Постанова

від 04.06.2019 по справі 911/2406/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2019 р. Справа№ 911/2406/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Лиценко З.В. довіреність № 2 від 01.11.19

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Семенець Н.В. довіреність № 8 від 29.03.19

від відповідача 2: Колянчук А.І. довіреність № 712-1/18 від 08.11.18

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

на рішення Господарського суду Київської області від 06 лютого 2019 року (повний текст складено 07.03.2019 р.)

у справі № 911/2406/16 (суддя Бацуца В.М. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Плюс"

до: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

2. Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк",

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання зобов`язань за кредитним і іпотечним договорами припиненими , -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1 короткий зміст позовних вимог:

1.1.1. ТОВ "Європа Плюс" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення, визнання зобов`язань за кредитним договором та іпотеки припиненими (а.с. 3-11).

1.1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними правочинів (транзакцій від 09.07.2015 р.) згідно з переліком, прийнято відповідачем-1 всупереч положенням законодавства. Оскільки позивачем належним чином та в повному обсязі виконано перед відповідачем-2 обов`язок щодо проведення повного розрахунку і погашення заборгованості за кредитним договором №КЛ-6731/1-980 позивач вважає, що зобов`язання за кредитним договором є припиненими, як і іпотека, за укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним та іпотечним договором.

1.2 короткий зміст рішення суду першої інстанції:

1.2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 06 лютого 2019 року у справі № 911/2406/16 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. про визнання нікчемними правочинів транзакцій від 09.07.2015 р. згідно з переліком, оформленого повідомленням № 3161/15 від 06.11.2015 р. на виконання наказу № 202 від 06.11.2015 р., винесеного на підставі протоколів комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Визнано припиненими правовідносини за кредитним договором про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії № КЛ-6731/1-980, укладеним 24.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа Плюс" (ідентифікаційний код 32577984) та Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (ідентифікаційний код 36964568) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Плюс" (ідентифікаційний код 32577984), які випливають з даного договору. Визнано припиненою іпотеку нежитлової нерухомості зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, а саме: будівлі літ. "А", загальною площею 433, 1 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0, 4785 га, цільове призначення якої для обслуговування існуючого салону-магазину по продажу автомобілів, кадастровий номер № 3220489500:02:021:0120, що знаходяться за адресою: м. Біла Церква, вул. Таращанська, 193, - за іпотечним договором, укладеним 21.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа Плюс" (ідентифікаційний код 32577984) та Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (ідентифікаційний код 36964568), посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Дереберою Т. О., зареєстрованим в реєстрі № 1213, у зв`язку із припиненням основного зобов`язання (а.с. 209-220).

1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги:

1.3.1. ПАТ "Радикал Банк" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 06 лютого 2019 року у справі №911/2406/16, в якій викладено прохання скасувати рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2019 р. по справі № 911/2406/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

2.1.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2019 року, апеляційна скарга ПАТ "Радикал Банк" у судовій справі №911/2406/16 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

2.1.2. 15 травня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2019 р. у справі № 911/2406/16 та призначено її до розгляду на 04.06.2019 р.

2.1.3. 28 травня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду задоволено заяву ТОВ "Європа Плюс" про забезпечення позову.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

2.2.1. Відповідач-2 зазначає, що з 10.07.2015 р. у банку запроваджено тимчасову адміністрацію

2.2.2. Відповідача вважає, що у відношенні транзакцій (правочинів) банку щодо перерахування коштів у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги на рахунок позивача та договорів щодо сплати ТОВ "Європа Плюс" процентів за кредитним договором та погашення кредиту згідно договору №КЛ-6731/1-980 є ознаки нікчемності, встановлені п.7 ч.3. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вказану позицію відповідач-2 обґрунтовує тим, що: всі транзакції з переказів коштів від надавачів фінансової допомоги, здійснювалися по рахунках осіб, відкритих у ПАТ "Радикал Банк" - банку, який станом на 09.07.15 р. був неплатоспроможний; всі транзакції від надавачів фінансової допомоги здійснювалися в позаопераційний час; надавачі фінансової допомоги перераховували майже всі кошти на рахунок Позивача, залишаючи на своїх рахунках незначні залишки коштів; право вимоги банку до Позивача штучно перетворено за допомогою вчинених у післяопераційний день банку 09.07.2015 та частково 10.07.2015 року транзакцій, у право вимоги надавачів фінансової допомоги до Позивача, тобто здійснено відчуження належного ПАТ "Радикал Банк" права вимоги іншим особам.

2.2.3. З посиланням на п. 30.1 ст. 30 3акону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач вказує, що кошти фінансової допомоги на поточному рахунку Позивача почали обліковуватись, починаючи 23:44 09.07.15 р. по 00:13 10.07.15 р.

2.2.4. Транзакції по перерахуванню коштів з рахунку позивача на рахунки ПАТ "Радикал Банк" здійснювалися починаючи з 23:54 09.07.15 р. по 00:24 10.07.15 р.: із цільовим призначенням "Сплата процентів зг.кред.дог. №КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013р. Без ПДВ" в сумі 48 000,00 грн. проведені в АБС Б-2 оператором Банку 09.07.2015 о 23:54; з цільовим призначенням "Погашення кредиту зг.кред.дог. №КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013р. Без ПДВ" в сумі 2 800 000,00 грн. введені проведені в АБС Б-2 оператором Банку 10.07.2015 о 00:24; із цільовим призначенням "Сплата процентів зг.кред.дог. №КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013р. Без ПДВ" в сумі 12273,97 грн. проведені в АБС Б-2 оператором Банку 10.07.2015 об 00:10.

2.2.5. Починаючи з 00.00 годин 10.07.15 р. у ПАТ "Радикал Банк" почав діяти мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином виконання платіжних доручень позивача, проведених в АБС Б-2 оператором Банку 10.07.2015 о 00:10 та 00:24 є порушенням вимог закону.

2.2.6. Виписки надані до суду позивачем на переконання відповідача-2 не відповідають вимогам п. 5.5 Постанови НБУ №254, оскільки не містять часу здійснення платежів.

2.2.7. Відповідач-1 наголошує, що здійснення безготівкового переказу в рахунок закриття кредитної заборгованості є правочином.

2.2.8. Відповідач-1 зазначає, що довідка від 09.07.2015 р., видана ПАТ "Радикал Банк" не могла бути виданої легітимним керівним органом банку.

2.3 узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

2.3.1. Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що усі транзакції, спрямовані на погашення кредитної заборгованості та сплати, здійснено 09.07.2015 р. (до запровадження тимчасової адміністрації), про що свідчить виписка з рахунку за 09.07.2015 р. Проведення коштів по вкладним рахункам після закінчення операційного часу не є підставою для визнання правочину недійсним, а може мати відповідні правові наслідки лише для осіб, що здійснюють операційне супроводження клієнтів.

2.3.2. Факт погашення Позивачем кредитної заборгованості по Кредитному договору, а також відсотків, нарахованих на дату повного виконання зобов`язань, Відповідачем-1 не заперечується.

2.3.3. Проведення платежів було зобов`язанням банку, встановленим нормами чинного законодавства та вимогами договорів банківського рахунку та на розрахункове обслуговування, укладених між позивачем та Банком.

2.3.4. Позивач вказує, що відповідно до ч. 22.4. ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

2.3.5. У день вчинення трансакцій, які Відповідач-1 безпідставно визнав нікчемними, посадові особи та працівники Банку мали повну правоздатність та дієздатність на проведення платежів, адже процедуру виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, розпочато 10.07.2015 р.

2.3.6. Посилання Відповідача-1 на Постанову НБУ № 254 є недоречними, адже згідно з пунктом 1.7. Постанови "вимоги цього Положення поширюються на операційну діяльність банків як юридичних осіб, так і їх філій, відділень". Отже, Постановою №254 діяльність Позивача не регулюється.

2.3.7. Зважаючи на те, що система "Клієнт-Банк" встановлена Позивачу саме Відповідачем-2, Відповідач-2 не може ставити під сумнів розрахункові документи, виконані за допомогою цієї програми, або заявляти про будь-яку їх невідповідність вимогам банку.

2.3.8. До компетенції Позивача, як клієнта Банку, не належить перевірка правильності оформлення документів, дійсності/недійсності підпису керівників Банку, а також правильності застосування печаток та штампів Банку.

2.4 інші процесуальні дії у справі:

2.4.1. У судовому засіданні 04 червня 2019 року представник ПАТ "Радикал Банк" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

2.4.2. Представник ТОВ "Європа Плюс" у судовому засіданні 04 червня 2019 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

2.4.3. Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судовому засіданні 04 червня 2019 року не з`явився, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою ПАТ "Укрпошта" про причину повернення поштового відправлення "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

2.4.4. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

2.4.5. Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов`язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-1.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини ;

3.1.1. Між ПАТ "Радикал Банк" та ТОВ "Європа Плюс" укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р., згідно якого позичальнику встановлено ліміт в сумі 3000000,00 грн. (а.с. 17-21).

3.1.2. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором оформлено іпотеку за іпотечним договором від 21.05.2013 р. в реєстрі за № 1211: нежитлової нерухомості, зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном - нежитлова будівля літ. "А", загальною площею 433, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Таращанська, 193, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 56361632103; земельної ділянки, загальною площею 0, 4785 га реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 56344532103 (а.с. 26-30).

3.1.3. Між ТОВ "Європа Плюс" та ПАТ "Радикал Банк" укладено договір банківського рахунку № 6731/П-1 від 22.04.2013 р., відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 в національній та іноземній валютах та здійснює його розрахунково-касове обслуговування на умовах та у порядку, визначених чинним законодавством України (в т.ч. нормативно-правовими актами НБУ), внутрішніми нормативними актами Банку та цим Договором (а.с. 31-32).

3.1.4. Між ТОВ "Європа Плюс" та ПАТ "Радикал Банк" укладено договір на розрахункове обслуговування з використанням системи "Клієнт-Банк" № 6731 від 22.04.2013 р. (а.с. 33-34)

3.1.5. 09.07.2015 р. ТОВ "Європа Плюс" укладено ряд договорів безвідсоткової фінансової допомоги із суб`єктами господарювання, які також є клієнтами ПАТ "Радикал Банк" (а.с. 35-44):

- договір № 04/09-15 з ФОП Глущуком Р. В. на суму 5 400, 00 грн.;

- договір № 09/09-15 з ФОП Башинською Л. С. на суму 7 900, 00 грн.;

- договір № 07/09-15 з ФОП Сирицею В. Є. на суму 7 900, 00 грн.;

- договір № 08/09-15 з ФОП Тищенком С. О. на суму 200 399, 00 грн.;

- договір № 05/09-15 з ФОП Тищенком О. І. на суму 200 814, 00 грн.;

- договір № 06/09-15 з ФОП Кизило О. М. на суму 201 393, 00 грн.;

- договір № 10/09-15 з ФОП Коржовою О. М. на суму 450 161, 89 грн.;

- договір № 01/09-15 з ФОП Загородньою І. І. на суму 473 417, 00 грн.;

- договір № 03/09-15 з ФОП Ковалем П . В. на суму 501 373, 00 грн.;

- договір № 02/09-15 з ФОП Тищенком І. Г . на суму 506 165, 00 грн.

3.1.6. На виконання умов вищезазначених договорів фізичними особами-підприємцями перераховано на рахунок позивача грошові кошти, що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с. 45-71).

3.1.7. Отримані за вищеперерахованими договорами безвідсоткової фінансової допомоги кошти в загальній сумі 2 554 922, 89 грн. та власні кошти підприємства, які знаходились на рахунку, спрямовані ТОВ "Європа Плюс" на повне погашення кредитної заборгованості та сплату процентів за користування кредитом. Загалом позивачем 09.07.2015 року сплачено ПАТ "Радикал Банк" 2800000,00 грн. з призначенням платежу "погашення кредиту згідно кредитного договору № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 року" та сплачено 60273,97 грн. з призначенням платежу "сплата процентів згідно кредитного договору № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 року", що підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банківської установи та випискою з банківського рахунку позивача (а.с. 72-72).

3.1.8. Відповідно до довідки від 09.07.2015 р., виданої ПАТ "Радикал Банк", у позивача відсутня заборгованість за кредитним договором № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р. (а.с. 79).

3.1.9. На підставі постанови Правління НБУ від 09.07.2015 р. № 452/БТ "Про віднесення ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09.07.2015 р. № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал Банк", згідно з яким з 10.07.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію (а.с. 122-123).

3.1.10. Уповноваженою особою Фонду на підставі протоколів комісії з перевірки правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, видано наказ від 06.11.2015 р. № 202 щодо повідомлень про нікчемність правочинів (у т.ч. договорів) (а.с. 85).

3.1.11. На виконання зазначеного наказу уповноваженою особою фонду на адресу позивача направлено повідомлення від 06.11.2015 р. № 3161/15, яким проінформовано, що є нікчемними правочини - трансакції банку щодо перерахування коштів у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги від фізичних осіб-підприємців на рахунок ТОВ "Європа Плюс" та договорів щодо сплати ТОВ "Європа Плюс" процентів за кредитним договором та погашення кредиту згідно договору №КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р., та зобов`язано позивача невідкладно здійснити оплату кредитної заборгованості по кредитному договору № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р. в сумі 2 800 000, 00 грн., а також відсотків, нарахованих на дату повного виконання зобов`язань. (а.с. 80-84).

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;

3.2.1. В процесі розгляду справи до колегією суддів встановлено, що закриваючи провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи фонду, суд першої інстанції, посилаючись на існування іншого судового рішення у адміністративній справі №826/1236/16, не врахував викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі №910/12294/16 (провадження №12-9зг18) правової позиції, відповідно до якої: "спори щодо нікчемності правочинів між суб`єктами господарювання є господарсько-правовими і мають розглядатися судами господарської юрисдикції".

3.2.2. Колегією суддів встановлено невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України під час перегляду даної справи, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги та переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у повному обсязі.

3.2.3. Колегія суддів зазначає, що між сторонами склались кредитні правовідносини.

3.2.4. За змістом п. 3.4.2 Кредитного договору позичальник має право до настання кінцевого терміну повернення заборгованості за Кредитом/ траншем кредиту здійснювати повне або часткове погашення Кредиту/ траншу кредиту та сплатити проценти за фактичний час користування кредитними коштами у порядку, передбаченому умовами цього договору.

3.2.5. Перерахування коштів поворотної фінансової допомоги саме 09.07.2015 р. підтверджується випискою по особовим рахункам з 01.04.2015 по 15.07.2015 (а.с. 53/зворот-71).

3.2.6. У наданих позивачем платіжних дорученнях №1252, №1253, №1254 міститься відмітка "одержано банком 09 липня 2015 р." та "проведено банком 09 липня 2015 р."

3.2.7. У реєстрі документів по дебету рах №26009001006731 за дату 09.07.2015 р. відображено платіжні доручення №1252, №1253, №1254, відповідно до яких позивачем здійснювалось погашення заборгованості (а.с. 76-78).

3.2.8. Отже матеріалами справи підтверджена оплата позивачем заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками 09.07.2015 р.

3.2.9. Факт перерахування позивачем коштів в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013р. в сумі 2800000,00 грн., а також відсотків, нарахованих на дату повного виконання зобов`язань, відповідачем не заперечується.

3.3. доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

3.3.1. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що проведення банком банківських переказів і платежів у позаопераційний час за день до початку введення у банку тимчасової адміністрації не свідчить про фіктивність таких платежів, а може свідчити лише про порушення банком і його працівниками банківської дисципліни проведення переказів і платежів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що у спірних відносинах відсутні ознаки та підстави, передбачені частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нікчемності правочинів (транзакцій і операцій, що були проведені 09.07.2015 р., щодо отримання позивачем коштів фінансової допомоги та щодо погашення позивачем заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії №КЛ-6731/1-980).

3.3.2. Положення договорів поворотної фінансової допомоги, на виконання яких здійснювались зарахування на рахунок позивача, не містять умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

3.3.3. Відповідачем не вказано, які переваги та пільги перед іншими клієнтами надано Банком при виконанні розпоряджень клієнтів (позивача та фізичних осіб-підприємців, які надали позивачу безвідсоткову фінансову допомогу).

3.3.4. Чинним законодавством України не встановлено обмежень в частині походження коштів, за рахунок яких може бути здійснено погашення кредиту та сплати процентів.

3.3.5. Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

3.3.6. Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не може нести відповідальність за дії працівників банку, будь-яких доказів наявності протиправності в діях яких матеріали справи не містять.

3.3.7. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно відхилено посилання відповідача, як на підставу нікчемності трансакцій п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та разом з тим передчасно закрито провадження в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення.

3.3.8. Як вірно встановлено судом першої інстанції, за період дії кредитного договору позивачем 09.07.2015 р. виконано обов`язки по поверненню кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом за договором кредитної лінії № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р. та перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 2860273, 97 грн., з яких 2800000,00 грн. - основна заборгованість по кредиту, 60273,97 грн. - основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується виписками по особовим рахункам позивача з 01.04.2015 р. по 15.07.2015 р., платіжними дорученням № 1252 від 09.07.2015 р. на суму 48000,00 грн., платіжними дорученням № 1253 від 09.07.2015 р. на суму 12273,97 грн., платіжними дорученням № 1254 від 09.07.2015 р. на суму 2800000, 00 грн., випискою з рахунку за 09.07.2015 р., довідкою б/н від 09.07.2015 р. ПАТ "Радикал Банк", наявними у матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання позивача перед відповідачем по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р., припинились шляхом їх належного виконання.

3.3.9. Враховуючи те, що судом першої інстанції вірно встановлено факт повного виконання позивача зобов`язань перед відповідачем по поверненню кредиту та нарахованих за користування ним відсотків за договором № КЛ-6731/1-980, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до ст. ст. 598, 593 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку" також припинилась і іпотека, що виникла за іпотечним договором від 21.05.2013 р., укладеним між ТОВ "Європа Плюс" та ПАТ "Радикал Банк", у зв`язку їх припиненням основного зобов`язання.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду:

3.4.1. Відповідачі не визнають факту припинення зобов`язань за кредитним договором та іпотеки за іпотечним договором оскільки вважають, що трансакції, здійснені надавачами фінансової допомоги на користь позивача та трансакції здійснені позивачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором є нікчемними правочинами.

ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

4.1.1. Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту повного виконання зобов`язань за кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання припиненими правовідносини за кредитним договором про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії №КЛ-6731/1-980 та визнання припиненою іпотеки нежитлової нерухомості.

4.1.2. Враховуючи те, що відповідачами не доведено наявності передбачених. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав нікчемності спірних трансакцій, колегія суддів також зазначає про те, що рішення уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними правочинів, оформлене повідомленням №3161/15 є протиправним та підлягає скасуванню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

4.2.1. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

4.2.2. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

4.2.3. У п. 84 постанови Великої палати Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі №910/12294/16 (провадження №12-9зг18) викладено правовий висновок, відповідно до якого: відносини між сторонами господарських договорів, у яких однією зі сторін є банк, який виводиться з ринку і від імені якого діє уповноважена особа Фонду або Фонд, є приватноправовими. Відповідно, спори щодо нікчемності правочинів між суб`єктами господарювання є господарсько-правовими і мають розглядатися судами господарської юрисдикції. У цих правовідносинах Фонд або його уповноважена особа, діючи від імені Банку, не мають владних повноважень щодо іншої сторони цих правочинів. Оскільки уповноважена особа Фонду не виступає у цих правовідносинах як самостійний суб`єкт, а діє від імені Банку, саме Банк є належним відповідачем у справі.

4.2.4. Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

4.2.5. Згідно з ч. 1 ст. 572 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

4.2.6. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

4.2.7. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

4.2.8. Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

4.2.9. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.2.10. Відповідно до викладеного у по постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 та від 16.05.2018 у справі №910/24198/16 правового висновку: "За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи Банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними. Накази (рішення) уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочинів не можуть установлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку . Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий наказ."

4.2.11. Таким чином в процесі розгляду даної справи необхідним є надання оцінки відповідності діям спрямованим на виконання правочину положенням чинного законодавства.

4.2.12. Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

4.2.13. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

4.2.14. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить іншого терміну "правочин", а тому зміст правочину має визначатись у відповідності з главою 16 розділу ІV Книги першої ЦК України.

4.2.15. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договір) дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Для правової кваліфікації дій учасників цивільного обороту, спрямованих на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків в якості правочинів, суттєве значення має встановлення підстав вчинення таких дій, тобто сукупності юридично значимих причин-обставин, безпосереднім об`єктивним наслідком яких стали такі дії. Саме правова підстава тієї чи іншої дії надає останній якостей цивільно-правового правочину і дозволяє належним чином кваліфікувати правочин за видом і дозволяє вірно визначити норму матеріального права, яка регулює цей правочин.

Як випливає з аналізу глави 16 ЦК України, законодавець визначає договір і дії, що вчиняються на виконання зобов`язання з договору, у нерозривній єдності, а правила про форму правочину і про його недійсність - розглядає по відношенню до підстав виникнення зобов`язання (постанова Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №910/8087/17).

Отже, правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

4.2.16. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

4.2.17. Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

4.2.18. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

4.2.19. За приписами Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

4.2.20. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

4.2.21. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

4.2.22. Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

4.2.23. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

4.2.24. Відповідно до ч. 1 ст. 341 ГК України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин , а також інших розрахунків у фінансовій сфері.

4.2.25. Приписи ст. 319 ЦК України визначають, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

4.2.26. Відповідно до п. 1.24 статті 1 Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

4.2.27. У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціатором є особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

4.2.28. Згідно ч. 2 п. 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р., банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

4.2.29. Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

4.2.30. Статтею 5 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

4.2.31. Відповідно до ч. 22.4. ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника ; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

4.2.32. Згідно з п. 2.19 Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, враховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

4.2.33. Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

4.2.34. Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, передбачено, що: операційний день - це частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах; операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

4.2.35. Згідно з пунктом 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

4.2.36. Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня" (пункт 2.14 Інструкції).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

5.1.1. Викладені в апеляційній скарзі твердження про те, що транзакції з перерахування позивачу поворотної фінансової допомоги та перерахування ним коштів в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором підпадають під кваліфікацію п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, є безпідставними з огляду на наступне.

5.1.2. Грошові перекази надавачами фінансової допомоги на рахунок позивача, які визнано відповідачем нікчемними правочинами, проведено банком за дорученням його клієнтів, на виконання укладеного між надавачами фінансової допомоги та позивачем договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, стороною якого банк не є.

5.1.3. Договори про надання безвідсоткової фінансової допомоги в силу презумпції правомірності правочину, є чинними та створюють взаємні цивільні права та обов`язки для його сторін, а саме для позивача та надавачів такої безвідсоткової фінансової допомоги.

5.1.4. Законом передбачено, що з моменту введення тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог кредиторів та інших вкладників банку. Призначення платежу сформованих позивачем платіжних доручень свідчить про те, що позивачем здійснювались погашення заборгованості перед банком. Таким чином, внаслідок виконання ініційованої позивачем транзакції щодо перерахування в рахунок погашення кредитної заборгованості та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, у банку будь-яких зобов`язань, які передбачають платіж чи передачу майна з метою надання окремим кредиторам пільг - не виникло, оскільки операція зі сплати кредитної заборгованості збільшує актив банку. Отже виконання таких операцій не є порушенням вимог закону, а викладені щодо цього в апеляційної скарзі твердження відповідача є безпідставними.

5.1.5. Транзакції, які визнано уповноваженою особою фонду нікчемними, є наслідком того, що суб`єкти господарювання та фізичні особи розпорядились власними грошовими коштами при здійсненні своєї господарської діяльності, втручання в яку не допускається.

5.1.6. Враховуючи викладене, у даному випадку, банком здійснено розрахунково-касове обслуговування рахунків клієнтів та проведено зарахування грошових коштів на відповідний рахунок позивача та в подальшому позичковий рахунок у банку. Враховуючи викладене, правочини з перерахування позивачу та подальшої сплати ним на користь банку грошових коштів, були вчинені, особами, які такі кошти сплатили, тобто надавачами безвідсоткової фінансової допомоги та позивачем, а не банком . Будь-які цивільні права та обов`язки в результаті здійснення таких правочинів у банку не виникли, не змінились, не були припинені.

5.1.7. Разом з цим, положення статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають підстави нікчемності правочинів (у т.ч. договорів) неплатоспроможного банку , тобто тих, які вчинено саме банком.

5.1.8. Викладеним спростовуються обґрунтовані з посиланням на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону твердження відповідача-2 про нікчемність транзакцій саме як правочинів банку.

5.1.9. Доводи відповідача про те, що дії з перерахування грошових коштів з рахунків надавачів фінансової допомоги та позивача з призначеннями платежу "безвідсоткова фінансова допомога", "сплата процентів зг.кред.дог." та "погашення кредиту зг.кред.дог." є правочинами, не ґрунтується на зазначеному в законі визначенні правочину, оскільки за своєю суттю є операціями з переказу коштів з одного рахунку на інший та не мають всіх вказаних вище складових елементів правочину. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 26.03.2018 у справі №911/2623/17 та від 10.04.2019 р. у справі №910/4357/18.

5.1.10. На переконання судової колегії, обставини перерахування юридичними особами коштів за договором поворотної фінансової допомоги та кредитним договором не свідчать про нікчемність правочинів з перерахування коштів, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено, що умови кредитного договору, а також договорів банківського рахунку та поворотної фінансової допомоги передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

5.1.11. Твердження відповідача про те, що внаслідок здійснених трансакцій право вимоги банку штучно перетворено на право вимоги надавачів фінансової допомоги до позивача є безпідставними оскільки договори поворотної фінансової допомоги є окремими правочинами, а не правочинами щодо заміни кредитора саме у зобов`язанні за кредитним та іпотечним договорами. Посилань на кредитний та іпотечний договори, договори про надання фінансової допомоги не містять.

5.1.12. Доказів на підтвердження нікчемності правочинів (спрямованості їх на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) Уповноваженою особою не наведено, оскільки з умов договорів поворотної фінансової допомоги не вбачається, які саме пільги або переваги отримали (могли би отримати) надавачі фінансової допомоги.

5.1.13. Посилання скаржника на постанову правління Національного банку України від 09.07.2015 року №452/БТ "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" з 10.07.2015 р., судовою колегією оцінюється критично, оскільки зазначена постанова становить банківську таємницю і надавачі фінансової допомоги та позивач не могли знати про її зміст та відповідно про наявність обмежень.

5.1.14. У контексті визначеної у рішенні Фонду від 09.07.2015 №130 (прийнятого на підставі постанови Правління НБУ від 09.07.2015 р. №452/БТ) інформації щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" з 10.07.2015 р., визначені у повідомленні про нікчемність правочинів підстави їх нікчемності та часу, у який, за доводами відповідача-2 завершено відповідні перекази, колегія суддів зазначає наступне.

5.1.15. У наданому відповідачем-2 наказі №767/17 про початок діяльності Білоцерківського відділення ПАТ "Радикал Банк" операційний час вказаного відділення не зазначено (а.с. 143-144).

5.1.16. Наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень у реквізитах "Дата надходження" і "Дата виконання" мають відмітку "09.07.2015 р." (тобто за день до введення тимчасової адміністрації) та не містять відбитку штампу "Вечірня", який би відповідно до п.2.14 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 свідчив про прийняття цих платіжних доручень банком після закінчення операційного часу.

5.1.17. Вказане свідчить про те, що позивачем подано банку платіжні доручення щодо погашення заборгованості за кредитним в операційний час.

5.1.18. Крім того, ні норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ані норми Інструкції не забороняють виконання банком розрахункових документів клієнта в післяопераційний час. Норми законодавства, які містять строки виконання розрахункових документів, викладені в контексті захисту прав клієнтів банку і покликані гарантувати виконання розрахункових документів не пізніше наступного операційного дня, однак не містять заборони виконання розрахункових документів у післяопераційний час і не визначають відповідні дії банку як порушення.

5.1.19. У спірних правовідносинах відсутні передбачені ч. 3 ст. 38 Закону ознаки та підстави нікчемності правочинів, оскільки як позивач, так і надавачі поворотної фінансової допомоги перерахували кошти з відкритих у ПАТ "Радикал Банк" рахунків на рахунки, відкриті у цьому ж банку, відповідно виконання таких операцій відбувалося в межах розрахунково-касового обслуговування відповідних договорів, - з огляду на норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції. Таким чином, мало місце виконання вже укладених правочинів щодо обслуговування банківських рахунків. Підстав вважати зазначені розрахунково-касові операції самостійними правочинами та стверджувати про укладення будь-яких правочинів Банком - відсутні. За спірними транзакціями Банк здійснив перекази належних надавачам фінансової допомоги, а потім позивачу коштів між рахунками у банку, що не могло вплинути на активи Банку в бік їх погіршення. Банк не вчиняв жодних правочинів, умови яких передбачають платіж чи передачу майна з метою надання Товариству чи його контрагентам переваг (пільг), оскільки, відбувалось лише розрахунково-касове обслуговування руху належних клієнтам коштів. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 р. у справі №911/5242/17.

5.1.20. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів з рахунків надавачів фінансової допомоги на рахунок позивача та з рахунку позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Отже твердження відповідача-2 щодо нікчемності таких дій є таким, що ґрунтується на припущеннях.

5.1.21. Також колегія суддів зазначає про необґрунтованість посилання відповідача на те, що довідка банку від 09.07.2015 №1985/20-БТ про відсутність заборгованості позивача не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки така довідка не є єдиним документом щодо виконання позивачем зобов`язань за Договором, оскільки останнє підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку позивача. Тобто наявність чи відсутність вказаної довідки не спростовує висновків суду першої інстанції щодо припинення зобов`язань за договором.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

6.1.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду.

6.1.2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2019 р. у справі №911/2406/16 підлягає зміні.

6.1.3. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2019 р. у справі №911/2406/16 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на рішення Господарського суду Київської області від 06 лютого 2019 року у справі №911/2406/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06 лютого 2019 року у справі №911/2406/16 змінити. Викласти пункт 1, 2 і 5 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання нікчемними правочинів - трансакцій від 09.07.2015 р. а саме: з призначенням платежу "Безвідсоткова фінансова допомога" отримувач ТОВ "Європа Плюс", рахунок отримувача 26009001006731,

· на суму 7 900,00 грн., рахунок платника НОМЕР_2, платник ФОП Башинська Лариса Семенівна ;

· на суму 7 900,00грн., рахунок платника НОМЕР_3, платник ФОП Сириця Василь Євгенович ;

· на суму 200 399,00грн., рахунок платника НОМЕР_4, платник ФОП Тищенко Сергій Олексійович ;

· на суму 200 814,00 грн., рахунок платника НОМЕР_5, платник ФОП Тищенко Олексій Іванович;

· на суму 201 393,00грн., рахунок платника НОМЕР_6, платник ФОП Кизило Олег Миколайович ;

· на суму 473 417,00 грн., рахунок платника НОМЕР_7, платник ФОП Загородня Ірина Іванівна;

· на суму 501 373,00 грн., рахунок платника НОМЕР_8, платник ФОП Коваль Павло Васильович ;

· на суму 506 165,00 грн., рахунок платника НОМЕР_9, платник ФОП Тищенко Іван Григорович;

· на суму 5400,00 грн., рахунок платника НОМЕР_10, платник ФОП Глущук Руслан Валентинович ;

· на суму 450 161,89грн., рахунок платника НОМЕР_11, платник ФОП Коржова Олена Михайлівна;

платник ТОВ "Європа Плюс" рахунок платника 26009001006731 з призначенням платежу:

· "Сплата процентів згідно Кредитного договору № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р. без ПДВ" на суму 48 000,00 грн. рахунок отримувача 20685001006731,

· "Сплата процентів згідно Кредитного договору № КЛ-6731/1-980 від 24.04.2013 р. без ПДВ" на суму 12 273,97 грн.; рахунок отримувача 20685001006731

· "Погашення кредиту згідно Кредитного договору №КЛ-6731/1- 980 від 24.04.2013 р. без ПДВ" на суму 2 800 000,00 грн. рахунок отримувача 20630001006731,

оформлене повідомленням за вих. №3161/15 від 06.11.2015 р. на виконання Наказу № 202 від 06.11.2015 р., винесеного на підставі протоколів комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (08130, вул. Леніна, 2-в, с. Петропавліська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область; код ЄДРПОУ 36964568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Плюс" (09100, вул. Таращанська, 193, м. Біла Церква, Київська область; код ЄДРПОУ 32577984) 4134 (чотири тисячі тридцять чотири) грн. судового збору.

В інших частинах резолютивну частину рішення - залишити без змін.

3. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

4. Судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк".

5. Справу №911/2406/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 06.06.2019 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова