Рішення

від 24.05.2019 по справі 525/725/18

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/725/18

Провадження №2/525/20/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Гавриш О.В., з участю представника відповідача адвоката Бондаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Хан про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки з зобов`язанням передання земельної ділянки та зобов`язання повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

З позовної заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_2 , останнє місце реєстрації та проживання якого було АДРЕСА_1 . На момент смерті він проживав разом з позивачкою, яка була його матір`ю ОСОБА_1 та своїм рідним братом ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області площею 3,68 га, на яку за життя ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі записів державних актів за №30 від 04.09.2003 року з кадастровим номером НОМЕР_2 .

Позивачка ОСОБА_1 вказує, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , спадщину вона прийняла шляхом постійного проживання разом з сином, інших спадкоємців першої черги за законом немає. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку позивач ОСОБА_1 отримала в судовому порядку, оскільки у неї був відсутній державний акт на земельну ділянку. Після рішення суду вона зареєструвала земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримала Витяг (дата формування 17.11.2017 року). В силу того, що ця земельна ділянка дісталась їй у спадщину та той факт, що вона не була обізнана у законодавстві, то вважала, що коли син помер, то і договір оренди припинився і уклала договір оренди даної земельної ділянки з ПА Агроінвест . Даний договір був зареєстрований як інше речове право 30.11.2017 року. Але орендар не зміг користуватися земельною ділянкою, оскільки як з`ясувалось, ця земельна ділянка і по цей час перебуває в оренді та обробляється відповідачем по справі СФГ Хан і договір оренди продовжується. Договір оренди із ПА Агроінвест позивачка розірвала за взаємною згодою додатковою угодою офіційно.

Позивач зазначає, що коли вона звернулася до СФГ Хан спочатку усно з проханням видати їй кошти в розумінні орендної плати за 2016 рік та за 2017 рік, то з нею не захотів ніхто спілкуватись, на її запит відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі надав інформацію про укладення покійним сином ОСОБА_1 - ОСОБА_2 договору оренди, додаткової угоди з СФГ Хан на 49 років, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 перебуває в орендних відносинах з СФГ Хан , договір оренди зареєстрований терміном на 49 років. Додаткова угода зареєстрована 16.12.2011 року, реєстраційний номер 532020004001321. З додаткової угоди вбачається, що змінено п.5 - про нормативну грошову оцінку, яка складає 43599 гривень 06 копійок, змінено п.8 договору - строк договору становить 49 років, п.9 - орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 3,9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 1700 гривень, та змінено п.39 договору оренди - що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Також позивач ОСОБА_1 письмово офіційно звернулася два рази до відповідача СФГ Хан з проханням видати їй орендну плату за 2016 та за 2017 роки, але їй були надані відповіді про те, що вся плата виплачена, але це не відповідає дійсності, оскільки після смерті свого сина ОСОБА_2 позивачка не отримувала орендної плати а ні в грошовому виразі, а ні в натуральному і підтверджуючих документів про це у відповідача немає.

Посилаючись на вищевказані обставини, положення Закону України Про оренду землі , ряд положень ЦК України та ЗК України, позивач у справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Селянського фермерського господарства Хан , в якому просила суд стягти з СФГ Хан на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою після смерті її сина за 2016 та за 2017 роки, а також просила ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки розташованої на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2 загальною площею 3,6753 га, додаткова угода по якому укладена 22.03.2011 року між ОСОБА_2 та СФГ Хан , яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області, запис у Державному реєстрі земель вчинено 16.12.2011 року за № 532020004001321, та зобов`язати СФГ Хан передати позивачці ОСОБА_1 за актом приймання - передачі вказану земельну ділянку в стані, в якому вона була передана в оренду (а.с.а.с.2-5).

Ухвалою суду від 21.06.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до СФГ Хан про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки залишено без руху (а.с.27) і надано встановлений законом строк для усунення виявлених недоліків.

02.07.2018 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивачка зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 перебуває в орендних відносинах з СФГ Хан , договір зареєстровано терміном на 49 років, додаткова угода зареєстрована 16.12.2011 року, реєстраційний номер 532020004001321. З додаткової угоди вбачається, що змінено п.5 - про нормативну грошову оцінку, яка складає 43599 гривень 06 копійок, змінено п.8 договору - строк договору становить 49 років, п.9 - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3,9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 1700 гривень, та змінено п. 39 договору оренди - що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Посилається на положення ст.21 Закону України Про оренду землі та вказує, що сума невиплаченої орендної плати за 2016-2017 р.р. становить 3400 гривень; просила ухвалити рішення, відповідно до якого стягнути з СФГ Хан на її користь орендну плату за користування земельною ділянкою після смерті сина за 2016 та 2017 роки, що становить 3400 гривень та ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2 загальною площею 3,6753 га, додаткова угода по якому укладена 22.03.2011 року між ОСОБА_2 та СФГ Хан , яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області, запис у Державному реєстрі земель вчинено 16.12.2011 року за № 532020004001321, та зобов`язати СФГ Хан передати позивачці ОСОБА_1 за актом приймання - передачі вказану земельну ділянку в стані, в якому вона була передана в оренду (а.с.30).

Ухвалою суду від 03.07.2018 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче засідання (а.с.32); відповідачу у справі направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Представником відповідача СФГ Хан адвокатом Бондаренко О.В. у справі до проведення підготовчого засідання було подано відзив на позов ОСОБА_1 з додатками (а.с.а.с.36-37), в якому представник відповідача вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не вбачається, оскільки 25.06.2009 року між ОСОБА_2 та СФГ Хан було укладено договір оренди землі, стосовно земельної ділянки площею 3,68 га, місцезнаходженням якої є територія Устивицької сільської ради. Відповідно до договору оренди даний договір було укладено на п`ять років, і його зареєстровано у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії ДЗК. Потім строк дії договору було збільшено додатковою угодою від 22.03.2011 року, зареєстрованою у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області від 16.12.2011 року. Відсоток розрахунку за додатковою угодою було збільшено з 3,7% до 3,9%. Згідно даного договору орендна плата вноситься до першого грудня поточного року. У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до представника СФГ Хан з проханням виплатити йому орендну плату за декілька років передчасно. Оскільки не було ніяких обмежень для того, щоб виконати прохання орендаря ОСОБА_2 , СФГ Хан погодило і надало ОСОБА_2 на його вимогу 25000 гривень. Крім того, отримавши грошові кошти в обумовленому розмірі, ОСОБА_2 зобов`язався, при виході закону про продаж землі, надати генеральну довіреність на ім`я ОСОБА_5 . Згідно розрахунку нарахованої та виплаченої орендної плати за договором оренди землі від 25.06.2009 року, за рахунок двадцяти п`яти тисяч гривень, які були отримані орендодавцем за згодою сторін 22.03.2011 року, станом на 01.01.2018 року має місце повна сплата орендної плати за 2011-2017 роки, а за 2018 рік - одна тисяча шістсот шістдесят дві гривні. В зв`язку з цим сторона відповідача просила в сукупності цих обставин відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Також у даному відзиву наведений розрахунок по орендній платі, в т.ч. за 2016,2017 та 2018 роки (а.с.а.с.36-37).

03.10.2019 року до проведення підготовчого засідання позивачем у справі ОСОБА_1 подана заява про зміну (по суті уточнення) позовних вимог, у якій позивач прохає у п.1 стягнути з СФГ Хан на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою після смерті сина за 2016 рік в сумі 4475,39 грн., за 2017 рік в сумі 4475,39 грн. та за 2018 рік в сумі 4475,39 грн., всього 13426 грн.17 коп.; позивачем в даній заяві вказується, що нею змінено пункт перший прохальної частини позову, інші пункти позовної заяви вона залишила без змін (а.с.а.с.76-77).

15.11.2018 року відповідачем у справі СФГ Хан подано відзив на заяву позивача ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, зі змісту якого вбачається, що даний відповідач не визнає змінених позовних вимог позивача і в їх задоволенні просить відмовити за безпідставністю (а.с.а.с.83-84). Також відповідач у відзиві посилається на те, що за 2018 рік до виплати ОСОБА_2 належало б 2813 грн.39 коп., 11.10.2018 року СФГ Хан сплатило спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 дану грошову суму і вважає, що заборгованості по орендній платі перед ОСОБА_1 не має.

09.01.2019 року у справі було проведено підготовче засідання та призначено судовий розгляд справи по суті в судовому засіданні (а.с.100).

В судовому засіданні 28.03.2019 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ситник О.В. підтримали змінені (уточнені) позовні вимоги та вимоги, які зазначаються в інших пунктах позовної заяви, по якій судом відкрито цивільне провадження, в своїх поясненнях посилалися на доводи, що викладені в позові і просили уточнені позовні вимоги позивача задовольнити. ОСОБА_1 та адвокат Ситник О.В. пояснили, що ОСОБА_1 відмовилася отримувати від СФГ Хан грошові кошти в сумі 2813 грн., оскільки вона вважає, що СФГ Хан має заборгованість по орендній платі у іншому розмірі, який вона прохає стягнути в межах поданої заяви про зміну позовних вимог від 03.10.2018 року. В судове засідання 24.05.2019 року сторона позивача не з`явилася, від представника позивача була подана заява про підтримання заявлених позовних вимог у справі, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, до якої додані додаткові пояснення з приводу спірних правовідносин, що виникли між сторонами (а.с.а.с.123,124).

В судових засіданнях 28.03.2019 року та 24.05.2019 року представник відповідача СФГ Хан адвокат Бондаренко О.В. підтримала у повному обсязі докази, що викладені нею у відзиві на позов (а.с.а.с.36-37) та відзиві на заяву позивача про зміну позовних вимог (а.с.а.с.83-84) та просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Ситник О.В., пояснення та доводи представника відповідача адвоката Бондаренко О.В., детально дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, та всі докази в їх сукупності і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що уточнений позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Хан про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки з зобов`язанням передання земельної ділянки та зобов`язання повернення земельної ділянки підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації 18.08.2003 року №376, ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 являвся власником земельної ділянки площею 3,68 га, що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13).

З витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що 04.09.2003 року Полтавською регіональною філією Центру ДЗК зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 на праві власності земельна ділянка площею 3,6753 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до витягу доданий кадастровий план та інші документи (а.с.а.с.21-24).

З договору оренди землі від 25.06.2009 року вбачається, що між громадянином ОСОБА_2 та СФГ Хан (с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області) в особі ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,68 га, що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 5 (п`ять) років, відповідно до якого нормативна грошова оцінка становить 41173,86 грн.; орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1520 гривень, що становить 3,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; даний договір зареєстровано Великобагачанським районним відділом Полтавської регіональної філії ДЗК 30.10.2009 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040955100190 (а.с.а.с.17-20,39-40). Згідно п.11 даного договору, орендна плата вноситься до першого грудня поточного року.

З додаткової угоди від 22.03.2011 року вбачається, що ОСОБА_2 та СФГ Хан в особі ОСОБА_6 уклали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі: 1) в п.5 нормативна оцінка земельної ділянки становить 43599грн. 06 коп.; 2) п. 8 договір - укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; 3) п.9 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1700 гривень; 4) п.39 розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (а.с.а.с.16,41). Вбачається, що дана додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області 16.12.2011 року з № 532020004001321 і стосується земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .

З повідомлення на адвокатський запит Ситник О.С. начальника Великобагачанського відділу у Великобагачанському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.03.2018 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 перебуває в орендних відносинах з СФГ Хан , договір оренди зареєстрований терміном на 49 років 30.10.2009 року за № 04095510015, додаткова угода зареєстрована 16.12.2011 року реєстраційний номер 532020004001321 (а.с.9).

22.03.2011 року ОСОБА_2 написана розписка про те, що він отримав від ОСОБА_5 гроші в сумі 25000 грн. за земельну ділянку серія НОМЕР_1 на право власності на землю (як буквально вказано у розписці) та зобов`язався при виході закону про продаж землі надати генеральну довіреність ОСОБА_5 на продаж земельної ділянки (а.с.43). Цього ж дня ОСОБА_2 підписав довіреність, реєстровий номер 231 на ім`я ОСОБА_5 щодо розпорядження належною йому земельною ділянкою площею 3,68 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.42).

З пояснень позивача у справі, змісту позовної заяви (а.с.а.с.2-5) та копії рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.10.2017 року (а.с.а.с.14-15) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області помер ОСОБА_2 і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Ця обставини визнаються учасниками справи і відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.10.2017 року, яке набрало законної сили 31.10.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є спадкоємницею першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання із померлим (а.с.а.с.14-15). Ці обставини визнаються учасниками справи і доказуванню не підлягають.

Цим же рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.10.2017 року, яке набрало законної сили 31.10.2017 року визнано, що на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с . Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, йому належала на праві власності земельна ділянка площею 3,68 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 та визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 3,68 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 (а.с.а.с.14-15).

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Садошенко В.М. 17.11.2017 року було проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,6753 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.12).

04.05.2018 року між ОСОБА_1 та Приватною агрофірмою Агроінвест в особі власника ОСОБА_8 було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі №853-2017/28 від 29.11.2017 року, укладеного терміном на 15 років та зареєстрованого Рокитянською сільською радою Полтавської області від 30.11.2017 року номер запису про інше речове право: 23760841 і такий договір вважається розірваним з моменту підписання угоди. Після розірвання договору оренди земля орендар повертає орендодавцю земельну ділянку за актом про передачу та прийом земельної ділянки, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (а.с.7). З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що 07.05.2018 року державним реєстратором Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Садошенко В.М. було внесено дані про розірвання договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПА Агроінвест на підставі угоди про дострокове розірвання договору (а.с.8).

З повідомлення СФГ Хан на ім`я ОСОБА_1 від 26.04.2018 року (на лист ОСОБА_1 від 18.04.2018 року) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 перебуває в орендних відносинах з СФГ Хан , договір оренди зареєстрований терміном на 49 років 30.10.2009 року за № 04095510015, додаткова угода зареєстрована 16.12.2011 року реєстраційний номер 532020004001321. Орендна плата, згідно договору оренди, сплачена в повному обсязі, в тому числі за період, який вказано у листі позивачки (2016-2017 роки) (а.с.10).

З відзиву представника відповідача адвоката Бондаренко О.В. на позовну заяву ОСОБА_1 , поряд з іншим вбачається, що ОСОБА_2 особисто підписав додаткову угоду від 22.03.2011 року, відповідно до якої строк дії договору було збільшено, а в березні 2011 року ОСОБА_2 звертався до представника СФГ Хан з проханням виплатити йому орендну плату за декілька років наперед, і його прохання було розглянуто та надано ОСОБА_2 25000 грн. (а.с.а.с.36-37).

З відповіді СФГ Хан від 14.05.2018 року на лист ОСОБА_1 від 07.05.2018 року слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 перебуває в орендних відносинах з СФГ Хан , договір оренди зареєстрований терміном на 49 років. 30 жовтня 2009 року за №0409551005, додаткова угода зареєстрована 16.12.2011 року реєстраційний номер 532020004001321. Орендна плата, згідно договору оренди, сплачена в повному обсязі, в тому числі за період, який вказано в листі (2016-2017 роки) (а.с.45).

Тобто, зі змісту відзивів на позов ОСОБА_1 та наявних листів СФГ Хан на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що відповідач у справі заперечує наявність заборгованості по орендній платі за відповідні роки (2016-2018 р.р.), а також щодо розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з оформленням спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Відповідно до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин - це такий юридичний факт, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України). По своїй суті правочин - це вольовий акт і цим відрізняється від подій, що відбуваються незалежно від волі людини.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно даної статті ЦК, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановлені законом (частини 3,4 ст.203 ЦК України).

Згідно положень ст.204 ЦК України (презумпція правомірності правочину), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст.3 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єктом оренди є земельна ділянка.

Частиною 2 ст.409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

У відповідності до ст.ст.21-23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю ) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Згідно до ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Згідно з частинами 2 та 3 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі . При цьому, саме Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - (ст.610 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Суд при оцінці сукупності доказів у справі, що подані на підтвердження заявлених позовних вимог виходить з положень ст.ст.12,77,78,80,81 ЦПК України та враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом ; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Згідно п.11 договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між громадянином ОСОБА_2 та СФГ Хан (с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області) вбачається, що орендна плата вноситься до першого грудня поточного року. Відповідно до першого речення п.40 даного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. При цьому, в абзаці другому цього пункту договору визначається, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря переходить (непотрібне закреслено) до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

В п.41 цього договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (а.с.а.с.39-40).

Згідно додаткової угоди від 22.03.2011 року до вищевказаного договору оренди землі, укладеної між громадянином ОСОБА_2 та СФГ Хан (с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області) вбачається, що у п.5 договору оренди змінена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 43599 грн.06 коп., у п.8 договору оренди змінено термін укладення договору - на 49 років, п.9 договору викладено в новій редакції - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмір 3,9 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1700 грн. та викладено п.39 договору оренди викладено в редакції про те, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (а.с.41).

У поданому 24.07.2018 року відповідачем у справі СФГ Хан відзиві на позов ОСОБА_1 вбачається, що даним відповідачем надано розрахунок по роках, із урахуванням збільшення нормативно-грошової оцінки за відповідні роки, із зазначенням відсотку та сум до видачі; при цьому, в межах заявлених змінених позовних вимог вбачається, що за 2016-2018 роки включно сума до виплати за вищевказаним договором оренди землі з урахуванням додаткової угоди вказується СФГ Хан як 4475,40 грн. щорічно за 2016,2017 та 2018 роки (а.с.37). При цьому, заперечення щодо виплати даних сум та відповідні мотиви з цього приводу наведені в цьому ж відзиві (стосуються отримання за життя ОСОБА_2 25000 грн. за декілька років передчасно).

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, положень ст.ст.1216-1218 ЦК України, положень ст.ст.13,15,21-24 Закону України Про оренду землі , ст.ст.509,525,409,610,611 ЦК України, ст.93 ЗК України, пунктів 11,40 та 41 договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Хан та пунктів 1,3 додаткової угоди від 22.03.2011 року до даного договору оренди землі, а також того, що ОСОБА_1 є спадкоємницею першої черги за законом після смерті орендодавця за вищевказаними договорами ОСОБА_2, орендна плата за 2016-2017 роки ОСОБА_1 СФГ Хан не виплачувалася, за 2018 рік у жовтні 2018 року перераховувалася у меншому розмірі, у зв`язку з чим не була отримана ОСОБА_1 (а.с.85), вбачаються підстави для стягнення на користь спадкоємця померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 з СФГ Хан орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між СФГ Хан та ОСОБА_2 , зареєстрованого 30.10.2009 року за №04095510015 загальною площею 3,6753 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, додаткова угода по якому укладена 22 березня 2011 року між цими ж сторонами та зареєстрована у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області 16.12.2011 року за №532020004001321 - за 2016 рік в сумі 4475,39 грн., за 2017 рік в сумі 4475,39 грн. та за 2018 рік в сумі 4475,39 грн., а всього 13426 грн.17 коп.

З огляду на сукупність досліджених матеріалів справи, умови та зміст договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Хан та зміст додаткової угоди від 22.03.2011 року між цими ж сторонами до даного договору оренди землі суд не погоджується з доводами сторони відповідача про відсутність заборгованості по орендній платі за даним договором з підстав того, що у березні 2011 року за зверненням ОСОБА_2 уповноваженою особою СФГ Хан йому на його прохання було виплачено орендну плату за декілька років передчасно в сумі 25000 грн., оскільки умови укладеного договору оренди землі від 25.06.2009 року та додаткової угоди до нього від 22.03.2011 року не передбачають такої виплати орендної плати (про виплату такої суми як орендної плати вказується у відзиві відповідача на позов від 24.07.2018 року), відповідно, це була воля лише однієї зі сторін договору саме на виплату коштів в сумі 25000 грн. Крім цього, зміст наявної у справі розписки ОСОБА_2 на ім`я гр-ки ОСОБА_5 (а не юридичної особи СФГ Хан ) (а.с.43) взагалі не свідчить про виплату даної грошової суми як орендної плати (згідно умов договору оренди землі та додаткової угоди до нього виплата орендної плати на майбутнє не передбачається), в цій розписці вказується про отримання даних грошей за земельну ділянку як таку та майбутнього обов`язку ОСОБА_2 видати генеральну довіреність на ОСОБА_5 на продаж земельної ділянки, що не стосується орендних правовідносин в межах укладених як договору оренди землі, так і додаткової угоди до нього. Тобто, в сукупності вищевикладеного, положень ст.ст.77,78 ЦПК України дана розписка не може бути прийнята судом як доказ виплати будь-якої орендної плати за вищевказаним договором оренди землі з додатковою угодою до нього, рівно як з цих підстав судом не приймається і довіреність ОСОБА_2 на ім`я громадянки ОСОБА_5 від 22.03.2011 року, яка була надана стороною відповідача у справі.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до СФГ Хан в частині стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою підлягають задоволенню в межах заявлених уточнених позовних вимог.

В той же час, що стосується інших позовних вимог ОСОБА_1 до СФГ Хан в частині розірвання договору оренди земельної ділянки з зобов`язанням передання земельної ділянки ОСОБА_1 та зобов`язання СФГ Хан щодо повернення земельної ділянки, суд приходить до наступних висновків.

За нормою ст.13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єктом оренди є земельна ділянка.

Відповідно до ч.1 ст.27 цього Закону, орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 32 даного Закону передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором .

Згідно першого речення п.40 договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Хан , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.а.с.39-40).

Отже, виходячи з вищевикладених норм Закону України Про оренду землі та того, що сторонами договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Хан не передбачена можливість розірвання даного договору оренди землі у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку, підстав для розірвання вищевказаного договору оренди землі в межах наведених в цій частині доводів позовної заяви не вбачається. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у свої постанові від 12.04.2018 року у справі 582/1131/17-ц.

Також, що стосується доводів позовної заяви про систематичність невиплати орендної плати як самостійної підстави для розірвання договору оренди землі, суд зазначає наступне.

З пояснень позивача у справі та її представника в судовому засіданні 28.03.2019 року вбачається, що первинно у квітні 2018 року ОСОБА_1 зверталася до СФГ Хан з заявою щодо укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та СФГ Хан та з приводу виплати орендної плати за 2016-2017 року. Це ж підтверджується змістом листа СФГ Хан на ім`я ОСОБА_1 (а.с.10). В судовому засіданні 28.03.2019 року представник відповідача посилалася на те, що СФГ Хан дізналося про оформлення спадкової земельної ділянки ОСОБА_2 спадкоємницею ОСОБА_1 у квітні 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д ч.1 ст.141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Разом з тим згідно із ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі (з підстав систематичної несплати орендної плати) є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки систематичність , має значення саме несплата орендної плати. Про це вказується у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі №484/3687/16.

З сукупності досліджених матеріалів справи вбачається, що позивач у справі договір оренди землі від 25.06.2009 року з СФГ Хан не укладала, оскільки він за життя укладався ОСОБА_2 , вона, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом на спадкову земельну ділянку ОСОБА_2 , що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та яка перебуває в оренді СФГ Хан , про переоформлення права власності на дану земельну ділянку вона первинно проінформувала орендаря 18.04.2018 року, що підтверджується письмовим доказом у справі (а.с.10), відповідач, не виплачуючи орендну плату за 2016-2018 рр. ОСОБА_1 як спадкоємниці померлого орендодавця ОСОБА_2 , як вбачається з досліджених матеріалів справи, виходив з хибного розуміння виплати за життя ОСОБА_2 грошових котів в сумі 25000 грн., які відповідач у справі врахував як виплату орендної плати наперед за договором оренди землі з додатковою угодою до нього, що суперечить законодавству та умовам як договору оренди землі від 25.06.2009 року, так і умовам додаткової угоди від 22.03.2011 року, що були укладені між ОСОБА_2 та СФГ Хан . Відповідно, з огляду на сукупність вищевказаних висновків, суд не може погодитися з доводами сторони позивача про систематичність невиплати орендної плати як самостійної підстави для розірвання договору оренди землі від 25.06.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Хан , по якому укладена додаткова угода між цими ж сторонами від 22.03.2011 року.

Отже, виходячи з сукупності вищевикладеного, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СФГ Хан про розірвання договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між СФГ Хан та ОСОБА_2 , загальною площею 3,6753 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, додаткова угода по якому укладена 22 березня 2011 року між цими ж сторонами та зареєстрована у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області 16.12.2011 року за №532020004001321; про зобов`язання СФГ Хан передати ОСОБА_1 за актом приймання-передачі вказану вище земельну ділянку в стані, в якому вона була передана в оренду та про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку актом про передачу земельної ділянки належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,11,13,15,16,202,203,207-208,216,525,526,409,610,611,629,1216-1218 ЦК України, ст.ст.13,15,21-24,32 Закону України Про оренду землі , ст.ст.93,141,152 ЗК України, ст.ст.4,5,11,12,13,76-80,81,83,89,127,128,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Уточнений позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Хан про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки з зобов`язанням передання земельної ділянки та зобов`язання повернення земельної ділянки задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Хан (адреса с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 30132468) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , яка є спадкоємницею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , орендну плату за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між СФГ Хан та ОСОБА_2 , зареєстрованого 30.10.2009 року за №04095510015 загальною площею 3,6753 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, додаткова угода по якому укладена 22 березня 2011 року між цими ж сторонами та зареєстрована у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області 16.12.2011 року за №532020004001321 - за 2016 рік в сумі 4475,39 грн., за 2017 рік в сумі 4475,39 грн. та за 2018 рік в сумі 4475,39 грн., а всього 13426 (тринадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн.17 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Хан про розірвання договору оренди землі від 25.06.2009 року, укладеного між СФГ Хан та ОСОБА_2 , загальною площею 3,6753 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, додаткова угода по якому укладена 22 березня 2011 року між цими ж сторонами та зареєстрована у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області 16.12.2011 року за №532020004001321; про зобов`язання СФГ Хан передати ОСОБА_1 за актом приймання-передачі вказану вище земельну ділянку в стані, в якому вона була передана в оренду та про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку актом про передачу земельної ділянки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ; представник позивача адвокат Ситник Оксана Володимирівна, місце реєстрації та проживання АДРЕСА_3 ; відповідач Селянське (фермерське) господарство Хан , місцезнаходження: індекс АДРЕСА_5, ідентифікаційний код 30132468; представник відповідача адвокат Бондаренко Ольга Володимирівна, місце знаходження: індекс АДРЕСА_4.

Повний текст рішення складений 03.06.2019 року.

Суддя В.В. Хоролець