Рішення

від 06.06.2019 по справі 916/1046/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1046/19

За позовом: Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (вул. Армійська, б. 18, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 24980210)

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський проектний інститут" (вул. Армійська, б. 18, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 078846 11)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: Лавриненко О.В. - на підставі довіреності № 303/36/11 від 09.01.2019р.;

Від відповідача: Чепелєв О.І. - на підставі довіреності № 03 від 26.04.2019 р., Широкобород С.М. - на підставі ордеру ОД №270948 від 06.06.2019р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Лавриненко О.В. - на підставі довіреності № 303/36/11 від 09.01.2019р.;

Від відповідача: Широкобород С.М. - на підставі ордеру ОД №270948 від 06.06.2019р.

Суть спору: Позивач - Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський проектний інститут (далі-ДП МОУ ОПІ ) про стягнення заборгованості у розмірі 200 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 7 643 грн. 84 коп., інфляційних втрат у розмірі 22 620 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16 квітня 2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 06.06.2019р.

Позивач у справі зазначає, що 06 вересня 2017р. між Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Кредитор) та Державним підприємством Міністерства оборони України Одеський проектний інститут (Позичальник) був підписаний Договір про поворотну фінансову допомогу (далі-Договір), відповідно до п.1.1. якого Кредитор передає Позичальнику грошові кошти в розмірі, встановленому Договором, а Кредитор зобов`язується повернути їх Позичальнику.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що фінансова допомога надається в термін до 31.12.2017 р.

Згідно з п. 2.1. Договору сума поворотної фінансової допомоги становить 200 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.1. Договору Позичальник зобов`язаний повернути суму фінансової допомоги в останній день строку, встановленого п. 4.1. Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору сума фінансової допомоги підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок, через касу Кредитору.

Позивач у справі зазначив що 07.09.2017 р. він перерахував грошові кошти у сумі 200 000 грн. за Договором про поворотну фінансову допомогу, що підтверджується платіжним дорученням №130 від 07.09.2017р. на суму 200 000 грн. та випискою банку .

Проте, у визначений п. 4.1. Договору термін, грошові кошти відповідачем повернуті не були. Зазначене позивач вважає порушенням умов Договору, своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та підставою для стягнення боргу у розмірі 200 000 грн. у судовому порядку і.

В обґрунтування позовної вимоги щодо стягнення заборгованості позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач також зазначив, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач, враховуючи те, що заборгованість ДП МОУ ОПІ перед Південним Управлінням капітального будівництва МОУ на підставі укладеного між сторонами Договору поворотної фінансової допомоги від 06.09.2017р. становить 200 000 грн. 00 коп., то інфляційні втрати та 3% річних позивач вважає за необхідне нарахувати саме на цю суму.

На підставі зазначеного, з посиланням на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу за період з 01.01.2018р. по 11.04.2019р. 3% річних у сумі 7 643 грн. 84 коп. та інфляційні втрати у сумі 22 620 грн. 00 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що н підставі наказу Міністра оборони України від 08.10.2018р. №501 , яким вирішено припинити юридичну особу - ДП МОУ ОПІ, реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства МОУ Південьвійськбуд , до єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ДП МОУ ОПІ , призначення голови ліквідаційної комісії та встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 18.12.2018р. включно. Але, у цей строк Південне Управління капітального будівництва МОУ з кредиторськими вимогами не зверталося. Позовну заяву подано позивачем 12.04.2019р., у зв`язку з чим відповідач вважає, що позивачем пропущено встановлений строк для звернення.

Крім того, відповідач вважає, що 31.12.2017р. сплив термін, на який було укладено Договір. Сторонами додаткових угод щодо продовження строку Договору не укладалося, з вимогою щодо повернення коштів Південне Управління капітального будівництва МОУ протягом 2018р. не зверталося. За таких обставин, за результатами діяльності у 2018р. отримані ДП МОУ ОПІ кошти віднесено в дохід підприємства.

Розглянув матеріали справи, на підставі пояснень представників сторін, чинного законодавства України, судом встановлено, що 06 вересня 2017р. між Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Кредитор) та Державним підприємством Міністерства оборони України Одеський проектний інститут (Позичальник) був підписаний Договір про поворотну фінансову допомогу, відповідно до п.1.1. якого Кредитор передає Позичальнику грошові кошти в розмірі, встановленому Договором, а Кредитор зобов`язується повернути їх Позичальнику.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що фінансова допомога надається в термін до 31.12.2017 р.

Згідно з п. 2.1. Договору сума поворотної фінансової допомоги становить 200 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.1. Договору Позичальник зобов`язаний повернути суму фінансової допомоги в останній день строку, встановленого п. 4.1. Договору.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 5.2. Договору сума фінансової допомоги підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок, через касу Кредитору.

За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти за договором про поворотну фінансову допомогу у сумі 200 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №130 від 07.09.2017р. на суму 200 000 грн. та випискою банку .

Проте, у визначений п. 4.1. Договору термін, грошові кошти відповідачем повернуті не були.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 200 000 грн. 00 коп.

При цьому, безпідставним є посилання відповідача у справі на те, що термін Договору закінчився 31.12.2017р., адже, відповідно до п.6.1 Договору він набуває чинності з моменту надання Кредитором суми фінансової допомоги Позичальнику та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором. Згідно ж п.6.2 Договору строк повернення фінансової допомоги, встановлений у п.4.1, може бути продовжено за погодженням сторін, шляхом укладання додаткової угоди до Договору. Але, сторонами будь-яких додаткових угод до Договору не укладалося, що свідчить про те, що кінцевим строком виконання відповідачем свого зобов`язання щодо повернення фінансової допомоги є 31.12.2017р.

Стосовно посилання відповідача у якості підстав для відмови у задоволенні позову на те, що підприємство знаходиться в процесі реорганізації та позивачем прострочено строк, встановлений для заявлення кредиторами своїх вимог, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно ст.107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника.

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, на думку суду, позивач правомірно нарахував відповідачу за період з 01.01.2018р. по 11.04.2019р. 3% річних у сумі 7 643 грн. 84 коп. та інфляційні втрати у сумі 22 620 грн. 00 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Договором про поворотну фінансову допомогу від 06.09.2017р. до суду не надав.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ч.1 ст.130, ч.3 ст.185, ст.191, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський проектний інститут" про стягнення - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський проектний інститут" (вул. Армійська, б. 18, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 07884611) на користь Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (вул. Армійська, б. 18, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 24980210) заборгованість у розмірі 200 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 7 643 грн. 84 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 620 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 453 грн. 96 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 07 червня 2019 р.

СУДДЯ РОГА Н.В.