Постанова

від 17.02.2010 по справі 32/284

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 р. № 32/284

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого Губенко Н.М.

суддів Барицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

розглянувши матеріали ка саційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчи й комплекс "Юність"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 05.11.2009

та на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2009

та

матеріали касаційної скар ги ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 05.11.2009

у справі № 32/284

за позовом ОСОБА_4

до 1. Акціонерного товариств а фірма "Укргазбуд"

2. Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Оздоровчий к омплекс "Юність"

про визнання недійсним положе ння, визнання недійсною лікв ідації структурного підрозд ілу, визнання недійсним акту приймання-передачі, визнанн я права власності

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_5 (дов. № 1292 від 06.03.2009);

- відповідача 1 Дорошенко Р.В. (дов. б/н від 23.06.2009);

- відповідача 2 Омельчук Т.В. (дов. №36 від 23.06.2009);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду міста Києва від 17.06.2009 у сп раві №32/284 (судді: Хрипун О.О., К овтун С.А., Смирнова Ю.М.) від мовлено ОСОБА_4 (надалі по зивач) у задоволенні позову д о Акціонерного товариства фі рма "Укргазбуд" (надалі відпов ідач 1) та до Товариства з обме женою відповідальністю "Оздо ровчий комплекс "Юність" (нада лі відповідач 2).

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 05.11.2009 (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Вербицька О .В.) залишено без змін резол ютивну частину вказаного ріш ення місцевого господарсько го суду, мотивувальну частин у рішення місцевого суду змі нено.

До Вищого господарського с уду України на прийняті у дан ій справі судові рішення з ка саційною скаргою звернувся в ідповідач 2; в касаційній скар зі скаржник просить судові р ішення у справі №32/284 скасувати , вказану справу направити на новий розгляд до місцевого с уду за належною підсудністю. Підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, з окрема, ч. 2 ст. 16 та ст. 17 ГПК Украї ни.

Крім того, позивач також зве рнувся до суду касаційної ін станції із касаційною скарго ю на винесену Київським апел яційним господарським судом постанову у даній справі; поз ивач оскаржує вказану постан ову апеляційного господарсь кого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо визнання за відповідач ем 1 права власності на Оздоро вчий комплекс "Юність", що знах одиться по вул. Ворошилова, 27 у смт. Ворзель, м. Ірпінь, Київсь кої області.

Позивач та відповідач 1 нада ли відзиви на касаційну скар гу відповідача 2, в яких просят ь прийняті у даній справі суд ові рішення залишити без змі н, вимоги касаційної скарги б ез задоволення.

Заслухавши суддю-допові дача, обговоривши доводи кас аційних скарг, перевіривши ю ридичну оцінку обставин спра ви та повноту їх встановленн я судами попередніх інстанці й, дослідивши застосування с удами першої та апеляційної інстанцій норм матеріальног о та процесуального права, ко легія суддів Вищого господар ського суду України встанови ла наступне.

Предметом даного позову є вимоги позивача (з урахуванн ям уточнень) про: - визнан ня недійсним акту приймання- передачі майна (будівель, спо руд та ін.) від 17 вересня 2007 року, складеного між Оздоровчим к омплексом "Юність" АТФ "Укргаз буд" та ТОВ "Оздоровчий компле кс "Юність"; - визнання за АТФ "Укргазбуд" права власнос ті на Оздоровчий комплекс "Юн ість", що знаходиться за адрес ою: вул. Ворошилова, 27 смт. Ворзе ль, м. Ірпінь, Київська обл. та с кладається з водолікарні "И"; к лубу-їдальні "Ю"; спального кор пусу "Я", спального корпусу "Я1"; житлового будинку двоповерх ового "Б"; плавального басейну (21); теплиці-оранжереї "Р"; склад у-котельні "Ф-Ф1"; сауни-бані "Ь1"; о горожі "8-9"; складу "З"; вбиральні "Г"; альтанки "Д-Д5"; літнього буд инку "Л"; складу "В"; літнього кін отеатру "Ж"; кисневої "О"; насосн ої "П"; складу "Х"; складу "Ш"; склад у "Щ"; котельної "Ю1"; складу "С"; на сосної "Ю2"; гаражу "Ю3"; ГРП "Ю4"; нав ісу "І"; навісу "І2"; навісу "І3"; ваг ону "Є"; вагону "Є2"; сторожки "Й"; л ави "5, 6, 7"; площадки для вогнища " 22"; спортивні площадки "23-25"; водо напірної башти "26"; замощення "І " (надалі оспорюване майно) ; - визнання недійсним Положення про Оздоровчий ко мплекс "Юність" АТФ "Укргазбуд " в редакції від 28.05.2002 року; - визн ання недійсною ліквідацію ст руктурного підрозділу Оздор овчий комплекс "Юність" АТФ "Ук ргазбуд" та про зобов' язанн я АТФ "Укргазбуд" відновити де ржавну реєстрацію та діяльні сть структурного підрозділу "Оздоровчий комплекс "Юність " АТФ "Укргазбуд"; - визнан ня недійсним акту приймання- передачі майна (будівель, спо руд та ін.) від 17 вересня 2007 року, складеного між Оздоровчим к омплексом "Юність" АТФ "Укргаз буд" та ТОВ "Оздоровчий компле кс "Юність".

Обґрунтовуючи підстави да ного позову (з урахуванням ут очнень позовних вимог від 30.01.20 09), позивач посилається на те, щ о він є акціонером відповіда ча 1 (частка в статутному капіт алі становить 20,0773%), а передача м айна відповідача 1 та його под альше оформлення за відповід ачем 2 порушують права позива ча, адже матимуть негативні н аслідки фінансового характе ру та можуть вплинути на розм ір належних позивачу дивіден дів; крім того, позивач посила ється на те, що укладенням оск аржуваних правочинів порушу ються права позивача як акці онера щодо надання згоди на у кладення угод стосовно майна відповідача 1.

Господарські суди поперед ніх інстанцій, розглядаючи д ану справу, встановили, що поз ивач є акціонером відповідач а 1 та володіє 20,0773% акцій у його с татутному капіталі.

21.01.1997 генеральним директором відповідача 1 було затвердже но Положення про Оздоровчий комплекс "Юність" Акціонерно го товариства "Укргазбуд", без надання йому статусу юридич ної особи; для здійснення вир обничо-господарської діяльн ості комплексу було виділено майно у тимчасове та довгост рокове користування, вартіст ь якого відображена в самост ійному балансі; майно компле ксу є власністю Акціонерног о товариства "Укргазбуд", окрі м орендованого.

28.05.2002 генеральним директором відповідача 1 та рішенням заг альних зборів трудового коле ктиву Оздоровчого комплексу "Юність" АТФ "Укргазбуд" від 23.02.2 002, оформленого протоколом №2, б уло затверджено Положення пр о Оздоровчий комплекс "Юніст ь" АТФ "Укргазбуд", відповідно до якого, останній наділявся всіма правами юридичної осо би; а сам комплекс з нерухомим майном увійшов до складу від повідача 1 на правах самостій ної структурної організації - структурного підрозділу.

23.07.2007 виконавчим комітетом Ір пінської міськради Київсько ї області проведено державну реєстрацію ТОВ Оздоровчий к омплекс "Юність".

20.09.2007 між відповідачем 1 та від повідачем 2 був підписаний ак т приймання-передачі майна (б удівель, споруд та ін.) з балан су ОК "Юність" на баланс відпов ідача 2.

Відмовляючи у позові, суд пе ршої інстанції керувався ріш енням Конституційного Суду У країни від 01.12.2004 №18-рп/2004, приписам и Закону України "Про внесенн я змін до деяких законодавчи х актів України щодо визначе ння підсудності справ з пита нь приватизації та з корпора тивних спорів", постановою Пл енуму Верховного Суду Україн и від 24.10.2008 "Про практику розгля ду судами корпоративних спор ів" та виходив із того, що пози вач не є учасником відповіда ча 2, а лише акціонером відпові дача 1 та жодним чином не довод ить, що він уповноважувався о станнім на представництво ін тересів відповідача 1 та на по дання відповідного позову; к рім того, звертаючись із дани м позовом та вимагаючи визна ти недійсними як статутні до кументи відповідача 2, так і ск ладені за його участю акти пр иймання-передачі, позивач по силається на порушення своїх корпоративних прав, при цьом у не враховує, що з відповідач ем 2 позивач не перебуває у кор поративних відносинах; рішен ня ж відповідача 1, з яким пози вач перебуває у корпоративни х відносинах, позивач не оспо рює.

Вищий господарський суд Ук раїни погоджується із таким рішенням місцевого господар ського суду та правовими мот ивами, які лягли в основу прий нятого рішення, з огляду на та ке.

Згідно зі ст. 12 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарським судам пі двідомчі справи, що виникают ь з корпоративних відносин у спорах між господарським то вариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діял ьністю, управлінням та припи ненням діяльності цього това риства, крім трудових спорів .

Відповідно до ст.10 Закону Ук раїни "Про господарські това риства" учасники товариства мають право: брати участь в уп равлінні справами товариств а в порядку, визначеному в уст ановчих документах, за винят ком випадків, передбачених ц им Законом; брати участь у роз поділі прибутку товариства т а одержувати його частку (див іденди); на отримання частки п рибутку (дивідендів) пропорц ійно частці кожного з учасни ків мають особи, які є учасник ами товариства на початок ст року виплати дивідендів; вий ти в установленому порядку з товариства; одержувати інфо рмацію про діяльність товари ства. На вимогу учасника това риство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства пр о його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуженн я часток у статутному (складе ному) капіталі товариства, ці нних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядк у, встановленому законом.

Згідно із ст. 167 Господарсько го кодексу України корпорати вні права - права особи, частка якої визначається у статутн ому фонді (майні) господарськ ої організації, що включають правомочності на участь ціє ї особи в управлінні господа рською організацією, отриман ня певної частки прибутку (ди відендів) даної організації та активів у разі ліквідації останнього відповідно до за кону, а також інші правомочно сті передбачені законом та с татутними документами.

Отже, наведеними нормами м атеріального права не передб ачено права акціонера господ арського товариства звертат ися до суду за захистом інтер есів всього товариства.

Відповідно до постанови П ленуму Верховного Суду Украї ни від 24.10.2008 "Про практику розгл яду судами корпоративних спо рів" акціонери (учасники) г осподарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтер есів інших акціонерів (уча сників) господарського товар иства та самого товариств а поза відносинами предст авництва. Законом не п ередбачено право акціонера ( учасника) господарського тов ариства звертатись до суду з а захистом прав чи охоронюва них законом інтересів товари ства поза відносинами пре дставництва, хоча спор и цієї категорії є підвідомч ими (підсудними) господарськ им судам незалежно від їх суб 'єктного складу на підставі п ункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуаль ного кодексу України, якщо ак ціонер (учасник) господарськ ого товариства обґрунтовує в ідповідні позовні вимоги пор ушенням його корпоративних п рав (п.п. 10, 51).

Крім того, у рішенні Констит уційного Суду України від 01.12.20 04 №18-рп/2004 у справі за конституці йними поданням 50 народних деп утатів України щодо офіційно го тлумачення окремих положе нь частини першої статті 4 Цив ільного процесуального коде ксу України зазначено, що зак онодавство України (статті 11 0, 112, 113 Цивільного процесуально го кодексу України, стаття 28 Г осподарського процесуально го кодексу України та інші) не виключає й можливості зверн ення акціонера до суду за зах истом охоронюваних законом і нтересів акціонерного товар иства, учасником якого він є, але за належно оформленим уповноваженням цього товари ства або якщо таке право нада ється йому статутом останньо го.

До того ж, Конституційний С уд України у згаданому рішен ні також вказав, що у більшост і випадків легітимні інтерес и акціонерного товариства (с таття 41 Закону України “Про го сподарські товариства”) форм улюються його вищими органам и і захищаються в суді не окре мим акціонером, індивідуальн і інтереси якого можуть супе речити як інтересам інших ак ціонерів, так і законним інте ресам усього товариства, а пр авлінням чи іншими спеціальн о уповноваженими на це викон авчими органами останнього ( статті 1, 23, 41, 46, 48 та інші Закону Ук раїни “Про господарські това риства”, статті 1, 21, 28 ГПК Україн и, стаття 110 ЦПК України).

Отже, із наведеного можна зр обити висновок, що представн ицтво акціонером інтересів т овариства можливе лише на за садах уповноваження акціоне ра цим товариством на вчинен ня такого представництва. Пи тання про достатність підста в для вчинення відповідної п роцесуальної дії, у даному ви падку - звернення позивача д о суду з даним позовом фактич но в інтересах відповідача 1, а кціонером якого він є, має вир ішуватися шляхом дослідженн я факту уповноваження позива ча відповідачем 1 на представ ництво його інтересів по дан ому питанню.

Однак, як встановив суд перш ої інстанції, на підставі дос лідження матеріалів справи, позивач, звертаючись д о суду із даним позовом, підст ави якого обґрунтовуються по рушенням прав та законних ін тересів як АТФ "Укргазбуд", так і своїх корпоративних прав, т а вимагаючи при цьому визнат и за АТФ "Укргазбуд" право влас ності на оспорюване майно, а т акож визнати недійсними: ? Пол оження про ОК "Юність" АТФ "Укр газбуд" від 25.08.2002, ? ліквідацію ОК "Юність" АТФ "Укргазбуд" та акт приймання-передачі від 17.09.2007, у кладеного між ОК "Юність" АТФ " Укргазбуд" та відповідачем 2, у часником якого він взагалі н е є, всупереч ст.ст. 32, 33, 34 ГПК Укра їни не довів, що АТФ "Укр газбуд" довірило або доручил о учаснику вказаного товарис тва ОСОБА_4 звернутись до суду із даним позовом, а також що у нього є право оскаржуват и вказані документи (тобто, фа кт порушення оскаржуваними д окументами прав та законних інтересів позивача) у зв'язку з чим є правильним та обґрунт ованим висновок суду про без підставність таких позовних вимог.

Крім того, суд касаційної ін станції погоджується із висн овком суду першої інстанції про безпідставність заявлен их позивачем вимог щодо зобо в'язання відповідача 1 віднов ити державну реєстрацію та д іяльність структурного підр озділу ОК "Юність" АТФ "Украгаз буд" з огляду на таке.

Право на захист прав та охор онюваних законом інтересів кореспондується з повноваже ннями суду, які передбачені, з окрема, Законом України “Про судоустрій України”, щодо їх захисту.

Під захистом права розуміє ться державно-примусова діял ьність, спрямована на віднов лення порушеного права суб' єкта правовідносин та забезпечення виконання юрид ичного обов' язку зобов' яз аною стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК Ук раїни цивільні права особа з дійснює у межах, наданих їй до говором або актами цивільног о законодавства.

Отже, виходячи із наведеног о, судовий захист порушених п рав суб'єкта правовідносин ш ляхом зобов'язання іншої осо би на вчинення тих чи інших ді й можливий виключно в межах н аявності у цієї особи повнов ажень на вчинення цих дій.

Однак, як встановив суд перш ої інстанції, звертаючись із вимогою зобов'язати відпові дача 1 відновити державну реє страцію та діяльність структ урного підрозділу ОК "Юність " АТФ "Украгазбуд", позивач не д оводить наявності у відповід ача 1 на час звернення із даним позовом повноважень на вчин ення відповідних дій, а тому відмова суду першої інстанці ї у задоволенні такої вимоги позивача є цілком обґрунтов аною.

У пункті 11 Постанови № 13 Плен уму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляд у судами корпоративних спорі в" зазначено, що вирішуючи спі р по суті, господарський суд п овинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позо вом, суб'єктивного матеріаль ного права або законного інт ересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявн ість чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

За таких обставин, суд касац ійної інстанції погоджуєтьс я із рішенням суду першої інс танції та вважає, що висновки і доводи, якими керувався суд першої інстанції при його пр ийнятті, є обґрунтованими та правомірними.

Стосовно оскаржуваної у да ній справі постанови Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 05.11.2009, суд касацій ної інстанції зазначає.

Відповідно до ст. 101 ГПК Украї ни у процесі перегляду справ и апеляційний господарський суд за наявними у справі і дод атково поданими доказами пов торно розглядає справу. Апел яційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляцій ної скарги і перевіряє закон ність і обґрунтованість ріше ння місцевого господарськог о суду у повному обсязі.

Переглядаючи в апеляційно му порядку рішення місцевого господарського суду та зали шаючи його резолютивну част ину без змін, суд апеляційної інстанції повністю змінив м отивувальну частину рішення місцевого господарського су ду та, відповідно, відмовляюч и у позові, виходив зовсім із і нших мотивів та підстав, ніж с уд першої інстанції. При цьом у, суд апеляційної інстанції , всупереч ст. 105 ГПК України, та постанови Пленуму Верховног о Суду України від 29.12.1976 №11 "Про с удове рішення" (чинної на моме нт винесення апеляційним гос подарським судом оскаржуван ої постанови), не надав жодног о нормативного обґрунтуванн я підстав незгоди з висновка ми місцевого господарського суду, викладеними у мотивува льній частині рішення місцев ого господарського суду, а са ме: висновком про відсутніст ь у позивача права на звернен ня до суду за захистом прав та законних інтересів відповід ача 1 поза межами представниц тва, висновком про відсутніс ть порушень прав позивача ос порюваними ним Положенням та актом приймання-передачі, пі дписаним відповідачем 2, учас ником якого взагалі не є пози вач, тощо, в той час як суд, в том у числі і апеляційний, розгля даючи справу, повинен, перш за все, з'ясувати наявність у осо би, яка звернулася з позовом д о суду, суб'єктивного матеріа льного права, на захист якого подано позов і в разі встанов лення, що його право не поруше но, або позов подано поза межа ми представництва іншої особ и (як у даному випадку), відмов ити у позові саме з цих підста в. У зв'язку з наведеним, та вра ховуючи зроблені судом першо ї інстанції висновки, що лягл и в обґрунтування підстав ві дмови у позові і які залишили сь неспростованими судом апе ляційної інстанції, а навпак и знайшли своє підтвердження у суді касаційної інстанції , колегія суддів вважає помил ковими висновки суду апеляці йної інстанції стосовно визн ачення власника оспорюваног о майна, а також надання аналі зу оскаржуваним у даній спра ві Положенню про ОК "Юність" АТ Ф "Укргазбуд" від 25.08.2002 та акту пр иймання-передачі від 17.09.2007, укла деного між ОК "Юність" АТФ "Укр газбуд" та відповідачем 2.

Разом з тим колегія суддів вважає, що допущені Київськи м апеляційним господарським судом помилки в застосуванн і норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення спору, у зв' язку з чим не є підставами для скасу вання винесеної судом апеляц ійної інстанції постанови ві д 05.11.2009 в цілому, а обумовлюють л ише зміну її мотивувальної ч астини на мотивувальну части ну рішення господарського су ду міста Києва від 17.06.2009 у справ і №32/284.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуа льного кодексу України, Вищи й господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Оздоровчий компле кс "Юність" залишити без задо волення.

Касаційну скаргу ОСОБ А_4 залишити без задоволенн я.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 05.11.2009 та рішення господарс ького суду міста Києва від 17.06.2 009 у справі №32/284 залишити без змі н.

Головуючий суддя Н.М. Гу бенко

Судді: Т.Л. Барицька

С.В. Мир ошниченко