УХВАЛА
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа №525/725/18
провадження № 61-20553ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великобагачівського районного суду Полтавської області 24 травня 2019 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Хан про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки з зобов`язанням передання земельної ділянки та зобов`язання повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Великобагачівського районного суду Полтавської області 24 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року , позовні вимоги задоволено частково.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Великобагачівського районного суду Полтавської області 24 травня 2019 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України Про державний бюджет на 2019 рік станом на 01 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум у розмірі 1921 грн.
З постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 13 426,17 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про розірвання договору найму (оренди) - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше, ніж за три роки.
В постанові суду апеляційної інстанції міститься інформація про те, що за спірним договором оренди земельної ділянки орендна плата за один рік становить 1700 грн за рік.
Таким чином, ціна позову за позовну вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки становить 5100 грн, а в загальному обсязі - 18526,17 грн (5100+13 426,17=18526,17), яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*100=192 100).
Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи вищенаведене, скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великобагачівського районного суду Полтавської області 24 травня 2019 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Хан про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки з зобов`язанням передання земельної ділянки та зобов`язання повернення земельної ділянки.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2019 |
Оприлюднено | 01.12.2019 |
Номер документу | 86000556 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Калараш Андрій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні