Ухвала

від 19.09.2019 по справі 540/2087/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2019 року

Київ

справа №540/2087/18

адміністративне провадження №К/9901/24402/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №540/2087/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства Енергоаверс до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Митного посту Скадовськ Херсонської митниці ДФС, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування збитків,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 22.08.2019 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем до касаційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №540/2087/18.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач послався на те, що на момент подання касаційної скарги вперше відповідач з незалежних від його волі причин (недостатність бюджетних асигнувань) був позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі, що стало причиною повернення касаційної скарги заявнику. На думку митного органу, повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, а обставити пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зав`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду заяву із зазначенням інших обґрунтованих підстав на підтвердження поважності причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду скеровано клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якій митним органом зазначено причини попуску процесуального строку касаційного оскарження аналогічні тим, що були вказані відповідачем при поданні касаційної скарги, та які судом визнано неповажними. На переконання Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, саме об`єктивні причини, що не залежали від волі остатнього (відсутність на рахунку відповідача видатків передбачених на сплату судового збору) унеможливили здійснення своєчасної сплати судового збору у даній справі та повторного звернення з касаційною скаргою в межах визначених нормани КАС України процесуальних строків. Відповідач вважає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України відразу після внесення 30.07.2019 змін до кошторису Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на 2019 рік, а саме долучення до касаційної скарги платіжного документа про сплату судового збору №2064 від 13.08.2019, та своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги та відкриття касаційного оскарження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Такими чином доводи відповідача щодо відсутності на його рахунку бюджетних коштів необхідних для сплати судового збору не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, оскільки Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому недостатність на рахунку державного органу грошових коштів, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги.

Водночас, суд звертає увагу, що недостатність бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №540/2087/18 закінчився 27.05.2019, а також факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше без виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження, митному органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі.

Втім, таких доказів митним органом суду не надано.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що митним органом у клопотанні про поновлення пропущеного строку не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 26.06.2019 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. В поданні повторної касаційної скарги лише 22.08.2019, з урахуванням фактичної сплати судового збору 14.08.2019 про що свідчить додане до касаційної скарги платіжне доручення №2064 від 13.08.2019, не вбачається наміру добросовісної реалізації належного скаржнику права на касаційне оскарження судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №540/2087/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №540/2087/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства Енергоаверс до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Митного посту Скадовськ Херсонської митниці ДФС, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування збитків.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

....................

....................

........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду