Постанова

від 06.06.2019 по справі 641/7373/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року

м. Харків

Справа № 641/7373/18

Провадження № 22-ц/818/2257/19

Категорія: договірні

Харківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача: Кіся П.В.,

суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Харкові апеляційну скаргу Комунального підприємства Харківводоканал

на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2019 року у складі судді Чайка І.В.,

у цивільній справі №641/7373/17 за позовом Комунального підприємства Харківводоканал до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

09.10.2018 року КП Харківводоканал звернулось до суду з позовом, яким в подальшому уточнило просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 01.05.2014 року по 30.06.2018 року, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в загальному розмірі 12 775 грн. 44 коп.

В обґрунтування позовних вимог КП Харківводоканал зазначало, що відповідачі по справі мешкають за адресою: АДРЕСА_2 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 . Протягом тривалого часу відповідачі не своєчасно та не в повному обсязі здійснюють оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого у них утворилася заборгованість у розмірі 12 775,44 грн., яка складається з заборгованості: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.05.2014 року по 30.06.2018 року в розмірі 6289,08 грн., та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2014 року по 30.06.2018 року в розмірі 4668,87 грн. Також, відповідачам нараховано 1442,74 грн. індексу інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 374,75 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь КП Харківводоканал заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 02.08.2017 року по 30.06.2018 року, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в загальному розмірі 3 224 грн. 76 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період 01.05.2014 по 01.08.2017 року - відмовити.

КП Харківводоканал подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, з тих підстав, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим, та прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги КП Харківводоканал зазначає, що відповідно до заявлених позовних вимог, предметом спору є виконання або невиконання відповідачами зобов`язань по сплаті за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення, а не виконання обов`язку з періодичної повірки приладів обліку. З боку відповідачів відповідного зустрічного позову з вимогою про виконання періодичної повірки приладу обліку не заявлено, а зміст їх заперечень вказує на оспорювання розміру нарахування плати за послуги. Отже суд вийшов за межі предмету спору по справі.

Таким чином, судом неповністю з`ясовано всі обставини справи, висновки рішення суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи судом.

У період з 01.05.2014 по 01.08.2017 на абонентському обліку в КП Харківводоканал не значаться прилади обліку холодної та гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 . Документального підтвердження встановлення придатних приладів обліку у пер і з 01.05.2014 по 01.08.2017 відповідачами не надано.

Судом не застосовано норм матеріального права, на підставі яких прилади обліку заходяться на абонентському обліку КП Харківводоканал та відсутнє посилання на документи які це підтверджують.

Також, суд першої інстанції не застосував правову позицію Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 638/22150/14-ц.

Допустимим доказом виконання відповідачем свого обов`язку по сплаті за надані послуги в певних об`ємах отриманих від КП Харківводоканал , є відповідні платіжні документи з даними щодо показань лічильників та призначення платежу. Проте відповідачі надали квитанції про сплату лише частково за надані послуги, за деякі місяці 2016, 2017 та 2018 років, а не помісячно за кожен рік, починаючи з 2014 по 2018.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначили, що судом відносини між споживачами і виконавцями послуг з водопостачання регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року. Пунктом 9 зазначених Правил встановлено, що періодична перевірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця. Відповідачі по справі, не перешкоджають КП Харківводоканал виконати перевірку квартирних засобів обліку, а не нараховувати борги.

На думку відповідачів, представник позивача КП Харківводоканал вводить суд в оману стверджуючи, що відповідачі не надали суду письмового підтвердження існування за адресою АДРЕСА_2 засобів обліку води. Суду були надані всі акти установки, перевірки розпломбування, опломбування, паспорти кожного окремого лічильника. На неодноразові звернення в судових засіданнях надати суду в якості доказу існування за вказаною адресою приборів обліку роздруківку щомісячних показників, які відповідачі надсилають до кол-центру КП Харківводоканал за телефоном представник позивача не надав такий документ.

Також позивач в апеляційній скарзі вказує на той факт, що відповідачі не сплачують спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, надають квитанції про сплату за деякі місяці, однак на спростування вказаного, суду було надано суду всі квитанції про сплату за кожен місяць.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що мешкають в квартирі по АДРЕСА_2 два відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Прописаний в квартирі ОСОБА_3 , який згідно договору оренди на 10 років винаймає житло і сплачує там всі комунальні послуги в повному обсязі з 01 квітня 2013 року по 01 квітня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. ст. 7, 19, 274, 368, 369 ЦПК України, зважуючи на відсутність обґрунтованих клопотань про наявність підстав для зміни встановленого ухвалою суду порядку апеляційного перегляду справи, розглядає справу за апеляційною скаргою в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з 01.05.2014 року по 02.08.2017 року, оскільки оскільки заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення виникла за період з 01.05.2014 року по 30.06.2018 року, у період дії закону Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , яким було передбачено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки, здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання, та в час набрання 02 серпня 2017 року чинності Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , яким виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.68 ЖК України плата за комунальні послуги повинна вноситись квартиронаймачем своєчасно.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по справі зареєстровані за адресою : АДРЕСА_2 . ( а.с.21,22,23)

Частиною 3 п. 5 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги та п. 1 ст. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 зобов`язано споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, крім того статтею 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Порядок повірки засобів вимірювальної техніки регламентується ст. 28 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність .

Частиною 3 ст. 28 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність передбачено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов`язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.46 ЗУ Про метрологію та метрологічну діяльність).

До моменту прийняття Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , від 22 червня 2017 року № 2119-VIII, який набрав чинності 02 серпня 2017 року, частиною четвертою статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність було передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло- газо- і водопостачання.

З набранням чинності Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення і обслуговування засобів обліку.

Так, вказаним Законом було внесено зміни до статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , від 22 червня 2017 року № 2119-VIII.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 6 і 10 частини 1 статті1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів. Обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів.

Крім цього, відповідно до п. 5 та п.7 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та ч.4 ст. 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання .

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 02.11.2017 року №1344 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26.11.2015 року №2868 витрати на періодичну повірку виключені з тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Так відповідно до Структури тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) КП Харківводоканал , яка є Додатком 70 до вищезазначеної постанови НКРЕКП у редакції від 02.11.2017 р. №1344, виключено матеріальні витрати на обслуговування квартирних засобів обліку (у т. ч. на періодичну повірку), які до прийняття Законом вказаних змін передбачалися зазначеною структурою тарифів.

Таким чином судом першої інстанції вірно зазначено, що лише з 02.08.2017 року повірка лічильників води повинна проводитися за рахунок споживача.

КП Харківводоканал , як виконавець послуг з водопостачання та водовідведення, контролює міжповіркові інтервали та інформує споживача про необхідність виконання періодичної повірки лічильника.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України Про метрологію і метрологічну діяльність дозволяється застосовувати лічильник, якщо він пройшов повірку. Тобто, застосування лічильника у разі не проходження чергової повірки заборонено законом.

Таким чином, до 02.08.2017 року КП Харківводоканал , як виконавець послуг з водопостачання та водовідведення повинне було контролювати та здійснювати періодичної повірки лічильника.

Посилання скаржника на те, що у період з 01.05.2014 по 01.08.2017 на абонентському обліку в КП Харківводоканал не значаться прилади обліку холодної та гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 та документального підтвердження встановлення придатних приладів обліку у період з 01.05.2014 по 01.08.2017 відповідачами не надано, спростовується відповіддю генерального директора КП Харківводоканал від 31.05.2012 року з якого вбачається, що прилади обліку були встановлені у квартирі відповідачів ще до 2008 року. (а.с. 87-88) Крім того, 26.08.2014 року відмовляючи у задоволені позовних вимог КП Харківводоканал до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення Комінтренівський районний суд м. Харкова посилався на те, що нарахована КП Харківводоканал заборгованість була нарахована без урахування показань засобу обліку води, однак не було надано суду доказів того, що цей засіб обліку води є несправним, оскільки лише в цьому випадку плата за послуги вноситься згідно з нормативами споживання. (а.с. 51-52)

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за період з 02.08.2017 року по 30.06.2018 року, оскільки за період з 01.05.2014 року по 02.08.2017 року відповідачами сплачувались послуги за показниками лічильника, а наданий розрахунок здійснений позивачем було здійснено за загальними показаннями без урахування встановленого у відповідачів лічильника.

В апеляційній скарзі КП Харківводоканал посилається на те що, суд першої інстанції не застосував правову позицію Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 638/22150/14-ц де скасовуючи рішення апеляційного суду зазначено, що судом першої інстанції враховано, що у спірний період з 06 серпня 2010 року до 30 листопада 2014 року, за який виникла заборгованість у відповідачів за надані позивачем послуги, він не мав нести витрати на повірку засобів обліку води, а відповідачі самостійно не виконали таку повірку, а тому нарахування вартості послуг проводилося згідно встановлених норм водоспоживання та затверджених тарифів відповідно до кількості зареєстрованих осіб, які відповідачами у повному обсязі не сплачувалися.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими доводами апеляційну скаргу з огляду на висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 27.03.2019 року справа № 229/1539/17 відповідно до якого суд касаційної інстанції відступив від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 233/4620/17 (провадження № 61-12053св18), Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що позивач, який є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП Компанія Вода Донбасу , тому саме комунальне підприємство несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій споживача, оскільки стосується правових взаємовідносин комунального підприємства як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а споживач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів у справі та висновків суду не спростовують.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачами зазначено, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що мешкають в квартирі по АДРЕСА_2 два відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Прописаний в квартирі ОСОБА_3 , який згідно договору оренди на 10 років винаймає житло і сплачує там всі комунальні послуги в повному обсязі з 01 квітня 2013 року по 01 квітня 2023 року.

Однак, ст. 29 Постанови КМУ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року передбачено зменшення розміру плати у у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Відповідачами не надано доказів звернення до КП Харківводоканал з письмом заявою відповідно до Постанови КМУ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року.

Крім того, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечували проти задоволення апеляційної скарги, однак, просили скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі, однак, таке клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на те, що відповідачі не скористались своїм правом на апеляційне оскарження та їх апеляційна скарга ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.04.2019 року була визнана неподана та повернута скаржникам.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та надав належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України колегія суддів вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Харківводоканал залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2019 року залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства Харківводоканал (код ЄРПОУ 03361715) на користь держави судовий збір у розмірі 2643 грн. у якості відшкодування судових витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 06 червня 2019 року

Головуючий: П.В. Кісь

Судді : О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина