Рішення

від 05.06.2019 по справі 480/1267/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. Справа № 480/1267/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,

представника позивача - Кравченка П.А.,

представника відповідача - Дмитренко О.Д .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СУФ" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "СУФ" (далі - позивач, ТОВ СУФ ), звернулося до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 № UA805180/2019/000040/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ СУФ уклало з компанією Сора Isi Sistemleri Sanayi ve Ticaret A.S. зовнішньоекономічний контракт №0309/CS щодо поставки радіаторів для центрального опалення з неелектричним нагрівом, асортимент, кількість, ціни та умови поставки яких визначаються в інвойсах та додатках до контракту на кожну партію товару. На виконання умов зазначеного контракту, компанія Сора Isi Sistemleri Sanayi ve Ticaret A.S. відвантажила партію радіаторів вартістю 24 117,44 долл. США згідно рахунку-фактури. 04.03.2019 декларантом ТОВ СУФ , митним брокером ТОВ РЕАЛ 73 було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) №UA805180/2019/007724, у якій вартість товару було визначено декларантом за основним методом на підставі примірника рахунку-фактури (інвойсу), що відповідало реальній ціні правочину. Крім самої МД до митного оформлення були подані також і інші документи, які визначені Митним кодексом України.

Позивач зазначає, що всі документи були належним чином оформлені, містили необхідну інформацію про вартість товару. Жодні розбіжності щодо вартості товару в даних документах були відсутні (вартість в рахунку-фактурі повністю тотожна її числовому значенню, зазначеному в митній декларації країни відправлення, яку було подано при митному оформленні). Документи, з якими товар перетнув митний кордон України та в подальшому був доставлений до м. Суми для проведення митного оформлення, містили відтиски штампів Під митним контролем відповідно прикордонної Одеської та Сумської митниць ДФС.

По даній МД при подачі її до митного оформлення ТОВ СУФ було, серед іншого, сплачено до державного бюджету (виходячи із визначеної ним для цілей оподаткування вартості товару в сумі 24 117,44 долл. США) обов`язкові платежі.

Проте, 06.03.2019 митницею було прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні №UA805180/2019/00094, згідно з якими вартість товару, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, числовий шифр З в графі 42 МД). Згідно із цим рішенням вартість товару для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 36 345,60 долл. США, замість заявленої декларантом 24 117,44 долл. США, тобто митну вартість було збільшено митницею на 12 228,16 долл. США.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000040/2, є незаконним та необґрунтованим, оскільки не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 55 Митного кодексу України. На підставі вказаного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 15.04.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 07.05.2019, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на момент декларування імпортованого товару та пред`явлення його до митниці, декларант мав надати платіжні документи, один з яких засвідчує передоплату за цей товар, а інший підтверджує повну оплату, однак в порушення вимог частин 4 та 5 статті 53 Митного кодексу України таких документів позивачем надано не було (а.с. 50-60).

Ухвалою суду від 07.05.2019, занесеною до протоколу, розгляд справи було відкладено на 05.06.2019 для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні 05.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник Сумської митниці ДФС проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2018 ТОВ СУФ уклало з компанією Сора Isi Sistemleri Sanayi ve Ticaret A.S. (Туреччина) зовнішньоекономічний контракт №0309/CS щодо поставки радіаторів для центрального опалення з неелектричним нагрівом, асортимент, кількість, ціни та умови поставки яких визначаються в інвойсах та додатках до контракту на кожну партію товару (а.с. 16).

11.02.2019 на виконання умов зазначеного контракту компанія Сора Isi Sistemleri Sanayi ve Ticaret A.S. (Туреччина) відвантажила партію радіаторів вартістю 24 117,44 долл. США згідно рахунку-фактури від 08.02.2019 №СІ32019000000035.

04.03.2019 декларантом ТОВ СУФ - митним брокером ТОВ РЕАЛ 73 було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) №UA805180/2019/007724, у якій вартість товару було визначено декларантом за основним методом на підставі примірника рахунку-фактури (інвойсу), що відповідало реальній ціні правочину.

Крім самої МД до митного оформлення були подані також і інші документи, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт №0309/CS від 07.09.2018 з додатками;

- рахунок-фактура (інвойс) №СІ32019000000035 від 08.02.2019;

- лист від 18.02.2019 щодо інвойсу;

- пакувальний лист №840122980 від 08.03.2019;

- коносамент №Е 19-0091-01 від 17.02.2019;

- автотранспортна накладна №3227 від 02.03.2019;

- довідка про вартість перевезення товару №TG002802 від 28.02.2019;

- копія митної декларації країни відправлення №19160400ЕХ013981 від 11.02.2019;

По даній МД при подачі її до митного оформлення ТОВ СУФ було, серед іншого, сплачено до державного бюджету (виходячи із визначеної ним для цілей оподаткування вартості товару в сумі 24 117,44 долл. США) наступні обов`язкові платежі:

- мито (вид платежу 020) - 32 999,77 грн.;

- податок на додану вартість (вид платежу 028) - 138 599,01 грн.

Зазначені відомості були відображені у графах 43, 47, 48 та В МД (а.с. 32).

06.03.2019 відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000040/2 (надалі - рішення) та картку відмови у митному оформленні №UA805180/2019/00094, згідно з якими вартість товару, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, числовий шифр З в графі 42 МД (а.с. 34, 40).

Згідно із цим рішенням вартість товару для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 36 345,60 долл. США, замість заявленої декларантом 24 117,44 долл. США, тобто митну вартість було збільшено митницею на 12 228,16 долл. США.

У вказаному рішенні (графа 33) відповідач зазначив наступну причину коригування:

Згідно статті 53 МКУ у декларанта було запитано додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (для підтвердження об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню); якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально.

Додаткові документи декларантом не надавались.

Між декларантом і митним органом проведено консультацію.

Визначення митної вартості здійснено за другорядним методом: за ціною договору щодо аналогічних товарів (МД №UA100120/2019/192232 від 19.02.2019).

Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом ДФС; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантії відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному органом ДФС, відповідно до частини сьомої цієї статті. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду (а.с. 41).

З метою випуску товару у вільний обіг та уникнення збитків ТОВ СУФ подало до митного оформлення нову МД в порядку частини 7 статті 55 Митного Кодексу України №UA805180/2019/008045, по якій до бюджету були сплачені платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митницею (а.с. 36).

При цьому, ТОВ СУФ було сплачено (доплачено) різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, визначених митницею, у наступних розмірах:

- мито (вид платежу 020) - 48 634,73 грн. (доплата різниці становить 15 634,96 грн.);

- податок на додану вартість (вид платежу 028) - 204 265,87 грн. (доплата різниці становить 65 666,86 грн.).

Зазначені відомості були відображені у графі 47 нової МД.

Таким чином, загальна сума надмірно сплачених ТОВ СУФ митних платежів внаслідок коригування митницею митної вартості становила:

- мито (вид платежу 020) - 15 634,96 грн.;

- податок на додану вартість (вид платежу 028) - 65 666,86 грн.

Разом - 81 301,82 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 № UA805180/2019/000040/2 не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 55 МК України, зокрема, в ньому:

- відсутнє обґрунтування конкретної причини, через яку заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано (пункт 1 частини 2);

- рішення не містить наявної у митному органі інформації (у т.ч. щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела виникненню сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом (пункт 2 частини 2);

- відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини 2). Числове значення взагалі відсутнє, йдеться лише про посилання на МД, оформлену в іншій митниці. При цьому дана декларація під час консультацій не надавалася митному брокеру для ознайомлення, а згідно відповіді від 21.03.2019 №2174/Адв/18-70-67-80 на адвокатський запит, вказана митна декларація №UA 100120/2019/192232 від 19.02.2019 в наявних базах даних Сумської митниці ДФС відсутня, оскільки оформлення за нею відбувалося в Київській митниці ДФС.

Крім того, надана до митного оформлення товарна партія налічувала 39 самостійних товарних позицій сталевих радіаторів різних розмірів, різних моделей і, кожна з позицій мала окрему ціну. Сукупна їх вартість дорівнювала 24 117,44 долл. США.

Коригуючи дану митну вартість, відповідач здійснив коригування не окремих товарних позицій, а коригування сукупної митної вартості за ваговим (кг) критерієм.

Тобто, з невідомих причин і за невідомою методикою вартість товару, яка визначалася в контракті за одиницю відносно кожної окремої позиції (артикулу), було відкориговано за вагою, тобто штуки для цілей оподаткування були переведені в кілограми, в той час як на даний товар мито є адвалорним (5% від вартості), а не специфічним.

Суд зазначає, що метод, який було застосовано митницею для коригування, є другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів . Застосування та зміст даного методу унормовано статтею 60 МК України.

Згідно положень даної статті:

1. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

2. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

3. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

4. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

5. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

6. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

7. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем вартість товару була визначена не за ціною договору щодо аналогічного товару, оскільки МД №UА100120/2019/192232 від 19.02.2019 (а.с. 61), яка застосована відповідачем як основна для коригування вартості товару позивача, в п. 43 містить значення "6", що вказує на те, що у вказаній декларації ціна товару визначена не на підставі договору, а на підставі методу №6 (резервний метод).

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем платіжних доручень при подачі МД, суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 53 МК України відповідні документи декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний надати протягом 10 календарних днів лише тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У випадку з ТОВ СУФ таких обставин встановлено не було.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача подана заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (а.с. 69). В якості підтвердження фактичного здійснення вказаних витрат, надані: угода про надання правової допомоги від 07.03.2019 (а.с. 71), платіжне доручення про сплату коштів № 1957 від 11.03.2019 (а.с. 72), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а.с. 85).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У даному випадку, суд погоджується, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. є документально підтвердженими, співмірними із складністю справи, виконаними роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також значенням справи для сторони, у зв`язку з чим, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окремо суд зазначає, що відповідач не надавав заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Крім того, за подання позовної заяви товариство з обмеженою відповідальністю "СУФ", згідно з платіжним дорученням від 04.04.2019 (а.с. 4), сплатило судовий звір у розмірі 1921,00 грн. Тобто, вказана сума судового збору, також підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СУФ" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 № UA805180/2019/000040/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СУФ" (вул. Прокоф`єва, 19, м. Суми, Сумська область, 40016, код ЄДРПОУ 41076521) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 39420037) суму судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 10 червня 2019 року.

Суддя С.М. Глазько