Ухвала

від 05.06.2019 по справі 804/3637/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 червня 2019 року м. Дніпросправа № 804/3637/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у справі №804/3637/18 (головуючий суддя у І інстанції - Горбалінський В.В.) за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного підприємства Новоолександрівський цегельний завод про тимчасове часткове зупинення діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/3637/18 з апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року.

Перевіривши апеляційну скаргу суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. В обґрунтування зазначає, що на теперішній час у інспекції відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору, на підтвердження чого надано копію кошторису на 2018 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У ст. 5 Закону України Про судовий збір встановлено перелік суб`єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.

Водночас, суд звертає увагу на те, що органи Державної фіскальної служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1762 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.).

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить 150% від 1762 грн. = 2643 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначає, що судом апеляційної інстанції повернуто первинну апеляційну скаргу скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору. Проте, судом не було враховано, що інспекція не мала можливості виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки у скаржника були відсутні кошти на рахунку за відповідним кодом бюджетної класифікації видатків. Також стверджує, що є недопустимим позбавлення скаржника права на оскарження судового рішення з підстав неможливості підготовки платіжного доручення для сплати судового збору. Вважає зазначені доводи поважними для поновлення строку оскарження рішення суду першої інстанції..

Суддя вважає підстави вказані апелянтом у клопотанні про поновлення строку неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Судом встановлено, що скаржник вперше звернувся з апеляційною скаргою 18.12.2018 року, проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.02.2019 року її було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 11.05.2019 року, тобто поза межами тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).

Таким чином, неспроможність скаржника належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору, не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Отже, неналежна організація фінансування суб`єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України, не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Суддя вважає, що такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема відсутність фінансування на момент подачі первинної скарги та повторна подача апеляційної скарги, у зв`язку з поверненням апеляційної скарги не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України (в редакції чинній на момент надходження справи до суду апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи не надання апелянтом документу про сплату судового збору, з огляду на те, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України і підстави, вказані апелянтом у заяві про поновлення такого строку є неповажними, суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у справі №804/3637/18 - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду: документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в іншій частині апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Білак