Ухвала

від 06.06.2019 по справі 1-386/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

06 червня 2019 року

м. Київ

справа № 1-386/11

провадження № 51-10244км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_7 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня

2011 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та проживаючого у

АДРЕСА_1 , раніше судимого 26 червня 2003 року вироком Староміського районного суду м. Вінниці за: ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 9 місяців з конфіскацією майна, постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 липня 2008 року умовно-достроково звільнено від відбування основного покарання на 2 роки 6 місяців 7 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 вересня

2011 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 29 січня 2011 року в період часу з 16:00 по 17:30, будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 разом із своєю співмешканкою потерпілою ОСОБА_8 , в ході сварки, яка виникла між ними та потерпілою, остання нанесла засудженому ОСОБА_7 удар по обличчю, внаслідок чого заподіяла йому тілесне ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці. Будучи обуреним діями ОСОБА_8 , ОСОБА_7 вирішив заподіяти їй смерть. З цією метою, ОСОБА_7 повалив

ОСОБА_8 на землю та сівши на неї зверху, обхопив пальцями обох рук шию останньої, після чого, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та невідворотність наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8 , почав стискати її шию до того часу, поки остання не перестала чинити опір та подавати будь-які ознаки життя. Переконавшись у настанні смерті ОСОБА_8 засуджений з метою приховування злочину кинув тіло потерпілої до овочевої ями, яка знаходилась у вказаному вище підвалі, після чого залишив місце події.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В касаційній скарзі засуджений порушує питання про призначення йому більш м`якого покарання ніж було визначено судом у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, а захисник виступив на її підтримку.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України 1960 року, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 КПК України 1960 року. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій, не оспорюються і підтверджуються сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка.

Стосовно доводів касаційної скарги засудженого про порушення щодо нього загальних засад призначення покарання, то такі, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду і розміру покарання ОСОБА_7 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, суд, як вбачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, зокрема, характер злочинних дій, а також дані про особу засудженого, який має незняту та непогашену судимість позитивно характеризується за місцем проживання, його стан здоров`я на момент вчинення злочину, думку потерпілого щодо визначення засудженому покарання, обставини, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують його рецидив злочинів, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, та правильно призначив покарання у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Колегія суддів вважає, що покарання, призначене засудженому, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстав вважати призначене ОСОБА_7 покарання несправедливим внаслідок його суворості, про що йдеться у касаційній скарзі засудженого, немає. Обране засудженому покарання слід визнати таким, яке є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження суд, дотримавшись положень глав 29, 30 КПК України 1960року, ретельно перевірив усі доводи викладені в апеляції засудженого, на кожний з них дав вичерпну відповідь, й мотивовано відмовив у її задоволенні, навівши аргументи, які ґрунтуються на матеріалах справи. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень кримінального чи кримінально-процесуального закону, які могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, та які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування судових рішень, при перевірці справи в касаційному порядку не встановлено.

Керуючись статтями 394396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15розділу XI «Перехідні положення» КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня 2011 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3