Ухвала

від 12.06.2019 по справі 910/17021/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

12.06.2019Справа № 910/17021/18

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства , Київська обл., м. Славутич

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Київоблгаз , Київська обл., м. Боярка

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства Укртрансгаз , м. Київ

про визнання права та зобов`язання виконувати умови договору, -

За участю представників:

від позивача: Чумак А. В.

від відповідача: Пронюк В. Я.

від третьої особи 1: Дороніна О. М.

від третьої особи 2: Роєнко Є. В.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Управління житлово-комунального господарства звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про:

- визнання права Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства на споживання у 2017-2018 роках природного газу за договором постачання природного газу № 2251/1718-КП-17 від 11.10.2017;

- зобов`язання Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України виконувати умови договору постачання природного газу № 2251/1718-КП-17 від 11.10.2017 в частині виділення номінацій та постачання природного газу в обсязі, зазначеному в п. 2.1 договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу № 2251/1718-КП-17 від 11.10.2017 в частині виконання свого обов`язку постачальника подавати оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання в установленому законом порядку та/або оформлювати акти приймання-передачі природного газу під час опалювальних періодів 2017-2018 років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Київоблгаз .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Акціонерне товариство Укртрансгаз .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2019.

У судовому засіданні 22.05.2019 судом оголошувалась перерва до 12.06.2019.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб 1, 2 у судове засідання 12.06.2019 з`явились.

Під час судового засідання судом було поставлено на обговорення питання щодо доцільності зупинення судового провадження у даній справи до закінчення перегляду справи № 910/6642/18 у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, господарський суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. ч. 1, 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії заява № 52854/99, Устименко проти України (заява № 32053/13).

У рішенні від 10.11.2005 Великої Палати Європейського Суду з прав людини у справі Лейла Шахін проти Туреччини зазначається, що згідно з практикою, закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Практика країн усталеної демократії свідчить про те, що конкретний варіант тлумачення права, використаний судом, має шанс набути певної стабільності, обов`язковості. Вважається, що це випливає із принципів однакового поводження і правопевності (правової визначеності), які є проявами принципу верховенства права. Ці принципи зобов`язують державну владу дотримуватись обраної правової позиції і не відхилятися від неї доти, доки не з`являться вагомі підстави змінити її і звернутись до іншого розуміння тієї чи іншої норми. Названі принципи певною мірою знаходять підтвердження в національному законодавстві, практиці здійснення правосуддя та роз`яснювальній діяльності вищих спеціалізованих судів.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.05.2019 прийнято до розгляду справу № 910/6642/18 за позовом Державного підприємства Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Публічного акціонерного товариства Київгаз про зобов`язання вчинити дії.

У даному випадку судом враховано, що спори у справах № 910/6642/18 та № 910/17021/18 виникли у подібних правовідносинах щодо процедури видачі номінацій на постачання газу. Предметом позову в обох справах є позовні вимоги про визнання за позивачами права на споживання природного газу в період опалювального сезону 2017/2018 років.

Також судом прийнято до уваги, що справу № 910/6642/18 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 27.05.2019, тобто після закриття судом підготовчого провадження у даній справи. Одночасно з цим, за висновками суду, зупинення провадження на цій стадії судового розгляду не призведе до затягування судового процесу в цілому, оскільки забезпечить правильне правозастосування та реалізацію принципу правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду справи № 910/6642/18 у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 910/17021/18 за позовом Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про визнання права на споживання природного газу та зобов`язання виконувати умови договору - до закінчення перегляду справи № 910/6642/18 у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 13.06.2019.

Суддя В. В. Князьков