Рішення

від 03.06.2019 по справі 755/6139/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/2770/19

Справа №755/6139/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал страхування , треті особи Акціонерне товариство Ощадбанк , ТОВ Богдан-Авто Київ про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та, з урахуванням зменшених позовних вимог, просила стягнути з відповідача страхове відшкодування на свою користь в сумі 225000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 4200,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.10.2017 року вона придбала в кредит в автосалоні Карат автомобіль Ravon R2 білого кольору, д.н. НОМЕР_1 . Кредит на придбання автомобіля позивач отримала в АТ Ощадбанк

Вартість автомобіля складала 225000,00 грн., які були сплачені нею 20.10.2017 року.

Між ОСОБА_1 та ПраТ СК Арсенал страхування 26.10.2017 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1600/17-Тз/К/01, страхова сума за цим договором була визначена сторонами в розмірі 225000,00 грн.

01.12.2017 року сталася ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль позивача.

У зв`язку з вказаною подією позивач звернулась до ПрАТ СК Арсенал страхування за страховим відшкодуванням, її було направлено для проведення ремонту автомобіля на станцію технічного обслуговування ТОВ Богдан-Авто Київ .

09.02.2018 року ОСОБА_1 доставила свій автомобіль на станцію технічного обслуговування ТОВ Богдан-Авто Київ , передала працівникам автомобіль та один екземпляр ключів від автомобіля.

12.02.2018 року слідчим Дніпровського району ОСОБА_1 було повідомлено про викрадення її автомобіля та було відкрито кримінальне провадження №12018100040001664 від 13.02.2018 року за ст. 289 КК України.

Оскілки автомобіль був застрахований, позивач звернулась до ПрАТ СК Арсенал страхування за страховим відшкодуванням, однак їй було відмовлено.

Вважає вказану відмову неправомірною, оскільки ПрАТ СК Арсенал страхування зобов`язане здійснити страхову виплату ОСОБА_1 в розмірі суми збитків, пов`язаних з викраденням автомобіля, що передбачено договором страхування.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.04.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 21.05.2018 року у справі відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до розгляду.

20.06.2018 року від представника ТОВ Богдан-Авто Київ надійшов відзив на позовну заяву.

21.06.2018 року від представника ПрАТ СК Арсенал страхування надійшов відзив на позовну заяву.

24.09.2018 року від позивача надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог та про залучення до участі у справі третьої особи АТ Ощадбанк .

24.09.2018 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та зміну підстав позову.

Від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги АТ Ощадбанк надійшла позовна заява.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.10.2018 року позовні вимоги в частині вимог до ТОВ Богдан-Авто Київ по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Богдан-Авто Київ , ПрАТ СК Арсенал страхування , третя особа, що заявляє самостійні вимоги ПАТ Державний ощадний банк України про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи ПАТ Державний ощадний банк України задоволено.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.10.2018 року було повернуто ПАТ Державний ощадний банк України сплачений судовий збір за подання позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами, у зв`язку з її відкликанням.

26.10.2018 року від представника ПрАТ СК Арсенал страхування надійшов відзив на заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2018 року справу направлено за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.12.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

16.01.2019 року від представника третьої особи ТОВ Богдан-Авто Київ надійшли пояснення на позовну заяву, в яких він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що ПАТ Ощадбанк як вигодонабувач висунув вимоги до ПрАТ СК Арсенал страхування про виплату страхового відшкодування, а тому ОСОБА_1 не має права на одержання страхової виплати та є неналежним позивачем у справі.

28.01.2019 року від представника ПрАТ СК Арсенал страхування надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що подія зазначена позивачем не є страховим випадком, а тому не породжує обов`язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування позивачу.

Також зазначила, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у даній справі, оскільки за договором страхування №1600/17-Тз/К/01 від 26.10.2017 року вигодонабувачем є АТ Ощадбанк та 17.01.2019 року між АТ Ощадбанк та страховиком було укладено угоду про порядок здійснення страхового відшкодування за договором страхування.

Відповідно до угоди, сторони погодили, що страховик діючи за принципом ex gratia та звичаїв ділового обороту здійснить страхове відшкодування на користь вигодонабувача за договором страхування за наслідками події (незаконного заволодіння транспортним засобом).

При цьому, сторони угоди визнали та підтвердили, що згідно з п.п. 26.3.11 договору страхування, подія не є страховим випадком та не породжує обов`язку страховика здійснити страхове відшкодування.

Сторони погодили, що здійснення виплати страхового відшкодування свідчить про втрату права вимоги страхувальника - ОСОБА_1 за договором страхування / позичальника за кредитним договором / до страховика, оскільки вигодонабувач отримав страхове відшкодування у розмірі прямого збитку згідно зі ст. 9 Закону України Про страхування та п. 32.3 договору страхування.

На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні позову.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані учасниками справи докази, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 26.10.2017 року між позивачем ОСОБА_1 та ПрАТ СК Арсенал страхування був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №1600/17-Тз/К/01.

Згідно п. 3 даного договору страхування, вигодонабувачем визначено АТ Ощадбанк .

Відповідно до п. 5 договору страхування було застраховано транспортний засіб Ravon R2 , д.н. НОМЕР_2 ТА.

Розділом 25 договору страхування визначено перелік страхових ризиків та надано визначення страхового випадку.

При цьому, сторонами погоджено, що страхова сума становить 225000,00 грн. (п. 7 договору страхування); франшиза - 1% при пошкодженні транспортного засобу (п. 9.1 договору страхування); 5% при незаконному заволодінні (п. 9.2 договору страхування).

Крім того, сторонами погоджено виключення із страхових випадків та обмеження страхування (розділ 26 договору страхування).

13.02.2018 року позивач звернулась до ПрАТ СК Арсенал страхування з заявою про настання події та повідомила, що 09.02.2018 року передала автомобіль працівнику СТО Богдан-Авто Київ для заміни переднього бамперу, а 12.02.2018 року отримала повідомлення від Дніпровського відділу поліції про викрадення її автомобіля. Також, в поясненнях було зазначено, що з автомобілем було передано один комплект ключів, а також брелок від штатної сигналізації та сигналізації, яка була встановлена додатково.

Встановлено, що ПрАТ СК Арсенал страхування на виконання умов договору страхування здійснив виїзд за адресою ТОВ Богдан-Авто Київ та за попереднім висновком аварійного комісара встановлено, що візуальному огляді ремонтного боксу та вхідних дверей зникнення автомобіля неможливе без співробітників СТО.

Згідно п. 26.3.11 договору страхування №1600/17-Тз/К/01 від 26.10.2017 року, за цим договором не є страховим випадком, збитки, що виникли внаслідок добровільної передачі страхувальником (водієм застрахованого транспортного засобу)основного та/або додаткового комплектів ключів до замку запалювання транспортного засобу особі, яка не зазначена в заяві на страхування (крім збитків внаслідок ДТП при керуванні застрахованим транспортним засобом третіми особами на законних підставах), або залишення ключів до замку запалювання транспортного засобу у місці, яке не перешкоджає вільному доступу до цих ключів третіх осіб. У цьому пункті договору під третіми особами сторони розуміють будь-яку фізичну особу, крім страхувальника та/або осіб, допущених до керування транспортним засобом не менше двох років.

Згідно заяви на страхування, позивач зазначила, що до керування транспортним засобом допущена будь-яка особа, яка має право керувати транспортним засобом на законних підставах. Згідно з п. 6 договору страхування сторони погодили, що до керування застрахованим транспортним засобом допущені будь-які особи на законних підставах, стаж керування транспортним засобом не менше двох років.

Тобто, договором страхування, заявою на страхування передбачено, що саме до керування транспортним засобом допущена будь-яка особа, яка має право керувати транспортним засобом на законних підставах.

Суд вважає, що позивач трактуючи умови договору страхування на власний розсуд, помилково зазначає, що оскільки до керування транспортним засобом допущена будь-яка особа на законних підставах, то добровільна передача ключів до замку запалювання працівникам СТО, куди позивач доставила автомобіль з метою проведення ремонтних робіт, не є порушенням умов договору.

Однак, як зазначила сама позивач у своїй позовній заяві, вона передала працівнику СТО Богдан-Авто Київ автомобіль та ключі до замку запалювання з метою проведення ремонтних робіт, а не для керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи за вказаною подією відкрито кримінальне провадження №12018100040001664 та внесено до ЄРДР за ч. 3 ст. 289 КК України, тобто мало місце незаконне заволодіння транспортним засобом.

Отже, дана подія не є страховим випадком, а тому не породжує обов`язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Таким чином, керуючись п. 26.3.11 договору страхування №1600/17-Тз/К/01 від 26.10.2017 року, ПрАТ СК Арсенал страхування повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування.

Крім того, згідно п. 30.1.9 договору страхування, страхувальник зобов`язаний передати страховику технічний паспорт (свідоцтво про реєстрацію) та повний комплект ключів від транспортного засобу, повний комплект карток активних і пасивних активаторів всіх електронних та електронно-механічних пристроїв проти викрадення, усіх ключів від механічних пристроїв проти викрадення та пультів управління протиугінного охоронною сигналізацією, що застосовуються на застрахованому транспортному засобі.

Однак, позивач не виконала даний обов`язок. При цьому, з її пояснень, що містяться в матеріалах справи вбачається неможливість виконання даного обов`язку зважаючи на добровільну передачу одного комплекту ключів та від сигналізації (штатної та додаткової).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України Про страхування , п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ПрАТ СК Арсенал страхування погодили всі умови договору страхування, в тому числі, передбачені розділом 26 договору страхування, зокрема п. 26.3.11 договору страхування, яким передбачено, що за цим договором не є страховим випадком, збитки, що виникли внаслідок добровільної передачі страхувальником основного та/або додаткового комплектів ключів до замку запалювання транспортного засобу особі, яка не зазначена в заяві на страхування (крім збитків внаслідок ДТП при керуванні застрахованим транспортним засобом третіми особами на законних підставах), або залишення ключів до замку запалювання транспортного засобу у місці, яке не перешкоджає вільному доступу до цих ключів третіх осіб.

Статтею 991 ЦК України та ст. 26 Закону України Про страхування передбачені підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати), зокрема, що умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату.

Таким чином, лише за умови настання страхового випадку та відсутність виключень з них, страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату.

В даному випадку, передача страхувальником основного та/або додаткового комплектів ключів до замку запалювання транспортного засобу особі, яка не зазначена в заяві на страхування (крім збитків внаслідок ДТП при керуванні застрахованим транспортним засобом третіми особами на законних підставах), або залишення ключів до замку запалювання транспортного засобу у місці, яке не перешкоджає вільному доступу до цих ключів третіх осіб - є виключенням зі страхових випадків та не породжує обов`язку виплати страхового відшкодування.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постановах від 21.01.2016 року у справі №3-1237гс15, від 03.02.2016 року у справі №3-1289гс15, а також Верховний Суд від 23.04.2018 року по справі №910/7686/17.

Також судом встановлено, що згідно п. 3 договору №1600/17-Тз/К/01 від 26.10.2017 року, вигодонабувачем позивач визначив АТ Ощадбанк .

АТ Ощадбанк не уповноважував позивача на отримання страхового відшкодування. При цьому, відповідно до чинного законодавства, саме вигодонабувач приймає рішення на користь якої особи позивача та/або АТ Ощадбанк має бути стягнуто вартість автомобіля.

Відповідно до п. 34.4.10 договору страхування страхувальник зобов`язаний не змінювати вигодонабувача, визначеного умовами цього договору, без його письмової згоди.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 року Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування право вимоги позивач (потерпілий, страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодо набувачем. Якщо ж вигодо набувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем у справі про її стягнення.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 без належного уповноваження від АТ Ощадбанк є неналежним позивачем по справі.

З урахуванням того, що вигодонабувачем за договором страхування №1600/17-Тз/К/01 від 26.10.2017 року є АТ Ощадбанк , 17.01.2019 року між АТ Ощадбанк та страховиком було укладено угоду про порядок здійснення страхового відшкодування за договором страхування.

Відповідно до вказаної угоди, сторони погодили, що страховик діючи за принципом ex gratia та звичаїв ділового обороту здійснить страхове відшкодування на користь вигодонабувача за договором страхування за наслідками події (незаконного заволодіння транспортним засобом).

При цьому сторони угоди визнали та підтвердили, що згідно з пп. 26.3.11 договору страхування, подія не є страховим випадком та не породжує обов`язку страховика здійснити страхове відшкодування.

Згідно ч. 17 ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Відповідно до п. 32.3 договору страхування, страхове відшкодування виплачується в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, визначеної на відповідний період страхування цього договору, з вирахуванням відповідної франшизи, зазначеної в п. 9 цього договору.

Відповідно до п. 3 розділу Загальні питання Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, визначено поняття терміну прямі збитки . Так, прямі збитки - поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об`єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Таким чином, в даному випадку прямий збиток власника КТЗ дорівнює його ринковій вартості на день викрадення (тобто на день спричинення такого прямого збитку).

Сторони погодили, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку (що становить, згідно висновку експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості колісного транспортного засобу№11/12, 176594,29 грн.) та здійснюється з урахуванням франшизи, передбаченої п. 9.2 договору страхування ( 11250,00 грн.).

Сторони погодили, що здійснення виплати страхового відшкодування свідчить про втрату права вимоги страхувальника - позивача за договором страхування / позичальника за кредитним договором до страховика / оскільки вигодонабувач отримав страхове відшкодування у розмірі прямого збитку згідно ст. 9 Закону України Про страхування та п. 32.3 договору страхування.

23.01.2019 року ПрАТ СК Арсенал страхування здійснено виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача за договором страхування в розмірі 165344,29 грн.

Таким чином, страховиком здійснено виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача відповідно до договору страхування та угоди, отже у позивача відсутнє право вимоги до ПрАТ СК Арсенал страхування , а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач не довела тих обставини на які посилалась як на підставу своїх вимог, а тому у позові слід відмовити.

Що стосується стягнення вартості витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, до заяви про зменшення розміру позовних вимог жодних доказів щодо вартості послуг адвоката та документіd, що підтверджують їх оплату не надано. Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо детальної фіксації послуг, які надаються у рамках ведення відповідної судової справи, витрачений час на надання послуг, вартість таких послуг та належним чином оформлених платіжних документів під час здійснення оплати послуг адвоката.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача вартості витрат на правничу допомогу

Керуючись Законом України Про страхування , ст.ст. 627, 628, 629, 979, 988, 991 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал страхування , треті особи Акціонерне товариство Ощадбанк , ТОВ Богдан-Авто Київ про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя