Вирок

від 08.05.2019 по справі 607/3817/15-к

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2019 Справа №607/3817/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014210000000255 про обвинувачення

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, водія ПрАТ «Тернопільський молокозавод», раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , представників потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , потерпілих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , цивільного позивача ОСОБА_21 , представника цивільного відповідача ОСОБА_22 , обвинуваченого ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

Так, 18 жовтня 2014 року близько 19 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_10 , як водій, керував технічно-справним автомобілем марки «ГАЗ 5312», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» у напрямку від м.Збаража до м.Тернополя, із швидкістю близько 30-35 км/год, де на 315 км+110 м вказаної дороги, що неподалік с.Лозова Тернопільського району Тернопільської області, в порушення вимог п.п. 2.3 б, 10.1 та 11.3 ПДР України, не був уважним, не переконався у безпечності маневру, змінив напрямок та виїхав на смугу зустрічного руху, виїзд на яку можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з. НОМЕР_2 , який, під керуванням водія ОСОБА_21 , рухався у зустрічному напрямку.

Після описаного зіткнення, автомобіль марки «ГАЗ 5312», д.н.з. НОМЕР_1 , продовжив рух по смузі зустрічного руху, де також зіткнувся із автомобілем марки «Хюнде Тусон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 , який під керуванням водія ОСОБА_23 рухався у попутному напрямку, позаду автомобіля марки «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок викладеного і в порушенні вимог п.1.5 ПДР України обвинувачений ОСОБА_10 , як водій, створивши небезпеку для руху, загрозу життю або здоров`ю громадян, завдаючи матеріальних збитків, створив такі умови, що стало причиною ДТП, в результаті якої:

-водій автомобіля марки «Хюнде Тусон 2.0Д» ОСОБА_23 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть останнього;

-пасажир автомобіля марки «Хюнде Тусон 2.0Д» - потерпілий ОСОБА_18 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров`я;

-пасажир автомобіля марки «Хюнде Тусон 2.0Д» - потерпілий ОСОБА_20 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент виникнення.

Порушення обвинуваченим ОСОБА_10 , як водієм, вимог п.п. 1.5, 2.3 б, 10.1 та 11.3 ПДР України перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням ДТП, заподіянню смерті ОСОБА_23 , тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_20 та середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_18 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не визнав та в судовому засіданні пояснив, що 18.10.2014 року, після технічної перевірки транспортного засобу, о 06 год. 30 хв. ранку виїхали на маршрут в напрямку м.Рівне. Надалі, він, обвинувачений, як водій, керував автомобілем «ГАЗ 5312» із швидкістю близько 30-35 км/год зі сторони м.Кременця до м.Тернополя у колоні автомобілів по своїй смузі руху. По зустрічній смузі руху також рухались автомобілі. У автомобілі був ще один пасажир ОСОБА_24 , який показував йому, обвинуваченому, маршрут, оскільки останній вперше рухався по ньому. У цей день була нормальна погода. Перед автомобілем «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», який рухався по зустрічній смузі руху, був ще один автомобіль джип. Перед автомобілем, яким керував він, ОСОБА_10 , рухалось ще 2-3 автомобіля, до першого з яких відстань була близько 25-30 м. Близько 19 год. 30 хв. відбулось зіткнення на його, обвинуваченого, смузі руху, із зустрічним автомобілем «Мерседес-Бенц Спрінтер 313». Він, ОСОБА_10 , побачив, що автомобіль рухається по його смузі руху йому на зустріч і повертався на свою смугу руху, після чого відбулось зіткнення автомобіля «ГАЗ 5312» та автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313». Удар відбувся переднім лівим колесом під його, обвинуваченого, керуванням автомобіля у задній міст іншого транспортного засобу на смузі руху, по якій рухався молоковоз. Після чого його, ОСОБА_10 , автомобіль став не керований, ударивши по ходу руху ще один т/з, після чого перекинувся на бік. Надалі, він, ОСОБА_10 , та ОСОБА_24 вийшли з молоковоза ГАЗ через переднє вікно, оскільки після пошкоджень транспортного засобу внаслідок ДТП, його двері не відчинялись. Тоді побачили перед автомобілем «ГАЗ 5312» автомобіль «Хюнде». Внаслідок удару в автомобіля «ГАЗ 5312» відлетіло ліве переднє колесо. Після чого викликали швидку медичну допомогу та працівників правоохоронних органів. На його, обвинуваченого, думку, винуватим в даній ДТП був водій автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», вказавши, що уникнути даного зіткнення було неможливо, оскільки не побачив, як автомобіль «Мерседес-Бенц Спрінтер 313» виїхав на його, ОСОБА_10 , смугу руху, а побачив лише тоді, коли він повертався на свою смугу руху, десь на відстані 10-20 м до його, обвинуваченого, автомобіля. Доповнив, що протокол слідчого експерименту, за його, обвинуваченого, участю, складено не вірно, однак жодних зауважень не писав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, його винуватість у скоєнні даного кримінального правопорушення повністю доводиться дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні:

- показаннями потерпілого ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2014 року він з ОСОБА_23 , чоловіком його рідної сестри, та ОСОБА_20 їхали з роботи додому на т/з «Хюнде Тусон» зі швидкістю не більше 60 км/год. з м.Тернополя в напрямку м.Кременець. За кермом був ОСОБА_23 , він, ОСОБА_18 , сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_20 посередині на задньому пасажирському сидінні. Виїхавши за м.Тернопіль, на вулиці вже смеркало, була десь 18 год. і тоді водій, ОСОБА_23 , увімкнув ближнє світло фар, після чого рухалися в колоні інших т/з. По зустрічному руху також рухалася колона автомобілів. Обігнати не було можливості, бо по обидві сторони руху було багато автомобілів. Перед ними десь за 20-30 м рухався автомобіль бус марки «Мерседес» і коли вони спускалися з горбка з повороту, він, ОСОБА_18 , помітив, що молоковоз виїхав на смугу зустрічного руху та зачепив автомобіль, який рухався перед ними, а саме бус «Мерседес» підніжками біля бочки. При цьому, вказаний т/з марки «Мерседес» тоді їхав прямо, не виляв, не змінював траєкторію руху по дорозі. Коли молоковоз зачепив вказаний бус, молоковоза ще більше занесло на зустрічну смугу руху і він прямо їхав на їхній, потерпілих, т/з. Далі, почули скрегіт, гуркіт, крик, оскільки на них по їхній смузі руху виїхав молоковоз, після чого відбувся сильний удар в передню ліву, зі сторони водія, частину автомобіля потерпілих, який потім розвернуло. Він, ОСОБА_18 , був при пам`яті, та почув як збоку хтось захрипів, і почав кричати «Вітя, ОСОБА_25 …!», побачивши, що ОСОБА_23 хрипить, водійське сидіння було знесене і останній лежить замість нього. Переднє ліве колесо молоковоза відлетіло після удару в авто «Хюнде Тусон». У нього, ОСОБА_18 , боліла нога, проте останній самостійно відчинив дверку, виліз з авто та хотів зупинити якийсь із попутних т/з. Надалі, хлопці з буса марки «Мерседес», а також інші водії почали бігли до них. У подальшому, хтось із присутніх викликав ШМД, а також повідомив, що ОСОБА_23 загинув. Після цього, бригади ШМД забрали їх, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , в лікувальний заклад. В подальшому, у ході досудового розслідування, проводився слідчий експеримент, на якому, був присутнім він, ОСОБА_18 , у, тому числі, слідчий, обвинувачений, на якому розповідали як все було, розставляли машини. На його, ОСОБА_18 , місце тоді сідав обвинувачений і дивився, чи міг він, ОСОБА_18 , бачити як все відбувалося до ДТП. За результатами слідчого експерименту було складено протокол, з яким всі погодилися і підписали його. Обвинувачений нічого не пояснював. Дотепер ОСОБА_10 шкоди не відшкодовував та до нього, ОСОБА_18 , не підходив, лише двічі приїжджав до сестри ОСОБА_19 , яку хотів побачити;

