Ухвала

від 26.06.2019 по справі 540/2087/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2019 року

Київ

справа №540/2087/18

адміністративне провадження №К/9901/15182/19

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 17 квітня 2019 року у справі № 540/2087/18 за позовом Приватного підприємства ЕНЕРГОАВЕРС до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення, відшкодування збитків,

УСТАНОВИВ:

24 травня 2019 року Митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулась до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 540/2087/18.

Верховний Суд ухвалою від 5 червня 2019 касаційну скаргу залишив без руху, оскільки відповідачем не порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження, не обґрунтувано вимоги касаційної скарги, а також не надано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржником порушено питання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження та наведено додаткові обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу.

Проте, відповідач недоліки касаційної скарги усунув не в повному обсязі, не надав документ про сплату судового збору, водночас повторно звернувся з клопотанням про відстрочення (звільнення) його сплати.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Зі змісту чинного правового регулювання вбачається, що термін "майновий стан сторони" не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у даному спорі є Митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

З огляду на викладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відстрочення (звільнення) сплати судового збору до ухвалення рішення судом касаційної інстанції.

2. Касаційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не приймати до розгляду і повернути.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду М.Б. Гусак