Постанова

від 23.06.2020 по справі 607/3817/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 червня 2020року

м. Київ

справа № 607/3817/15

провадження № 51-342км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу цивільного позивача ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 травня 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210000000255, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 травня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

ОСОБА_7 звільнено від відбування призначених основного та додаткового покарань на підставі пункту «в» статті 1 Закону України від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році».

Вирішено питання щодо цивільних позовів.

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено частково та стягнуто на його користь із ТФ ПрАТ «УПСК» заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 24099,32 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо арешту майна.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

8 жовтня 2014 року близько 19:30 ОСОБА_7 керував технічно справним автомобілем марки ГАЗ-5312, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече у напрямку від м.Збаража до м.Тернополя швидкістю близько 30-35 км/год, де на 315 км+110 м вказаної дороги, що неподалік с.Лозова Тернопільського району Тернопільської області, порушуючи вимоги підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 10.1 та 11.3Правил дорожнього руху (далі ПДР), не був уважним та виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , що рухався в зустрічному напрямку.

Після зіткнення автомобіль ГАЗ-5312 продовжив рух по смузі зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем марки «Хюндай Туксон 2.0Д», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 . У результаті, порушивши вимоги пункту 1.5 ПДР, створивши небезпеку для руху, загрозу життю або здоров`ю громадян, завдавши матеріальних збитків, ОСОБА_7 своїми діями призвів до ДТП, в результаті якої водій автомобіля марки «Хюндай Туксон 2.0Д» ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер, а пасажири цього автомобіля ОСОБА_9 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров`я, ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння.

Порушення ОСОБА_7 вимог підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 1.5, 10.1 та 11.3 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП, заподіянням смерті ОСОБА_8 , середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року вирок Тернопільського міськрайонного суду від 8 травня 2019 року щодо ОСОБА_7 змінено в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 про стягнення з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» відшкодування моральної шкоди.

Рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» відшкодування моральної шкоди скасовано.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» 7000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі цивільний позивач ставить вимогу про зміну оскаржуваних судових рішень у частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди і просить стягнути на його користь відповідно 74 739,12 грн та 100 000 грн, а також 800 грн у рахунок проведеної ним автотоварознавчої експертизи.

ОСОБА_6 обґрунтовує свою позицію тим, що в матеріалах кримінального провадження наявний звіт №56 ПП «Автоекперт», який відрізняється сумою від висновку експертизи, проведеної на час досудового розслідування, та зазначає, що суд безпідставно залишив без уваги звіт, наданий позивачем, тобто взяв до уваги одні докази та залишив поза увагою інші.

Крім того, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання про повторне дослідження обставин цивільного позову і хоча стягнув суму на відшкодування моральної шкоди, однак належним чином не взяв до уваги характеру та обсягу моральних страждань, які було понесено після ДТП, не надав жодного аналізу наданим доказам та не проаналізував наслідків, завданих кримінальним правопорушенням.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга цивільного позивача задоволенню не підлягає на таких підставах.

Мотиви Суду

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, доведеність винуватості та кваліфікація його дій за пред`явленим обвинуваченням у касаційній скарзі не оспорюються та не заперечуються.

Натомість під час перевірки судових рішень не встановлено обставин, які були б підставами для сумніву в законності й обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо винуватості засудженого і кваліфікації його дій.

Відповідно до статті 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння.

У пункті 7 частини 1статті 368 КПК зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено в частині 1статті 1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас відповідно до частини 2статті 22 ЦК до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 заявив цивільний позов про стягнення із ПрАТ ТФ «УПСК» в межах ліміту та з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» відшкодування матеріальної шкоди на суму 72739,12 грн, а також просив стягнути із ПрАТ «Тернопільський молокозавод» та ОСОБА_7 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а з ПрАТ ТФ «УПСК» та ПрАТ «Тернопільський молокозавод» 800 грн процесуальних витрат на проведення автотоварознавчої експертизи.

Як встановлено під час судового розгляду, матеріальні збитки, завдані власнику транспортного засобу «Мерседес-Бенц Спрінтер 313», д.н.з НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП, з врахуванням амортизаційного зносу станом на 18 жовтня 2014 року становлять 24099,32 грн що підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи №4-202/14 від 14 листопада 2014 року.

Суд взяв до уваги вказаний доказ та правильно дійшов висновку про стягнення з ТФ ПрАТ «УПСК» вказаної суми.

Суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував доводи апеляційної скарги цивільного позивача та зазначив, що суд правильно не взяв до уваги звіт ТФ ПП «Автоексперт», оскільки відповідно до статті 242 КПК для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, в обов`язковому порядку проводиться експертиза, оскільки згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 91 КПК обставинами, які підлягають обов`язковому доказуванню у кримінальному провадженні, є вид та розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що звіт не може бути належним доказом у кримінальному провадженні, оскільки виконаний оцінювачем без попередження про кримінальну відповідальність внаслідок відмови від надання висновку та надання завідомо неправдивого висновку.

Крім того, суд апеляційної інстанції, змінивши вирок місцевого суду, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 та дійшов правильного висновку про стягнення на користь останнього з ПрАТ «Тернопільський молокозавод» відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру стягнення такої шкоди суд апеляційної інстанції врахував душевні страждання позивача у зв`язку з пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, який був джерелом доходу його сім`ї, тривалість перебування автомобіля на штрафмайданчику, а також те, що його сім`я була позбавлена можливості користуватись автомобілем, що призвело до зміни способу життя. Урахувавши вищезазначене, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 7000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 не погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди та просить суд стягнути 100 000 грн, що, на його думку, буде розумним та справедливим відшкодуванням завданої йому моральної шкоди.

Однак колегія суддів не погоджується з такими доводами, оскільки судом апеляційної інстанції було враховано всі підстави, які надали можливість стягнути моральну шкоду на користь позивача, а також належним чином надано оцінку всім доводам у його апеляційній скарзі, яка є аналогічною за змістом його касаційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними діями засудженого. Адже судами враховувався належний доказ щодо визначення розміру матеріальної шкоди та характер і обсяг понесених цивільним позивачем моральних страждань.

Крім того, відповідно до статті 412 КПК судові рішення підлягають безумовному скасуванню на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою цивільного позивача в повному обсязі розглянув його вимоги, які є аналогічними змісту касаційної скарги, правильно надав відповідь на доводи, які ОСОБА_6 наводив у цій скарзі, та вмотивовано і обґрунтовано з дотриманням вимог кримінального процесуального змінив вирок та визначив розмір відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, вирок суду є законним та обґрунтованим, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 419 КПК, а касаційна скарга цивільного позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 травня 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу цивільного позивача ОСОБА_6 без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3