УХВАЛА
05 червня 2019 року
Київ
справа №540/2087/18
адміністративне провадження №К/9901/15182/19
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М. Б.,
перевіривши касаційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 540/2087/18 за позовом Приватного підприємства ЕНЕРГОАВЕРС до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення, відшкодування збитків,
УСТАНОВИВ:
24 травня 2019 року Митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 540/2087/18.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд виходить з такого.
За правилами частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору. Водночас, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи у Верховному Суді.
Клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом касаційної інстанції задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Зі змісту чинного правового регулювання вбачається, що термін майновий стан сторони не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у даному спорі є Митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір .
Відповідно до статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 7048 ,00 грн та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга відповідача вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки містить загальні посилання на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень. При цьому скаржник не зазначив які, на його думку, норми матеріального права неправильно застосували, чи норми процесуального права порушили суди, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.
За правилами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За змістом частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
24 травня 2019 року Митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року.
У касаційній скарзі відповідач не порушує питання про поновлення строку касаційного оскарження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом касаційної інстанції.
2. Касаційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від квітня 17 квітня 2019 року у справі № 540/2087/18 залишити без руху.
3. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначеного недоліку десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду М.Б. Гусак
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2019 |
Оприлюднено | 06.06.2019 |
Номер документу | 82194335 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гусак М.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні