Рішення

від 12.10.2020 по справі 826/14519/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року м. Київ № 826/14519/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія РОІК третя особа проТовариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Роік надання дозволу на погашення заборгованості, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія РОІК (далі - ТОВ ДК РОІК , відповідач), в якій просило суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ ДК РОІК (код ЄДРПОУ 32070241) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна від 12 грудня 2014 року №24.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг на загальну суму 267 665,32 грн., на момент звернення позивача з позовом до суду вказана заборгованість не погашена відповідачем.

В наданих суду поясненнях представник відповідача вказав, що майно описане позивачем згідно Акту №24 від 12.12.2014 року не належить відповідачу, а тому позивач не має права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 року прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Одночасно, зазначеною вище ухвалою до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Роік в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - ТОВ ТД Роік , третя особа).

Також, ухвалою запропоновано сторонам надати пояснення та докази на обґрунтування своїх позицій з урахуванням висновків постанови Верховного суду від 22 січня 2020 року.

26 лютого 2020 року на виконання вимог ухали суду, третьою особою подано пояснення, якими проти позовних вимог заперечено у повному обсязі з підстав належності майна описаного у податкову заставу, відповідно до акту №24 від 12.12.2014 року до власності третьої особи, що встановлено постановою Верховного Суду у справі 910/5995/18.

Водночас, станом на дату розгляду справи, від позивача та відповідача пояснень щодо висновків Верховного суду до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві складено та направлено відповідачу податкові вимоги від 4 грудня 2009 року №1/2616 та від 25 січня 2010 року №2/187.

У зв`язку із несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку позивач звернувся до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року у справі №826/12728/13-а адміністративний позов ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві до ТОВ ДК РОІК про стягнення податкової заборгованості задоволено. Стягнуто з ТОВ ДК РОІК суму податкового боргу з податку на додану вартість та земельному податку з юридичних осіб у загальному розмірі 267 665,32 грн, а саме:

- заборгованість з податку на додану вартість на р/р31116029700003, до УДКСУ у Дарницькому районі міста Києва, код 38021179 у банку ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, кодова строка 14010100;

- заборгованість з земельному податку з юридичних осіб на р/р33214811700003, до УДКСУ у Дарницькому районі міста Києва, код 38021179 у банку ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, кодова строка 13050100.

Внаслідок звернення стягнення на рахунки відповідача з метою погашення податкового боргу, відповідачем сума боргу не була погашена через відсутність грошових коштів на рахунках відповідача.

У подальшому контролюючим органом оформлені та передані до установи банку інкасові доручення (розпорядження), згідно яких частково стягнуто податковий борг відповідача у розмірі 104,73 грн.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів в м. Києві на підставі рішення про опис майна у податкову заставу складено акт від 12 грудня 2014 року №24 опису майна, а саме: майновий комплекс, за договором купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі №4610, що знаходиться за адресою: м . Київ, вул. Ремонтна , буд. 8-А та складається з адміністративного корпусу під літ. А , площею 2329,7 кв.м., та гаражу під літ. Б , площею 615,0 кв.м.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві вважаючи, що має підстави на надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства, що перебуває в податковій заставі, звернулося до суду з цим позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Так, направляючи дану справу на новий розгляд колегією суддів Верховного суду зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій вирішуючи питання про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна від 12 грудня 2014 року №24, належним чином не з`ясували належність вказаного майна відповідачу та вирішили питання про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, зокрема, ТОВ Торговий дім РОІК .

Враховуючи зазначені висновки Верховного суду, вирішуючи справу по суті на підставі наявних матеріалів справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами

Згідно пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписи пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначають, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відтак, звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо за умови неможливості погашення податкового боргу із розрахункових рахунків платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на наявність за ТОВ ДК Роік податкового боргу, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів в м. Києві проведено опис майна Товариства, за результатами якого складено акт від 12 грудня 2014 року №24, яким описано: майновий комплекс, за договором купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі №4610, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8-А та складається з адміністративного корпусу під літ. А , площею 2329,7 кв.м., та гаражу під літ. Б , площею 615,0 кв.м.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що вказаний майновий комплекс належить на праві власності іншій юридичній особі, а саме ТОВ Торговий дім Роік , на підтвердження чого, в матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 7 вересня 2015 року №43416618 та копія свідоцтва про право власності від 8 травня 2015 року №37322820.

Крім того, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 липня 2019 року у справі № 910/5995/18 за позовом ТОВ ДК РОІК до ТОВ Торговий дім РОІК , Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року, встановлено правомірність свідоцтва про право власності від 8 травня 2015 року №37322820.

Також, зазначеним рішенням встановлено, що майновий комплекс загальною площею 2 329,7 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 8а, загальною вартістю 11 259 736,68 грн та інше рухоме майно 18.11.2009 року було передано відповідачем до статутного капіталу ТОВ Торговий дім РОІК .

З огляду на зазначене вбачається, що зазначене вище майно не могло бути предметом податкової застави та не може бути стягнуто в порядку передбаченому Податковим кодексом України, адже фактично належить на праві власності третій особі.

За таких умов, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо погашення усієї суми податкового боргу ТОВ ДК РОІК (код ЄДРПОУ 32070241) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна від 12 грудня 2014 року №24.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко