Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 362/5170/17
провадження № 61-43500св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перемога ,
відповідачі: державний реєстратор Шевчук Світлана Анатоліївна, Комунальне підприємство Центр розвитку та інвестиції Васильківського району , Білошицька Валентина Вікторівна, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Відродження ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2018 року у складі головуючого-судді Соловей Г. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року, у складі суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Кашперської Т. Ц.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перемога (далі - СТОВ Перемога ) звернулося до суду з позовом до державного реєстратора Шевчук С. А., Комунального підприємства Центр розвитку та інвестиції Васильківського району (далі - КП Центр розвитку та інвестиції Васильківського району ), ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (далі - СТОВ Відродження ) про визнання недійсним договору оренди та скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 05 листопада 2012 року між товариством та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,3759 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , строком до 05 листопада 2017 року. Проте у період дії вказаного договору, ОСОБА_2 уклала із СТОВ Відродження договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано Державним реєстратором Шевчук С. А. без здійснення перевірки наявності обтяжень та прав інших осіб на земельну ділянку.
Уточнивши позовні вимоги, СТОВ Перемога просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2017 року між ОСОБА_2 та СТОВ Відродження , скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, площею 2, 3759 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35087698 від 10 березня 2017 року державного реєстратора Шевчук С. А., номер запису 20299009.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано із порушенням вимог закону, а тому він не породжує жодних юридичних наслідків для його сторін.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року апеляційну скаргу СТОВ Перемога залишено без задоволення. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2018 СТОВ Перемога подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано той факт, що договір оренди землі, укладений між СТОВ Перемога та ОСОБА_2 було зареєстровано 05 листопада 2012 року належним чином та уповноваженим на це органом - управлінням Держкомзему у Фастівському районі Київської області, й відповідно відсутні жодні підстави для визнання його недійсним чи нікчемним, натомість договір оренди земельної ділянки, укладений відповідачами СТОВ Відродження та ОСОБА_2 10 березня 2017 року, тобто під час дії попереднього договору оренди землі, не відповідає вимогам чинного законодавства, й його реєстрація здійснена державним реєстратором неправомірно без здійснення перевірки наявності речових прав інших осіб. Крім того, судами не досліджено та не надано правової оцінки порушенню переважного права позивача на продовження договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
У поданому 16 жовтня 2018 року відзиві, СТОВ Відродження просить залишити касаційну скаргу СТОВ Перемога без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року справу № № 362/5170/17 за позовом СТОВ Перемога до державного реєстратора Шевчук С. А., КП Центр розвитку та інвестиції Васильківського району , ОСОБА_2 ., СТОВ Відродження про визнання недійсним договору оренди та скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 05 квітня 2005 року є власником земельної ділянки площею 2,3759 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .
02 листопада 2009 року між СТОВ Перемога та ОСОБА_2 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років.
Пунктом 40 договору оренди встановлено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Реєстрація договору оренди земельної ділянки проведена управлінням Держкомзему у Фастівському районі Київської області 05 листопада 2012 року.
10 березня 2017 року між СТОВ Відродження та ОСОБА_2 укладено договір № 586 оренди, належної відповідачу на праві власності земельної ділянки площею 2,3759 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , який зареєстровано в реєстрі речових прав 03 травня 2017 року за номером 20299009 на підстав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За правилами частини другої статті 792 ЦК Українивідносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
За приписами частини першої статті 6 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі від 02 листопада 2009 року, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Частиною першою статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Згідно із статтею 17 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 02 листопада 2009 року, передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Статтею 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 02 листопада 2009 року, передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, тобто після державної реєстрації, а не з моменту його укладення.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
На час реєстрації (05 листопада 2012 року), укладеного 02 листопада 2009 року між СТОВ Перемога та ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки, діяла постанова Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (чинної до 01 січня 2013 року), яка наділяла відповідними повноваженнями територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.
Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки зареєстровано у законодавчо визначеному порядку - управлінням Держкомзему у Фастівському районі Київської області.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України , правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частиною першою статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до частини першої статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто, недійсний договір не породжує для його сторін прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення під час його документального оформлення.
Оспорюваний СТОВ Перемога договір оренди земельної ділянки від 10 березня 2017 року № 586, укладено між відповідачами під час дії договору оренди, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 02 листопада 2009 року, зареєстрованого 05 листопада 2012 року.
За вказаних обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог СТОВ Перемога , оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано з порушенням вимог закону, а тому він не породжує юридичних наслідків для його сторін, є помилковим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до частини першої статті 412 ЦПК Україниє підставою для скасування ухвалених судових рішень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК Українисуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
З урахуванням того, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з підстав, викладених вище.
Згідно з підпунктами б та в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
СТОВ Перемога сплачено судовий збір, а саме: за подання позову - 3,200 грн; апеляційної скарги - 4 800 грн; касаційної скарги - 7 200 грн, а всього 15 200 грн.
Враховуючи, що Верховний Суд зробив висновок про задоволення касаційної скарги СТОВ Перемога та скасування оскаржуваних судових рішень з ухваленням нового рішення про задоволення позову, то сплачений судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг підлягають стягненню з СТОВ Відродження та ОСОБА_2 в рівних частинах.
Керуючись статтями 400 , 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога задовольнити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2017 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Відродження .
Скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, площею 2, 3759 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35087698 від 10 березня 2017 року державного реєстратора Шевчук Світлани Анатоліївни, номер запису 20299009.
Стягнути з ОСОБА_2 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога по 7 600 (сім тисяч шістсот) гривень з кожного судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук Судді:В. О. Кузнєцов А. С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2019 |
Оприлюднено | 09.06.2019 |
Номер документу | 82264158 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Кузнєцов Віктор Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні