Ухвала

від 03.06.2019 по справі 120/1718/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Вінниця

03 червня 2019 р. справа № 120/1718/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд, в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що є мамою неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Дошкільному навчальному закладі №2 "Казка" (Ясла-Садок).

Також вказувала, що в квітні 2019 року керівництво навчального закладу усно повідомило позивачку про те, що обов`язковою умовою допуску дитини до навчання є медична довідка із зазначенням того, що в дитини є усі необхідні щеплення. У випадку відсутності щеплень, дитина надалі не буде допущена до навчання, і що допуск дитини до навчання буде здійснюватися лише у разі наявності дозволу медичного закладу в порядку, передбаченому Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» .

Позивачка вважає, що відсутність щеплень у здорової дитини не може бути перешкодою для відвідування нею навчального закладу. Відтак, позивачка звернулася до відповідача із заявою про видачу документа, що дозволить її дитині відвідувати навчальний заклад, не дивлячись на відсутність всіх необхідних щеплень. Однак, відповідач надав письмову відмову на заяву від 06.05.2019 року №161 у якій повідомив про відсутність законних підстав для видачі вказаного документа. Позивачка вважає такі дії протиправними та зазначає, що відсутність щеплень фактично позбавляє її дитину конституційного права на освіту і дискримінує її в порівнянні з іншими дітьми, які мають всі необхідні щеплення. Тому, вона вимушена звертатися до суду за захистом прав та інтересів своєї неповнолітньої дитини.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Водночас, за змістом пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частина 1 стаття 4 КАС України).

Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій стосовно іншої особи (суб`єкта звернення до суду).

Із поданої до суду позовної заяви слідує, що позивач оскаржує дії Комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради", що полягають у відмові надати дозвіл неповнолітній дитині на відвідування навчального закладу, з мотивів відсутності всіх обов`язкових профілактичних щеплень.

Проаналізувавши зміст спірних правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд звертає увагу на положення частин 1, 3 статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якими передбачено, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України №826 від 14 червня 2002 року затверджено Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, який визначає механізм медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі незалежно від його підпорядкування, типу і форми власності. Пунктом 3 цього Порядку визначено, що медичне обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі включає: проведення обов`язкових медичних оглядів, у тому числі медичних оглядів перед профілактичними щепленнями, проведення профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі, організація заходів для госпіталізації (за наявності показань) та інформування про це батьків. Згідно з пунктом 7 згаданого Порядку профілактичні щеплення дітей дошкільного навчального закладу здійснюються згідно з календарем щеплень у встановленому МОЗ порядку медичними працівниками дошкільного навчального закладу або відповідним лікувально-профілактичним закладом після огляду лікаря-педіатра.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 682 від 16.08.2010 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.09.2010 за № 794/18089) «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджена «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду» (форма № 086-1/о), що містить інформацію про результати медичного огляду та рекомендації щодо занять фізичною культурою. Згідно з роз`ясненнями МОЗ України від 29.03.2018 № 111-01/89 «Щодо медичних довідок для відвідування навчальних закладів» вищевказана форма заповнюється на дітей для зарахування до закладів дошкільної та загальної середньої освіти.

Крім того, наказом Міністерства охорони здоров`я України №1 від 10 січня 2006 року затверджено форму первинної облікової документації №063/о «Карта профілактичних щеплень» , яка містить необхідну інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб. Згідно з цим наказом форму №063/о заповнюють відповідальні особи закладів охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форм власності та ведуть в амбулаторно-поліклінічних, виховних і навчальних закладах. Як зазначено у вищевказаних роз`ясненнях Міністерства охорони здоров`я України, довідка про проведені щеплення дає змогу медичним працівникам освітніх закладів бути ознайомленими з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.

Таким чином, заявлені позовні вимоги фактично стосуються оскарження відмови закладу охорони здоров`я у видачі медичної довідки про можливість відвідувати дошкільний навчальний заклад.

Водночас, видача медичної довідки є наслідком надання медичним закладом медичних послуг.

На думку суду, такий вид діяльності не належить до владних управлінських функцій, а у спірних правовідносинах відповідач не є суб`єктом владних повноважень, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Окрім того, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є зміст спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового (особистого) інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Суд вважає, що спірні правовідносини між учасниками справи мають приватноправовий характер і стосуються захисту права дитини на освіту, в реалізації якого, на думку позивача, незаконно перешкоджає відповідач.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17.

Отже, з огляду на нездійснення відповідачем у спірних правовідносинах владних управлінських функцій стосовно позивача, а також в зв`язку із наявністю у спірних правовідносинах приватноправового елементу, даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України).

Відносно доводів позивачки про те, що до даного спору необхідно застосовувати положення п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України, то суд вважає їх безпідставними, оскільки в межах предмету заявленого позову не оскаржується рішення лікарсько-консультативної комісії, експертної комісії чи іншого подібного органу, а лише ставиться питання щодо протиправності дій медичного закладу щодо відмови у надані дозволу на відвідування дитиною навчального закладу.

Відповідно до частини 6 статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням суб`єктного складу сторін та з огляду на характер спірних правовідносин розгляд такої справи належить здійснювати місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 171, 248 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачці, що розгляд даної справи належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачці, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович