Постанова

від 24.09.2019 по справі 916/1046/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1046/19 Південно-Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від Південного управління капітального будівництва - адвокат Лавриненко О.В., довіреність № 303/36/11 від 09.01.2019;

від ДП Міністерства оборони України Одеський проектний інститут - адвокат Чепелєв О.І., довіреність № 03 від 26.04.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2019

суддя Рога Н.В.

час та місце ухвалення 17:56:56 год., м. Одеса

повний текст рішення складено 07.06.2019

по справі № 916/1046/19

за позовом Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

до відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут про стягнення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн., 3% річних у розмірі 7 643 грн. 84 коп., інфляційних втрат у розмірі 22 620 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 вересня 2017 між Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Кредитор) та Державним підприємством Міністерства оборони України Одеський проектний інститут (Позичальник) був підписаний Договір про поворотну фінансову допомогу (далі-Договір), відповідно до п.1.1. якого Кредитор передає Позичальнику грошові кошти в розмірі, встановленому Договором, а Кредитор зобов`язується повернути їх Позичальнику.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що фінансова допомога надається в термін до 31.12.2017.

Згідно з п. 2.1. Договору сума поворотної фінансової допомоги становить 200 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.1. Договору Позичальник зобов`язаний повернути суму фінансової допомоги в останній день строку, встановленого п. 4.1. Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору сума фінансової допомоги підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок, через касу Кредитору.

Позивач у справі зазначив що 07.09.2017 перерахував грошові кошти у сумі 200 000 грн. за Договором про поворотну фінансову допомогу, що підтверджується платіжним дорученням №130 від 07.09.2017 на суму 200 000 грн. та випискою банку.

Проте, у визначений п. 4.1. Договору термін, грошові кошти відповідачем повернуті не були. Зазначене позивач вважає порушенням умов Договору, своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та підставою для стягнення боргу у розмірі 200 000 грн. у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2019 позовну заяву Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут про стягнення - задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут на користь Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України заборгованість у розмірі 200 000 грн., 3% річних у розмірі 7 643,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 620,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 453,96 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Державне підприємство Міністерства оборони України Одеський проектний інститут звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2019 у справі № 916/1046/19.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що згідно п. 2 Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій ( часток, паїв) належать державі, кредиту (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2011 року № 809, залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов`язанням погоджується органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Разом з тим, скаржник зазначає, що договір про поворотну фінансову допомогу від 06 вересня 2017 року між Південним УКБ МО України та ДП МОУ Одеський проектний інститут органом управління ДП МОУ Одеський проектний інститут з Міністерством оборони України не погоджувався.

Крім того, на підставі наказу Міністерства оборони України від 08 жовтня 2018 року № 501 Про реорганізацію Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут (надалі ДП МОУ ОПІ вирішено припинити юридичну особу - ДП МОУ ОПІ реорганізувавши його шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України Південьвійськбуд (надалі ДП МОУ Південьвійськбуд .

Разом з тим Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (надалі Управління) у вказаний строк з кредиторською вимогою до ДП МОУ ОПІ не зверталось, позовна заява до суду подана також з пропущеним строком.

Договір про поворотну фінансову допомогу від 06.09.2017 між сторонами укладено терміном до 31 грудня 2017 року, додаткових угод про продовження строку договору не укладалося, Управління про повернення коштів в 2017-2018 роках не зверталося.

В зв`язку з цим, за результатами діяльності ДП МОУ ОПІ у 2018 році отримані кошти від Позивача були віднесені в дохід підприємства та сплачені податки.

Таким чином, на думку скаржника, судом першої інстанції взагалі не розглядалося питання про порядок надання фінансової (безвідсоткової) допомоги, що призвело до неповноти з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Узагальнений виклад позиції відповідача у справі.

23.09.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2019 у справі № 916/1046/19. Призначено справу № 916/1046/19 до розгляду на 12.09.2019 о 12:00 год.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні головуючого судді Філінюка І.Г. з 11.09.2019 по 13.09.2019, розгляд справи № 916/1046/19 призначено на іншу дату - 24.09.2019 о 10:00 год., про що повідомлено сторін в порядку статті 120 ГПК України.

До початку судового засідання, 24.09.2019 до суду надійшло клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут про зупинення апеляційного провадження у справі № 916/1046/19 до закінчення розгляду справи №916/2253/19.

В судовому засіданні 24.09.2019 Південного управління капітального будівництва заперечували щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі. та просили відмовити Державному підприємству Міністерства оборони України Одеський проектний інститут у його задоволенні.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут від 24.09.2019 про зупинення провадження у справі № 916/1046/19 до закінчення розгляду справи № 916/2253/19.

Представник Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут в судовому засіданні 24.09.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2019.

Представник Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України в судовому засіданні 24.09.2019 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 вересня 2017 року між Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Кредитор) та Державним підприємством Міністерства оборони України Одеський проектний інститут (Позичальник) був підписаний Договір про поворотну фінансову допомогу, відповідно до п.1.1. якого Кредитор передає Позичальнику грошові кошти в розмірі, встановленому Договором, а Кредитор зобов`язується повернути їх Позичальнику.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що фінансова допомога надається в термін до 31.12.2017.

Згідно з п. 2.1. Договору сума поворотної фінансової допомоги становить 200 000 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору Позичальник зобов`язаний повернути суму фінансової допомоги в останній день строку, встановленого п. 4.1. Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору сума фінансової допомоги підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок, через касу Кредитору.

За матеріалами справи місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти за договором про поворотну фінансову допомогу у сумі 200 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №130 від 07.09.2017р. на суму 200 000 грн. та випискою банку .

Проте, у визначений п. 4.1. Договору термін, грошові кошти відповідачем повернуті не були.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом ст.ст. 11, 525, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки, як встановлено колегією суддів, існує заборгованість відповідача перед позивачем, отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 200 000,00 грн. обґрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі статей 509, 525, 526, 530, 1046, 1049 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, позивачем правомірно нараховано відповідачу за період з 01.01.2018 по 11.04.2019 - 3% річних у сумі 7 643,84 грн. та інфляційні втрати у сумі 22 620,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що підприємство знаходиться в процесі реорганізації та позивачем прострочено строк, встановлений для заявлення кредиторами своїх вимог, оскільки згідно статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що договір про поворотну фінансову допомогу від 06 вересня 2017 року між Південним УКБ МО України та ДП МОУ Одеський проектний інститут органом управління ДП МОУ Одеський проектний інститут з Міністерством оборони України не погоджувався, колегія суддів зазначає наступне.

На момент звернення позивача з відповідним позовом договір про поворотну фінансову допомогу від 06 вересня 2017 року є чинним та обов`язковим до виконання, в судовому порядку недійсним не визнаний. Крім того, в суді першої інстанції відповідач не заперечував та не ставив питання щодо відсутності з боку Міністерством оборони України погодження договору.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

У зв`язку з таким, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Державне підприємство Міністерства оборони України Одеський проектний інститут , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281- 283

Господарського процесуального кодексу України, Південно-Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2019 у справі № 916/1046/19 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський проектний інститут - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство Міністерства оборони України Одеський проектний інститут .

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.09.2019.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.