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_20 , який пояснив, що 18 жовтня 2014 року близько 19 год. вони з ОСОБА_23 , який був водієм, а також ОСОБА_18 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, їхали т/з марки «Хюнде Тусон», з м.Тернополя в напрямку м.Кременець з роботи з м.Козова додому. При цьому, він, ОСОБА_20 , знаходився посередині на задньому пасажирському сидінні та грав на телефоні, а тому деталей ДТП не бачив. ДТП сталось в с.Шляхтинці. Тоді вони рухалися в колоні автомобілів, де попереду них на відстані близько 30 м їхав бус марки «Мерседес». Тоді він, ОСОБА_20 , побачив світло фар, а потім втратив свідомість. Надалі, ОСОБА_18 йому, ОСОБА_20 , повідомив, що ОСОБА_23 - загинув. Після цього, ОСОБА_10 приїжджав до нього, ОСОБА_20 , коли той вже був вдома і дав останньому 2000 грн. ніби на лікування;

- показаннями потерпілої ОСОБА_19 вдови загиблого ОСОБА_23 , яка в судовому засіданні пояснила, що 18 жовтня 2014 року її чоловік їхав з роботи, що в м.Козова в напрямку м.Нетішина на автомобілі марки «Хюнде Тусон» і тоді ж телефонував до неї, повідомивши про це. Надалі, їй, ОСОБА_19 , передзвонили знайомі її чоловіка, які повідомили, що трапилася ДТП, в результаті якої її чоловік загинув, а двоє інших в реанімації. Тоді ж вона, потерпіла, приїхала на місце ДТП. В салоні автомобіля крім ОСОБА_23 , який був водієм, були ще її, потерпілої, брат ОСОБА_18 , який сидів на передньому пасажирському сидінні та позаду в центрі сидів ОСОБА_20 . У подальшому, вона, потерпіла, була присутня при проведенні слідчого експерименту, де також були присутні: слідчий, 2 свідків, які розставляти автомобілі, як було при ДТП, а також розповідали, що бачили, сідали на місце ОСОБА_18 та дивилися, чи все було видно з цього місця. У подальшому, ОСОБА_10 одного разу приїхав до неї, потерпілої, і пропонував 2000 грн., але остання запропонувала віддати ці кошти ОСОБА_20 , якому потрібні були протези;

- показаннями свідка цивільного позивача ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2014 року близько 19 год. 30 хв. він разом із ОСОБА_26 і ОСОБА_27 їхали на ближньому світлі фар автомобілем марки «Мерседес Спрінтер», за кермом якого був він, ОСОБА_21 , а інші сиділи поряд, в якості пасажирів на передньому сидінні, з роботи із м.Тернополя у м.Збараж зі швидкістю 50-60 км/год, бо перед ними їхала колона автомобілів. Перед ними їхав т/з марки «КАМАЗ», а позаду «Хюнде Тусон». На зустріч їм також їхала колона автомобілів. Тоді ж на зустрічну смугу їхнього руху виїхав молоковоз, який вдарив у ліву частину підножкою на бочку їх автомобіль, а потім Хюнде. Його, ОСОБА_21 , транспортному засобу було завдано технічні пошкодження;

- показаннями свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2014 року близько 19 год. 30 хв. він, який перебував на передньому пасажирському сидінні, разом із ОСОБА_27 та ОСОБА_21 , де останній був за кермом, рухались на ближньому світлі фар по Кременецькій трасі автомобілем марки «Мерседес Спрінтер» з роботи з м.Тернополя у м.Кременець зі швидкістю близько 60 км/год. Тоді перед ними рухалась колона автомобілів, які були попереду і позаду також. По зустрічній смузі руху також рухалася колона автомобілів. Тоді у їхній транспортний засіб в`їхав молоковоз, який дотичним ударом вдарив т/з «Мерседес» в ліву частину, а потім вдарив авто, що їхало позаду марки «Хюнде» і зупинився. Вказав, що під час руху т/з «Мерседес» його напрямку не змінював. «Молоковоз» зачепив «Мерседес Спрінтер» верхньою частиною підніжки, розташованої біля бочки, від чого бус опинився на узбіччі на своїй смузі, де зупинився справа. ДТП відбулося на смузі руху, де рухався автомобіль марки «Мерседес Спрінтер». Після вказаної ДТП, всі присутні вийшли з т/з марки «Мерседес» і побачили побитий т/з марки «Хюнде», а також молоковоз, який у перевернутому на бік стані без переднього колеса, стояв на зустрічній відносно його руху смузі руху, але повернутий в сторону м.Збараж. В т/з марки «Хюнде» були потерпілі і мертвий водій. Доповнив, що т/з марки «Мерседес» їхав ближче до узбіччя, десь за 0, 5 м від нього, до осьової лінії було 1 м і т/з марки «Мерседес» не «виляв» по дорозі, бо їхала колона. Т/з марки «Мерседес» отримав ушкодження, а саме: було продерто лівий бік, вибитий задній міст;

- показаннями свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні, підтвердивши показання потерпілого ОСОБА_18 , пояснив, що 18 жовтня 2014 року близько 19 год. 30 хв. він, який був пасажиром посередині, разом із ОСОБА_26 , який був пасажиром збоку, а також ОСОБА_21 , який був за кермом, рухались по свої смузі для руху на ближньому світлі фар автомобілем марки «Мерседес Бенц Спрінтер» дорогою, яка мала по одній смузі руху в одному напрямку, з роботи з м.Тернополя у м.Збараж зі швидкістю 50-60 км/год, бо перед ними їхала колона автомобілів, де попереду їхав т/з марки «КАМАЗ», а позаду марки «Хюнде Тусон», де останній рухався ближче до узбіччя. Назустріч також їхала колона автомобілів. Автомобіль марки «Мерседес Бенц Спрінтер» їхав прямо та не виляв по дорозі. Він, свідок, стежив за дорогою. В процесі цього, біля с.Шляхтинці, із зустрічної смуги, порушивши ПДР України, виїхав автомобіль молоковоза і спричинив на їхній смузі руху ДТП з автомобілем «Мерседес Бенц Спрінтер», вдаривши його підніжкою бочки посередині лівої його частини, а також із т/з марки «Хюнде Тусон». Коли вони вийшли з т/з марки «Мерседес Бенц Спрінтер», який був на узбіччі, то побачили, що т/з марки «Хюнде» - сильно побитий з лівої сторони. В т/з марки «Мерседес» був вибитий також задній міст, а тому вони не могли їхати. Тоді вони підійшли до т/з марки «Хюнде», де водій був мертвий, а пасажири травмовані, і викликали ШМД. Після зіткнення молоковоз, в якого відлетіло переднє колесо, був обернутий передом на м.Збараж;

- показаннями свідка ОСОБА_24 , який в судовому засіданні пояснив, що подія мала місце восени. Тоді він, свідок, їхав разом із ОСОБА_10 у технічно-справному автомобілі «ГАЗ-5312», показуючи останньому маршрут. Тоді вони забрали близько 1 тони молока і повертались назад у м.Тернопіль, в процесі чого він, ОСОБА_24 , заснув біля м.Кременець, а тому моменту зіткнення не бачив. Крізь сон чув, як ОСОБА_10 вигукнув: «Куди ти їдеш?» і через декілька секунд відбулось зіткнення. Коли прокинувся, то машина вже лежала на правій стороні, вибрались з неї через вікно. Також зазначив, що коли спитав в ОСОБА_10 , що відбулось, останній відповів, що не розуміє, як таке сталось. Коли він, свідок, прокинувся після зіткнення, то був у шоковому стані, вантажний автомобіль, яким вони рухались, був побитий та перевернутий на бік. Також тоді побачили, що ще дві машини були побиті. Надалі на місце ДТП приїхала ШМД, лікарі якої витягували людей з іншого автомобіля. На бусі, після зіткнення, була обдерта ліва сторона. В ГАЗі не було лівого переднього колеса, воно відлетіло при ударі;

- рапортом помічника начальника відділу оперативного чергового ТРВ УМВСУ ОСОБА_28 від 18.10.2014 року, згідно якого того дня о 19 год. 30 хв. в ТРВ зі служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_29 про те, що в с.Лозова Тернопільського району ДТП;

- рапортом помічника начальника відділу оперативного чергового ТРВ УМВСУ ОСОБА_28 від 18.10.2014 року, за яким того дня о 20 год. 40 хв. надійшло повідомлення лікаря Олеськів травмпункту 1-ої міської лікарні м.Тернополя про те, що до них доставлено ОСОБА_30 , жителя АДРЕСА_2 , з діагнозом: політравма, множинні переломи лівої гомілки, закриті травми грудної клітки;

- рапортом помічника начальника відділу оперативного чергового ТРВ УМВСУ ОСОБА_28 від 18.10.2014 року, відповідно до якого 18.10.2014 року о 21 год. 00 хв. в ТРВ надійшло повідомлення лікаря приймального відділення 1-ої міської лікарні м.Тернополя Леськів про те, що до них БШД із ДТП доставлено ОСОБА_18 , жителя АДРЕСА_3 з діагнозом: перелом кісток тазу, пошкодження зв`язок лівого коліневого суглоба;

- протоколом огляду місця події від 18 жовтня 2014 року з таблицею ілюстрації та схемою до нього, згідно якого старшим слідчим, за участю понятих та спеціаліста, було оглянуто місце ДТП, а саме ділянку дороги в напрямку від м.Тернополя до м.Кременець, зафіксовано там обстановку;

- висновком судово-медичної експертизи №760 від 18.11.2014 року, за яким, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_23 були встановлені наступні травматичні зміни: закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів у м`які тканини лівої лобно-тім`яної ділянки та у м`яку оболонку головного мозку; розрив між великим потиличним отвором і 1-м шийним хребцем з повним анатомічним розділення між стовбуром головного та спинним мозком; закриту травму грудей у вигляді розривів серцевої сорочки, правого шлуночка серця, хрящових частин 5-8-го лівих ребер, а також міжреберних м`язів та пристінкової плеври на цьому рівні, розривів міжреберних м`язів та пристінкової плеври на рівні 4-го, 6- го та 10-го лівих міжреберних проміжків, переломів грудної кістки та 3-10-го лівих ребер із розривами пристінкової плеври, крововиливів у тканину легень; розрив лівого купола діафрагми із зміщенням селезінки та дна шлунку у ліву плевральну порожнину; закриту травму живота у вигляді крововиливу у ворота і тріщин селезінки, тріщини печінки, тріщин і надривів лівої наднирникової залози, відриву лівої нирки, масивних крововиливів у клітковину лівої половини позаочеревинного простору та у клітковину навколо сечового міхура; закриту травму тазу у вигляді розривів лонного симфізу та лівого крижово- клубового зчленування; закриті переломи лівих плеча і передпліччя; відкриті переломи верхньої третини та дистальної метаепіфізарної частини лівої стегнової кістки, лівого наколінника; рану лівої гомілки; садна чола, підборіддя, підщелепної ділянки, грудей, живота, правого коліна, лівих ліктя, зап`ястя і стегна; синці грудей, лівих кисті, стегна і гомілки; внутрішньо-шкірні крововиливи на животі. Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, що підтверджується вираженістю і забарвленням крововиливів та відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, станом поверхонь саден і крові у черевній та плевральних порожнинах, кольором синців, малокрів`ям внутрішніх органів, як ознакою прижиттєвої кровотечі тощо. Види ушкоджень (переломи кісток, розриви зчленувань, відриви, тріщини і надриви внутрішніх органів, крововиливи, садна, синці), а також властивості рани гомілки (щілиноподібна форма, нерівні зсаднені краї та заокруглені кінці) вказують про спричинення їх внаслідок дії тупих предметів. Масивність, чисельність та різноманітних характер ушкоджень, розташування їх на різних анатомічних ділянках, наявність ознак різкого струсу тіла у вигляді крововиливів у зв`язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів, в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, не виключено за обставин, зазначених у постанові, тобто при зіткненні транспортних засобів, в салоні одного із яких був ОСОБА_23 з наступним травмуванням останнього частинами салону автомобіля. Встановлені при розтині трупа ОСОБА_23 тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення належать до тяжких. Смерть ОСОБА_23 настала наслідок масивної травми тіла із чисельними переломами кісток скелету і ушкодженнями внутрішніх органів, що встановлено при експертизі трупа та підтверджується даними мікроскопічного дослідження. Таким чином, між отриманням внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень і настанням смерті потерпілого існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. При судово-медичній експертизі крові з трупа ОСОБА_23 , виконаній у відділенні судово-медичної токсикології метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

- висновком судово-медичної експертизи №1433 від 24.10.2014 року, відповідно до якого при газохроматографічному дослідженні взірців крові від трупа ОСОБА_23 метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

- висновком судово-медичної експертизи №1789 від 29.12.2014 року, згідно якого у ОСОБА_18 , за даними клінічного обстеження, рентгенівського дослідження і спостереження лікарями Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги з 18 по 30.10.2014 року був виявлений неповний вивих лівого стегна з перелом заднього краю кульшової западини і крововиливом у порожнину кульшового суглобу (гемартроз) та садно чола. З приводу вивиху лівого стегна, 18.10.2014 було проведено його усунення і іммобілізація лівої стегнової кістки шляхом накладання системи скелетного витягу. Зазначені вище ушкодження виникли від дії тупих предметів незадовго до госпіталізації, що підтверджується їх характером і властивостями. Виявлені у ОСОБА_18 тілесні ушкодження не були небезпечними для життя. У клінічному перебігу вони супроводжуються розладом здоров`я тривалістю більш ніж 21 день і, за цією ознакою належать до середньої тяжкості. Утворення вказаних вище ушкоджень за наведених у постанові обставин дорожньо-транспортної пригоди не виключається.

- висновком судово-медичної експертизи №142 від 15.01.2015 року, за яким із даними медичної карти №5884 стаціонарного хворого ТМКЛШД на ім`я ОСОБА_20 , при його клінічному обстеженні, апаратно-інструментальних дослідженнях, хірургічних втручаннях лікарі виявили та описали у нього такі тілесні ушкодження механічного походження: закриту травму живота у виді трьох лінійних тріщин (за морфологічними властивостями) капсули та тканини печінки довжиною від 1 см до 8 см, глибиною до 0, 5 см, порушення цілості серозної оболонки поперечно-ободової кишки у 2-х місцях довжиною 3 і 5 см, розриву брижі товстої кишки довжиною 5 см, множинних гематом брижі тонких кишок, що супроводжувались внутрішньочеревною кровотечею з втратою до 1 літра крові, а також у виді дрібних осаднень шкіри на передній поверхні живота; відкритий уламковий перелом лівої стегнової кістки в нижній третині з дефектом кісткової тканини розмірами 9x5x1,5 см та "рваною" раною розмірами 7x5 см; відкритий косопоперечний перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині із зміщенням уламків та утворенням двох "забійних" ран розмірами 3x2 см та 4x1,5 см. Вищезазначені ушкодження супроводжувались травматичним шоком III ст. (за клінічними даними). "Забої" та садна м`яких тканин голови, закриту черепно-мозкову травму у виді струсу головного мозку (за клінічними симптомами та перебігом). Перелічені тілесні ушкодження утворились від дії зі значною силою тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні властивості яких визначити не можна через відсутність в ушкодженнях їх ототожнюючих ознак. Стан травмованого та його саден, ран, переломів тощо характерні для їх виникнення незадовго до госпіталізації ОСОБА_20 у ТМКЛШД 18.10.2014 року. Закрита травма живота з її ушкодженнями печінки, поперечно-ободової кишки, бриж тонкої та товстої кишок і внутрішньою кровотечею за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності її для життя в момент виникнення. Відкриті переломи лівої стегнової кістки та відкриті переломи обох кісток лівої гомілки (кожний окремо чи сукупно) належать до тяжких тілесних ушкоджень, адже вони також становили небезпеку для життя в момент їх утворення. Закрита черепно-мозкова травма у виді струсу головного мозку разом з ушкодженнями м`яких тканин в ділянці голови належить до легких тілесних ушкоджень з короткочасним (понад 6 днів) розладом здоров`я. Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_20 за своєю масивністю, поліморфністю, локалізацією, поширеністю та сукупністю характерні для їх утворення внаслідок дорожньо-транспортної травми у особи, що перебувала всередині легкового автомобіля при його зіткнення з іншим транспортним засобом чи нерухомою перешкодою під час руху. Тому тілесні ушкодження у ОСОБА_20 цілком могли виникнути за обставин ДТП, вказаних у постанові про призначення даної експертизи;

-висновком судовоїавтотехнічної експертизи№5-590/14від 24.11.2014року,відповідно доякого намомент експертногодослідження автомобіля«ГАЗ-5312»,д.н.з. НОМЕР_1 :рульове керуваннязнаходиться встані відмовита вимогамп.31.4.2ПДР Українине відповідає;робоча гальмовасистема знаходитьсяв станівідмови тавимогам п.31.4.1ПДР Українине відповідає.Несправності елементівсистеми утворилисьпри зіткненніавтомобілів підчас ДТП.На моментекспертного дослідженнястану шинавтомобіля «ГАЗ-5312»,р.н.з. НОМЕР_1 ,виявлено технічнінесправності -пошкодження болтакріплення дискута відокремленнявід поворотноїцапфи дискуз шиноюлівого передньогоколеса.Аналіз виявленихнесправностей (пошкоджень)елементів лівогопереднього колесата вцілому ходовоїчастини автомобіля,дає підставивважати,що даніпошкодження носятьаварійний характері утворилисьпід часДТП.На моментекспертного оглядуприладів зовнішньогоосвітлення автомобіля«ГАЗ-5312»,р.н.з. НОМЕР_1 ,виявлено технічнінесправності (пошкодження),елементів фариголовного світлаз покажчикомповороту скомпонованихзліва спереду,які спричиненізіткненням автомобілівпід часДТП,інших несправностей(невідповідностей)приладів вимогамп.31.4.3.та п.31.4.7.ПДР України,щодо тех.стану ТЗне виявлено-непошкоджені приладизнаходяться впрацездатному стані.Проведеним експертнимдослідженням встановлено,що всінаявні намомент експертногоогляду несправності(пошкодження)елементів систем: рульового керування, робочої гальмової, ходової частини та приладів зовнішнього освітлення автомобіля «ГАЗ-5312», р.н.з. НОМЕР_1 , є наслідком зіткнення автомобілів під час ДТП;

- висновком судової автотехнічної експертизи №5-591/14 від 22.11.2014 року, згідно якого на момент експертного дослідження автомобіля «Мерседес-Бенц», р.н.з. НОМЕР_4 : рульове керування знаходиться в працездатному стані та вимогам п.31.4.2. ПДР України відповідає; робоча гальмова система знаходиться в працездатному стані та вимогам п.31.4.1. ПДР України відповідає; пошкодження диску з розгерметизацією шини лівого заднього колеса спричинені зіткненням автомобілів внаслідок ДТП; оглядом приладів зовнішнього освітлення технічних несправностей (пошкоджень) елементів приладів вимогам п.31.4.3. ПДР України, щодо тех. стану не виявлено - прилади знаходяться в працездатному стані. Проведеним експертним дослідженням встановлено, що всі наявні на момент експертного огляду несправності (пошкодження) елементів ходової частини (деформація диску та розгерметизація шини лівого заднього колеса) автомобіля «Мерседес-Бенц», р.н.з. НОМЕР_4 , є наслідком зіткнення автомобілів під час ДТП. Несправностей в досліджуваних системах, при наявності яких забороняється експлуатація автомобіля, що могли бути до ДТП і вплинути на керування автомобілем, експертним дослідженням не виявлено;

- висновком судової автотехнічної експертизи №5-588/14 від 20.11.2014 року, за яким на момент експертного дослідження автомобіля «Хюнде Тусон», р.н.з. НОМЕР_3 : рульове керування знаходиться в технічно несправному стані та вимогам п. 31.4.2. ПДР України не відповідає несправності елементів системи рульового керування аварійного походження та утворились внаслідок ДТП; робоча гальмова система знаходиться в працездатному стані та вимогам п. 31.4.1. ПДР України відповідає; пошкодження диску з розгерметизацією шини лівого заднього колеса та розгерметизація шин обох коліс з правої сторони автомобіля спричинені зіткненням автомобілів (під час) внаслідок ДТП; оглядом приладів зовнішнього освітлення виявлено технічні несправності (пошкодження), елементів блок-фари головного світла скомпонованої зліва спереду, які спричинені зіткненням автомобілів під час ДТП, інших невідповідностей приладів вимогам п. 31.4.3. та п. 31.4.7. ПДР України, щодо тех. стану ТЗ не виявлено. Проведеним експертним дослідженням встановлено, що всі наявні на момент експертного огляду несправності (пошкодження) елементів системи рульового керування та приладів зовнішнього освітлення (елементів лівої передньої блок-фари) автомобіля «Хюнде Тусон», р.н.з. НОМЕР_3 , є наслідком зіткнення автомобілів під час ДТП;

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-589/14 від 28.11.2014 року, згідно якого кут розміщення поздовжніх осей автомобілів «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з. НОМЕР_4 та «ГАЗ-5312», д.н.з. НОМЕР_1 , які зіткнулись першими в даній дорожньо-транспортній пригоді, в момент первинного контакту при зіткненні був в межах 175 ° ± 5 °. В наступний момент відбулось зіткнення автомобіля «ГАЗ-5312», д.н.з. НОМЕР_1 із автомобілем «Хюнде Тусон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 , і при цьому автомобіль «ГАЗ» контактував своєю передньою лівою частиною із передньою лівою частиною автомобіля «Хюнде». Зіткнення автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з. НОМЕР_4 та автомобіля «ГАЗ-5312», д.н.з. НОМЕР_1 , відбулось, у поперечному напрямку відносно елементів проїзної частини дороги - поблизу осьової лінії 1.1 горизонтальної розмітки розділу 34 ПДР України, яка поділяє зустрічні смуги руху. У повздовжньому напрямку - наближено в межах зафіксованого осипу: «гайки та частини шпильки», «щільного осипу скла», «дзеркала задньоговиду» та «пластмаси чорного кольору».Зіткнення автомобіля «Хюнде Тусон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіля «ГАЗ-5312», д.н.з. НОМЕР_1 , відбулось, у поперечному напрямку відносно елементів проїзної частини дороги - на смузі руху до м.Кременець, тобто на смузі руху автомобіля «Хюнде». У повздовжньому напрямку - наближено в місці розташування зафіксованого під умовним позначенням №5 - «зриву дорожнього покриття»;

-висновком судовоїінженерно-технічноїекспертизи №5-116/15від 23.02.2015року,який бувпідтриманий експертом ОСОБА_31 під часйого допитув судовомузасіданні,за яким задані слідством вихідні дані у варіанті А) за показаннями водія ОСОБА_10 , щодо перетину автомобілем «Мерседес-Бенц Спрінтер 313» переднім лівим бампером горизонтальної дорожньої розмітки на відстані 7,2 м або 16,5 м до місця зіткнення не можуть вважатись технічно спроможними. Задані слідством вихідні дані у варіанті Б) за показаннями водія ОСОБА_21 , щодо перетину автомобілем «ГАЗ 5312» переднім лівим бампером горизонтальної дорожньої розмітки на відстані 10,7 м до місця зіткнення можуть вважатись технічно спроможними. Задані слідством вихідні дані у варіанті Б) за показаннями свідків, щодо перетину автомобілем «ГАЗ 5312» переднім лівим бампером горизонтальної дорожньої розмітки на відстані 5,4 м до місця зіткнення не можуть вважатись технічно спроможними. При заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомобіля «ГАЗ 5312» повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України. При заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водії транспортних засобів «Мерседес-Бенц Спрінтер 313» та «Хюнде Тусон 2.0Д» повинні були діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3, 12.6 ґ) ПДР України. Враховуючи фактичні обставини розвитку дорожньо-транспортної ситуації, при заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, технічна можливість у водія автомобіля «ГАЗ 5312» уникнути зустрічного зіткнення полягала у виконанні ним вимог п.10.1 ПДР України, для чого завад технічного характеру у його водія не було. При заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, на момент проведення експертизи не відомі причини технічного характеру, які б завадили водію автомобіля «ГАЗ 5312» діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України, отже його дії в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам зазначеного пункту Правил. В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля «ГАЗ 5312» вимогам п. 10.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, у водія автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», з моменту виникнення небезпеки для руху, не було технічної можливості уникнути зустрічного зіткнення з автомобілем «ГАЗ 5312», навіть при умові своєчасного застосування заходів до екстреного гальмування водіями обох транспортних засобів. Під час руху зустрічного транспортного засобу («ГАЗ 5312») до зіткнення у незагальмованому стані, зіткнення не виключалось і при своєчасному гальмуванні транспортного засобу (автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313»), так як ні зниження швидкості, ні зупинка останнього не виключала можливості зіткнення. При заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, невідповідностей в діях водія автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313» вимогам п.п. 12.2, 12.3 ПДР України не вбачається. При заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, якщо до зіткнення водій автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313» рухався зі швидкістю 60 км/год., невідповідностей в діях водія транспортного засобу вимогам п. 12.6 ґ) ПДР України не вбачається. При заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, невідповідностей в діях водія автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313» вказаним вимогам пунктів ПДР України не вбачається. При заданому слідством комплексі вихідних даних, ні зменшення швидкості, ні зупинка автомобіля «Хюнде Тусон», при своєчасному вжитті заходів його водієм до гальмування, під час руху зустрічного автомобіля «ГАЗ 5312» до зіткнення в незагальмованому стані, не виключала можливості зіткнення обох транспортних засобів. В розглядуваній слідством дорожній ситуації та при заданому комплексі технічно спроможних вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля «ГАЗ 5312» вимогам п. 10.1 ПДР України привела до виникнення даної ДТП, тобто, причиною настання даної ДТП - зіткнення транспортних засобів, з технічної точки зору були обставини, які пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля «ГАЗ 5312» зазначеним вимогам пункту Правил;

- висновком автотоварознавчої експертизи №4-202/14 від 14.11.2014 року, згідно якого матеріальні збитки, спричинені власнику транспортного засобу «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого при ДТП з врахуванням амортизаційного зносу станом на 18.10.2014 року становить 24 099, 32 грн.;

- висновком автотоварознавчої експертизи №4-203/14 від 19.11.2014 року, за яким матеріальні збитки спричинені власнику транспортного засобу «Хюнде Тусон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодженого при ДТП з врахуванням амортизаційного зносу станом на 18.10.2014 року становить 281 300 грн.;

- довідкою Тернопільського обласного центру з гідрометеорології від 06.11.2014 року, згідно якої встановлено погодні умови станом на 18 жовтня 2014 року близько 19 год. 30 хв. в с.Лозова Тернопільського району Тернопільської області;

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці 315 км+110 м автомобільної дороги «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», згідно якого недоліків в утриманні дороги, які сприяли скоєнню ДТП, не виявлено;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.02.2015 року, під час якого обвинувачений ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_18 , а також свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_21 відтворили на місці ДТП його обставини;

- показаннями ОСОБА_32 , понятого, який, будучи допитаним під час судового розгляду, підтвердивши обставини, зазначені у протоколі слідчого експерименту від 16.02.2015 року, в якості свідка повідомив, що патрульна машина зупинила його автомобіль, недалеко від м.Тернополя і слідчий попросив допомогти поміряти дорогу, відстані між автомобілями і т.д. Пам`ятає, що на дорозі був автомобіль «Мерседес Спрінтер» та вантажний автомобіль, можливо, був ще третій автомобіль, але він, свідок, точно не пригадує. Всі дані, що вносились в документи, після вимірювання відстаней, відповідали дійсності та у нього, як понятого, не було жодних зауважень. Проводилось близько 30-50 замірів. Протокол підписав у слідчого в кабінеті;

- показаннями ОСОБА_33 , понятого, який, будучи допитаним під час судового розгляду, підтвердивши обставини, зазначені у протоколі слідчого експерименту від 16.02.2015 року, в якості свідка повідомив, що є випадковим понятим на місці ДТП, їхав із товаришем ОСОБА_34 , коли їх зупинив патрульний. Це було пізньою осінню. Пам`ятає, що учасниками ДТП було три автомобілі. При ньому, понятому, розставляли автомобілі декілька разів. ОСОБА_10 розставляв автомобілі мінімум 2 рази. Автомобіль марки «ГАЗ» ставили ближче до суцільної лінії розмітки. Автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» їхав на зустріч вантажному автомобілю марки «ГАЗ», який був розміщений на своїй смузі руху. Після розміщення автомобілів проводились заміри, які в подальшому були внесені у документ, який він, як понятий, погодившись, підписав.

Таким чином, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_10 , а також позицію сторони захисту про те, що ОСОБА_10 не був винуватцем ДТП, а ним був водій автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер 313» ОСОБА_21 , оскільки вказані його показання, а також дана позиція сторони захисту повністю спростовується в своїй сукупності доказами, що були дослідженими та проаналізованими вище, зокрема, серед яких: показаннями потерпілого ОСОБА_18 , свідка - цивільного позивача ОСОБА_21 , свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , об`єктивними доказами протоколом огляду місця події від 18 жовтня 2014 року з таблицею ілюстрації та схемою до нього, висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-589/14 від 28.11.2014 року, даними протоколу проведення слідчого експерименту від 16.02.2015 року, висновком судової інженерно-технічної експертизи №5-116/15 від 23.02.2015 року, підтвердженим в судовому засіданні експертом ОСОБА_35 .

При цьому, позиція сторони захисту у судових дебатах щодо невідповідності обвинувального акта вимогам норм КПК України, судом до уваги не береться, оскільки такі питання вирішуються під час підготовчого провадження, де вже було вирішено питання про відповідність обвинувального акта вимогам норм КПК України, а не у процесі судового розгляду кримінального провадження.

Крім цього, суд, проаналізувавши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приймає до уваги висновок судової інженерно-технічної експертизи №5-116/15 від 23.02.2015 року, підтверджений в судовому засіданні експертом ОСОБА_31 , як такий, що є науково обґрунтованим та зробленим на підставі ретельного аналізу наданого на експертне дослідження матеріалу, а також узгоджується з іншими зібраними в процесі провадження досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, у тому числі, тими, які підтверджують обставини виїзду на зустрічну смугу руху саме т/з під керуванням ОСОБА_10 , а тому підстав, у тому числі тих, на які посилається сторона захисту, для визнання вищезазначеного висновку експертизи недопустимим та неналежним доказом, суд не вбачає.

Водночас, у разі наявності сумнівів у сторони захисту в порядку ч.2 ст.69 КПК України щодо того, чи мав право експерт ОСОБА_36 проводити судово інженерно-технічну експертизу №5-116/15 з підстав його нібито службової залежності від посадових осіб УМВС, то у даному випадку сторона захисту вправі була вирішити це питання шляхом звернення із відповідним клопотанням в процесі провадження досудового розслідування або ж заявити вказаному експерту відвід в порядку, передбаченому ст.79 КПК України, чого зроблено не було.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що у даному випадку, при проведенні експертизи експертом ОСОБА_31 , порушень норм КПК України допущено не було, оскільки доказів протилежного судом не здобуто.

З аналогічних підстав, суд критично оцінює позицію сторони захисту щодо суперечливості показань потерпілого ОСОБА_18 , свідка - цивільного позивача ОСОБА_21 , свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , оскільки вони такими не являються, а навпаки є взаємо узгодженими, логічно послідовними, а також такими, що об`єктивно підтверджуються іншими, проаналізованими судом, доказами.

Зважаючи на наведене, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим: смерть, тяжке та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, об`єктивні обставини кримінального провадження, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, яких судом не встановлено.

Водночас, суд враховує і думки потерпілих, які в судовому засіданні просили призначити обвинуваченому суворе покарання, а тому вважає, що йому слід призначити основне покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Разом з тим, 07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», відповідно до п.в ст.1 якого, окрім зазначеного іншого, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, відносно яких вони не позбавлені батьківських прав,

За ст.12 КК України злочин, що вчинений ОСОБА_10 відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності та даний обвинувачений не підпадає під перелік осіб, зазначених у ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» та ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», до яких амністія не застосовується.

Згідно ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» мав 1 дитину дочку ОСОБА_37 , якій не виповнилося 18 років, відносно якої він не позбавлений батьківських прав, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 .

Таким чином, суд, на основі аналізу вищенаведених обставин, приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_10 на підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» слід звільнити від відбування призначеного судом основного та додаткового покарань за даним вироком, оскільки останнім заявлено клопотання про це.

У провадженні заявлено цивільні позови, зокрема:

- потерпілою ОСОБА_19 - до ПрАТ «Тернопільський молокозавод», ТФАТ «УПСК» та ОСОБА_10 , а саме: про стягнення із ТФАТ «УПСК» 5201 грн. (організація похорон ОСОБА_23 ) та 24000 грн. (встановлення пам`ятника), про стягнення: з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» вартості автомобіля «Хюнде Тусон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 , в сумі 580996 грн., 1000000 грн. моральної шкоди, з ТФАТ «УПСК» на утримання неповнолітньої ОСОБА_38 щомісячно коштів по 2000 грн. довічно, а також із ОСОБА_10 10000 грн. процесуальних витрат на правову допомогу;

-потерпілим ОСОБА_18 доПрАТ «Тернопільськиймолокозавод» таСК ТФАТ«УПСК»,третьої особи ОСОБА_10 ,а саме:про стягненняіз СКТФАТ «УПСК»4827грн.(лікування),а також10000 грн. процесуальних витрат на правову допомогу, стягнення з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» 100000 грн. моральної шкоди;

-потерпілим ОСОБА_20 доПрАТ «Тернопільськиймолокозавод» таСК ТФАТ«УПСК»,третьої особи ОСОБА_10 ,а саме:про стягненняіз СКТФАТ «УПСК»матеріальної шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушенняна суму50634,62грн.(лікування),стягнення зПрАТ «Тернопільськиймолокозавод» 700000грн.моральної шкоди,а також10000 грн. процесуальних витрат на правову допомогу;

- цивільним позивачем ОСОБА_21 до ПрАТ «Тернопільський молокозавод», ПрАТ ТФ «УПСК» та ОСОБА_10 , а саме: про стягнення із ПрАТ ТФ «УПСК» в межах ліміту відшкодування та ПрАТ «Тернопільський молокозавод» матеріальної шкоди на суму 72739, 12 грн., про стягнення із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» та ОСОБА_10 100000 грн. моральної шкоди та про стягнення із ПрАТ ТФ «УПСК» та ПрАТ «Тернопільський молокозавод» 800 грн. процесуальних витрат за проведену автотоварознавчу експертизу;

- прокурором в інтересах держави в особі фінуправління ТМР до ОСОБА_10 , а саме про стягнення з ОСОБА_10 витрат на лікування потерпілих від злочину на суми 2653, 66 грн. ( ОСОБА_18 ), 9735, 01 грн. ( ОСОБА_20 );

- прокурором в інтересах держави в особі ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України» до ОСОБА_10 , а саме про стягнення з ОСОБА_10 витрат на лікування потерпілих від злочину на суми 1358, 74 грн. ( ОСОБА_18 ), 1016, 06 грн. ( ОСОБА_20 ).

Вищевказані цивільні позови слід вирішити наступним чином.

Стосовно цивільного позову прокурора в інтересах держави до ОСОБА_10 про стягнення з останнього витрат на лікування потерпілих від злочину.

Так, згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що цивільні позови прокурора в інтересах держави підлягають до повного задоволення шляхом стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь:

- місцевого бюджету в особі фінуправління ТМР 2653, 66 грн. та 9735, 01 грн. витрат на лікування потерпілих від злочину - ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , що також стверджуються довідками ТМКЛШД №38 від 21 січня 2015 року та №115 від 16 лютого 2015 року, за наступними реквізитами: р/р 31414544700002, код 23588119, МФО 838012, одержувач ГУДКУ в Тернопільській області, міський бюджет, призначення платежу «Інші надходження», 24060300 КБК;

- ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України» 1358, 74 грн. та 1016, 06 грн. витрат на лікування потерпілих від злочину - ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , що також стверджуються довідками ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України» №№ 126-1 та 125-1 від 27 січня 2015 року, за наступними реквізитами: р/р 35219001003421, код 33977967, МФО 815013, одержувач ГУДКСУ у Хмельницькій області.

Стосовно цивільних позовів потерпілих та цивільного позивача ОСОБА_21 .

За ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч.1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як слідує з положень ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.2 ст.1168ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ст.23ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ч.1 ст.1172ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також відповідно до п.8 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» від31березня 1995року №4 визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Як встановлено судом, 18 жовтня 2014 року, на момент вчинення злочину, ОСОБА_10 перебував в трудових відносинах з ПрАТ «Тернопільський молокозавод», керував службовим транспортним засобом марки «ГАЗ 5312», д.н.з. НОМЕР_1 під час безпосереднього виконання своїх службових обов`язків на посаді водія автотранспортних засобів, з чого слідує, що згідно ч.1 ст.1172ЦК України відповідальність за завдану працівником матеріальну та моральну шкоду несе ПрАТ «Тернопільський молокозавод».

01 жовтня 2014 року між ПрАТ «Тернопільський молокозавод» та ТФ ПрАТ «УПСК» укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №ДЗ/723-041/000/14 0000271 строком дії з 02 жовтня 2014 року до 28 січня 2015 року (при наявності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного т/з серії АС №7167498 строком дії з 29 січня 2014 року до 28 січня 2015 року), відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність, що стосується транспортного засобу «ГАЗ 5312», д.н.з. НОМЕР_1 , належного ПрАТ «Тернопільський молокозавод» та осіб, які керують ним на законних підставах. В період дії вказаного договору страхування діями ОСОБА_10 завдано шкоду.

Водночас, відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди ЦКУ та змісту ч.1 ст.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що ПрАТ «Тернопільський молокозавод» відповідно до вимог законодавства 20 жовтня 2014 року повідомлено ТФ ПрАТ «УПСК» про настання страхового випадку - ДТП, яка відбулася 18 жовтня 2014 року за участю забезпеченого транспортного засобу під керування працівника ПрАТ «Тернопільський молокозавод», з чого слідує, що страховику було відомо про страховий випадок, а тому посилання представника страховика у запереченнях на цивільні позови про те, що потерпілі із заявами не звертались і унаслідок цього немає підстав для розгляду їхніх позовів до ТФ ПрАТ «УПСК», не звільняє страховика від виконання своїх зобов`язань по договору та свідчить про наявність спору, а тому позовні заяви підлягають розгляду.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , а також цивільного позивача ОСОБА_21 в частині стягнення шкоди, суд вважає, що її слід стягнути наступним чином.

Згідно ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Таким чином, суд враховуючи наявність підтверджуючих документів, що стосується витрат на поховання, вважає що з ТФ ПрАТ «УПСК» слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_19 5201 грн., залишивши без розгляду вимоги в частині стягнення витрат на спорудження надгробного пам`ятника на суму 24000 грн. унаслідок відсутності підтверджуючих про це документальних доказів, роз`яснивши право потерпілої звернутись до суду у цій частині позову в порядку цивільного судочинства.

Що ж стосується позовних вимог потерпілої ОСОБА_19 про стягнення з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» вартості автомобіля «Хюнде Тусон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 , в сумі 580996 грн., то позов цій його частині слід задовольнити частково, з урахуванням висновку автотоварознавчої експертизи №4-203/14 від 19.11.2014 року (матеріальні збитки спричинені власнику транспортного засобу «Хюнде Тусон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодженого при ДТП з врахуванням амортизаційного зносу станом на 18.10.2014 року становить 281 300 грн.), унаслідок чого на користь ОСОБА_19 слід стягнути із ПрАТ «УПСК» 150000 грн. та із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» 131300 грн., відмовивши у задоволенні решти позовних вимог та залишивши позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» на утримання неповнолітньої ОСОБА_38 щомісячно коштів по 2000 грн. довічно без розгляду, роз`яснивши право потерпілої звернутись до суду у цій частині позову в порядку цивільного судочинства.

При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_19 , суд виходить із засад розумності і справедливості, а також враховує моральні страждання вказаної потерпілої, що мали місце унаслідок загибелі її чоловіка ОСОБА_23 в результаті ДТП, через що ОСОБА_19 відчула сильний емоційний стрес через втрату близької людини, був суттєво порушений її звичний спосіб життя, тяжкості та серйозності наслідків, які настали для потерпілої, що змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, постійний характер моральних страждань, враховуючи серйозність, обсяг та тривалість яких, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 підлягає до часткового задоволення на суму 350000 грн.

Водночас, у відповідності до ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні ДТП, тобто, ліміт відповідальності ТФ ПрАТ «УПСК» по відшкодуванню моральної шкоди становить 14616 грн., з розрахунку: 12 мінімальних заробітних плат х 1218 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на час події ДТП відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік»).

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ч.1 ст.1172, ст.1194 ЦК України, суд приходить до висновку, що визначений розмір моральної шкоди слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_19 , враховуючи розмір, який не покривається страховим відшкодуванням: із ТФ ПрАТ «УПСК» - 14616 грн., а також із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - 335384 грн., відмовивши у задоволенні решти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_18 в частині відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.

Частково задовольняючи позов потерпілого ОСОБА_18 в частині стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з того, що матеріально підтвердженими відповідними доказами, а саме квитанціями, що містяться у матеріалах кримінального провадження, є грошовими коштами, затраченими потерпілим на лікування від наслідків вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, згідно яких витрати на лікування та придбання ліків, а також медичних препаратів становить загалом суму 3418, 68 грн., яку слід стягнути із ТФ ПрАТ «УПСК» в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_18 , суд виходить із засад розумності і справедливості, а також враховує моральні страждання вказаного потерпілого, що мали місце внаслідок заподіяних йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень через ДТП, що вказані тілесні ушкодження виникли в результаті прямого причинно-наслідкового зв`язку із діями обвинуваченого, а також перенесений потерпілим фізичний біль та негативні наслідки, що настали у зв`язку із цим у виді тривалого лікування, порушенні звичних життєвих зв`язків, неможливості працювати, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, необхідності в подальшому покращувати стан здоров`я, з урахуванням чого суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_18 підлягає до часткового задоволення на суму 80000 грн.

Згідно ст.26-1 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ч.1 ст.1172, ст.1194 ЦК України, суд приходить до висновку, що визначений розмір моральної шкоди слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_18 , враховуючи розмір, який не покривається страховим відшкодуванням: із ТФ ПрАТ «УПСК» - 171 грн., а також із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - 79 829 грн., відмовивши у задоволенні решти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Відносно позовних вимог ОСОБА_20 в частині відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що вони підлягають до повного задоволення, виходячи з того, що вони є матеріально підтвердженими відповідними доказами, а саме квитанціями, що містяться у матеріалах кримінального провадження, є грошовими кошти, затраченими потерпілим на лікування від наслідків вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, згідно яких витрати на лікування та придбання ліків, а також медичних препаратів становить загалом суму 50634, 62 грн., яку слід стягнути із ТФ ПрАТ «УПСК» в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю.

При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_20 , суд виходить із засад розумності і справедливості, а також враховує моральні страждання вказаного потерпілого, що мали місце внаслідок заподіяних йому тяжких тілесних ушкоджень через ДТП, що вказані тілесні ушкодження виникли в результаті прямого причинно-наслідкового зв`язку із діями обвинуваченого, а також перенесений потерпілим фізичний біль та негативні наслідки, що настали у зв`язку із цим у виді тривалого лікування, порушенні звичних життєвих зв`язків, неможливості працювати, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, необхідності в подальшому покращувати стан здоров`я, з урахуванням чого суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 підлягає до часткового задоволення на суму 130000 грн.

Згідно ст.26-1 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ч.1 ст.1172, ст.1194 ЦК України, суд приходить до висновку, що визначений розмір моральної шкоди слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_20 , враховуючи розмір, який не покривається страховим відшкодуванням: із ТФ ПрАТ «УПСК» - 2531, 73 грн., а також із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - 127468, 27 грн., відмовивши у задоволенні решти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Відносно позовних вимог ОСОБА_21 в частині відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, виходячи з того, що підтвердженою є сума, яка визначена висновком автотоварознавчої експертизи №4-202/14 від 14.11.2014 року, належним доказом, згідно якого матеріальні збитки, спричинені власнику транспортного засобу «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого при ДТП з врахуванням амортизаційного зносу станом на 18.10.2014 року становить 24 099, 32 грн., а не звітом ТФ ПП «Автоексперт» №56 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з. НОМЕР_2 , а тому, суд вважає, що із ТФ ПрАТ «УПСК» в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну на користь ОСОБА_21 слід стягнути 24 099, 32 грн., відмовивши у задоволенні решти позовних вимог, у тому числі, щодо стягнення моральної шкоди та процесуальних витрат за проведену автотоварознавчу експертизу за їх необґрунтованістю.

Також, у кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 здійснено процесуальні витрати на правову допомогу на загальні суми по 10000 грн., які, з урахуванням наявних підтверджуючих документів у матеріалах судового провадження, слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_10 на користь наведених вище потерпілих, зважаючи на наступні обставини.

Згідно ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

За ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому, суд вважає, що клопотання представника потерпілої ОСОБА_17 в інтересах потерпілої ОСОБА_19 про відшкодування вказаній потерпілій витрат, пов`язаних з проїздом у сумі 24000 грн. в порядку ч.3 ст.122 КПК України, з урахуванням підтверджуючих документів, також слід задовольнити шляхом стягнення із ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_19 вказаної вище суми.

У кримінальному провадженні, крім зазначених вище, є також процесуальні витрати за проведення судових експертиз: автотехнічних №5-590/14 від 24 листопада 2014 року, №5-588/14 від 20 листопада 2014 року та №5-591/14 від 22 листопада 2014 року в сумах по 491, 92 грн. за кожну, транспортно-трасологічну №5-589/14 від 28 листопада 2014 року в сумі 1106, 82 грн., інженерно-технічну №5-116/15 від 23 лютого 2015 року в сумі 1228, 8 грн., автотоварознавчих №4-202/14 від 14 листопада 2014 року та №4-203/14 від 19 листопада 2014 року в сумах по 676, 39 грн. за кожну, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 в користь держави, з відповідними призначеннями платежів.

Накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2014 року арешт на автомобіль ГАЗ 5312, р.н. НОМЕР_1 , 1988 року випуску ( НОМЕР_6 ), що зберігається на території ПрАТ «Тернопільський молокозавод» необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_10 на підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від відбування призначеного судом основного та додаткового покарань за даним вироком.

Цивільні позови прокурора в інтересах держави задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь:

- місцевого бюджету в особі фінуправління ТМР 2653, 66 грн. та 9735, 01 грн. витрат на лікування потерпілих від злочину - ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , за наступними реквізитами: р/р 31414544700002, код 23588119, МФО 838012, одержувач ГУДКУ в Тернопільській області, міський бюджет, призначення платежу «Інші надходження», 24060300 КБК;

- ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України» 1358, 74 грн. та 1016, 06 грн. витрат на лікування потерпілих від злочину - ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , за наступними реквізитами: р/р 35219001003421, код 33977967, МФО 815013, одержувач ГУДКСУ у Хмельницькій області.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 задовольнити частково та стягнути на її користь із:

- ТФ ПрАТ «УПСК» 5201 грн. витрат на поховання;

- ПрАТ «УПСК» 150000 грн. та із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» 131300 грн. шкоди, заподіяної майну;

- ТФ ПрАТ «УПСК» - 14616 грн., а також із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - 335384 грн., на відшкодування моральної шкоди.

Залишити без розгляду вимоги цивільного позову ОСОБА_19 в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» витрат на спорудження надгробного пам`ятника на суму 24000 грн., а також в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» на утримання неповнолітньої ОСОБА_38 щомісячно коштів по 2000 грн. довічно, роз`яснивши право потерпілої звернутись до суду у цій частині позову в порядку цивільного судочинства.

В задоволенні решти вимог позовної заяви ОСОБА_19 відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_18 задовольнити частково та стягнути на його користь із:

- ТФ ПрАТ «УПСК» 3418, 68 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю;

- ТФ ПрАТ «УПСК» - 171 грн., а також із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - 79 829 грн., на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог позовної заяви ОСОБА_18 відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 задовольнити частково та стягнути на його користь із:

- ТФ ПрАТ «УПСК» 50634, 62 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю;

- ТФ ПрАТ «УПСК» - 2531, 73 грн., а також із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - 127468, 27 грн., на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог позовної заяви ОСОБА_20 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_21 задовольнити частково та стягнути на його користь із ТФ ПрАТ «УПСК» в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну 24 099, 32 грн.

В задоволенні решти вимог позовної заяви ОСОБА_21 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_10 на користь потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 по 10000 грн. кожному здійснених ними процесуальних витрат на правову допомогу.

Стягнути із ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_19 24000 грн. на відшкодування вказаній потерпілій витрат, пов`язаних з проїздом в порядку ч.3 ст.122 КПК України.

Стягнути із ОСОБА_10 в користь держави з відповідними призначеннями платежів процесуальні витрати за проведення судових експертиз, зокрема: автотехнічних №5-590/14 від 24 листопада 2014 року, №5-588/14 від 20 листопада 2014 року та №5-591/14 від 22 листопада 2014 року в сумах по 491, 92 грн. за кожну, транспортно-трасологічну №5-589/14 від 28 листопада 2014 року в сумі 1106, 82 грн., інженерно-технічну №5-116/15 від 23 лютого 2015 року в сумі 1228, 8 грн., автотоварознавчих №4-202/14 від 14 листопада 2014 року та №4-203/14 від 19 листопада 2014 року в сумах по 676, 39 грн. за кожну.

Накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2014 року арешт на автомобіль ГАЗ 5312, р.н. НОМЕР_1 , 1988 року випуску ( НОМЕР_6 ), що зберігається на території ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - залишити без змін.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1