ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
12 червня 2019 року Справа № 915/238/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства Шепіт за вих. №107 від 10.06.2019 про забезпечення позову у справі
про : визнання права постійного користування земельними ділянками,
без повідомлення (виклику) учасників, -
встановив:
14.02.2019 позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №95 від 13.02.2019 до відповідача про визнання права постійного кориcтування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820383800:04:000:0027 та 4820383800:04:00:0026, виготовлені на підставі державного акту №489 від 10.04.1993 за фермерським господарством «Шепіт» .
Ухвалою від 05.03.2019 судом відкрито провадження у справі №915/238/19.
11.06.2019 фермерське господарство Шепіт звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу фермерському господарству Ліспома вчиняти певні дії щодо розпаювання, відчуження спірних земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 04:000:0027 та 4820383800 НОМЕР_2 , які знаходяться в межах Благодатненської ОТГ Арбузинського району Миколаївської області.
Заявником обґрунтовано заяву тим, що відповідач може розпаювати земельні ділянки з кадастровими номерами 4820383800:04: НОМЕР_3 : НОМЕР_4 та 4820383800:04:000:0026, що може позбавити позивача отримати земельні ділянки у приватну власність, гарантованих законами України земельних часток (паю).
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Частиною 1 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За правилами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності з частинами 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову роз`яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Особи на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення Особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заява від 10.06.2019 не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України, а саме: не містить обґрунтування заявником необхідності застосування заходів забезпечення позову.
Крім того, заява позивача містить прохання про заборону відповідачеві вчинення "певних" дій щодо розпаювання, відчуження спірних земельних ділянок, з чого суд не може дійти обгрунтованого висновку про те, які саме дії заявник просить заборонити.
Отже, і в цій частині позовна заява не відповідає вимогам п.4 ч. 1 ст. 139 ГПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заява не відповідає вимогам п.4 ч. 1 ст. 139 ГПК України, на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову повернути заявнику.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема повернення заяви або скарги.
За таких обставин, сплачений заявником судовий збір за подання заяви про забезпечення позову підлягає поверненню заявникові.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Повернути фермерському господарству Шепіт заяву за вих.. №107 від 10.06.2019 про забезпечення позову з додатком.
Повернути фермерському господарству Шепіт (вул. Миру, 46, с. Садове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55312, код ЄДРПОУ 20884857) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, рахунок 34313206083007, одержувач: УК у м. Миколаїв 22030101, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: судовий збір, назва суду: Господарський суд Миколаївської області) судовий збір, сплачений при поданні заяви про забезпечення позову за квитанцією №31 від 10.06.2019 в розмірі 960,50 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
Суддя В.О.Ржепецький
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2019 |
Оприлюднено | 12.06.2019 |
Номер документу | 82338825 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні