових платежів , які згідно із законодавством підлягають розподілу між рівнями місцевих бюджетів. За дебетом рахунку проводиться перерахування сум податків, зборів (обов`язкових платежів) до відповідних місцевих бюджетів згідно до законодавства.

Згідно ст.ст. 5, 64 Бюджетного кодексу України місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є районні, міські ради, об`єднані територіальні громади.

Згідно з приписами наказу Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217 Про затвердження Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій в системі Державної казначейської служби України , рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу між рівнями бюджетів, відкриваються за балансовим рахунком 3321. Рахунок 33214812700005 має символ звітності 812. Згідно наказом Державної казначейської служби України від 15.01.2007 № 5 Про затвердження Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету за балансовим рахунком 3321 із символом звітності 812 відповідає код класифікації доходів 18010600 назва доходу орендна плата з юридичних осіб . Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011р. № 106 Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету встановлено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно якого контролюючим органом за надходження бюджету за кодом бюджетної класифікації 18010600 визначено орган ДФС. Згідно вказаної постанови органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені. Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу. Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС. Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до пункту 24і розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства. На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у визначеному законодавством порядку. У разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Згідно наявних у справі доказів встановлено, що спірні кошти носять характер помилково сплачених коштів до місцевого бюджету, вони підлягають поверненню в порядку встановленому Порядку № 1146. Компетентними органами, які мають повноваження прийняти рішення про повернення коштів є Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, як орган що контролює надходження на рахунок 33214812700005, а саме забезпечує відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів; Дніпровська міська рада, як місцевий фінансовий орган, здійснює функції з складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов`язані з управлінням коштами місцевого бюджету, слугують для зарахування коштів, які підлягають розподілу між рівнями бюджету.

Вказані два органа мають компетенцію повернути кошти: ДФС готує висновок на повернення, а Дніпровська міська рада, як фінансовий орган погоджує висновок. Орган Казначейства виступає лише виконавцем відповідного висновку.

До звернення до Господарського суду Дніпропетровської області позивач не звертався до відповідача з вимогою щодо повернення спірних грошових коштів. При витребуванні спірних грошових коштів позивачем не було дотримано вимоги Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені.

Наявні у справі докази є підставою для відмови у задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 30.05.2019

Суддя Г.В.Манько