Постанова

від 06.11.2019 по справі 755/6139/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року

справа 755/6139/18

провадження № 22-ц/824/12515/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Щербенко А.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - приватне акціонерне товариство Страхова компанія Арсенал страхування

треті особи: акціонерне товариство Ощадбанк , товариство з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Київ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року постановленого під головуванням судді Оксюти Т.Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал страхування , треті особи : акціонерне товариство Ощадбанк , ТОВ Богдан-Авто Київ про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просила стягнути з ПрАТ СК Арсенал Страхування 225 000,00 грн, витрати на правову допомогу в сумі 4200,00 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал страхування , треті особи: акціонерне товариство Ощадбанк , ТОВ Богдан-Авто Київ про стягнення страхового відшкодування відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі представник скаржника просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ПрАТ СК Арсенал Стархування зобов`язане здійснити страхову виплату в розмірі суми збитків, пов`язаних з викраденням автомобіля, що передбачено договором страхування. Судом першої інстанції не враховано, що автомобіль, ключі та документи були передані працівникам СТО на вимогу відповідача. Також не враховано, що позивач відразу повідомила вигодонабувача про викрадення автомобіля.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Богдан-Авто Київ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Посилається на те, що позивач не має права на отримання страхового відшкодування. Вказує, що право вимоги позивач може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. ПАТ Ощадбанк як вигодонабувач висунув відповідні вимоги до АТ СК Арсенал Страхування та був заявлений відповідний позов про стягнення страхового відшкодування. Зазначає, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ СК Арсенал Страхування просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів в апеляційній скарзі . Зазначає, що випадок, який стався 12.02.2018 не є страховим.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що дана подія не є страховим випадком, а тому не породжує обов`язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Страховиком здійснено виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача відповідно до договору страхування та угоди, а тому у позивача відсутнє право вимоги до ПрАТ СК Арсенал Страхування .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про страхування добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно з положеннями ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України Про страхування за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Частиною 1 ст. 25 Закону України Про страхування визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Судом встановлено, що 26.10.2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ СК Арсенал страхування був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №1600/17-Тз/К/01.

Згідно п. 3 даного договору страхування, вигодонабувачем визначено АТ Ощадбанк .

Відповідно до п. 5 договору страхування застраховано транспортний засіб Ravon R2 , д.н. НОМЕР_1 .

Сторонами погоджено, що страхова сума становить 225 000,00 грн. (п. 7 договору страхування); франшиза - 1% при пошкодженні транспортного засобу (п. 9.1 договору страхування); 5% при незаконному заволодінні (п. 9.2 договору страхування).

Розділом 25 договору страхування визначено перелік страхових ризиків та надано визначення страхового випадку.

Відповідно до п. 25.1.2 страховим є випадок у разі незаконного заволодіння ТЗ шляхом крадіжки, розбою під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час.

Крім того, сторонами погоджено виключення із страхових випадків та обмеження страхування (розділ 26 договору страхування).

Відповідно до п. 26.3.11 не є страховим випадком збитки, що виникли внаслідок добровільної передачі Страхувальником основного та/або додаткового комплекту ключів до замку запалювання ТЗ особі, яка не зазначена в Заяві на страхування (окрім збитків внаслідок ДТП при керуванні застрахованим ТЗ третіми особами на законних підставах), або залишення ключів до замку запалювання ТЗ у місці, яке не перешкоджає вільному доступу до цих ключів третім особам.

Крім того, відповідно до п. 30.1.9 у випадку незаконного заволодіння ТЗ надати Страховику обґрунтовані пояснення, які стосуються цієї події та копію заяви в правоохоронні органи, передати Страховику технічний паспорт (свідоцтво про реєстрацію) та повний комплект ключів від ТЗ, повний комплект карток активних і пасивних активаторів всіх електронних та електронно-магнітних пристроїв проти викрадення, усіх ключів від механічних пристроїв проти викрадення та пультів управління протиугінною охоронною сигналізацією, що застосовуються на застрахованому ТЗ. Невиконання умов цього пункту допустимо тільки у випадку незаконного заволодіння ТЗ з застосуванням сили або при наданні довідки органів МВС про вилучення зазначених у цьому пункті предметів.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 13.02.2018 року звернулась до ПрАТ СК Арсенал страхування з заявою про настання події та повідомила, що 09.02.2018 року передала автомобіль працівнику СТО Богдан-Авто Київ для заміни переднього бамперу, а 12.02.2018 року отримала повідомлення від Дніпровського відділу поліції про викрадення її автомобіля.

Відповідно до матеріалів справи, за вказаною подією відкрито кримінальне провадження та внесено до ЄРДР за ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом).

В письмових поясненнях ОСОБА_1 наданих до СК Арсенал Страхування вказано, що позивач разом з автомобілем передала один комплект ключів, а також брелок від штатної сигналізації та сигналізації, яка була встановлена додатково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з пп. 34.1.7, п. 34. 1 договору страхування Страхувальник має право відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі чинного законодавства України та відповідно до умов договору.

За змістом положень статті 988 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України "Про страхування" обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

Договором Страхування, який є обов`язковим для виконання сторонами, передбачені умови та вимоги, за порушення яких страхувальник має нести ризик настання негативних наслідків у вигляді рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування. Такими вимогами є обов`язкове виконання умов п.26.3.11, п.30.1.9 договору страхування.

Оскільки позивачем добровільно передано ключі до замку запалювання ТЗ та пристрою дистанційного управління протиугінною системою іншій особі, що призвело до викрадення застрахованого ТЗ, заявлена подія не є страховим випадком відповідно до п. 26.3.11 договору страхування. Крім того, позивачем також не виконано умови п. 30.1.9 договору, яким передбачено передачу страховику повного комплекту ключів.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що подія, яка сталась 12.02.2018 року є виключенням із страхових випадків та не породжує обов`язку виплати страхового відшкодування.

Доводи апеляційної скарги, про те, що автомобіль, ключі та документи були передані на вимогу відповідача та працівників СТО колегія суддів, не приймає, оскільки такі умови договір добровільного страхування не містить.

Відповідно до ч. 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Путктом 3 Договору Страхування передбачено, що вигодонабувачем визначено АТ Ощадбанк .

Відповідно до п. 34.4.10 договору Страхувальник зобов`язаний не змінювати Вигодонабувача без його письмової згоди.

Оскільки ОСОБА_1 не наділена повноваженнями вигодонабувачем АТ Ощадбанк , тому, відповідно, не має права на одержання страхової виплати, та не є належним позивачем.

Відповідно до пояснень представника ПрАТ Арсенал Страхування наданих в судовому засіданні та викладених у відзиві на апеляційну скаргу, не зважаючи на те, що згідно з умовами договору страхування, випадок, який стався 12.02.2018 року не є страховим, однак з урахуванням того, що за договором страхування вигодонабувачем є АТ Ощадбанк та довготривалого співробітництва між страховиком та банком, 17.01.2019 року між ними укладено угоду про порядок здійснення страхового відшкодування за договором страхування.

Сторони погодили, що відповідач здійснить страхове відшкодування на користь вигодонабувача , розмір визначено на підставі п.32.3 договору страхування та з урахуванням ч. 17 ст. 9 ЗУ Про страхування , тобто в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми , визначений на відповідний період страхування договору , з вирахуванням відповідної франшизи, зазначеної в п.9 договору

Відповідно до матеріалів справи 23.01.2019 року ПрАТ СК Арсенал Стархування здійснено виплату відшкодування Вигодонабувачу за договором страхування на умовах угоди у розмірі 165 344, 29 грн., (а.с. 250 т.1, а.с.1 т.2), а тому у позивача відсутнє право вимоги до страховика про стягнення страхового відшкодування

Крім того, здійснивши виплату відшкодування вигодонабувачу за договором страхування на умовах угоди , відповідач фактично здійснив погашення залишку кредитної заборгованості позивача перед банком. А тому, звертаючись до суду із вимогою стягнення страхового відшкодування на свою користь позивач має намір отримати подвійне відшкодування, шо суперечить нормам ст. 9 ЗУ Про страхування та умовам Договору страхування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 03 червня 2019 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2019 року

Суддя-доповідач

Судді