Ухвала

від 06.06.2019 по справі 500/1197/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

Справа № 500/1197/19

06 червня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Гірняка В.М.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради Буняка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі .

Підставою позову зазначено грубі порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та недотримання положень Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою суду від 29.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 419 від 02.05.2019 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі , залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення задоволено, зупинено дію рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі до набрання законної сили рішенням у цій адміністративній справі (а.с.43-50).

31.05.2019 за вх.№ 1530/19 до суду від представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Гірняка В.М. надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою про забезпечення позову від 29.05.2019, в цій адміністративній справі (а.с.60-64).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 призначено судове засідання щодо розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову. У зв`язку тим, що 01-02.06.2019 були вихідними днями та через перебування судді Чепенюк О.В. з 03.06.2019 по 05.06.2019 включно у відрядженні, питання про призначення судового засіданні вирішено у перший робочий день головуючого судді - 06.06.2019, судове засідання призначене на 06.06.2019 о 14.00 год (а.с.77-78).

Клопотання представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 29.05.2019, обґрунтовано наступним.

Відповідач (заявник) вважає, що ухвала суду про забезпечення позову прийнята з порушенням чинного законодавства. В частині другій статті 2 КАС України визначено критерії за якими суд, у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, перевіряє їх правомірність. При винесенні ухвали про забезпечення позову суд не в повній мірі перевірив обставини, перелічені в пунктах 1-10 частини другої статті 2 КАС України, обов`язковість яких мала бути перевірена судом.

Також представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову наводить такі положення Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001, № 2344-III: статтю 5, яка визначає основиним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту - створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг; статтю 10 - про тарифну політику на автомобільному транспорті, яка має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних засобів, статтю 31, яка регулює відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Так, згідно з частиною першою даної статті відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

З огляду на це, заявник зазначає, що судом не враховано ту обставину, що тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом розрахований відповідно до розрахунків, наданих перевізниками та підтверджений звітом про фактичні результати проведеного аудиту, аудиторською фірмою ТерАудит від 14.11.2018 № 2064.

Також представник відповідача вказує на неправильне застосування судом Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Оскаржуване позивачем рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі застосовується не до невизначеного кола осіб, оскільки стосується визначених юридичних та фізичних осіб перевізників, а саме: КП Тернопільелектротранс , КП Міськавтотранс , ПАТ Тернопільське АТП 16127 , ПП Тернвояж , ТОВ Менс-Авто , ТОВ АТК Еталон , ТОВ Мега-Сервіс , ТОВ Назар-Транс , СПД ФО ОСОБА_2 , СПД ФО ОСОБА_3 , та не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а відтак, не містить норм регуляторного характеру і його прийняття не потребує реалізації процедур, передбачених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Такі твердження узгоджуються з позицією Державної регуляторної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, викладеною у роз`ясненні, наданому за результатами розгляду проекту рішення, що оскаржується, у відповідь на лист Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 668/01 від 25.04.2019.

За нормами статті 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності необхідність подання проекту регуляторного акта до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам Закону із подальшою передачею експертного висновку щодо регуляторного впливу та аналізу регуляторного впливу стосується лише проектів регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Виконавчий комітет відповідної ради є окремою юридичною особою, а тому дія Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності на розроблення проекту та затвердження рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі на нього не поширюється.

Також відповідач (заявник) стверджує, що суд не надав повну, обґрунтовану та правильну оцінку співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, не оцінив співвідношення негативних наслідків, зокрема, для КП Тернопільелектротранс , КП Міськавтотранс , ПАТ Тернопільське АТП 16127 , ПП Тернвояж , ТОВ Менс-Авто , ТОВ АТК Еталон , ТОВ Мега-Сервіс , ТОВ Назар-Транс , СПД ФО ОСОБА_2 , СПД ФО ОСОБА_3 від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати з невжиття цих заходів. Взято до уваги лише твердження позивача та залишено поза увагою майнові наслідки, які виникнуть у відповідача за результатами забезпечення позову, судом проігноровано засади державного регулювання та контрою у сфері автомобільного транспорту, визначені Закону України Про автомобільний транспорт щодо забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб`єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності та відповідним наслідком в результаті зупинення їх діяльності, що приведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб - користувачів послуг перевезень автомобільним транспортом, які не є учасниками даного судового процесу.

Обмежуючись лише доводами заявника ОСОБА_1 , суд не врахував важливості наслідків задоволення заяви, проте зробив висновок достатності доказів щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення заінтересованих осіб, чим порушив права та інтереси інших осіб, у тому числі й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

З наведених підстав представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради просить постановити ухвалу про скасування ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 про забезпечення позову.

У судовому засіданні представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою про забезпечення позову від 29.05.2019, підтримав з підстав, наведених у клопотанні, та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримав та просив його задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв, клопотань до суду не подав (а.с.80, 83).

Оскільки позивач належним чином повідомлений про судове засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, тому суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності позивача.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази в межах клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, письмові пояснення, викладені у заявах по суті клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою суду від 29.05.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення задоволено, зупинено дію рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі до набрання законної сили рішенням у цій адміністративній справі.

При постановленні ухвали про вжиття заходів забезпечення позову судом враховано, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 419 стосується встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Тернополі, тобто передбачає правове регулювання господарських відносин між перевізником та споживачами послуг з перевезення, застосовуються неодноразово щодо невизначеного кола осіб. За своєю правовою природою таке рішення є регуляторним актом, яким змінені норми права, оскільки воно розраховане на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб, з метою встановлення тарифів на перевезення населення у м. Тернополі.

При цьому, судом враховано сталу та непоодиноку (зважаючи на актуальність питання встановлення тарифів на послуги перевезення) практику Верховного Суду, висновки якого щодо застосування норм права підлягають обов`язковому врахуванню судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, яка вказує на те, що акти органів місцевого самоврядування про встановлення тарифів на перевезення міським транспортом є регуляторними актами. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 490/2099/15-а, від 08.05.2018 у справі № 405/5819/14-а, від 21.10.2018 у справі № 591/1335/15-а, від 20.02.2019 у справі №812/1177/18. При цьому, Верховний Суд зауважував, що листи Державної регуляторної служби України з роз`ясненнями про те, що рішення виконавчого комітету про встановлення тарифів на перевезення не є регуляторним актом, мають роз`яснювальний характер і не є нормативно-правовими актами, якими слід керуватися органам місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень.

Також судом взято до уваги обставини, встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 500/2333/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30.10.2018 № 819 Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі , якою позовні вимоги задоволені повністю. Оскаржуване рішення від 02.05.2019 стосується аналогічних правовідносин, що й рішення від 30.10.2018 № 819, за виключенням того, що рішенням від 02.05.2019 встановлено тариф лише для перевезення пасажирів автомобільним транспортом, тоді як рішенням від 30.10.2018 № 819 тарифи встановлені для перевезення пасажирів автомобільним і електричним транспортом. А також відмінним є те, що в оскаржуваному рішенні відповідач не посилається на положення Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а лише на Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , Закон України Про автомобільний транспорт , положення Податкового кодексу України.

Апеляційною інстанцією встановлено, що оскаржуване рішення (із наступними змінами) за своїм характером та змістом є регуляторним актом, що регламентує тарифи на транспортні послуги у м. Тернополі та, крім іншого, встановлено недотримання вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Тобто порушення регуляторного законодавства відповідачем уже допускалися, проте при прийняті нового регуляторного акта з тих самих правовідносин (встановлення тарифів на надання послуг перевезення пасажирів) проігноровані.

Виходячи зі встановленої природи оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі як регуляторного акта, його прийняттю мала передувати визначена законом процедура.

При постановлені ухвали про вжиття заходів забезпечення позову судом були досліджені документи, додані до заяви про забезпечення позову, та встановлено недодержання процедури, визначеної Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , яка передує прийняттю регуляторного акта, про що свідчили докази щодо відсутності оприлюднення проекту регуляторного акта (проекту рішення Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі ), аналізу регуляторного впливу проекту регуляторного акта на офіційному сайті Тернопільської міської ради у розділах Повідомлення про оприлюднення та проекти регуляторних актів . Враховано відсутність громадських обговорень, які не могли бути проведені у межах строку, визначеного статтею 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (який не може бути меншим, ніж один місяць з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу), так як дія попереднього рішення відповідача про встановлення тарифів від 30.10.2018 (зі змінами від 15.11.2018) припинена згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №500/2333/18 16.04.2019, тому, навіть розпочавши регуляторну процедуру з цієї дати, її неможливо було б завершити до 02.05.2019 (дата прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до частин першої-другої статті 8, частини першої статті 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій. Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних осіб та юридичних осіб, їх об`єднань.

З огляду на встановлені при розгляді заяви про забезпечення позову обставини, які свідчать про не проведення при прийнятті регуляторного акта відповідної процедури, передбаченої Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , суд прийшов до висновку про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову в силу пункту 2 частини другої статті 150 КАС України.

Також при постановленні ухвали про забезпечення позову суд вважав обґрунтованими доводи позивача щодо спричинення шкоди його правам у вигляді надмірних витрат за проїзд, оскільки він як споживач послуг з перевезення пасажирів з 02.05.2019 оплачує тарифи за перевезення, розмір і складові яких не пройшли необхідних процедур розробки, обговорення, аналізу їх змісту та їх впливу, що передбачені Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Така шкода може бути завдана і необмеженому колу громадян, які користуються громадським автомобільним транспортом у м. Тернополі. Сплачені таким чином кошти буде вкрай складно чи й неможливо компенсувати, у разі, якщо судом буде в подальшому визнано нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради і застосування його буде визнано протиправним. Суд вважав вид (спосіб) забезпечення позову таким, що відповідає, як предмету позовних вимог, так і вимогам статті 150 КАС України, тобто є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при постановлені ухвали про забезпечення позову, суд наголошував, що не висловлює думку щодо законності чи правомірності оскаржуваного рішення в цілому. Зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача, що відповідає як меті застосування правового інституту забезпечення позову, так і завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України.

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається у судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням (частина шоста статті 157 КАС України).

Частиною восьмою статті 157 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів, а також у разі настання обставин, визначених частиною восьмою статті 157 КАС України, якщо заходи забезпечення позову були вжиті судом до подання позову. Тобто скасування заходів забезпечення позову можливе за відсутності в подальшому потреби в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або за відсутності підстав, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Дослідивши клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд не вважає, що відпали чи зазнали істотної зміни ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в цій адміністративній справі.

Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову вживалися судом за клопотанням позивача, так як очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі та порушення таким рішенням прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду, необмеженого кола споживачів послуг з перевезення пасажирів, що відповідає умовам пункту 2 частини другої статті 150 КАС України, яка вказує на підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

На думку суду, очевидність протиправності оскаржуваного рішення від 02.05.2019 №419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі з огляду на пояснення представника відповідача не спростована.

Щодо позиції Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про те, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом з огляду на отриманні роз`яснення Державної регуляторної служби України, то таким обставинам буде надаватись оцінка при розгляді справи по суті, оскільки потребує з`ясування неоднозначної позиції відповідача та різного застосування законодавства до одних і тих самих правовідносин при прийняті аналогічних рішень щодо встановлення тарифів на надання послуг з перевезення пасажирів у 2018 році (коли відповідач вважав таке рішення регуляторним актом) та у 2019 році (коли відповідач відстоює думку про те, що оскаржуване в цій справі рішення не є регуляторним актом).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, по-перше, відповідач не звертався за погодженням до уповноваженого органу про погодження проекту регуляторного акта в порядку статті 21 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а листом № 668/01 від 25.04.2019 просив лише надати свої висновки на предмет того, чи містить проект рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом м. Тернополя ознаки регуляторного акта, тобто не ініціював та не подав для погодження до уповноваженого органу проект регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу цього проекту та копією оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій (а.с.74).

По-друге, роз`яснення Державної регуляторної служби України № 3214/0/20-19, на яке посилається відповідач, як на підставу того, чому він не вважав оскаржуване рішення регуляторним актом і не дотримувався процедури, визначеної Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , надане листом від 15.05.2019, тобто пізніше прийняття рішення Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради - 02.05.2019, відтак, не може бути враховано судом (а.с.73).

Відразу суд звертає увагу, що стаття 21 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності передбачає погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади, із уповноваженим органом.

Зокрема, положення частин першої-другої даної статті визнають, що проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню із уповноваженим органом; для погодження до уповноваженого органу разом з проектом регуляторного акта подаються аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Стаття 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , на яку посилається представник відповідача у клопотанні про скасування заходів, і у поясненнях, наданих у судовому засіданні, дійсно стосується особливостей погодження проектів регуляторного акта, які розглядаються сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою. Проте вище наведено положення цього ж Закону, які регламентують погодження проектів регуляторних актів, які розробляються саме органами виконавчої влади, із уповноваженим органом. Отож, мотиви відповідача про необхідність погодження проекту регуляторного акта лише того, який приймається міською радою, а не виконавчим комітетом, спростовані.

Щодо доводів представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради як підстави для скасування заходів забезпечення позову про не в повній мірі перевірку судом обставин, перелічені в пунктах 1-10 частини другої статті 2 КАС України, обов`язковість яких мала бути перевірена, то суд зазначає, що застосування критеріїв за якими суд, у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, перевіряє їх правомірність здійснюється при з`ясуванні обставин справи, які входять до предмету доказування у справі в цілому та підлягають оцінці шляхом винесення кінцевого рішення у справі.

Щодо неврахування негативних наслідків для перевізників КП Тернопільелектротранс , КП Міськавтотранс , ПАТ Тернопільське АТП 16127 , ПП Тернвояж , ТОВ Менс-Авто , ТОВ АТК Еталон , ТОВ Мега-Сервіс , ТОВ Назар-Транс , СПД ФО ОСОБА_2 , СПД ФО ОСОБА_3 від вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення діяльності перевізників, то такі доводи жодними доказами не підтверджені, є припущеннями представника відповідача. Разом з тим, вказані заходи вжиті для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Заходи забезпечення позову є тимчасовими і вжиті судом лише з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи.

Тимчасове зупинення дії оскаржуваного рішення на час розгляду судової справи, на думку суду, не матиме суттєвого впливу на майнові наслідки перевізників. Разом з тим, це мотивуватиму відповідача невідкладно, без невиправданих зволікань вживати відповідних заходів реагування для належного виконання повноваження щодо встановлення в порядку, у спосіб та за процедурою, визначених законом, тарифів на послуги перевезення пасажирів у межах міста Тернополя з метою недопущення порушень прав, свобод та інтересів необмеженого кола споживачів цих послуг.

Також суд не вважає обґрунтованою мотивацію представника відповідача для скасування заходів забезпечення позову в частині правомірності розрахунків вартості встановленого оскаржуваним рішенням тарифу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом з огляду на те, що економічне обґрунтування цих тарифів не ставилося під сумнів позивачем, виходячи зі змісту позову, і не є предметом спору в цій справі.

Предметом дослідження, враховуючи мотиви позову та вже висловлені відповідачем пояснення у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, є обставини, які стосуються встановлення наявності чи відсутності в оскаржуваному рішенні ознак регуляторного акта та дотримання відповідачем процедури прийняття такого регуляторного акта. Пояснення учасників справи та докази щодо формування собівартості та економічної обґрунтованості тарифів вказані обставини ані спростовують, ані доводять, а тому не є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Також суд звертає увагу на те, що, не досліджуючи змісту оскаржуваного акта відповідача, вже із самої назви рішення від 02.05.2019 № 419 Про тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі вбачається, що воно спрямоване на встановлення тарифів на перевезення пасажирів, тобто передбачає правове регулювання господарських відносин між перевізником та споживачами послуг з перевезення, застосовуються неодноразово щодо невизначеного кола осіб, а тому обставини які стосуються позивача, і порушення його прав та свобод, стосуються порушення прав і необмеженого кола осіб та свідчать, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів позивача та необмеженого кола осіб без вжитих судом заходів забезпечення адміністративного позову, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При постановлені ухвали про вжиття заходів забезпечення позову судом дотримані наведені критерії щодо співмірності. Саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і майнові права суб`єктів господарювання не можуть бути поставлені їм в противагу. Можливі тимчасові негативні наслідки для фінансового стану перевізників є тими ризиками, з якими пов`язана будь-яка господарська діяльність.

Отже, суд вважає доцільним збереження заходів, ужитих ухвалою про забезпечення позову від 29.05.2019, на даний час через те, що обставини, які слугували підставами та мотивацією для застосування заходів забезпечення адміністративного позову, не змінились, не зникли та не зазнали істотної зміни. Обґрунтовуючи своє клопотання про скасування застосованих заходів забезпечення позову, заявник не навів достатніх доводів та доказів того, що заходи вжиті ухвалою про забезпечення позову підлягають скасуванню. Клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом фактично є запереченнями проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому дія оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради може привести до спричинення майнової шкоди у вигляді надмірних витрат за тарифами, які затверджені не у встановленому законом порядку.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці, застосовуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, наводить стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкриває елементи змісту принципу належного урядування .

Так, у справі Рисовський проти України від 20.10.2011, заява № 29979/04, Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (пункт 70 рішення ЄСПЛ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (пункт 71 рішення ЄСПЛ).

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Також суд звертає увагу відповідача (заявника) на наступне.

Представником Виконавчого комітету Тернопільської міської ради подано до суду Клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 157 КАС України . Разом з тим, у такому клопотанні представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та у судовому засіданні просив: Постановити ухвалу про скасування ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 про забезпечення позову .

Суд зауважує, що скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження у порядку та строки, визначенні КАС України. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

В даному випадку, відповідно до вимог статті 157 КАС України, суд першої інстанції може розглядати питання лише скасування заходів забезпечення позову, а не скасування ухвали про забезпечення позову, що віднесене до повноважень апеляційної інстанції. В ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 чітко викладено порядок і строк оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Також ухвала суду від 29.05.2019 про забезпечення позову містить достатнє і належне обґрунтування висновку про розгляд заяви позивача про забезпечення позову у порядку письмового провадження без виклику позивача та заінтересованих осіб. Обставини, які наводить представник відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову без участі зацікавлених осіб, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою від 29.05.2019, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 157, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.2019.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Чепенюк О.В.