Постанова

від 30.05.2019 по справі 826/14519/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14519/16 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.

за участю секретаря: Рагімової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія РОІК на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія РОІК про надання дозволу на погашення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія РОІК про надання дозволу на погашення заборгованості.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Надано дозвіл Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на погашення суми податкового боргу у розмірі 267 665,32 грн. (двісті шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 32 коп.) товариства з обмеженою відповідальністю ДК РОІК (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 32070241) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна від 12.12.2014 № 24.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія РОІК подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва відповідачу складено та направлено податкові вимоги № 1/2616 від 04.12.2009 та № 2/187 від 25.01.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2013 у справі №826/12728/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія Роік про стягнення податкової заборгованості задоволено. Суд постановив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія Роік (код ЄДРПОУ 32070241, юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Ремонтна, 8-а) суму податкового боргу з податку на додану вартість та земельному податку з юридичних осіб у загальному розмірі 267 665 (двісті шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень 32 коп. а саме:

- заборгованість з податку на додану вартість на р/р31116029700003, до УДКСУ у Дарницькому районі міста Києва, код 38021179 у банку ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, кодова строка 14010100;

- заборгованість з земельному податку з юридичних осіб на р/р33214811700003, до УДКСУ у Дарницькому районі міста Києва, код 38021179 у банку ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, кодова строка 13050100.

Внаслідок звернення стягнення на рахунки відповідача з метою погашення податкового боргу відповідачем сума боргу не була погашення через відсутність грошових коштів на рахунках відповідача.

У подальшому контролюючим органом були оформлені та передані до установи банку інкасові доручення (розпорядження), згідно яких частково стягнуто податковий борг відповідача у розмірі 104,73 грн.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів в м. Києві на підставі рішення про опис майна у податкову заставу складено акт від 12.12.2014 року №24 опису майна, а саме: майновий комплекс, за договором купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі № 4610, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8-А та складається з адміністративного корпусу під літ. А , площею 2 329,7 кв.м., та гаражу під літ. Б , площею 615,0 кв.м.

Вважаючи що позивач має підстави на надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі, звернувся до суду з даним позовом.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачалось, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов`язань або податкового боргу.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Аналогічні положення також містяться й у Податковому кодексі України, згідно з якими з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписи пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначають, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо неможливості стягнення з відповідача вказаної суми податкового боргу за рахунок належних йому коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи інкасовими дорученнями, які направлялись до банківських установ для списання коштів з рахунків боржника, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податків сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія Роік .

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія РОІК залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ісаєнко Ю.А.

Суддя Файдюк В.В.